Конституція Сполучених Штатів Америки

Стаття І.

Розділ 1. Усі законодавчі Повноваження, надані цим документом, належать Конгресові Сполучених Шта-тів, який складається з Сенату і Палати Представників.

Розділ 2. Палата Представників складається з Членів, що їх кожних два Роки має обирати Люд окремих Штатів, а виборці в кожному Штаті повинні відповідати вимогам, встановленим для виборців найчисленні-шого органу Законодавства Штату.

Представником не може бути Особа, яка не досягла Віку двадцяти п’ятьох Років й не була сім Років Гро-мадянином Сполучених Штатів, і яка по обранні не буде Мешканцем того Штату, де її обрано.

Число представників і розмір прямих Податків розподіляються між окремими Штатами, що можуть увійти в цей союз, відповідно до їхньої населеності, яка має визначатися додаванням до загального Числа вільних

Осіб, включно з тими, хто відбуває певні Терміни Служби, і за виключенням індіанців, які не оподатковують-ся, трьох п’ятих від усіх інших Осіб. Фактичний підрахунок має проводитися не пізніше, як за три Роки після

першої Сесії Конгресу Сполучених Штатів і за кожні наступні десять Років у спосіб, що його він Законом уста-новить. Число Представників має бути не більше одного на кожних тридцять Тисяч, але кожен Штат повинен мати Щонайменше одного Представника; а поки не буде зроблено Підрахунок, штат Нью­Гемпшир має право обирати трьох, Массачусетс – вісьмох, Род­Айленд і Плантації Провіденс – одного, Коннектікут – п’ятьох, Но-вий Йорк – шістьох, Нью­Джерсі – чотирьох, Пенсільванія – вісьмох, Делавер – одного, Меріленд – шістьох, Вірґінія – десятьох, Північна Кароліна – п’ятьох, Південна Кароліна – п’ятьох і Джорджія – трьох.

Якщо у Представництві якогось штату виникнуть вакансії, то його Виконавча Влада має видати розпо-рядження про Вибори, щоб заповнити ці Вакансії.

Палата Представників обирає свого Спікера та інших Урядовців і єдина має Право Імпічменту.

Розділ 3. Сенат Сполучених Штатів складається з Сенаторів, по двоє від кожного Штату, обраних його законодавцями на шість Років; кожен Сенатор має один голос.

Як тільки Сенат збереться Наслідком перших Виборів, сенатори мають бути поділені на три Класи, по змозі однакові. Посади Сенаторів першого Класу мають бути звільнені з Кінцем другого Року, другого Класу – з

кінцем четвертого Року, а третього Класу – з кінцем шостого Року; таким чином кожні два роки переобира-тиметься одна третина; а в разі виникнення вакансій, через Відставку чи з інших причин, під час перерви

у роботі Законодавців якогось Штату, його Виконавча влада може здійснити тимчасові Призначення, до на-ступної Сесії його Законодавців, які мають заповнити ці вакансії.

Сенатором не може бути Особа, яка не досягла Віку тридцяти Років й не була дев’ять Років Громадянином Сполучених Штатів, і яка по обранні не буде Мешканцем того Штату, від якого її обрано.

Віце­Президент Сполучених Штатів є Головою Сенату, але не має права Голосу, крім як у випадку рівно-го поділу голосів.

констИтУція сПолУЧенИХ ШтатіВ аМерИкИКонституція Сполучених Штатів Америки 849Сенат обирає інших своїх Урядовців, а також Голову pro tempore, на час Відсутності Віце­Президента або коли той виконує Обов’язки Президента Сполучених Штатів.

Сенат єдиний має право приймати рішення щодо Імпічменту. Засідати з цією Метою сенатори повинні під Присягою або після врочистого Запевнення. Коли судять Президента Сполучених Штатів, головувати має Голо-ва Верховного Суду. Ніхто не може бути засуджений без одночасної Згоди на це двох третин присутніх Членів.

Присуд у Справі Імпічменту не передбачає більшого, ніж усунення з Посади і позбавлення права належно обіймати будь­яку Почесну, Довірену чи Платну Посаду у віданні Сполучених Штатів, але засуджена Сторо-на однаково не звільняється від Обвинувачення, Суду, Присуду і Кари, згідно з Законом.

Розділ 4. Час, Місце і Спосіб проведення Виборів Сенаторів і Представників визначаються у кожному Штаті його Законодавством, але Конгрес у будь­який час може своїм Законом укласти чи змінити ці Правила, окрім такого, що стосується Місць обирання Сенаторів.

