Основні теоретично-розрахункові положення теми
Ціна - це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб’єктів та інші суб’єктивні моменти.
Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Їх наявність в ціні є обов’язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки.
Ціна виконує ряд функцій, а саме:
1. Обліково-аналітичну (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування).
2. Стимулюючу (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту).
3. Розподільчу (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів в суспільстві).
4. Регулюючу (здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією).
Ціноутворення - це процес обгрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.
В залежності від того, яку мету переслідує підприємство чи фірма на ринку, розрізняють різні підходи до ціноутворення. Такими цілями діяльності підприємства по оптимізації ціни можуть бути:
· виживання на ринку як мету ставлять тоді, коли ринок досяг майже граничної ємності; для збереження життєздатності підприємства можуть встановлювати низькі ціни, сподіваючись що ринок буде чутливим до них;
· максимізація прибутку; в цьому випадку зіставляються попит і витрати на виробництво з альтернативними цінами і вибирають ту з них, яка забезпечить максимальний прибуток;
· лідерство на ринку досягається шляхом зниження витрат і одержання високого і тривалого прибутку; встановлюються низькі ціни з метою збільшення частки підприємства на ринку;
· лідерство в якості товарівпередбачає встановлення відносно високих цін, які повинні компенсувати високі витрати на науково-дослідні роботи і забезпечення якості.
Усі ціни поділяються на дві великі групи: виробничі і споживчі.
Виробничі ціни - це ціни, за якими реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам та організаціям. До них належать:
1. Гуртові ціни - це ціни за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів. Гуртові ціни поділяються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.
2. Закупівельні ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним, переробним, торгівельним та іншим фірмам. Закупівельні ціни використовуються також при заготівлі продукції хутрового звірівництва, рибництва, вторсировини.
3. Кошторисні ціни - ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.
4. Тарифи на перевезення всіма видами транспорту та на виробничі послуги.
Споживчі ціни - ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню. До них належать:
1) Роздрібні ціни - ціни, за якими населення купує товари у державній, колективній і приватній торгівлі.
Різновиди роздрібних цін є ціни на продукцію закладів громадського харчування, тарифи на комунальні, побутові, транспортні, туристичні та інші послуги, ціни на житло.
За способом встановлення ціни поділяються на:
· державні (встановлюються державою на продукцію державних підприємств, деякі ресурси, соціально значимі товари; поділяються на фіксовані і регульовані);
· договірні (встановлюються за домовленістю між продавцем і покупцем товару і можуть змінюватись за взаємною згодою сторін);
· вільні (встановлюються підприємствами самостійно або на договірній основі із врахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічну зацікавленість виробників у розширенні асортименту товарів та запобігання ажіотажного попиту і спекуляції);
· ввізні (встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) і підлягають обкладанню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є митна вартість товарів, виражена в національній валюті).
Важливу роль у вирішенні завдань науково-технічного прогресу відіграють - лімітні (встановлюються на стадії розробки нової продукції і відображають гранично допустимий рівень її ціни) і ступеневі ціни (ступенева ціна - це гуртова ціна, яка поступово знижується на певних етапах серійного випуску продукції).
Ціни “Франко” - це гуртові ціни, які встановлюються з врахуванням передбаченого контрактом порядку відшкодування транспортних витрат на доставку товарів покупцеві. Найбільш поширеними є ціни:
а) франко-вагон-станція відправлення (включає витрати на доставку продукції з підприємства до станції відправлення, а також вантажні роботи);
б) франко-вагон-станція призначення (включає всі витрати, пов’язані із доставкою продукції до місця знаходження споживача);
в) франко-кордон (використовується у зовнішньоекономічних угодах і, крім транспортних витрат по доставці товару до відповідного кордону, включає витрати на його страхування і митні витрати).
В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір (АЗ) (для високорентабельних і монопольних підакцизних товарів).
Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг. ПДВ на матеріальні ресурси, основні засоби, нематеріальні активи для потреб основної діяльності по виготовленню продукції до витрат виробництва і обігу не відноситься. ПДВ включається в ціну продукції за встановленою ставкою до оподатковуваного обороту, який не включає податок на додану вартість.
Акцизний збір - це непрямий податок, що включається до ціни товарів.
Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збутової націнки є гуртовою ціною промисловості. Постачальницько-збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій.
Роздрібна ціна включає гуртову ціну промисловості і торгівельну надбавку (знижку). Торгівельна надбавка покриває витрати торгівельних організацій і забезпечує їм одержання прибутку. Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додаткові послуги тощо.
Зазначений метод розрахунку гуртових і роздрібних цін має назву витратного методую, оскільки він ґрунтується на використанні даних про всі витрати, пов’язані із виробництвом і збутом продукції. Специфіка ринкового ціноутворення полягає в тому, що зазначені витрати безпосередньо рівень ціни не визначають. На рівень ціни неабиякий вплив має ринкова кон’юнктура, а саме такі фактори:
1) державне регулювання цін;
2) конкуренція виробників;.
3) співвідношення попиту і пропозиції;
4) купівельна спроможність грошей;
5) якість товару та інші.
Враховуючи ці фактори, прийняту підприємством ринкову стратегію з метою | встановлення оптимального рівня цін, використовуються такі методи ціноутворення:
1. Метод “витрати+прибуток”. За цим методом ціна (Ц) обчислюється за формулою:
Ц = С + П, грн,
де С - собівартість продукції, грн;
П - величина прибутку в ціні, грн.
Прибуток визначається у відсотках до собівартості, величина яких встановлюється, виходячи із міркувань прибутковості продукції та її конкурентоспроможності. В ринковій економіці сфера застосування, цього методу обмежена.
2. Отримання цільової норми прибутку - метод ціноутворення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. Фірми намагаються встановити ціну, включаючи в неї прибуток, що планується у відсотках на інвестований капітал. При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановленні ціни за цією методикою враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу продажу:
де Взм - величина змінних затрат на одиницю продукції, грн;
Впост - постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік), грн,
Пзаг - загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період від продажу продукції, грн;
N - обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.
3. Оцінка споживчої вартості - метод, що ґрунтується на оцінці споживчого ефекту, який має споживач від використання товару. Цей метод ціноутворення має певний ризик внаслідок неоправданого завищення або заниження ціни.
4. Пропорційне ціноутворення - метод, при якому фірми виходять не стільки з власних витрат, оцінки споживчої вартості чи попиту, скільки із цін конкурентів. При цьому методі (його ще називають «за рівнем конкуренції») ціна встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, тобто:
де n - кількість продавців аналогічної продукції.
5. Метод “очікуваного прибутку” найчастіше застосовують тоді, коли фірма планує підписати контракт і пропонуючи більш низькі ціни, ніж інші фірми, має шанси виграти боротьбу за контракт.
6. Метод швидкого повернення витрат. Використовується підприємствами з метою активного продажу великих обсягів продукції і швидкого повернення затрачених коштів. Така поведінка може бути викликана невпевненістю виробників у тривалому успіхові їх продукції на ринку.
Існує ще ряд інших методів ціноутворення, але при використанні будь-якого з них в подальшому ціна коригується, використовується ряд знижок і доплат до ціни (за оплату готівкою, величину придбаної партії товару, доставку, сезонні знижки, супутні послуги та інше).
Практично фірми встановлюють не окремі ціни на товар, а використовують цілу систему цін, щоб продавати весь асортимент своїх товарів, враховувати попит на різних, територіально віддалених ринках.
