Безробіття, його показники і види. Допомога до безробіттю
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
За українським законодавством безробітними визнаються громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають робот і готові до неї приступити. Як бачимо, офіційна система обліку безробіття в Україні занижує реальні показники, оскільки велика частка безробітних такими не вважаються, тому що вони з різних причин не реєструються в службі зайнятості.
Кількість безробітних – це абсолютний показник безробіття, що вказує на його розміри. Відношення кількості безробітних (Б) до кількості економічно активного населення (Еа) – це відносний показник безробіття, що показує його поширеність і називається рівнем безробіття (Рб):
Критеріями вирізнення видів безробіття є причини його виникнення та тривалість, а основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття.
Певні професії і навіть види робіт застарівають і не знаходять попиту на ринку праці. Представники цих професій часто поповнюють лави безробітних. Це відбувається тому, що люди, як правило, вільніше, ніж робочі місця, реагують на технологічні зміни. В результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Безробіття, що виникає внаслідок такої невідповідності, називається структурним.
До цього виду належить також безробіття, пов”язане з територіальною відірваністю робочого місця і працівника, що міг би на ньому працювати. Структурне безробіття є неминучим, як неминучі зміни у економці.
Оскільки одним і принципів соціально орієнтованої ринкової економіки є свобода вибору працівниками роду діяльності і місця роботи, то в кожний певний момент частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: або міняють, або вперше обирають, або підшуковують роботу. Частина з них працевлаштовується, в цей час інші тимчасово залишають роботу, але в цілому цей вид безробіття залишається. Він називається фрикційним, тому що відображає “неповоротність” ринку праці у зведенні вакантних робочих місць і здобувачів роботи. Оскільки ініціатива звільнення в цьому випадку іде від працівників, фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукають і знаходять вище оплачувану і продуктивну роботу, що і підвищує їхній добробут, і збільшує користь для суспільства.
Рівень структурного і фрикційного безробіття разом складає природний рівень безробіття. Фрикційне безробіття є результатом динамічності ринку праці, структурне виникає з причин територіальної або професійної невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці.
В умовах економічного спаду швидко зростає безробіття, зумовлене кількісною нестачею робочих місць для всіх бажаючих працювати. Цей вид безробіття називається кон”юнктурним або циклічним, оскільки він викликаний зміною економічної кон”юнктури, кризовою фазою економічного циклу. Якщо перші два види безробіття викликані невідповідністю і “незнайденістю” робочих місць і працівників, то циклічне безробіття викликане фактичною відсутністю вільних робочих місць при значній кількості безробітних.
Це один вид безробіття – сезонне – викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт, функціонуванням підприємств та галузей.
У відповідності з Законом України “Про зайнятість населення” держава сприяє незайнятим громадянам у поновленні їхньої трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
1) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
2) виплата стипендій у період професійної підготовки або перепідготовки і зарахування цього періоду до загального і безперервного трудового стажу;
3) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;
4) надання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членами його сім”ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.
Право на допомогу по безробіттю мають громадяни. Визнані у встановленому порядку безробітними, які не мають інших передбачених чинним законодавством доходів, що перевищують розмір мінімальної заробітної плати. Розміри і порядок виплати цієї допомоги регулюється Законом України “Про зайнятість населення”.