Поняття та класифікація ОЗ

Лекція 3

Основні засоби (ОЗ)

1. Поняття та класифікація ОЗ

2. Види вартісної оцінки ОЗ

3. Спрацювання та відтворення ОЗ

4. Амортизація ОЗ

5. Ефективність використання ОЗ

Поняття та класифікація ОЗ

У процесі виробництва на підприємстві беруть участь три фактори (в багатьох підручниках), але на сьогодні доцільно розглядати п’ять факторів:

- робоча сила;

- засоби праці;

- предмети праці;

- технологія або метод виготовлення продукції;

- інформація (інформаційні ресурси).

Засоби виробництва – сукупність предметів праці та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг[1].

Предмети праці – природна речовина або продукт попередніх стадій виробництва, які за допомогою праці перетворюються на продукцію.

Засоби праці – матеріальні об’єкти, за допомогою яких предмети праці перетворюються на готову продукцію в процесі виробництва.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)[2].

Податковий кодекс[3]

14.1.120. Нематеріальні активи – право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

14.1.138. Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

14.1.143. Передавальні пристрої – земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв’язку тощо).

Таблиця 1. Класифікація основних засобів

З метою бухгалтерського обліку	Для галузей промисловості для розрахунку показників	З метою оподаткування і амортизації згідно з Податковим кодексом
Основні засоби - земельні ділянки; - капітальні витрати на поліпшення земель; - будинки, споруди, передавальні пристрої; - машини та обладнання; - транспортні засоби; - інструменти, прилади, інвентар (меблі); - тварини; - багаторічні насадження; - інші основні засоби Інші необоротні матеріальні активи (НМА) - бібліотечні фонди; - малоцінні НМА; - тимчасові (не титульні) споруди; - природні ресурси; - інвентарна тара; - предмети прокату; - інші НМА Незавершені капітальні інвестиції	- будівлі; - споруди; - передавальні пристрої Машини та обладнання, у тому числі - силові машини та обладнання; - робочі машини; - обчислювальна та комп’ютерна техніка Транспортні засоби Інструменти Інші засоби	Група 1 – земельні ділянки Група 2 – капітальні витрати на поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом Група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої Група 4 – машини та обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн Група 5 – транспортні засоби Група 6 – інструмент, прилади, інвентар (меблі) Група 7 – тварини Група 8 – багаторічні насадження Група 9 – інші основні засоби Група 10 – бібліотечні фонди Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи Група 12 – тимчасові (не титульні) споруди Група 13 – природні ресурси Група 14 – інвентарна тара Група 15 – предмети прокату Група 16 – довгострокові біологічні активи

Види вартісної оцінки ОЗ

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами[4].

Балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації[5].

1. Первісна вартість – ідентифікує вартість на момент введення в експлуатацію або придбання основних засобів (фактична сума витрат на їх купівлю, спорудження, виготовлення).

Як правило для активної частини первісна вартість складається з трьох частин: суми на придбання, транспортних витрат на доставку до місця призначення, витрат на встановлення (монтаж) та наладку (введення в експлуатацію).

де - первісна вартість основних засобів;

- ціна придбання основних засобів;

- витрати на транспортування основних засобів до місця встановлення;

- витрати на установку і монтаж основних засобів.

2. Відновна (переоцінена вартість) – відображає вартість основних засобів за сучасних умов виробництва (у цінах року переоцінки).

де - первісна вартість основних засобів;

- середньорічні темпи зростання продуктивності суспільної праці в галузі, де виробляються основні засоби, або середньорічні темпи інфляції, %;

- тривалість використання основних засобів, років.

3. Залишкова вартість ОЗ – це їхня реальна вартість, яка ще не перенесена на собівартість продукції, що виготовляється.

де - первісна вартість основних засобів;

- річна сума амортизаційних відрахувань;

- тривалість використання основних фондів, років.

4.Середньорічна балансова вартість – використовується для оцінки вартості основних засобів в середньому за рік, оскільки їх введення і виведення відбувається нерівномірно протягом року.