Конституція Франції 1848 року 20 страница

Розділ 2. Громадяни кожного окремого Штату мають право на всі ті Привілеї та Пільги, що й Громадяни інших окремих Штатів.

Особа, обвинувачена в котромусь Штаті у Зраді, в Тяжкому чи іншому Злочині, якщо вона втече від Правосуддя і буде знайдена в іншому Штаті, повинна на Вимогу виконавчої Влади Штату, з якого вона втекла, бути видана і переведена в Штат, Юрисдикції якого підлягає Злочин.

Жодна Особа, тримана як Слуга чи найманий Працівник у якомусь Штаті згідно з його Законами, коли

вона втече до іншого Штату, не може на Підставі Законів чи Правил останнього бути звільнена від цієї Служби чи Праці, тільки має бути видана на Вимогу Сторони, якій належить її Служіння чи Праця.

Розділ 3. Нові штати можуть бути прийняті Конгресом у цей Союз, але жоден новий Штат не може бути створений чи заснований у межах Юрисдикції ніякого іншого штату; також новий Штат не може бути утворений Злукою двох чи більше Штатів чи Частин Штатів без згоди на це як Законодавців відповідних Штатів, так і Конгресу.

Конгрес має Право управляти територією чи іншою власністю Сполучених Штатів і видавати необхідні для цього Правила й Приписи, і ніщо у цій Конституції не повинно тлумачитися як якась вимога з боку Сполучених Штатів чи будь­якого окремо взятого Штату.

Розділ 4. Сполучені Штати гарантують кожному Штатові цього Союзу Республіканську Форму Правління й мають захищати кожен Штат від Вторгнення, а на Клопотання Законодавчого чи Виконавчого органу (коли

Законодавців неможливо скликати) і від внутрішнього Насильства.

Стаття V.

Конгрес, коли це вважатимуть за потрібне дві третини обох Палат, може внести Поправки до цієї Конституції або, за Клопотанням Законодавців двох третин окремо взятих Штатів, може скликати Конвент для внесення Поправок, котрі в обидвох Випадках набирають чинності для всякого Наміру й Мети, як частина цієї Конституції, після їх ратифікації Законодавчими органами трьох чвертей усіх Штатів або Конвентами у трьох чвертях усіх Штатів; яким саме має бути Спосіб Ратифікації, визначає Конгрес; Причому жодна Поправка, яка може бути подана перед Роком тисяча вісімсот восьмим, не повинна у жодний Спосіб вплинути на перше і четверте Положення Дев’ятого розділу Першої Статті І, і жоден Штат без його Згоди не можна позбавити його рівного з іншими Права Голосу в Сенаті.

Стаття VI.

Всі Борги і Зобов’язання, що виникли до Прийняття цієї Конституції, так само чинні для Сполучених Штатів при цій Конституції, як вони були при Конфедерації.

Ця Конституція і Закони Сполучених Штатів, що будуть ухвалені на її Підставі, а також усі Договори, як укладені, так і ті, що будуть укладені іменем Сполучених Штатів, є верховним Правом Краю, обов’язковим для Суддів у кожному Штаті, щó б у Конституції чи в Законах окремих Штатів не суперечило цьому.

Згадані вище Сенатори і Представники, а також Члени Законодавчих органів окремих Штатів, всі Урядовці виконавчої і судової властей як Сполучених Штатів, так і окремо взятих Штатів, зобов’язуються Присягою чи Урочистою обіцянкою підтримувати цю Конституцію; проте ніколи жодна Перевірка релігійності не може бути Передумовою для зайняття будь­якої платної чи довіреної Посади у Сполучених Штатах.

Стаття VII.

Для набуття цією Конституцією чинності у Штатах, які її затверджують, достатньо її Ратифікації Конвентами дев’ятьох Штатів.

Вчинено на Конвенті за Одностайної Згоди присутніх Штатів Сімнадцятого Дня Вересня Року Божого тисяча сімсот Вісімдесят сьомого і Дванадцятого Року Незалежності Сполучених Штатів Америки. На свідоцтво чого підписуємо тут свої імена.

