Поняття фондового ринку (ринку цінних паперів), його завдання, функції
Фондовий ринок – це:
- сукупність відносин цивільно-правового характеру, що опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів.
- ринок цінних паперів, ринок, що опосередковує кредитні відносини і відносини співволодіння за допомогою цінних паперів.
Ринок цінних паперів складається з фондового ринку (ринку капіталів, інвестиційного ринку) і сфери грошового ринку, в якій здійснюється оборот короткотермінових цінних паперів. Поняття «Ринок цінних паперів» ширше за поняття «Фондовий ринок».
На фондовому ринку емітуються і вводяться в обіг довгострокові фінансові інструменти з метою подальшого довгострокового вкладення залучених коштів для цілей економічного розвитку корпорацій.
Об’єкти угод на ринку цінних паперів називають інструментами ринку або фондами (в значенні грошові фонди), фондовими цінностями; звідси виник термін - фондовий ринок.
Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», стаття 2:
«Фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів)».
Поява і розвиток ринку цінних паперів пов’язані з ростом потреб у залученні фінансових коштів у зв’язку з розширенням виробничої й торговельної діяльності, бо з ростом масштабів виробництва своїх коштів одному чи декільком підприємцям вже не вистачало для розвитку та розширення діяльності. Виникла потреба залучення фінансових ресурсів широкого кола осіб, у яких ці кошти тимчасово вільні.
Попередниками сучасних ринків цінних паперів (фондових ринків) були середньовічні вексельні ярмарки і постійні вексельні ринки, які час від часу виникали й зникали в XIII - XIV ст. З торгівлею векселями пов’язана поява перших професійних учасників ринку цінних паперів і перших бірж. Першими біржами, на котрих проводились операції з цінних паперів, вважаються створені в XVI ст. заклади в Антверпені (1531 р.) і Ліоні. Фондовий ринок в сучасному розумінні зародився в кінці XVI ст. в зв’язку з посиленням емісійної активності держави і появою акціонерних компаній.
Метою функціонування ринку цінних паперів є становлення і функціонування і цілісного, високоліквідного, ефективного, справедливого ринку, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки через створення необхідних умов, швидку мобілізацію, ефективний розподіл, перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави, з обов’язковим врахуванням інтересів та потреб суспільства в цілому та окремих суб’єктів зокрема ш ляхом здійснення емісій цінних паперів та операцій з ними.
Метою функціонування ринку цінних паперів для окремих суб’єктів є:
- для населення – довгостроковий приріст капіталу, дивіденди, хороший захист від інфляції, можливість стати співвласником;
- для господарюючих суб’єктів, виробників – задовольнити потребу в додаткових коштах з причин тривалості реалізації виробленої фірмою продукції, формування запасу готової продукції, сировини, палива, матеріалів, будівель; можливість отримання дивідендів, статусу співвласника; отримання прибутку як різниці курсу цінних паперів;
- для держави – можливість отримання коштів у зв’язку з дефіцитом державного бюджету, можливість контролю і регулювання, нагляду (економіка, фінансова сфера, фінансові установи) через реєстрацію, ліцензування, нормативно-правові документи, систему контролю, застосування заходів державного примусу.
Принципами функціонування ринку цінних паперів є:
1. Соціальна справедливість – забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів та позичальників до ринку фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб’єктів.
2. Надійний захист інвесторів – створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення їх майнових прав.
3. Регульованість фондового ринку – створення гнучкої та ефективної системи регулювання (в Україні розроблена Концепція регулювання фондового ринку України).
4. Контрольованість – створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання й профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів.
5. Ефективність – максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволення життєвих потреб населення.
6. Правова упорядкованість – створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємовідносин усіх його суб’єктів.
7. Прозорість, відкритість – забезпечення надання інвесторам повної і доступної інформації, що стосується умов випуску та обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності і емітентів, усунення проявів дискримінації суб’єктів.
8. Конкурентність – забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності емітентів, ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів та встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умов контролю дотримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку.
Науковці виділяють багато функцій фондового ринку, які можна звести до представлених у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Функції фондового ринку
| акумулююча | мобілізаційна |
| перерозподільча | перерозподіл коштів, капіталу між різними галузями, суб’єктами, цінні папери яких користуються попитом |
| стимулююча | за допомогою котирувань, наявності зобов’язань, забезпечень стимулюється фінансово-господарська діяльність |
| інформаційна | індикативна |
| контролююча | контролюється, аналізується, робиться аудит фінансово-г осподарської діяльності |
| соціальна | падіння вартості цінних паперів робить біднішими вкладників, вони скорочують споживання, падає попит на товари, послуги, у підприємців накопичується нереалізована продукція, вони скорочують працівників, виникає безробіття |
Крім того існує поділ функцій фондового ринку з позиції цінних паперів, які на ньому обертаються:
1) запозичувальна (боргові цінні папери);
2) управлінська (інструменти власності);
3) розрахункова;
4) забезпечувальна;
5) перерозподільча;
6) інформаційна;
7) контрольна;
8) мобілізаційна.