Висновки до другого розділу
У ході констатуючого експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. Внаслідок експериментально-дослідної роботи було розроблено й апробовано методичну систему розвитку текстотворчих умінь і навичок учнів експериментальних класів, її суть полягає в тому, що учням на уроках мови і мовлення пропонувалися спеціально розроблені вправи і мовленнєві ситуації з метою активізації і розвитку словникового запасу, умінь зв’язно висловлювати свої думки під час засвоєння мовних знань. Мовленнєва діяльність учнів організовувалась в умовах залежності мовлення і від позамовних чинників – мети висловлювання, мовленнєвої ситуації, адресата мовлення тощо. Учень навчався орієнтуватися в умовах спілкування, добирати відповідні мовні засоби для вираження думки.
У вирішенні дослідного завдання важлива роль належала інтегрованій діяльності. Створювались умови для свідомо-практичної мовленнєвої діяльності і учні залучались до неї, саме тому розвивались комунікативно-мовленнєві здібності учнів через створення на кожному уроці умов для спілкування : складання монологів, діалогів , текстів різних типів, на різні теми; різноманітних видів усних і письмових робіт; словникова робота; спілкування з іншими людьми; вивчення мовних явищ, аналіз художніх творів. Одним з головних шляхів реалізації цих завдань була застосована диференціація за ступенем складності або самостійності , враховуючи індивідуальні відмінності у навчальних можливостях учнів. Після використання експериментальної системи творчих вправ, розроблених нами, виявили , що більшість учнів позитивно змінила показники свого рівня творчого мислення, Внаслідок бесіди вчителі і батьки помітили позитивні зміни креативного розвитку своїх дітей . Змінилося ставлення педагогів до цієї проблеми .
Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність розробленої системи творчих вправ.
Висновки
Теоретичний аналіз , експериментальні дані одержані в ході дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови, дозволяють робити наступні висновки:
1. Розвиток навичок текстотворення у молодших школярів на уроках української мови має не тільки педагогічне, а й соціальне значення, служить засобом пізнання навколишнього світу, розвитку мислення, оволодіння мовою як засобом спілкування і пізнання.
2. Текстотворення – це найважливіший вид роботи з розвитку мовно – мовленнєвих умінь, що виконує дидактичні функції розвитку сприймання, уяви, мислення як основи словесної творчості, засвоєння молодшими школярами елементарних взаємопов’язаних знань мовно – мовленнєвого характеру.
3. У зміст роботи з розвитку монологічного мовлення входить робота над подоланням труднощів творення висловлювань, тобто, «упорядкування і видача » власних думок; створення сприятливого для творчості мікроклімату; усвідомлення причиново – наслідкових відношень, розвиток основних комунікативних умінь, розширення знань про текст як мовленнєву одиницю.
4. Етапи мовленнєвої творчості мають бути взаємопов’язані і взаємообумовлені : орієнтування в ситуації, аналіз умов і мотивів текстотворення; планування ходу думки; добір мовних засобів для вираження продукту розумової діяльності; забезпечення зворотного зв’язку .
5. Формування навичок зв’язного мовлення забезпечується доцільним керуванням розвитком спеціальних умінь – інформаційно–змістових, структурно-композиційних, умінь добирати мовні засоби для вираження думки, розвивати головну думку, вдосконалювати своє мовлення.
6. Рівень сформованості інформаційно-змістових умінь підвищується за рахунок творчої активності учнів, осмислення теми та загального спрямування думки утворюваного тексту, поетапного опрацювання структурно - смислових компонентів тексту.
7. Високий рівень вияву структурно-композиційних умінь під час творення тексту – свідчення значної уваги в експериментальному навчанні до усвідомлення внутрішньої організації різних типів текстів,їх призначення відповідно до мети і умов спілкування.
8. Комунікативно доцільному вживанню лексичних, граматичних та інтонаційних багатств рідної мови в учнів експериментальних класів сприяє використання мовно-мовленнєвих, пошуково-аналітичних вправ з елементами диференціації, обґрунтування вибору мовних засобів, словесне малювання; конструктивні (відновлення, поширення, зіставлення, редагування, переказ) та творчі вправи; організація колективних спостережень, ігрової та предметно – практичної діяльності, проведення уроків мислення серед природи, екскурсій; розвиток комунікативних і мовних умінь у взаємозв’язку.