В середині системи цін можна виділити такі типи модифікованих цін:
- територіальні ціни (територіальне ціноутворення залежить від розміщення населення на території; в деяких випадках ціна буде порівняно вищою для різних покупців з метою покриття додаткових транспортних витрат);
- ціни зі знижками (встановлюються за обсяг покупки, за виконання певних функцій підприємствами сфери обігу, за виконання певних функцій по складуванню і зберіганню продукції , сезонні знижки);
- ціни стимулювання покупок (фірми в деяких випадках, з метою привернення уваги до інших товарів, можуть знижувати ціни на даний товар);
- пільгові ціни (застосовують, коли фірма реалізує товари за декількома цінами, хоч це і не відображає пропорційну різницю у витратах);
- ціни на нові товари (при ціноутворенні використовують два методи:
“зняття вершків на ринку“ - на товари встановлюються великі ціни для одержання високих прибутків, потім ціни повільно знижуються і привертають увагу покупців;
“проникнення на ринок” - встановлюються низькі ціни на нові товари для привернення уваги великої кількості покупців і завоювання переважної частини ринку).
Приклади
Приклад 1.
Калькуляція собівартості одиниці продукції підприємства представлена в таблиці 137.
Таблиця 137
| Статті калькуляції | Сума, грн |
| 1. Вартість основних і допоміжних матеріалів (за мінусом повернутих відходів) | 93.6 |
| 2. Куповані напівфабрикати | 73.5 |
| 3. Паливо і енергія на технологічні цілі | 58.2 |
| 4. Заробітна плата основна виробничих робітників | 29.5 |
| 5 Заробітна плата додаткова виробничих робітників | 2.3 |
| 6. Відрахування на соціальні заходи | 3.1 |
| 7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання | 56.7 |
| 8. Цехові витрати | 20.2 |
| 9. Загальнозаводські витрати | 33.8 |
| 10. Інші виробничі витрати | 0.8 |
| 11. Всього виробнича собівартість | … |
| 12. Позавиробничі витрати | 5.3 |
| 13. Повна собівартість | … |
Рівень рентабельності запланований в розмірі 18%. Обчислити вільну відпускну ціну з ПДВ та суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.
Розв’язування.
В основі відпускної ціни лежить собівартість продукції.
Спочатку обчислюємо вартість матеріальних затрат в собівартості продукції (МЗ) і повну собівартість (Сп):
МЗ = 93.6 + 73.5 + 52.8 = 225.3грн.
В даному розрахунку витрати на матеріальні ресурси не враховують ПДВ, сплаченого постачальникам цих ресурсів, оскільки цей податок у витрати виробництва не включається.
Сп = 225.3 + 29.52.3 + 3.1 + 56.7 + 20.2 + 33.8 + 0.8+ 5.3 = 377.0грн.
При запланованому рівні рентабельності по відношенню до собівартості виробу можемо визначити гуртову ціну підприємства (Цгурт), яка відповідає вільній відпускній ціні (Цвв):
Цгурт = Цвв =377x1.18 = 444.86грн.
При ставці ПДВ=20% сума цього податку становитиме:
ПДВ= 444.86х0.2 = 88.97 грн.
Тоді, вільна відпускна ціна з ПДВ (Цвв ПДВ) дорівнюватиме:
Цвв ПДВ = 444.86 + 88.97 = 533.83грн.
Сума ПДВ, що сплачується виробником продукції до бюджету, дорівнює різниці між сумою податку, одержаного від покупця продукції, і сумою податку, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів. ПДВ, сплачений постачальникам дорівнює:
ПДВпост = 225.3x0.2 = 45.06 грн.
Звідси, до бюджету виробником продукції буде сплачено податку на додану вартість в сумі 88.97 - 45.06 = 43.91грн.
Приклад 2.
Пальто з натурального хутра має повну собівартість 1000 грн. Рівень рентабельності даного виробу 33%. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам - 15%. Ставка акцизного збору 30%. Торгівельна надбавка - 12% до вільної відпускної ціни з ПДВ.
Розрахувати роздрібну ціну пальто.
Розв’язування.
Вільна відпускна ціна продукції включає акцизний збір і надбавку (Надб):
Цвв – Цгурт +АЗ+ Надб.
