Визначити основні соціальні проблеми свого регіону та шляхи їх вирішення
З вирішенням економічних, соціальних та демографічних проблем Київської області нерозривно пов'язаний успішний розвиток ринку праці аграрних районів. Тому, питання продуктивної зайнятості сільського населення, збереження та оновлення трудового потенціалу на селі завжди було та залишається у сфері надзвичайної актуальності.
Протягом поточного року послугами служби зайнятості скористалося 31824 незайнятих громадянина, з них кожен третій (10619 осіб - 33,4%) - житель сільської місцевості. Найбільше селян звертаються до центрів зайнятості з метою пошуку роботи в Переяслав-Хмельницькому, Васильківському, Рокитнянському, Макарівському, Згурівському, Богуславському районах (до 50%). А в Баришівському, Володарському, Миронівському, Іванківському, Ставищанському, Таращанському і Тетіївському районах сільських жителів – користувачів нашими послугами переважна більшість (60 -76%).
Відповідно до статистичних даних рівень безробіття в сільськогосподарських районах значно перевищує цей показник серед міських жителів. Так, якщо станом на 1 червня в промислових районах (Вишгородський, Києво-Святошинський, Бориспільський, Броварський, Ірпінський) рівень зареєстрованого безробіття не дотягував до 1%, то в районах сільськогосподарського спрямування він перевищував 5%.
Варто також відмітити, що рівень зареєстрованого безробіття не відображає реальну картину на селі. З одного боку реєстрація та отримання послуг в центрах зайнятості ускладнюється через віддаленість проживання та відсутність транспортного сполучення до місця проживання, з іншого – спостерігається досить низька активність сільського населення до пошуку роботи.
Також необхідно враховувати, що до вищезазначеного показника не входять члени особистих селянських господарств, які відповідно до чинного законодавства є зайнятими, проте, на практиці віднести їх до зайнятих громадян не можна, так як ця діяльність є прибутковою і задовольняє особисті потреби тільки незначної кількості селян.
Про надлишок трудового потенціалу на селі свідчить ще й той факт, що навантаження на одне вільне робоче місце в сільськогосподарських районах на декілька порядків вище, ніж в промислових. Станом на 1 червня поточного року на одне робоче місце по області претендувало в середньому 4 особи, а по селу кількість претендентів на одне робоче місце у два-три рази більше. В Богуславському центрі зайнятості на початок червня зафіксовано навантаження на одне робоче місце – 33 особи .
Про складну ситуацію на ринку праці сільськогосподарських районів свідчить і той факт, що навіть сьогодні, в розпал сезону сільськогосподарських польових робіт, в актуальній базі вакансій Київської області зареєстровано лише 334 вакансії від сільськогосподарських підприємств (10% від загальної кількості). Станом на 1 червня в Богуславському, Миронівському, Таращанському центрах зайнятості було всього по 6 вакансій для працівників сільського господарства, а в Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому лише по дві вакансії.
Ринок вакансій сільськогосподарських районів потребує насамперед медичного персоналу (лікар, медична сестра, фельдшер) та некваліфікованих працівників у сільському господарстві з мінімальною оплатою праці. Практично відсутні вакансії у сфері послуг, торгівлі, транспортного обслуговування, освіті – тих галузей, які розвивають інфраструктуру села.
При незначній кількості робочих місць їх якісний склад є досить непривабливим - середня заробітна плата вдвічі є нижчою за середній її рівень по області (2142 грн.).
Всі ці та інші проблеми на аграрному ринку праці підсилюються соціальними та демографічними явищами. Значне перевищення смертності над народжуваністю, міграційні процеси впливають негативно на відтворення трудового потенціалу. Соціологи свідчать, що умовний портрет середньостатистичного зайнятого на селі має вигляд особи передпенсійного або пенсійного віку з низьким освітнім та професійним рівнем, результатом господарської діяльності якого є виробництво і переробка продукції переважно для себе. Тільки мізерна частка населення молодшого віку зайнята у сфері малого бізнесу, представленого торгівлею та послугами.
Не може не насторожувати той факт, що в умовах фінансово-економічної кризи створилися передумови для поширення на селі тіньової зайнятості. Так, протягом минулого року було знято з обліку з причин, не пов’язаних з працевлаштуванням за направленням служби зайнятості вдвічі з половиною раз більше селян, ніж у 2008 році. Зрозуміло, що більша частина цих осіб не залишилася без доходу від трудової діяльності. Вони або займаються нерегламентованою діяльністю в особистих селянських господарствах, або працюють нелегально в тіньовій сфері.
Основними цілями та завданнями соціальної політики в області є:
· подолання негативних тенденцій відтворення населення;
· збереження та поліпшення здоров’я громадян;
· підтримка добробуту сімей з дітьми;
· поліпшення якості та рівня медичного забезпечення материнства та
дитинства;
· мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи, особливо на
територіях, наближених до Чорнобильської зони.