Ресурси соціально- педагогічної діяльності

Ресурси (в широкому сенсі)- запаси чегось, що можливо використати в разі потреби.

З точки зору Соціальної педагогіки Ресурси– джерело та арсенал засобів та можливостей до яких можно вдаватися в міру необхідності з метою виконання завданя та вдосконалення.

Процес пошуку та залучення ресурсів називаеться фандрейзінг.

Виокремлюють Зовнішні та внутрішні ресурси соціально- педагогічної діяльності.

До внутрішніх відносять:

-особливості психічних пізновальних процесів особистості (сприймання, увага, пам'ять, мислиння, уявлення, мова)

- прояви емоційно- вольових процесів та психічних станів (збудження, прояв сили волі та т.і)

-особистісни характеристики (риси характеру, темперамент, потреби, інтереси, цінності, мотиви)

-показники освітнього рівня людини

- професійні та соціальні уміння та навички

До зовнішніх ресурсів відносять:

-матеріальні ( фінансові та нефінансові, офіційні та неофіційні, всі види грошових надходжень для реалізації соц- педагогічної роботи- бюджетні витрати на забеспечення діяльності соц. Служб, пенсій та ін. види виплат передбачені законодавством, спонсорські надходження, групова допомога друзів, робітників, колег)

- людські ресурси ( спеціалісти, соціальні працівники, психологи, волонтери, реабілітологи, працівники різних соц. Інститутів)

- інформаційні ( спеціальна література, буклети, листівки, брошури, рекламна продукція, інформація ЗМІ, наявність фондів, соц. Програм тощо

- соціальні (сукупність форм методів, засобів та прийомів що застосовуються соц. Службамі, соц. Обслуговуванням, соц. Працівникамі з метою досягненя успіху та забеспеченя завдань соц. Захисту населення)

організаційні форми, діагностичні техніки, психотерапівничні методи, індивідуальні консультування тощо.

- технологічні

Сімя -окремий ресурс, елемент соц. розвитку та соціалізації, покликана бути соц. захисником людини.

Функції педагога в загально освітніх навчальних закладах

1 навчально-освітня – забезпечує цілеспрямований педагогічний влив на діяльність, поведінку дітей и дорослих, повноцінне використання у виховному процесі засобів та можливостей соціальних інститутів, потенціалу самої особистості як активного суб’єкту виховного процесу.

2 діагностична - вивчає медико-психологічні та вікові особливості, здібності людини, її інтереси, коло спілкування, умови життя, виявляє негативні та позитивні впливи проблеми.

3 організаторська - організація соц.- пед. діяльності з дітьми та дорослими, організація їх ініціативи, творчості з впливом на зміст дозвілля, проф. орієнтація та адаптація, пов’язані з взаємодією медичних, освітніх, культурних закладів у соц.- пед роботі.

4 прогностична - передбачає участь у програмуванні, прогнозуванні та проектуванні процесу соціального розвитку певного мікросоціуму, діяльності різних інституцій, що знімається соціальною роботою.

5 профілактична - врахування та здійснення соц. - правових , юридичних, психологічних, педагогічних механізмів попередження та подолання негативних впливів соціуму на особистість.

6 соц – терапевтична – пов’язана з організацією соціо – терапевтичної допомоги тим, хто її потребує, забезпеченням захисту їх прав.

Соціально педагогічні функції у школі виконує не лише соціальний педагог , а і усі члени колективу: директор, який відповідає за виконання законів про освіту, заступник директора з виховної роботи, заступник директора з навчального процесу, педагог організатор, вчителі.

Планування діяльності соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі.

Документація: план роботи на рік, тижневий план роботи, журнал обліку роботи, журнал спостережень корекційної роботи, протокол індивідуальних консультацій. Враховується:

1) специфіка навчально-виховного закладу;

2) заходи педагогічного колективу, специфіка завдань. Спеціалізація і рівень кваліфікації спеціалістів.

Журнал обліку складається з 8 стовпчиків: 1)дата заходу, 2)час 3)вид, 4)с ким проводиться робота, 5) зміст роботи, 6) кількість людей що брали участь, 7)результат, 8) примітки.