Цгурт = 1000 х 1.33 = 1330грн;
Надб = 1330 x 0.15 = 199.5грн;
АЗ = (1330 +199.5) х 0.3 = 458.85грн.
Вільна відпускна ціна
Цвв = 1330 + 199.5 + 458.85 = 1 988.35грн.
Вільна відпускна ціна з ПДВ дорівнює:
Цвв ПДВ = 1988.35x1.2 = 2386.02грн.
Роздрібна ціна включає, крім Цвв ПДВ торгівельну надбавку і дорівнює:
Цроздр = Цвв ПДВ + Надбторг) = 2386.02 + 2386.02 х0.12 = 2386.02 + 286.32 =
2672.34грн.
Приклад 3.
Визначити прибуток виробника від продажу одиниці виробу, якщо його повна собівартість 5,7 грн; регульована роздрібна ціна виробу з ПДВ - 10 грн; торгівельна знижка, встановлена державою, 5%; ставка акцизного збору - 16%.
Розв’язування.
Регульовані ціни включають торгівельну знижку, ПДВ, акцизний збір, собівартість продукції і прибуток виробника.
Торгівельна знижка (Зторг) є валовим доходом підприємства торгівлі і обчислюється:
Зторг = 10х0.05 = 0.5 грн.
Регульована гуртова ціна з ПДВ (Цр гурт ПДВ), тобто регульована роздрібна ціна за вирахуванням торгівельної знижки становить:
Цр гурт ПДВ = 10-0.5 = 9,5грн.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету з продажу виробу виробником продукції дорівнює:
(ПДВ береться в розмірі 16,67% від продажної ціни виробу, що включає ПДВ).
Регульована гуртова ціна без ПДВ (Цр гурт) дорівнює:
9.5-1.58 = 7.92 грн.
АЗ = 7.92х0.16 = 1.27 грн.
Цр гурт = 7.92-1.27 = 6.65 грн.
Прибуток виробника продукції - це різниця між гуртовою ціною виробу і його повного собівартістю:
П = 6.65-5.7 = 0.95 грн.
Рентабельність виробу становить:
Задачі для розв’язку
Задача 288. Роздрібна ціна виробу 350 грн. Структура роздрібної ціни наведена в таблиці 138 (в %).
Таблиця 138
| Елементи ціни | Варіанти задачі | ||
| І | II | III | |
| Собівартість виробу | |||
| Прибуток | |||
| ПДВ | |||
| Акцизний збір | |||
| Витрати і прибуток збутових організацій | |||
| Витрати і прибуток торгівельних організацій | |||
| Всього |
Встановити гуртову ціну підприємства і промисловості.
Задача 289. Виробнича собівартість верстата 5 тис.грн. Витрати по реалізації за рік склали 3216 грн. Прибуток запланований в розмірі 6%; річний план реалізації верстатів 1000 шт. Визначити планову гуртову ціну верстата.
Задача 290. Визначити гуртову ціну машини, якщо відомо, що затрати на основні матеріали складають 650 грн, на куповані напівфабрикати 95 грн. Повернені реалізовані відходи становлять 25 грн. Трудомісткість виготовлення машини 200 н-год. Середній розряд робітників III. Цехові витрати 180% , а загальнозаводські - 80% . Річна сума позавиробничих витрат складає 1300 грн при реалізації за рік 60 машин. Рентабельність запланована в розмірі 17%.
Задача 291. За рік підприємством реалізовано 40 тис. кухонних комбайнів. Виробнича собівартість комбайна 180 грн. Річні витрати по реалізації складають 2010 грн. Прибуток повинен становити 10% від повної собівартості реалізованої продукції. Визначити гуртову ціну підприємства кухонного комбайна.
Задача 292. Визначити роздрібну ціну на виріб, якщо відомо, що виробнича собівартість виробу 38,5 грн, позавиробничі витрати 8%, планова рентабельність -19%, ПДВ - 20%, націнка збутових організацій - 3%, націнка торгівельних організацій 3,5%.