Конгрес повинен збиратися принаймні раз у Рік, і це Зібрання має відбутися у перший Понеділок Грудня, якщо Законом не буде призначено іншої дати.

Розділ 5. Кожна Палата сама приймає рішення в питаннях Виборів, Підрахунку голосів, відповідних ви-мог до своїх Членів, і Більшість у кожній творить Кворум для ведення Справ, але і менше Число має право

переносити засідання на інший день і домагатися Присутності відсутніх Членів, у такий Спосіб і при такому Покаранні, які визначить кожна Палата.

Кожна Палата може встановлювати Правила своїх Засідань, карати своїх Членів за непорядну Поведінку, а також двома третинами Згідних позбавляти когось Членства.

Кожна Палата має вести Протокол своїх Засідань і час до часу оприлюднювати його, за винятком тих Частин, які, на її думку, вимагають Секретності; голоси “за” і “проти” Членів кожної Палати, з будь­якого

питання, за Бажанням однієї п’ятої Присутніх, мають заноситися в Протокол.

У час Сесії Конгресу жодна палата не може без Згоди другої Палати відкладати засідання на більше, ніж три дні, чи переносити їх в інше Місце, ніж те, де мають засідати обидві Палати.

Розділ 6. Сенатори і Представники за свою Службу одержують Винагороду, що має бути встановлена За-

коном і оплачуватися зі Скарбниці Сполучених Штатів. В усіх випадках, окрім державної Зради, тяжкого кримінального Злочину і Порушення громадського Спокою, вони мають привілей захищеності від Арешту в час Перебування на Сесії їхньої Палати, а також по дорозі туди і назад; щодо будь­якої Промови чи Дебатів у їхніх Палатах ніхто не має права їх випитувати деінде.

Жоден Сенатор чи Представник протягом Часу, на який його обрано, не може бути призначений на жодну цивільну Посаду у віданні Сполучених Штатів, що її буде створено або Платню на ній буде збільшено про-тягом цього часу; жодна Особа, що обіймає якусь Посаду у віданні Сполучених Штатів, не може в час Пере-бування на Посаді бути Членом жодної Палати.

Розділ 7. Всі Законопроекти, що стосуються державного Доходу, має подавати Палата Представників; Се-нат же може пропонувати або погоджувати Поправки, як і в інших Законопроектах.

Кожен Законопроект, ухвалений Палатою Представників і Сенатом, до того як стати Законом має бути вруче-ний Президентові Сполучених Штатів; той підписує його, якщо схвалює, якщо ж ні, то повертає зі свої ми Запере-ченнями Палаті, яка його подавала; Палата повинна детально записати Заперечення в свій Протокол і переглянути Законопроект. Якщо по Перегляді дві третини Палати погодяться прийняти Законопроект, то його, разом із Запе-

реченнями, буде передано в іншу Палату, де він так само має бути переглянутий, а коли і в цій Палаті його буде схвалено двома третинами голосів, то він стає Законом. Але в усіх цих Випадках Голоси в обох Палатах мають

визначатися словами “так” або “ні”, й Імена Осіб, які голосують “за” чи “проти” Законопроекту, повинні бути вписані в Протокол кожної з Палат. Якщо Президент не поверне якогось Законопроекту протягом десяти Днів (за

винятком Неділь) після його вручення, Той стає Законом таким самим Чином, якби Президент його підписав, хіба що Перенесення засідань Конгресу завадить його Поверненню; в цьому Випадку він не стає Законом.

Кожне Розпорядження, Резолюція чи Ухвала, що можуть потребувати одночасної Згоди Сенату і Пала-ти Представників (за винятком ухвали про Перенесення сесії), мають вручатися Президентові Сполучених 850 Додатки

Штатів; і перед тим як набрати Чинності, мають бути ним схвалені, або, будучи ним не схвалені, мають бути повторно прийняті двома третинами Сенату і Палати Представників, відповідно до Правил та Обмежень, передбачених для Законопроекту.

