Поняття праці як фактору виробництва
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки, менеджменту і права
Кафедра економіки
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни» «Мікроекономіка»
На тему: Праця як фактор виробництва. Ринок праці
Виконала:
Студентка групи ТМ 3-1тех
Гончарова Наталія Олександрівна
№ 32538
Науковий керівник:
Асистент, Левіщенко Олена Степанівна
Київ 2012 Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Праця як фактор виробництва. 5
1.1. Поняття праці як фактору виробництва. 5
1.2. Умови виникнення та функціонування ринку праці 6
1.3. Елементи ринку праці 8
Розділ 2. Мікроекономічна характеристика ринку праці 12
2.1. Структура та функції ринку праці 12
2.2. Попит та пропозиція на ринку праці 17
Розділ 3. Пропонування і рівновага на ринку праці 21
3.1. Пропонування праці на досконало конкурентному ринку. 21
3.2. Рівновага фірми і галузі на конкурентному ринку праці 24
3.3. Ринки праці з недосконалою конкуренцією .................................................26
Висновки. 31
Список використаних джерел. 33
Вступ
Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що в сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності набувають проблеми ефективної зайнятості населення, створення ринку робочої сили і запобігання масового безробіття. Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Він перебуває під впливом багатьох факторів, більшість яких залежить від товарного ринку. Кон'юнктура ринку формується під впливом стану економіки, способу господарювання і структурних змін, технічного і організаційного рівня підприємств, кількісно-якісної збалансованості засобів виробництва і робочої сили. Але, представлений людським фактором виробництва, ринок праці здатний не тільки діяти в межах певних завдань, а й самостійно створювати умови для їх вирішення.
На етапі економічного зростання набуває особливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості. Зусилля органів державної влади, і насамперед уряду, мають концентруватися на запровадженні дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпечення гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва і само зайнятості населення, розширенні практики
громадських робіт, підвищенні гнучкості ринку праці.
Ринок праці є одним з найсуттєвіших і найдинамічніших ринків, це система
економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують відтворення
робочої сили і використання праці.
Відомо, що ринок праці охоплює різноманітні сфери та ланки суспільного виробництва. Він функціонує і в межах підприємства, і поза ним. До проблем ринку праці в межах підприємств відносять, зокрема, проблеми пов’язані з організацією праці та заробітної плати. Ці проблеми є предметом розгляду і на макрорівні. Їх можна вважати одними з основних проблем ринку праці, які цікавлять і роботодавців, і найманих працівників.
Мета роботи полягає в аналізі ринку праці як фактору виробництва.
Об’єктом дослідження є ринок праці.
Предметом дослідження виступає праця як фактор виробництва.
Розділ 1. Праця як фактор виробництва
Поняття праці як фактору виробництва
Праця – це цілеспрямована діяльність людей для досягнення мети – виробництва певного продукту. Предмети праці – це об’єкти, на які діє людина (земля, сировина, матеріали). Людини діє на предмети праці за допомогою засобів праці.
Праця як фактор виробництва охоплює людські ресурси: фізичні та розумові здібності, освітній та професійний рівень, виробничий досвід зайнятих у виробництві.
Праця як фактор виробництва дуже важливий і актуальний, оскільки це означає участь людини в процесі виробництва, використання його власної енергії і потенціалу. Основні результати праці: економічні блага, розвиток людини (фізіологічний і розумовий), умови життя людини, накопичення знань та досвіду.
Праця — це не просто двигун прогресу, праця — це основа існування та життєдіяльності людини, оскільки під його впливом розвивається мозок, мова, накопичується досвід, вдосконалюються вміння.
Праця як фактор виробництва має зміст і характер. За змістом розрізняють низько кваліфікований, середньої кваліфікації і висококваліфіковану працю.
У праці є кількісні і якісні характеристики. Якісні характеристики — це рівень кваліфікації співробітників, кількісні — це витрати (кількість працюючих, інтенсивність трудової діяльності, робочий час). Чим більше часу потрібно на навчання і підготовку фахівця, тим більшою кваліфікацією він володіє.
Для того, щоб визначити характер праці, потрібно провести ретельний аналіз з’єднання робочої сили і засобів виробництва, уточнити хто і в яких кількостях привласнює результати праці. З урахуванням цього виділяють три основних соціальних виду праці: вільний, найманий і примусовий. Примусова праця — це робота з примусу (праця рабів). В даний час зустрічаються перші два види трудової діяльності.
Вільна праця носить добровільний характер. Це трудова діяльність на самого себе, коли господар і працівник виступають в одній особі. Типовий приклад такої діяльності: підприємець, фермер і т.д. Якщо трудова діяльність носить найманий характер, значить, роботодавець і працівник — це різні люди, їх відносини оформляються трудовим договором, іноді угодою або контрактом, а за результатами праці працівник отримує певну грошову винагороду.
Довгий час залишалося спірним питання, чи виступає праця як фактор виробництва або це робоча сила. Фізичні, розумові та інтелектуальні здібності людини-це робоча сила. Якщо роботодавця цікавить здатність людини до праці, значить, фактором виробництва є робоча сила. Якщо для нього важлива тривалість робочого часу, значить, цим фактором є праця. Щоб якісно працювати, людина повинна володіти певним здоров’ям, здібностями та вміннями, звідси випливає, що робоча сила існує до початку процесу праці.
Продуктивність праці — це відношення результату праці (кількість вироблених продуктів) в певний проміжок часу. Продуктивність праці, в свою чергу, залежить від ряду факторів, які можуть на неї вплинути.