 

Джордж ВАШИНГТОН,

Голова і делегат від Вірґінії

НЬЮ­ГЕМПШИР

Джон Ланґдон

Ніколас Ґілман

МАССАЧУСЕТС

Натаніель Ґорем

Руфус Кінґ

КОННЕКТІКУТ

Вільям Самюель Джонсон

Роджер Шерман

НОВИЙ ЙОРК

Александр Гамільтон

НЬЮ­ДЖЕРСІ

Вільям Лівінгстон

Дейвід А. Брерлі

Вільям Патерсон

Джонатан Дейтон

ПЕНСІЛЬВАНІЯ

Бенджамін Франклін

Томас Міффлін

Роберт Морріс

Джордж Клаймер

Томас Фітц-Сімонс

Джейред Інґерсолл

Джеймс Вілсон

Ґовернер Морріс

ДЕЛАВЕР

Джордж Рід

Ґаннінг Бедфорд-молодший

Джон Дікінсон

Річард Бассетт

Джейкоб Брум

МЕРІЛЕНД

Джеймс Мак-Генрі

Даніель Дженіфер із Сент-Томаса

Даніель Керролл

ВІРҐІНІЯ

Джон Блер

Джеймс Медісон-молодший

ПІВНІЧНА КАРОЛІНА

Вільям Блаунт

Річард Доббс Спейт

Г’ю Вільямсон

ПІВДЕННА КАРОЛІНА

Джон Ратледж

Чарлз Котсворт Пінкні

Чарлз Пінкні

Пірс Батлер

ДЖОРДЖІЯ

Вільям Ф’ю

Абрагам Болдвін

ПОПРАВКИ ДО КОНСТИТУЦІЇ

Статті для доповНеННя і Поправок Конституції Сполучених Штатів Америки, запропоновані Конгресом

і ратифіковані Законодавчими органами окремих Штатів, згідно з п’ятою Статтею оригіналу Конституції.

Поправка І.

Конгрес не видає законів, які стосуються впровадження релігії чи забороняють вільно сповідувати її; або які обмежують свободу слова, друку чи права народу на мирні зібрання і звернення до Уряду з проханням задовольнити скарги. Конституція Сполучених Штатів Америки 855

Поправка ІІ.

Оскільки для безпеки вільного Штату потрібне добре організоване народне Ополчення, право народу мати й носити Зброю не повинне обмежуватися.

Поправка ІІІ.

Жоден військовий не може квартирувати в будь­якому будинку без згоди на це Власника у мирний час, а в час війни – лише у спосіб, що буде передбачений законом.

Поправка IV.

Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не можна порушувати безпідставними обшуками й арештами; Ордер на обшук і арешт має видаватися лише на достатній підставі, засвідченій

Присягою або запевненням, і має докладно вказати місце обшуку, осіб і речі, які підлягають арешту.

Поправка V.

Жодну особу не можна притягнути до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку інакше як за поданням або звинуваченням Великого журі присяжних, окрім справ, які виникають у наземних чи морських збройних силах або в Ополченні, коли ця особа перебуває на дійсній службі в час Війни чи іншої небезпеки для суспільства; також жодній особі не можна за один і той самий злочин двічі виносити вирок позбавлення життя чи органу; як не можна примушувати її у жодній кримінальній справі свідчити проти себе; також жодну особу не можна позбавити життя, свободи чи власності без належної правової процедури, а приватну власність не можна відібрати на суспільний ужиток без справедливого відшкодування.

Поправка VI.

При всякому кримінальному переслідуванні обвинувачений користується правом на швидкий і відкри-

тий суд безсторонніх присяжних зі Штату чи з того округу, в якому скоєно злочин і який має бути наперед

визначений законом, а також правом знати про суть та підстави звинувачення; правом на очну ставку з людь-

ми, що свідчать проти нього; правом на примусовий виклик корисних для нього свідків, а також на Допо-

могу Правника для свого захисту.

Поправка VII.

