Діяльність Державного казначейства на грошовому ринку
Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України.
Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.
Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.
Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків об'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з його діяльністю.
Головним управлінням Державного казначейства України може здійснюватись випуск казначейських зобов’язань (бон, нот, векселів). Це державні цінні папери, що випускаються на пред’явника і розповсюджуються на добровільних засадах серед населення та юридичних осіб, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання грошового доходу та погашаються відповідно до умов їх розміщення.
Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з емісією ОВДП не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених Законом України Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною
бюджетного процесу і не підлягає регулюванню ДКЦПФР. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.
Казначейські бони – довгострокові державні зобов’язання, випущені на термін від 5 до 10 і більше років, як правило, на пред’явника, реалізуються в основному серед населення за номінальною вартістю, відсотки виплачуються за купонами.
Казначейські ноти – середньострокові державні зобов’язання, які випускаються на пред’явника.
Особливості казначейського векселя:
1. Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає Державне казначейство України.
2. Казначейські векселі випускаються на пред’явника.
3. Термін платежу за казначейським векселем не повинен перевищувати одного року.
4. Відсотки на вексельну суму не нараховуються.
5. Казначейські векселі видаються в рахунок фінансування витрат державного бюджету, за винятком видатків на сплату праці та інших грошових виплат населенню, за згодою відповідного одержувача коштів з державного бюджету.
6. Казначейські векселі можуть пред’являються до погашення на зарахування сплати податків.
Казначейські векселі випускаються у вигляді простих векселів на бланках спеціального зразка, який затверджується Державним казначейством.
Випуск казначейських векселів у рахунок фінансування витрат державного бюджету оформляється угодою, що укладається між Державним казначейством та відповідним одержувачем коштів з державного бюджету.
Казначейські векселі можуть використовуватись їх держателями для:
1) погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів.
2) продажу юридичним особам - резидентам;
3) застави з метою забезпечення зобов'язань перед резидентами;
4) зарахування у сплату податків до державного бюджету за бажанням векселедержателя. Таке зарахування може бути здійснене у будь-який момент до настання терміну платежу за казначейським векселем. Казначейський вексель прийнятий до зарахування у сплату податків, погашається.
Погашення казначейських векселів здійснюється Державним казначейством шляхом:
- перерахування на рахунок пред'явників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних грошових сум;
- зарахування казначейських векселів у сплату держателями казначейських векселів податків до державного бюджету.
Держатель казначейських векселів, який бажає отримати належні йому за казначейськими векселями кошти або зарахувати їх у сплату податків, за 7 робочих днів до терміну платежу за векселем чи терміну, в який він хотів би зарахувати вексель у сплату податків, подає заяву разом з векселем до органу Державного казначейства за своїм місцезнаходженням. Відповідний орган Державного казначейства протягом 2 робочих днів з моменту отримання заяви передає інформацію про держателів казначейських векселів, які бажають погасити належні їм векселі, про терміни і форми погашення до Державного казначейства України.
Після отримання заяви про погашення Державне казначейство протягом 7 робочих днів здійснює переказ грошових коштів чи повідомляє відповідні податкові органи про зарахування казначейських векселів у сплату податків до державного бюджету України.
Казначейські векселі, не пред’явлені до погашення у термін, втрачають силу і оплаті не підлягають.
Державне казначейство зобов'язане щомісячно публікувати інформацію про обсяг випуску казначейських векселів, термін їх погашення, обсяги погашення казначейських векселів грошовими коштами та шляхом зарахування їх у сплату податків до державного бюджету.