Задача 293. На заводі в порядку кооперування виготовляються корпуси редуктора. На одну деталь витрачається 55 кг чавуну по ціні 680 грн/т. Відходи складають 15%, вони реалізуються по 100 грн/т Корпуси проходять обробку в двох цехах - ливарному і механічному. Основна заробітна плата на виріб в ливарному цеху 8 грн, а в механічному 3,3 грн. Цехові витрати в ливарному цеху 250%, в механічному 180%; загальнозаводські 80%; позавиробничі витрати - 3%. Плановий рівень рентабельності виробу 26%. Визначити гуртову ціну одного корпуса.
Задача 294. Встановити гуртову ціну колінчатого вала. “Чорнова” вага штампованої заготовки 45 кг, чиста вага колінчатого вала 35,4 кг. Ціна штампованої заготовки 226 грн, ціна 1 т відходів 800 грн. Основна заробітна плата складає 3,56 грн, цехові витрати по кошторису 150%; загальнозаводські - 110%; позавиробничі - 5%. Планова рентабельність виробу 17%.
Задача 295. Встановити гуртову ціну підприємства та рентабельність виробу на кожному підприємстві, що випускають однакову продукцію, якщо середня рентабельність виробу в галузі становить -18%. Вихідні дані - в таблиці 139.
Таблиця 139
| Підприємство | ||||
| Повна собівартість виробу, грн | ||||
| Річна програма, тис.шт/рік | 1.5 | 5.2 | 11.0 | 12.6 |
Задача 296. Підприємству для забезпечення самофінансування в поточному місяці слід добитись одержання прибутку на рівні 40 тис.грн. Встановлено, що досягти такого прибутку можливо при забезпеченні обсягу продажу продукції, що є не меншим 12 тис.шт за місяць. Визначте, яка ціна закладена в розрахунки, якщо постійні витрати на даний обсяг продажу дорівнюють 2,5 тис.грн, а сума змінних витрат – 24 тис.грн.
Задача 297. Підприємство понесло витрати на куповані матеріальні ресурси в розрахунку на одиницю продукції в сумі 480 грн, в тому числі ПДВ - 80 грн (20% від їхньої ціни без ПДВ). Витрати на виробництво за економічними елементами на одиницю продукції складають:
матеріальні витрати - 400 грн (без ПДВ);
витрати на оплату праці - 163 грн;
відрахування на соціальні заходи - 87 грн;
амортизація основних фондів - 32 грн;
інші втрати - 39 грн.
Всього повна собівартість - 721 грн.
Рівень рентабельності заданий в розмірі 25%.
Встановити вільну відпускну ціну на продукцію з врахуванням ПДВ.
Задача 298. Встановлено регульовану роздрібну ціну на виріб з ПДВ в розмірі 90 грн. Торгівельна знижка, яка встановлюється державою, 6%; ставка акцизного збору 57,5%; собівартість виробу - 10,5 грн. Визначити регульовану гуртову ціну підприємства.
Задача 299. Повна собівартість телевізора (підакцизного товару) складає 400 грн; постачальникам за матеріальні ресурси при виготовленні телевізора сплачено ПДВ в сумі 56 грн; рівень рентабельності телевізора - 30%; надбавка до гуртової ціни за організацію програм телебачення - 20%; ставка акцизного збору - 20% до вільної відпускної ціни; торгівельна надбавка - 25% до вільної відпускної ціни з ПДВ. Визначити роздрібну ціну на телевізор з врахуванням спеціальної надбавки.
Задача 300. Митна вартість партії підакцизних товарів у 2000 шт дорівнює 5000 доларів США. Ввізне мито 25%, митні збори 0,2% до митної вартості. Ставка акцизного збору 40%. На день подання вантажної митної декларації курс НБУ за один долар США становив 1,9 грн. Встановити ввізну ціну одиниці імпортного підакцизного товару.