При Позовах на підставі загального права, де розмір вимог перевищує двадцять доларів, зберігається

право на суд присяжних, і жоден факт, розглянутий судом присяжних, не повинен переглядатися будь­яким

іншим Судом Сполучених Штатів інакше, як згідно з нормами загального права.

Поправка VIII.

Не можна вимагати надмірні застави, накладати надмірні штрафи, ані призначати жорстокі й незвичайні покарання.

Поправка ІХ.

Перелічення у Конституції певних прав не можна тлумачити як заперечення чи обмеження інших, належних народові.

Поправка Х.

Повноваження, не передані цією Конституцією Сполученим Штатам, ані не заборонені нею Штатам, зберігаються відповідно за Штатами чи за народом. [Перші десять Поправок набрали чинності 15 грудня 1791 року.]

Поправка ХІ.

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитися так, ніби вона поширюється на будь­який позов про встановлення права чи справедливості, поданий або проваджений проти котрогось із Сполучених Штатів Громадянами іншого Штату чи Громадянами або Підданими якоїсь Чужоземної Держави. [8 січня 1798 року]

Поправка ХІІ.

Виборці збираються у їхніх відповідних штатах і голосуванням бюлетенями подають свої голоси за Президента і Віце­президента, з яких принаймні один не є мешканцем одного з ними штату; в одних бюлетенях вони вказують особу, за яку голосують як за Президента, а в інших бюлетенях – особу, за яку голосують як за Віце­Президента; вони складають окремі списки всіх осіб, проголосованих як за Президента, і всіх осіб, проголосованих як за Віце­Президента, з числом голосів за кожного, які вони мають підписати, засвідчити і запечатаними послати в осідок уряду Сполучених Штатів голові Сенату. – Голова Сенату повинен, в присутності Сенату і Палати Представників, відкрити всі засвідчені документи, і тоді голоси підраховують. – Особа, що дістала найбільше число голосів за Президента, має бути Президентом, якщо це число становить більшість з загального числа призначених Виборців, а якщо жодна особа не матиме такої більшості, тоді з­поміж тих, хто дістав найвище число голосів у списку проголосованих як за Президента, але не більше трьох таких осіб, Палата Представників має негайним голосуванням за бюлетенями обрати Президента. Під час виборів Президента голосують Штати, і пред-

ставництво від кожного штату має один голос; кворум для цієї мети становлять дві третини штатів, представлених кожен одним чи кількома членами, а для обрання потрібна більшість з­поміж усіх штатів. Якщо Палата Представників, коли б їй не припало її право обирати, не обере Президента до четвертого дня найближчого місяця березня, то обов’язки Президента має виконувати Віце­Президент, так само у випадку смерті чи іншої конституційно обумовленої неспроможності Президента. Особа, яка дістала найбільше число голосів як Віце­Президент, має бути Віце­Президентом, якщо це число становить більшість загальної кількості призначених Виборців, а якщо жодна особа не дістала більшості, то з­поміж двох у списку, хто дістав найбільше число голосів, Віце­Президента обирає Сенат; кворум для цієї мети становлять дві третини з загального числа Сенаторів, а для обрання потрібна більшість з їх загального числа. Однак жодна особа, яка не відповідає конституційним вимогам до посади Президента, не може бути обраною на посаду Віце­Президента Сполучених Штатів. [25 вересня 1804 року]

Поправка ХІІІ.

Розділ 1. Ні в Сполучених Штатах, ні в жодному іншому місці, що належить до їхньої юрисдикції, не повинні

існувати ні рабство, ні кріпацтво, крім як покарання за злочин, винуватця якого належним чином засуджено.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [18 грудня

1865 року]

Поправка XIV.

Розділ 1. Всі особи, народжені чи натуралізовані у Сполучених Штатах, які підлягають їхній юрисдикції,

є громадянами Сполучених Штатів і Штату, де вони мешкають. Жоден Штат не може видати чи застосувати

такий закон, що обмежує привілеї та пільги громадян Сполучених Штатів; також жоден Штат не може поз­

бавити якусь особу життя, свободи чи власності без належної правової процедури, як і не може відмовити

жодній особі, що підлягає його юрисдикції, у рівній охороні законом.