Розділ 8. Конгрес має Повноваження Встановлювати і стягувати Податки, Мита, Збори та Акцизні збори, сплачувати Борги і забезпечувати спільну Оборону та загальний Добробут Сполучених Штатів; проте всі Мита, Збори та Акцизні збори мають бути однакові у всіх Сполучених Штатах;

Брати Грошові позики іменем Сполучених Штатів;

Регулювати Торгівлю з чужоземними Державами, між окремими Штатами, а також з Індіанськими Пле-менами;

Встановлювати єдиний Порядок Натуралізації та єдині Закони про Банкрутство для всіх Сполучених Штатів;

Карбувати Гроші, регулювати Вартість їх і чужоземної Монети, встановлювати Стандарти Ваги і Мір;

Приводити до Покарання за фальшування Облігацій і грошей в обігу в Сполучених Штатах;

Створювати Поштові Служби і Поштові Шляхи;

Сприяти Розвитку Науки й ужиткових Мистецтв, забезпечуючи на певний Час Авторам і Винахідникам виняткове Право на їхні Писання та Винаходи;

Створювати Суди, підпорядковані верховному Суду;

Встановлювати випадки Піратства і Злочинів, скоєних у відкритому Морі, й накладати кару за них, а та-кож за Порушення Права Націй;

Оголошувати Війну, видавати Каперські Свідоцтва та встановлювати Правила щодо військової Здобичі на суходолі й на Морі;

Набирати та утримувати Військо, проте Гроші на цей Ужиток повинні Асигнуватися на Термін не до-вший, ніж два роки;

Споряджати та утримувати Флот;

Встановлювати Правила Керування наземними і морськими Силами;

Створювати умови для скликання Ополчення, щоб впроваджувати Закони Союзу, придушувати Заколоти і давати відсіч Напасникам;

Створювати умови для організації, озброєння і вишколу Ополчення, а також керування тією його Части-ною, яка може бути задіяна для Служби Сполученим Штатам, зберігаючи за відповідними Штатами право Призначати Офіцерів і вести вишкіл Ополчення згідно з правилами, що визначені Конгресом;

Неподільно вести Законодавство в усіх випадках у такому Окрузі (площею не більше десяти квадратних миль), який, після його Відчуження певними Штатами і Прийняття Конгресом, може стати Осідком Уряду Сполучених Штатів, і здійснювати таку ж неподільну Владу в усіх Місцях, викуплених за Згодою Законо-давців Штату, до якого вони відносяться, для Зведення Фортів, Складів, Арсеналів, Корабелень та інших по-трібних Споруд; а також

Видавати усі Закони, які будуть необхідні й доречні для Чинення згаданих вище Повноважень і всіх ін-ших Повноважень, наданих цією Конституцією Урядові Сполучених Штатів чи будь­якому з його Департа-ментів чи Урядовців.

Розділ 9. Конгрес не повинен забороняти Переселення чи Перевезення таких Осіб, котрих будь­який з існуючих тепер Штатів вважатиме за належне допустити, до Року тисяча вісімсот восьмого, але на це Пере-везення може накладатися Податок чи збір, не більший десяти доларів за кожну Особу.

Привілей, що надається Повісткою Habeas Сorpus, не може бути відмінений, крім як у випадку Повстан-ня чи Вторгнення, коли цього вимагає громадська Безпека.

Не можна ухвалювати Звинувачувальні Акти без суду, ані видавати Закони ex post facto [зі зворотною чинністю].

Подушний чи інший прямий Податок має накладатися не інакше, як Пропорційно до Перепису чи Пере-ліку населення, як це вказано вище.

Речі, що вивозяться з якогось Штату, не можуть обкладатися жодним Податком чи Митом.

Не можна надавати жодної Переваги Торговим чи Фіскальним Розпорядженням для Портів одного Штату перед Портами іншого; так само жодне Судно, що прямує до або від одного Штату, не повинне перевірятися

чи сплачувати Мита в іншому. Конституція Сполучених Штатів Америки 851

Виплата Грошей зі Скарбниці має відбуватися лише на Основі Законом визначених Асигнувань, і час до часу має оприлюднюватися Звіт про Надходження і Витрачання усіх громадських Грошей.

Сполучені Штати не надаватимуть жодних Аристократичних Титулів, і жодна Особа, яка обіймає якусь Плат-ну чи довірену Посаду у віданні Сполучених Штатів, не має права, без Згоди на те Конгресу, прийняти будь­який дарунок, Винагороду, Посаду, Титул чи будь­що інше від жодного Короля, Правителя чи чужоземної Держави.

Розділ 10. Жоден штат не має права вступати у будь­який Договір, Союз чи Конфедерацію; видавати Каперські Свідоцтва і Репресалії; карбувати Гроші; випускати Кредитні Папери; дозволяти для Сплачення Боргів Пропонувати будь­що, крім золотої і срібної Монети; ухвалювати будь­які Звинувачувальні Акти, Закони ex post facto чи Закони, що порушують Зобов’язання за Контрактами, а також ж надавати будь­які Аристократичні Титули.

