Завдання 1. Вивчення класифікації та асортименту меблів

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Меблі є товаром складного асортименту, тому їх класифікують за багатьма ознаками: вихідними матеріалами, способовами виробництва, призначенням, конструкцією і ін.

Єдина класифікація меблів не розроблена. Залежно від мети є різні принципи і, відповідно, системи класифікації меблів - стандартна, торговельна, за НТНС, за ГС, за УКТ ЗЕД, за каталогами виробників, навчальна. Для навчальної мети у товарознавстві визначальним є розгляд класифікації побутових меблів за найважливішими для споживача ознаками. (Див табл.1)

За експлуатаційним призначенням є меблі для житлових кімнат (загальної кімнати, спальні, їдальні, вітальні (світлиці), кабінету, дитячої і юнацькою, для кухні, для передпокою, для ванної кімнати, для місць тимчасового перебування людини (тераси, балкони, лоджії, дачі тощо) і для меблювання території поза приміщенням (меблі для вулиці).

За загальним функціональним призначенням є меблі для зберігання (шафи, комоди, тумби, секретери, серванти, скрині, полиці та ін), для сидіння і лежання (ліжка, дивани, кушетки, тахти, лавки, табуретки, банкетки, стільці, крісла, шезлонги та ін), для роботи і приймання їжа (столи), меблі іншого призначення (вішалки, ширми, підставки під вазони, манежі дитячі та ін).

В межах означених груп меблеві вироби у практиці торгівлі поділяються за принципом так званого вузького призначення, яке часто називають цільовим чи безпосереднім (напр., шафи для одягу, білизни, посуди, книг, багатоцільового призначення й ін.; крісла для роботи, відпочинку, крісла-ліжка, крісла-гойдалки; столи обідні, сервірувальні, письмові, журнальні, туалетні й ін.; детальний перелік виробів за ознаками призначення наведено нижче).

За матеріалом і способом виготовлення меблі є із деревини (столярні, гнуті, плетені); із пластмас (литі, пресовані й ін.); із металів і їх сплавів; із скла та комбіновані. Столярні меблі виготовляють переважно з брусків і інших елементів, що мають прямолінійну форму і прямокутний перетин (поперечний переріз); випиляні або зчленовані (об'єднані, сполучені) елементи цих меблів можуть мати складнішу форму. Гнуті меблі виробляють із криволінійних елементів прямокутного і круглого перетину; різновидом гнутих меблів є гнутоплетені.

За загальною конструкцією меблі є корпусні (щитові, рамкові і рамково-щитові) і брускові (решітчасті). Корпусні меблі виготовляють з'єднанням плоских елементів (щитів, рамок) для створення замкнутого об'єму (шафи, тумби); брускові- із окремих брусків (стільці, крісла, табурети).

За способом з'єднання елементів меблі є нерозбірні (розділення на окремі елементи можливе лише при руйнуванні виробу; переважно такими меблями є вироби, елементи яких з'єднані клеєм), збірно-розбірні, універсально-збірні, секційні, видозмінні (такі, що трансформуються).

За місцем встановлення меблі є на підлогові (долішні), настінні (навісні), вбудовані.

За способом встановлення меблі (переважно долішні) є пересувні і стаціонарна.

За комплектністю меблі є поштучні (окремі вироби) і комплектні (набори і гарнітури).

М'які меблі (переважно для сидіння і лежання) поділяють за ступенем м'якості на жорсткі і м'які ( у яких розрізняють п'ять категорій м'якості - 0,1, П.