Розділ 2. Представники мають розподілятися між окремими Штатами пропорційно до їхньої населеності,

враховуючи загальне число осіб у кожному Штаті, за винятком Індіанців, які не оподатковуються. Але якщо

на будь­яких виборах для обрання виборців Президента та Віце­Президента Сполучених Штатів, Представ-

ників у Конгрес, Виконавчих чи Судових урядовців Штату чи членів його Законодавчого органу якомусь із

його мешканців чоловічої статі, що досягли двадцяти­однорічного віку і є громадянами Сполучених Штатів,

відібрано або якось обмежено його право голосу, з інших причин, ніж участь у повстанні або скоєння іншого

злочину, то основа представництва у цьому Штаті має бути зменшена у пропорції, яку становить число таких

громадян чоловічої статі супроти числа усіх двадцяти­однорічних громадян чоловічої статі в цьому Штаті.

Розділ 3. Жодна особа не може бути Сенатором чи Представником у Конгресі, чи виборцем Президента

або Віце­Президента, чи обіймати якусь цивільну або військову посаду у віданні Сполучених Штатів чи Конституція Сполучених Штатів Америки 857

у віданні будь­якого Штату, яка, склавши раніше присягу як член Конгресу, чи як урядовець Сполучених

Штатів, чи як член законодавчого органу якогось Штату, чи як виконавчий або судовий урядовець якогось

Штату в тому, що вона підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, взяла участь у повстанні чи зако-

лоті проти цієї Конституції, або надала допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати це

ущемлення в правах двома третинами голосів у кожній Палаті.

Розділ 4. Чинність громадського боргу Сполучених Штатів, управненого законом, в тім числі заборго-

ваності з виплати пенсій і винагород за послуги в придушенні заколоту чи повстання, сумнівам не підля-

гає. Проте ні Сполучені Штати, ні будь­який Штат не можуть брати на себе жодних боргів і не оплачувати

жодних зобов’язань [облігацій], що прислужилися для підтримки заколоту чи повстання проти Сполуче-

них Штатів, як також жодних претензій у зв’язку з втратою чи звільненням будь­якого раба; всі такі борги,

зобов’язання і претензії слід вважати незаконними і нечинними.

Розділ 5. Конгрес уповноважений забезпечити виконання положень цієї статті відповідним законодав-

ством. [28 липня 1868 року]

Поправка XV.

Розділ 1. Виборче право громадян Сполучених Штатів не може відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами чи будь­яким Штатом на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у закріпаченому стані.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [30 березня 1870 року]

Поправка XVI.

Конгрес має право накладати і стягувати податки з доходів, одержуваних з будь­якого джерела, без пропорційного розподілу їх між окремими Штатами і без огляду на переписи чи населеність. [25 лютого 1913 року]

Поправка XVII.

Сенат Сполучених Штатів складається з сенаторів, по двоє від кожного Штату, обраних його людом на шість років; кожен Сенатор має один голос. Виборці у кожному Штаті повинні відповідати вимогам, встановленим для виборців у найчисленніший орган законодавства Штату.

Якщо у представництві якогось Штату в Сенаті виникнуть вакансії, то виконавча влада цього Штату має видати розпорядження про вибори для заповнення цих вакансій. За умови, що законодавча влада Штату може уповноважити його виконавчу владу здійснити тимчасові призначення, доки вакансії не будуть зайняті людьми шляхом виборів, за вказівками законодавчої влади.

Цю поправку не слід тлумачити так, щоб вона вплинула на обрання чи термін повноважень будь­кого з сенаторів, обраних раніше, ніж вона набере чинності як частина Конституції. [31 травня 1913 року]

Поправка XVIII.

Через один рік після ратифікації цієї статті нею забороняється виготовлення спиртних напоїв з метою споживання, продаж їх чи перевезення у межах Сполучених Штатів та всієї території, що підлягає їх юрисдикції, а також ввіз їх і вивіз.

Конгрес та окремі Штати уповноважені спільно забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством.

Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи окремих Штатів, як це передбачено у Конституції, протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам. [29 січня 1919 року]

Поправка ХІХ.