Жоден штат, без Згоди на те Конгресу, не має права накладати якісь Збори чи Мита на речі Ввезені і Ви-везені, за винятком тих, що необхідні для виконання його інспекційних Законів; Зиск з усіх Мит і Зборів, накладених будь­яким Штатом на Ввіз і Вивіз, має іти на Вжиток Скарбниці Сполучених Штатів, а всі такі Закони підлягають Переглядові та Контролю Конгресом.

Жоден штат, без Згоди на те Конгресу, не має права накладати Мита на Тоннаж, утримувати Війська чи Військові Кораблі у Мирний час, входити в будь­яку Угоду чи Договір з іншим Штатом або з чужоземною

Потугою, чи вступати у Війну, крім як при фактичному вторгненні у нього або при такій очевидній Загрозі, що не терпить зволікань.

Стаття ІІ.

Розділ 1. Виконавча Влада належить Президентові Сполучених Штатів Америки. Він перебуває на своїй Посаді протягом чотирирічного Терміну, і разом з Віце­Президентом, обраним на той самий Термін, його обирають таким чином:

Кожен Штат у спосіб, встановлений його Законодавцями, призначає Число Виборців, що дорівнює Числу Сенаторів і Представників, на яке цей Штат має право у Конгресі; але жоден Сенатор чи Представник, ані жодна Особа, що обіймає Платну чи Довірену Посаду у віданні Сполучених Штатів, не може бути призна-чена Виборцем.

Виборці збираються всі у своєму Штаті і голосуванням за Бюлетенями обирають двох Осіб, з котрих при-наймні одна не повинна мешкати в одному з ними Штаті. Виборці складають Список усіх проголосованих Осіб, з Числом Голосів, поданих за кожного; цей Список вони засвідчують підписами і відсилають запеча-таним в Осідок Уряду Сполучених Штатів, Голові Сенату. Голова, в присутності Сенату і Палати Представ-ників, відкриває усі Посвідчення, і Голоси обчислюються. Президентом стає Особа, яка здобула найбільше

Число Голосів, якщо це Число становить Більшість загального Числа призначених Виборців; якщо таких, що дістали Більшість Голосів, буде більше, ніж один, і Число Голосів за них однакове, тоді Палата Представни-ків має негайним голосуванням за Бюлетенями обрати одного з них Президентом; якщо ж жодна Особа не здобула Більшості, тоді згадана Палата у цей же Спосіб має обрати Президента з­поміж перших п’ятьох осіб у Списку. Однак при виборі Президента подаються Голоси від Штатів, тобто Представництво від кожного

Штату має один Голос; кворум для цього складають один чи більше Членів від двох третин Штатів, а для Обрання потрібна Більшість усіх Штатів. У кожному Випадку, після Обрання Президента Особа, яка дістала найбільше Число Виборчих Голосів, стає Віце­Президентом. Проте, якщо залишаться двоє або більше осіб з однаковою кількістю Голосів, то Віце­Президента з­поміж них голосуванням за Бюлетенями обирає Сенат.

Конгрес може визначити Час для обрання Виборців і День подання ними Голосів; це повинен бути один і той самий День по всіх Сполучених Штатах.

Претендувати на Посаду Президента може тільки Громадянин Сполучених Штатів за народженням або Громадянин Сполучених Штатів на час Прийняття цієї Конституції; також не може претендувати на цю Посаду Особа, яка не досягла Віку тридцяти п’яти Років і не прожила у Сполучених Штатах чотирнадцять Років.

У випадку Усунення Президента з Посади або його Смерті, Відставки чи Неспроможності виконувати Повноваження та Обов’язки, пов’язані з цією Посадою, вона має перейти до Віце­Президента, а Конгрес має видати Закон про Усунення, Смерть, Відставку чи Неспроможність як Президента, так і Віце­Президента, 852 Додаткиоголосивши, який тоді Урядовець має виконувати обов’язки Президента, і цей Урядовець має їх відповідно виконувати, доки чинний Президент почне відповідати вимогам або оберуть іншого Президента.

Президент за свою Службу має у визначений Час одержувати Винагороду, що не може бути ані збільшена, ні зменшена протягом Терміну, на який його обрано, і протягом цього Терміну він не повинен одержувати жодної іншої Винагороди від Сполучених Штатів чи будь­якого Штату.