9. Найефективнішими виявилися наступні прийоми активізації мовленнєвої творчості : проблемна постановка завдань, зорієнтована на механізм діяльності уяви, мислення; цілеспрямоване збагачення чуттєво-емоційного досвіду дітей, розширення їхнього кругозору; взаємозв’язок різних видів мовленнєї діяльності (аналіз, відтворення, побудова тексту); врахування ситуації текстотворення, яка повинна максимально наближатися до реальних умов.
10. Розвиток навичок текстотворення молодших школярів відбувається успішніше за умови планового систематичного наукового керівництва, в якому враховуються вікові та індивідуальні особливості школярів, їх запити та інтереси, забезпечується природна комунікативність мовлення.
11. Вироблення текстотворчих умінь має стати аспектом повсякденної навчальної роботи і пов’язувати з вивченням програмних тем. Прийоми активізації мовленнєвої творчості повинні застосовуватися на кожному уроці української мови у початкових класах.
12. Експериментальна робота засвідчила ефективність розвитку текстотворчих умінь учнів через спеціально організовані уроки творчості, засновані на ефективному керуванні їх мовно-мовленнєвою діяльністю, що зумовлене психолого педагогічною підготовкою вчителя, цілеспрямованим послідовним добором і використанням комплексних вправ, організацією чуттєвого сприймання.
Література
1. Абрамова Г.С. Индивидуальные особенности формирования учебной деятельности/ Г.С. Абрамова // Формирование учебной деятельности школьников / Под. ред В.В. Давыдова, И. Ломпшера, А.К. Марковой. – М.: Просвещение, 1982. – 240 с.
2 Бенно А. Выбор учебных заданий для организации групповой работы в классе / А. Бенно // Проблемы совершенствования обучения в школе. – М.: Просвещение, 1973. – 244 с.
3. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова/ М.А. Білецька, М.С. Вашуленко: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. – 6-те вид. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/ Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
5. Бородич А.М. Методика развития речи детей/ А.М. Бородич. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.
6. Братанки О. Проблема дефініцій базових понять у теорії диференційованого навчання / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №7. – С. 43–45.
7. Братанки О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 49–52.
8. Бурак Г.Ф. Слово-диво: вправи, завдання, диктанти з української мови: Метод. посібник для 2-го класу загальноосвітньої школи / Г.Ф. Бурак. – К., 1994. – 96 с.
9. Бутузов И.Т. Дифференцированное обучение – важное дидактическое средство эффективного обучения школьников/ И.Т. Бутузов. – М.: Педагогика, 1978. – 200 с.
10. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Українська мова: Підручник для 2 класу чотирирічної і 2 класу трирічної початкової школи. – 4-те вид., перероблене/ Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. . – К.: Освіта, 1991. – 256 с.
11. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976.– 269 с.
12. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256 с.
13.Возрастные возможности усвоения знаний / Под. ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1966. – 232 с.
14. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання/ Володько В.М. // Гуманітарні науки. – 2002. – №4. – С. 54–65.
15.Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под. ред. Б.Г.
16. Головко І. Розвиток умінь другокласників складати тексти-міркування / Головко І. // Поч. шк. – 1997. – №6. – С. 18–22.
17 Городівський В.М. Вивчення української мови в 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1977. – 127 с.
18. Городівський В.М. Дидактичний матеріал з української мови для 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1976. – 223 с.
19. Горяний В.Д. Картки-завдання з української мови для 2кл/ Горяний В.Д.. – К., 1983. – 79 с.
20. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения/ Давыдов В.В. – М.: Просвещение, 1986. – 220 с.
21. Дубинчук О.С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми / Дубинчук О.С. // Поч. шк. – 1994. – № . – С. 10–14.
22. Заперченко Н. Диференційований підхід до навчання // Поч. шк. – 2000. – №5. – С. 10–12.
23. Конев А.Н. Дифференцированный подход к обучению младших школьников на основе их индивидуально-типических особенностей / Конев А.Н. // Учен. зап. Ор.-Зуевского пед. ин-та. – 1976, Т.24. – Вып.1. – С. 36–43.
24. Корсакова О. Про технологію диференційованого навчання /. Корсакова О. // Рід. шк. – 2001. – №9. – С. 44–48.
25. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистостей/. Костюк Г.С.. – К.: Рад. школа, 1989. – 475 с.
26. Коваль Г.П. ,Деркач Н.І., Наумчук М.М. Методика викладання української мови Навчальний посібник для студентів, ,Тернопіль «Астон», 2008.- 286 с.
27. Коваль Г.П. Культура ділового мовлення/Г.П.Коваль.-К.:видавництво при Київському державному університеті видавничого обєднання «Вища школа», 1982
28. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови: методичний посібник /Г.П.Коваль.-Тернопіль: підручники і посібники,2005.
29. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Тернопіль,2003.
30. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Рівне:РДГУ,2002.
31. Коваль Г.П. Критерії добору орфографічних вправ/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№7
32. Коваль Г.П. Китерії і норми оцінювання знань, умінь та навичок з мови в початкових класах/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№10
33. Коваль Г.П. Мовний розбір і мовне конструювання/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1973.-№11
34. Коваль Г.П.Структурний порівняльний аналіз як засіб розвитку мовлення/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1979.-№4
35. . Коваль Г.П.Урок мови /Г.П.Коваль//Початкова школа.-1977.-№3
36. Коваль Г.П. Методика викладання української мови/Г.П.Коваль, Н.І.Деркач, З.О.Захарчук, Л.І. Іванова.-Рівне,2002.
37. Кравець Н.П. Організація роботи груп учнів в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання/ Кравець Н.П. // Поч. шк. – 1993. – №5–6. – С. 49–51.
38. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1–3 класів: Посібн. для вчителів. / Кравчук Д.М. – К.: Рад. школа, 1984. – 40 с.
39. Кубрак В.І. Організація і керівництво диференційованим навчанням /. Кубрак В.І. // Поч. шк. – 1991. – №4. – С. 52–55.
40. Кубрак В.І., Дроб’язко П.І. Диференційоване навчання в початкових класах/. Кубрак В.І. // Пед. і психол. – 1994. – №2(3). – С. 71–76.
41. Лийметс Х.И. Групповая работа на уроке/ Лийметс Х.И.. – М.: Знание, 1975. – 144 с.
42. Липова Л., Ясинська А. Про експериментальні методи викладання/ Липова Л., Ясинська А. // Поч. шк. – 1997. – №5. – С. 58–62.
43. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. /Матюша І.К.– К.: Просвіта, 1995. – 122 с.
44. Мельничайко В.Л. Творчі роботи на уроках української мови: Посібник для вчителів/ Мельничайко В.Л. – К.: Рад. шк., 1984. – 223 с.
45. Менчинская М.А. Психологические вопросы развивающего обучения и новые программы/. Менчинская М.А. // Сов. педагогика, 1968. – №6. – С. 29
46. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. – К.: Рад. школа, 1992. – 340 с.
47 Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. – К.: Магістр.- 1996. – 80 с.
48. Мурачковский Н.И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке /. Мурачковский Н.И. // Сов. педагогика. – 1989. – №10. – С. 35–40.
49. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початкових класах (Методика і технологія навчання)/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 138 с.
50. Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школ/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 38 с.
51. Панченко Г.А. Завдання та ігрові питання з рідної мови. 3 (2) кл./ . Панченко Г.А.. – Харків: Основа, 1995. – 104 с.
52. Плющ М.Л. Робота над текстом в початкових класах: Посібник для вчителів/ Плющ М.Л.. – К.: Рад. школа, 1986. – 74 с.
53Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Бліц, 2007. – 429 с.
54. Психическое развитие младших школьников: Экспериментально-психологическое исследование / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990. – 160 с.
55. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи/ Савченко О.Я.. – К.: Академія, 1999. – 360с.
56. Середа Ф.Я. Українська мова: Підручник для 2-го кл. – 15-те вид/ Середа Ф.Я. – К.: Рад. шк., 1991. – 141 с.
57. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения/. Скаткин М.Н.. – М.: Педагогика, 1971. – 244 с.
58. Сум І.М. Групова робота на уроках рідної мови /. Сум І.М. // Поч. шк. – 1996. – №5. – С. 12–13.
59 Талдонова Л. Обґрунтування сучасних моделей навчальної диференціації / Талдонова Л // Наук. записки ТДПУ. Сер: Педагогіка. – 2000. – №6. – С. 10–15.
60 Терещук Г. Теоретичні засади побудови моделі методичної системи індивідуалізованого навчання/ Терещук Г. // Наук. записки ТДПУ. Сер.: Педагогіка, - 1999. – №1. – С. 111–116.
61. Тестов В.А., Уханова А.Д. Развитие познавательных способностей у школьников в условиях уровневой дифференциации / Тестов В.А., Уханова А.Д. // Нач. шк. – 1999. – №2. – С. 32–41.
62 Тягур Р.С. Внутрішньокласна диференціація/ Тягур Р.С // Поч. шк. – 1993. – №11. – С. 61.
63. Фіцула М.М. Педагогіка/ Фіцула М.М.. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с