Виборче право громадян Сполучених Штатів не може бути відібране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі статі.

Конгрес уповноважений забезпечити виконання положень цієї статті відповідним законодавством. [26 серпня 1920 року]

Поправка ХХ.

Розділ 1. Терміни служби Президента і Віце­Президента закінчуються опівдні двадцятого дня січня, а терміни Сенаторів і Представників – опівдні третього дня січня в ті роки, коли ці терміни закінчилися б, а цю статтю не було ратифіковано; тоді ж починаються терміни їхніх наступників.

Розділ 2. Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і зібрання це має починатися опівдні третього дня січня, якщо Конгрес не встановить законом іншого дня.

Розділ 3. Якщо до часу, визначеного як початок терміну Президента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний Віце­Президент. Якщо до часу, визначеного як початок його терміну, Президента не буде обрано або новообраний Президент не відповідатиме вимогам закону, тоді обов’язки Президента виконуватиме Віце­президент, доки Президент почне відповідати вимогам закону; Конгрес може законом передбачити випадок, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віце­Президент не відповідають вимогам закону, і вказати, хто тоді має виконувати обов’язки Президента або у який спосіб має бути обрана особа для виконання цих обов’язків, і така особа повинна виконувати ці обов’язки, доки Президент або Віце­президент почнуть відповідати вимогам закону.

Розділ 4. Конгрес може законом передбачити випадок смерті будь­кого з осіб, з­поміж яких Палата представників може обирати Президента, коли до неї переходить це право, а також випадок смерті будь­кого з осіб, з­поміж яких Сенат може обирати Віце­Президента, коли до нього переходить це право.

Розділ 5. Розділи 1 і 2 наберуть чинності п’ятнадцятого дня жовтня, наступного після ратифікації цієї

статті.

Розділ 6. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи

трьох чвертей окремих Штатів протягом сімох років після дати її подання. [6 лютого 1933 року]

Поправка ХХІ.

Розділ 1. Цим скасовується стаття Вісімнадцятої поправки до Конституції Сполучених Штатів .

Розділ 2. Цим забороняється перевезення чи ввіз спиртних напоїв у будь­який Штат, на Територію чи во-

лодіння Сполучених Штатів задля їх постачання чи споживання, якщо це порушує закони Штату, Території

чи володіння.

Розділ 3. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції конвенти окремих

Штатів, як це передбачено Конституцією, протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам.

[5 грудня 1933 року]

Поправка ХХІІ.

Розділ 1. Жодну особу не можна обрати на посаду Президента більше, ніж два рази, і жодну особу, яка

займала посаду Президента чи виконувала обов’язки Президента більше, ніж два роки протягом терміну, на

який було обрано іншу особу, може бути обрана на посаду Президента більше одного разу. Втім, ця Стаття

не поширюється на особу, яка займала посаду Президента у час, коли Конгрес запропонував цю Статтю, і не

перешкоджає особі, яка може зайняти посаду Президента чи виконувати його обов’язки протягом терміну, за

який ця Стаття набере чинності, бути на посаді Президента чи виконувати його обов’язки протягом решти

цього терміну.

Розділ 2. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи

трьох чвертей окремих штатів протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам. [27 лютого

1951 року]

Поправка ХХІІІ.

Розділ 1. Округ, що є осідком уряду Сполучених Штатів, у вказаний Конгресом спосіб призначає:

Число виборців Президента і Віце­Президента, рівне такому числу Сенаторів та Представників у Конгре-

сі, на яке мав би право цей Округ, якби був Штатом, але в жодному випадку не більше, ніж найменш населе-

ний Штат; їх приєднують до виборців, призначених Штатами, але у всьому, що стосується обрання Прези-Конституція Сполучених Штатів Америки 859

дента і Віце­Президента, їх розглядають як виборців, призначених одним із Штатів; і вони повинні збиратися

в межах округу і виконувати свої обов’язки згідно з Дванадцятою поправкою до Конституції.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [29 березня 1961 року]

Поправка XXIV.