В останні роки у практиці виробництва і торгівлі меблі умовно поділяють за комплексною ознакою (номенклатурою та рівнем споживчих властивостей, видом вихіднихних матеріалів і комплектуючих), яка формує поняття „клас меблів" і розрізняють меблі класу А, Б, В. Класи меблів встановлюють з метою виготовлення виробів, орієнтованих для задоволення потреб і вимог різних перш за все за рівнем доходів груп споживачів; чіткого співвідношення цін на товари з різними споживчими властивостями, раціонального використання сировини і матеріалів. До меблів класу "А" відносять меблі дрібносерійного виробництва, що відрізняються сучасним дизайнерським рішенням чи виготовлені за мотивами історичних стилів; вони комплектуються пристроями і механізмами, які забезпечують високий ступінь досконалості у виконанні основних і додаткових функцій; виробляються в основному з натуральних матеріалів; ціна комплекту таких виробів становить десятки тисяч у.о. До меблів класу "Б" відносять вироби серійного виробництва, сучасних дизайнерських рішень, які обладнані пристроями і механізмами, що забезпечують виконання окремих додаткових функцій, які підвищують зручність користування; для їх виробництва застосовуються натуральні і синтетичні матеріали; ціна комплекту таких виробів - декілька тисяч у.о. До класу "В" відносять меблі масового виробництва, сучасних дизайнерських рішень, які обладнані мінімально необхідними пристроями і механізмами, що забезпечують виконання основних функцій; у їх виробництві широко застосовуються синтетичні матеріали; ціна комплекту таких виробів - декілька сотень у.о. Нижче викладено аналіз чинних класифікаційних систем меблів: за ДСТУ 2080-92 „Продукція меблевого виробництва. Терміни та визначення"; за ГОСТ 16371-93 „Мебель. Общие технические условия";за товарним словником (Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі); за ТНЗЕТ та УКТЗНД; за формою 3- торг та навчальної (за рекомендованими для навчання за спеціальностями напряму „Торгівля" підручниками).

Повний код товару за номенклатурою ГС складається з 9 знаків (цифр): перші дві - товарна група, третя і четверта - товарна позиція, п'ята та шоста - товарна підпозиція, сьома і дев'ята - субпозиція. Код більшості товарів обмежується 4-6 знаками і лише для деяких товарів є повним. Це свідчить про неповну глибину класифікації, а лише виділення тих рівнів, які необхідні для державного обліку. Код ЗКШВКУ містить шість знаків: перші дві цифри -клас, третя - підклас, четверта - група, п'ята - підгрупа, шоста - вид продукції. Проте, залежно від особливостей продукції, така визначеність класифікаційних категорій порушується. Слід відмітити, що коди наводяться в обох системах класифікації не для всіх товарів. Для більшості товарів вказується код лише за однією із систем, а деякі угрупування не мають жодного коду.

Навчальна класифікація меблів є найповніша, строго систематизована, послідовна, але недостатньо тісно пов'язана з торговельною. Навчальною класифікацією враховані основні фактори формування споживних властивостей і якості меблів - сировинні матеріали, спосіб виробництва і конструкція виробу.

Зауважимо, що навчальна і комерційна діяльність, як різні види діяльності, вимагають різної структури ієрархічної класифікації об'єктів. Споживача цікавлять функціональні можливості товару, а фахівця - чинники формування асортименту і якості товарів, ознаки, за якими ці чинники можна виявити, оцінити та управляти ними.

Найбільшу кількість ознак класифікації меблів містить навчальна класифікація, найменшу - ГОСТ 16371-93, якщо не враховувати, що класифікаційна система за формою 3-торг не класифікує меблі за жодною з ознак. На рис. 4.1 наочно видно, яка з класифікаційних систем містить найбільшу кількість ознак (у %) і яка з класифікацій дає найповнішу характеристику меблів. Результати аналізу дозволяють скласти номенклатуру ознак класифікації.

Таблиця 1.

  Дані про ознаки класифікації у чинних класифікаційних системах    
Ознаки класифікації Класифікаційні системи за:
        ДСТУ 2080-92 ГОСТ 16371-93 ТНЗЕД Товарний словник Навчалькласифікація
Експлуатаційне призначення, місце використання + + +   +
Функціональне призначення + +   + +
Конструктивні ознаки, спосіб з' єд-нання вузлів, конструктивно-технологічні ознаки + + + + +
Технологія та матеріал виготовлення Спосіб виготовлення +     + +
Матеріал виготовлення     + + +
Характер захисно-декоративного покриття          
Статево-вікове призначення +     + +
Комплектність       + +
Ступінь м'якості     + + +
Вид виробів +     + +
Серійність виготовлення         +
Спосіб і місце встановлення         +
Кількість виконуваних функцій         +
Вид личкувальних матеріалів         +