Хронологія космічних подій

Історія розвитку астрономії.

Довгий час у людей не було підстав сумніватись навіть у тому, що Земля плоска. Результати тривалих спостережень, зокрема видимих рухів Місяця, Сонцсвчя, планет, передавались із покоління в покоління. З часом вони допомогли змоделювати рухи цих світил і завдяки цьому обчислювати їхні положення серед зір на багато років наперед. Найдосконаліше це вдалося зробити грецькому вченому Клавдію Птолемею біля 150 р. н. е. Його геоцентрична модель світу: що у центрі Земля, а всі інші небесні тіла обертаються навколо неї була так ретельно опрацьована, що її використовували майже 1500 років.

У величну будівлю сучасної астрономії вкладали цеглини сотні вчених усіх країн. Зокрема, Микола Коперник (1473-1543) «зрушив Землю, зупинивши Сонце». Йоган Кеплер (1618-1621) на підставі двадцятирічних спостережень, Тіхо Браге (1546-1601) встановив закони руху планет. Галілео Галілей (1564-1642), збудувавши перший телескоп і спрямувавши його в небо, відкрив чотири супутники Юпітера, фази Венери та багато іншого. Ці відкриття утверджували геліоцентричну модель світу : у центрі розташоване Сонце. Земля разом з планетами обертається навколо нього.(Коперника).

Ісаак Ньютон (1643-1727), узагальнивши закони Кеплера про рух планет, відкрив закон всесвітнього тяжіння і заклав основи небесної механіки. Вільям Гершель (1738-1822) створив модель нашої Галактики - велетенської, але скінченних розмірів системи зір. Йозеф Фраунгофер (1787-1826) вперше використав спектральний аналіз в астрономії. Едвін Габбл (1889-1953) довів, що за межами нашої Галактики є незліченне число інших таких же зоряних систем і що цей світ галактик розширюється. Альберт Ейнштейн (1879-1955) створив теорію відносності, яка стала фундаментом космології.

Хронологія космічних подій

Рік Подія
15000000000 р. до н.е. Зародження всесвіту – Великий Вибух
5000000000 р. до н.е. Зародження Сонячної системи
4500000000 р. до н.е. Утворення Землі.
2000 р. до н.е. Побудова Стоунгенджа – давня астрономічна обсерваторія в Англії.
555 р. до н.е. Піфагор уперше визначив параметри земної кулі і ввів слово космос для позначення Всевіту.
330 р. до н.е. Арістотель сформував будову геоцентричної системи світу
125 р. до н.е. Гіппірх склав каталог зір і позначив їх яскравість зоряними величинами
46 р. до н.е. Римський імператор Юлій Цезар увів календар, який на його честь назвали юліанським
988 р. Князь Володимир запровадив у Русі юліанський календар
1483 р. Надруковано першу книгу астрономії українського автора Юрія Дрогобича (Котермака)
1543 р. Микола Коперник сформулював засади геліоцентричної системи світу.
1582 р. Запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи
1600 р. Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі
1609 р. Галілео Галілей провів перші спостереження Місяця та планет за допомогою телескопа
1609 р. Йоганн Кеплер сформував закони руху планет – 1-й та 2-й закони Кеплера
1659 р. Відкрито кільце Сатурна
1687 р. Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння
1761 р. Михайло Ломоносов відкрив атмосферу Венери під час її проходження по диску Сонця
1772 р. Петр Паллас у сибіру знайшов метеорит масою 500 кг
1781 р. Вільям Гершель відкрив Уран
1801 р. Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд – Цереру (зараз віднесено до карликової планети)
1846 р. Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє
1851 р. Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі
1877 р. Асаф Холл відкрив Фобос ы Деймос – супутники Марса
1881 р. Джованні Скіапареллі відкрив на Марсі «канали»
1884 р. Гринвіцький меридіан за міжнародною угодою прийнято за початковий
1908 р. Упав Тунгунський метеорит (Сибір)
1917 р. Альберт Енштейн згідно із загальною теорією відносності побудував статичну модель Всесвіту
1919 р. Створено Міжнародний Астрономічний Союз
1930 р. Клайд Томбо відкрив Плутон
1950 р. У Парижі заснована Міжнародна Федерація Астронавтики
1957 р. Початок космічної ери: в СРСР створено пертий у світі штучний супутник Землі
1958 р. Створено НАСА (Національне Космічне Агентство, США)
1959 р. АМС «Луна-1» (СРСР) стала першою штучною планетою Сонячної системи
1959 р. АМС «Луна-3» (СРСР) упершеу світі сфотографували зворотній бік Місяця
1961 р. Юрій Гагарін (СРСР) уперше у світі облетів Землю на космічному кораблі «Восток»
1966 р. АМС «Луна-1» (СРСР) здійснив першу у світі м’яку посадку на поверхню Місяця
1967 р. АМС «Венера-4» (СРСР) досягла атмосфери Венери
1969 р. На Місяць зробив посадку пілотований космічний корабель «Аполлон-11» (США)
1970 р. АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставили на Землю грунт з Місяця
1970 р. АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м’яку посадку на поверхню Венери
1972 р. Старт АМС «Піонер-10» (США) перший політ за межі Сонячної системи
1975 р. АМС «Венера-9,10» (СРСР) отримала телевізійне зображення поверхні Венери
1976 р. АМС «Вікінги-1,3» (США) передали телевізійне зображення з поверхні Марса
1977 р. Відкрито кільце Урана
1984 р. Відкрито кільце Нептуна
1986 р. АМС «Вега-1,2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра комети Галлея
1991 р. Заснована Українська астрономічна асоціація
1993 р. Змонтовано найбільший у світі телескоп-рефлектор із діаметром дзеркала 10 м (Гавайї, США)
1994 р . Падіння на Юпітер комети Шумейкера-Леві
1995р. Виведено на орбіту перший український штучний супутник Землі «Січ»

Сучасна астрономія, залишаючись фундаментальною наукою, має величезне прикладне значення і безпосередньо пов'язана з науково-технічним прогресом людства. Крім того, астрономія є однією з найголовніших наук, завдяки яким створюється наукова картина світу - система уявлень про найзагальніші закони будови і розвитку Всесвіту та його окремих частин.