Розділ 1. Право громадян Сполучених Штатів голосувати на будь­яких первинних чи інших виборах за

Президента і Віце­Президента, за виборців Президента і Віце­Президента, за Сенатора чи Представника в

Конгресі не може бути відібране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі не-

сплати подушного чи будь­якого іншого податку.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [23 січ-

ня 1964 року]

Поправка XXV.

Розділ 1. В разі усунення Президента від служби, його смерті або відставки, Президентом стає Віце­

Президент.

Розділ 2. Як тільки виникне вакансія на посаді Віце­Президента, Президент має номінувати Віце­

Президента, який займає посаду після затвердження більшістю голосів обох Палат Конгресу.

Розділ 3. Як тільки Президент передасть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Палати Представників

письмову заяву, що він не спроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, і доки він не

передасть їм заяву протилежного змісту, ці повноваження та обов’язки має виконувати Віце­Президент як

виконуючий обов’язки Президента.

Розділ 4. Як тільки Віце­Президент і більшість або головних урядовців виконавчих департаментів, або ін-

шого такого органу, передбаченого законом Конгресу, передадуть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Па-

лати Представників спільну письмову заяву, що Президент не спроможний виконувати свої посадові повно-

важення та обов’язки, Віце­Президент негайно перебирає на себе його посадові повноваження та обов’язки

як виконуючий обов’язки Президента.

Згодом, коли Президент передасть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Палати Представників пись-

мову заяву, що жодної неспроможності немає, він повертає собі посадові повноваження та обов’язки, хіба

що Віце­Президент і більшість або головних урядовців виконавчих департаментів, або іншого такого органу,

передбаченого законом Конгресу, протягом чотирьох днів передадуть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові

Палати Представників спільну письмову заяву, що Президент не спроможний виконувати свої посадові пов­

новаження та обов’язки. Тоді питання вирішує Конгрес, зібравшись з цією метою протягом сорока восьми

годин, якщо він не на сесії. Якщо Конгрес протягом двадцяти одного дня після одержання останньої письмо-

вої заяви або, якщо Конгрес не на сесії, протягом двадцяти одного дня після терміну, коли він мав зібратися,

більшістю у дві треті обох Палат вирішить, що Президент неспроможний виконувати свої посадові повно-

важення і обов’язки, то Віце­Президент і далі виконуватиме їх як виконуючий обов’язки Президента; інакше

Президент повертає собі посадові повноваження та обов’язки. [10 лютого 1967 року]

Поправка XXVI.

Розділ 1. Виборче право громадян Сполучених Штатів вісімнадцяти років чи старших не може бути відіб­

ране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі віку.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [30 черв-

ня 1971 року]

Поправка XXVII.

Жоден закон, що змінює винагороду за службу Сенаторів і Представників, не набере чинності раніше, ніж

відбудуться чергові вибори Представників. [8 травня 1992 року]

 

Конституція Франції 1848 року

 

Глава 1. Французька конституційна система 1789-1870

( Розділ 1. обмеженою монархії )

 

. 113 Схематично цей історичний період відзначений у Франції глибоким політичної і конституційної нестабільності через конкретних ідеологічних та економічних конфліктів між, з одного боку:

 

- Традиційний консервативна аристократія, що складається з землевласників, хто вірний католицької теорії божественного права ( дворянства і духовенства верхній частині старого режиму )

- Сучасна ліберальна буржуазія (частина третього стану старого режиму: юристи, торговці ... але і деякі ліберальні дворяни, можливо, масони, в тому числі Верховного знаті, і навіть царської сім'ї) послідовник демократична теорія після Реформації та Просвітництва, транслювати приклад у масонських лож і під впливом Англії

(Є 703 масонських лож в 1789 році, двоюрідний брат Людовика XVI, Луї Філіпа Орлеанського, пізніше Філіп Егаліте, голосувати за смерть короля і сам буде гільйотині, є Великий Магістр Великий Схід Франції з 1771 по 1793, його секретар дуже активно брат Chaderlos де Лакло, автор сірки Небезпечні зв'язки);

 

і, по-друге, в буржуазії:

- Великий і середній клас (наприклад, жирондисти, під сильним впливом Англії), хто має намір дотримуватися політичного лібералізму,

- Дрібна буржуазія, в поєднанні з не-власників (наприклад, якобінці горців), які хоче встановити егалітарної соціальну систему.

