Зв'язок між очікуваною прибутковістю і

Ризиком оптимального портфеля

 

Нехай для усіх учасників ринку є єдина безризикова ставка rf отримання і надання позик. Тоді оптимальним виявляється портфель, що є комбінацією дотичного і безризикового. Оптимальний портфель має вигляд: pопт = (x0, x1, x2,..., xn). Тут x0 - частина (доля) коштів, вкладених у безризикові папери (казначейські векселі), якщо x0 > 0, або x0 - позикові кошти, використані для вкладення в дотичний портфель, якщо x0 < 0. Числа x1, x2,..., xn знаходяться в тому ж співвідношенні, в якому знаходяться компоненти дотичного портфеля.

Очевидно, що прибутковості оптимального і дотичного портфелів

пов'язані лінійним співвідношенням: rp = x0rf + λrM, звідки випливає, що коефіцієнт кореляції ρ(rp, rM) = 1, тобто та

Таким чином, рівняння САРМ має вигляд: ( 6)

Воно задає залежність очікуваної прибутковості оптимального портфеля від його ризику. Розглянемо геометричний зміст рівняння (6). При зроблених припущеннях про безризикову ставку rf - ефективна множина є прямою l (рис. 4).

З подібності трикутників виходить: що еквівалентно рівності (6). Рис.4

Багатофакторні моделі

 

Однофакторні моделі у багатьох випадках є цілком адекватними, проте найчастіше вони виявляються занадто спрощеними, і тоді доводиться розглядати залежність прибутковості цінного паперу від декількох (m) чинників, тобто лінійні регресійні моделі виду :

Тут α, βk - параметри, F(k) - чинники, що визначають стан ринку (i - номер спостереження). Такими чинниками можуть бути, наприклад, рівень інфляції, темпи приросту валового внутрішнього продукту та ін. Якщо цей цінний папір відноситься до деякого сектора економіки, то безумовно слід розглядати чинники, специфічні для цього сектора.

 

◄ Приклад 2. У таблиці 2 приведені дані за шість років про темп росту, рівень інфляції та прибутковості акцій компаній Widget

Manufacturing. Розглядається факторна модель вигляду :

За допомогою методу найменших квадратів виходить рівняння вгляду :

При цьому середні квадратичні помилки оцінок параметрів β1 і β2 дорівнюють 1,125 і 1,162.

Таблиця 2

Рік Темп росту ВВП, % (temp) Рівень інфляції, % (inf) Дохідність акцій, % (Widget)
5,7 1,1 14,3
6,4 4,4 19,2
7,9 4,4 23,4
7,0 4,6 15,6
5,1 6,1 9,2
2,9 3,1

 

Слід прагнути до можливо меншої кількості пояснюючих змінних (чинників), оскільки окрім ускладнення моделі "зайві" чинники призводять до збільшення помилок оцінок. Так, в розглянутому прикладі стандартна помилка оцінки параметра р2 виявилася більше її значення за абсолютною величиною. Чіткої залежності прибутковості акцій компанії Widget від інфляції немає. В цьому випадку природно видалити чинник інфляції і розглядати залежності прибутковості Widget тільки від темпу росту ВВП. Відповідне рівняння регресії , оцінюване за допомогою методу найменших квадратів, має вигляд:

.

При цьому помилка параметра β1 зменшується і стає рівною 1,002.

Проте в реальних ситуаціях іноді доводиться розглядати моделі залежності

від десятків і навіть сотень чинників.