Основні суб’єкти грошового обороту

Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.

Відмінності у характері економічних відносин між суб'єктами грошового обороту дають підстави структурувати його на окремі сектори, які характеризуються у таблиці.

Структуризация грошового обороту за окремими секторами

Вид сектору Характерні риси
1. Грошовий обіг (сфера обміну) Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну). Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є: - еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості; - безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не повинні повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту; - прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель.
2. Фінансовий, фіскально-бюджетний Рух грошей здійснюється нееквівалентно. Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини є: - нееквівалентність, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг, одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якої ціни за них. Це відбувається, коли визначена законами частина заходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів і надходить у розпорядження держави, яка витрачає їх для виконання своїх функцій.
3. Кредитний Рух грошей має зворотний характер. Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів передається у тимчасове користування, наприклад у разі внесення грошей на банківський депозит чи під час купівлі цінних паперів. Для цих відносин характерне ще , одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Тобто рух грошей, що забезпечує реалізацію цих відносин, має зворотний характер, коли власник повертає свої гроші в обумовлений термін чи може їх повернути, наприклад, під час купівлі акцій, і, крім того, одержує дохід у вигляді процента чи дивіденду.

 

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. Хоч критерій такої структуризації грошового обороту досить формальний, проте між цими його частинами є істотні відмінності, які мають важливі економічні наслідки. Зокрема, у сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів.

У сфері безготівкового обороту гроші рухаються за рахунками у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати його, а отже, впливати на відносини відповідних економічних суб'єктів не тільки їм самим, а й третім особам - банкам. Визначаючи законодавчі права та обов'язки банків щодо здійснення такого контролю, держава може впливати на весь безготівковий грошовий оборот, а відтак і на процес суспільного відтворення в цілому. У цьому головна перевага безготівкового обороту над готівковим, тому в міру завершення перехідного до ринкової економіки періоду, забезпечення правової бази розвитку її приватного сектора розширюватиметься сфера безготівкового обороту і звужуватиметься готівкова.