 

Наслідки цих конфліктів були 3 обороту, 1789-1795, 1830, 1848; 2 перевороти, 1799 1851 11 конституції, 1791, 1793, 1795, 1799, 1802, 1804, 1814, 1815, 1830, 1848, 1852; 4 форми державних політичних систем: обмежена монархія (де-факто 1789-1791), 1791-1792, 1814 і 1815-1830 (Відновлення), Республіка, 1792-1804, 1848-1852, Імперія, 1804-1814, 1815 , 1852-1870, парламентська монархія, 1830-1848.

 

Розділ 1 Монархія обмежується. 1789-1792

 

114. Коли Генеральна нерухомості-скликано Людовика XVI, заявив (без політичної сили, самостійно) Національна асамблея, 17 червня 1789 абсолютна монархія була насправді перестали жити.

 

Закон вона перестала жити, коли Асамблея прийняла перший французький Конституцію, 3 вересня 1791.

 

Національні збори був представлений 26 серпня 1789 підтвердив, "у присутності і під егідою Вищої Істоти," Права людини і громадянина в заяві, що одні й ті ж ліберальні натхнення Заяви Американські права (Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки 4 липня 1776, Декларація про права Конституціях тринадцяти англійських колоній Америки), самі спадкоємці англійського лібералізму.

 

§ 1. Декларація прав людини і громадянина від 26 серпня 1789

 

115. Вона заснувала ліберальний індивідуалістичний сучасної демократії "природні і невідчужувані права людини", які є " свобода , власність, безпека й спротив гнобленню "(ст. 2).

Вона каже, що "Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах» і що «Соціальні відмінності можуть бути засновані тільки на загальне благо "(стаття 1).

 

Тому були виявлені наступні основні принципи:

- юридичну рівність , чи не рівність насправді, громадяни Франції, звідки треба рівність перед законом та громадської зайнятості (стаття 6), до оподаткування (стаття 13)

- Правовий свобода особистості, права Товариства, що визначаються законом (ст. 4 і 5), яка включає в себе безпеку осіб від довільного арешту і затримання (Стаття 7), свобода думки і висловлювання думок (стаття 10)

- Свобода приватної власності, право на власність оголошується "недоторканні і священне право" (ст. 17, забезпечуючи виняток експропріації для житлово-комунального господарства)

- Принцип національного суверенітету, "Принцип всіх суверенітету проживає в основному в країні Жоден орган, жодна особа не може здійснювати будь-яку владу, яка не виходить явно від нього (стаття 3), Закон буття." Вираження загальної волі »(стаття 6)

- Принцип поділу влади - законодавчої, виконавчої та судової - принципі вважається, зокрема гарантії свобод (стаття 16).

 

§ 2. Конституція 3 вересня 1791

 

116. Перша Конституція Франції, Конституція 1791 організовує обмежене монархію якого режим був частково натхненний британської парламентської монархії і режиму президента США встановленому 1787 Конституції.

 

Закріплення принципу національного суверенітету (A /) сказав в 1789 році Конституція 1791 організовує представницький уряд з поділу влади (B /).

 

/ Принцип національного суверенітету

 

117. Згідно цієї теоретичної принцип політичної влади належить народу, тобто абстрактним об'єктом покликане втілити сталість співтовариства (символічний міф).

 

По суті:

 

1 -. Виборче право не є універсальним, він каже: "обмежені", і на два градуси, виборче право,

- Обирати і бути обраним не право, а привілейована функція зарезервовані для «активної» позначені відповідно до перепису громадян критерію:

- Чи є виборці першого ступеня, які платять прямі податки (перепису), принаймні три дні на суму роботи (три фунти) (4300000 чоловік)

- Можливо виборці другого громадян градусів, які платять податок принаймні, значення десяти робочих днів (десять фунтів) (близько 500 000 чоловік)