Контроль рухової підготовки дітей шкільного віку
До шкільного віку належать діти, підлітки, юнаки і дівчата від 6-7 до 18-19 років. Відповідно до існуючої в нашій країні системи загальної освіти цей віковий період підрозділяється на 3 етапи: молодший, середній і старший.
У шкільному віці дитини виділяють декілька складових частин рухової активності (Т. Ю. Круцевич, 2005):
- активність у процесі фізичного виховання;
- фізичну активність, що здійснюється під час навчання, трудової діяльності;
- спонтанну фізичну активність у вільний час. І
З метою вимірювання рухової активності школярів застосовують:
- анкетування;
- методику розрахунку добових енерговитрат;
- методику реєстрації ЧСС;
- хронометраж.
В основі методу анкетування є опитування про види діяльності, що відбувались в минулому. Анкета опитування заповнюється дослідником або самім суб’єктом. Кількість питань може варіюватися від 10 до 30.
Метод хронометражу – передбачає реєстрацію часу рухової діяльності дитини на протязі доби. Проводиться батьками або дослідниками, або самостійно школярами в старшому віці.
Предметом перевірки та оцінювання успішності з фізичного виховання є знання, уміння і навички школярів, які вони одержали на класно-урочних заняттях. При цьому виявляється повнота і глибина знань теоретичних відомостей, ступінь освоєння рухових дій в обсязі вимог, які вивчаються, рівень розвитку фізичних якостей, результати виконання навчальних нормативів і домашніх завдань.
Теоретичні знання перевіряються в ході уроку стосовно змісту практичного матеріалу, що вивчається. Учитель аналізує та оцінює рівень знань в обсязі вимог програми для цього класу, знання термінології, правил ігор, змагань і страховки, уміння описувати техніку розучуваної фізичної вправи і пояснювати значення її ланок і деталей, визначати і виправляти помилки товариша, давати звіт про свої рухи і т. ін.
Оцінка рухових умінь і навичок школяра є об’єктивною, якщо вчитель дотримується таких правил:
- перевіряються та оцінюються результати навчальної роботи школяра на уроках фізичної культури і в процесі домашньої роботи;
- обсяг знань, умінь і навичок, що перевіряються, визначається в повній відповідності зі змістом навчальної програми для даного класу;
- виявлення ступеня засвоєння школярами фізичних вправ здійснюється на основі встановлених оціночних балів, передбачаючи певний характер і кількість помилок при виставленні тієї або іншої оцінки;
- характер помилок визначається на єдиній основі (грубою помилкою вважається та, що призводить до зміни основи техніки рухової дії; до значної помилки відноситься невиконання загальної деталі або характеристики фізичної вправи, до незначної – лише неточне виконання деталей або характеристик, які ведуть до зниження ефективності дії, при цьому беруться до уваги тільки вивчені елементи техніки);
- методика перевірки та оцінювання здійснюється з урахуванням особливостей етапу процесу навчання руховій дії; при оцінці створюються сприятливі умови для концентрації уваги учнів із техніки та оцінюють тільки її.
З метою диференційованого підходу до оцінки фізичних якостей, рухових умінь і навиків, теоретично-методичних знань шкільної програми з предмета «Основи здоров’я і фізична культура» було розроблено нову 12-бальну шкалу оцінювання. Нова шкала оцінювання здібностей учнів має три взаємопов’язані складові:
1. оцінка в балах (від 1 до 10 балів) тільки за виконання учнями фізичних нормативів навчальної програми;
2. оцінка в 1 бал додається за оволодіння теоретично-методичними знаннями шкільної програми і застосування освоєних знань з практики;
3. оцінка в 1 бал – за знання і застосування на практиці правил техніки безпеки при виконанні фізичних вправ.
Оцінювання шести вправ комплексного тесту здійснюються за сумою балів. За кращий результат учень одержує 2 бали, за низький – 1 бал. Ще більш низький результат не враховується. Таким чином, максимально учень набирає 12 балів. Після виставлення набраної кількості балів визначається рівень компетентності учня в його фізичній підготовленості.
Основними критеріями виставлення оцінки за виконану рухову дію є комплексне оцінювання знань, техніки виконання і нормативного показника.
Здійснюючи фізичне виховання школярів, необхідно систематично оцінювати і враховувати стан їх здоров’я, рівень фізичного розвитку, результати спортивної діяльності, старанність, поведінку.
Перевірка та оцінювання фізичного розвитку здійснюється на основі орієнтовних вікових нормативів лікарем школи. Показники фізичного розвитку фіксуються в медичних картках учнів. Учитель двічі на рік у всіх класах проводить перевірку фізичної підготовленості учнів. Підсумки тестування аналізуються, здійснюються заходи щодо усунення виявлених недоліків, доводяться до відома учнів, батьків, педагогічного колективу.
Спортивну підготовленість перевіряють у процесі змагань школярів за окремими видами фізичних вправ у позаурочний час. Досягнення фіксуються в протоколах і оцінюються у формах, прийнятих у спортивній практиці (розряди, звання, очки і та ін.).
Досвід показує, що кожному педагогу доцільно вести робочий зошит, в якому записуються дані попередніх і спеціально організованих перевірок успішності, показники здоров’я, фізичного розвитку, фізичної і спортивної підготовленості школярів, їх поведінки, старанності та ін. Систематичний облік усіх цих даних, аналіз їх взаємозв’язку і динаміки дозволить вчителю оперативніше і ефективніше управляти фізичним вихованням школярів.