Перед тим як приступити до Виконання своїх Обов’язків, він має скласти таку Присягу чи дати таке Запев-нення: “Я урочисто присягаю (запевняю), що буду добросовісно виконувати Обов’язки Президента Сполучених

Штатів і буду повною мірою своїх Сил берегти, захищати та обороняти Конституцію Сполучених Штатів”.

Розділ 2. Президент є Головнокомандувачем Армії і Флоту Сполучених Штатів, а також народного Опол-чення окремих Штатів, коли воно скликається на дійсну службу Сполученим Штатам; від головного Урядов-ця в кожному з виконавчих Департаментів він може вимагати викладеної у письмовій формі їхньої Думки з будь­якого Питання, що стосується Обов’язків їхніх відповідних Служб; він має Право Відкладати виконан-ня вироків і Звільняти від кари за Злочини проти Сполучених Штатів, крім Випадків Імпічменту.

Президент має право, за Порадою і Згодою Сенату, укладати Договори, якщо на це буде одночасна згода двох третин присутніх Сенаторів; він має вибирати і, за Порадою і Згодою Сенату, призначати Послів, ін-ших Повноважних представників і Консулів, Суддів верховного Суду та всіх інших Урядовців Сполучених

Штатів, про чиї Призначення у цій Конституції не сказано інакше, а вони вимагають підстави Закону; проте Конгрес може Законом надати право Призначень на нижчі Посади, які вважатиме за потрібне, або одному Президентові, або Судам, або Головам Департаментів.

Президент має право заповнювати всі Вакансії, що можуть виникнути між сесіями Сенату, надаючи По-вноваження, що закінчаться з Кінцем наступної його Сесії.

Розділ 3. Президент має час до часу Звідомляти Конгрес про Стан Союзу і пропонувати на розгляд Конгресу такі Заходи, які вважає необхідними і доцільними; у надзвичайних Випадках він може скликати обидві Палати

або котрусь із них, а у Випадку Незгоди між ними щодо Часу закінчення сесії сам може відкласти сесію на Час,

який вважатиме за потрібний; він має приймати Послів та інших Повноважних Представників; він має стежити за сумлінним виконанням Законів і наділяє Службовими Повноваженнями всіх Службовців Сполучених Штатів.

Розділ 4. Президент, Віце­Президент та всі цивільні Службовці Сполучених Штатів усуваються з Посади при Імпічменті і визнанні Винними в державній Зраді, Хабарництві чи в інших тяжких Злочинах і Право-порушеннях.

Стаття ІІІ.

Розділ 1. Судова Влада Сполучених Штатів належить одному верховному Суду і таким нижчим Судам, що їх час до часу може назначити чи створити Конгрес. Судді як верховного, так і нижчих Судів залишаються на своїх Посадах при доброму Поводженні і мають у визначені Терміни одержувати за свою Службу Винагоро-ду, яка під час їхнього Перебування на Посаді не може бути зменшена.

Розділ 2. Судова Влада поширюється, за принципом Законності й Рівності, на всі Справи, що постають при застосуванні цієї Конституції, Законів Сполучених Штатів і Договорів, як укладених раніше, так і тих, які будуть укладені іменем Сполучених Штатів; на всі Справи, які торкаються Послів, інших Повноважних

Представників і Консулів; на всі Справи адміралтейства і морської Юрисдикції; на Спори, в яких Сполучені Штати виступатимуть однією зі сторін; на всі Спори між двома і більше Штатами, між Штатом і Громадя-

нами іншого Штату, між Громадянами різних Штатів, між Громадянами одного і того ж Штату, коли вони претендують на Землю, надану різними Штатами, а також між Штатом чи його Громадянами і чужоземними

Державами, Громадянами чи Підданими. В усіх справах, що торкаються Послів, інших Повноважних Представників і Консулів, та в таких, в яких

стороною виступає котрийсь із Штатів, верховний Суд має первинну Юрисдикцію. В усіх інших Справах, перелічених вище, верховний Суд має апеляційну Юрисдикцію у питаннях як Права, так і за Фактом, з до-

держанням тих Винятків і Правил, що їх встановить Конгрес. Конституція Сполучених Штатів Америки 853Судове слухання усіх Злочинів, за винятком Справ Імпічменту, ведеться Присяжними суддями; і таке Слухання має місце у тому Штаті, де скоєно зазначені Злочини; а коли їх скоєно не в межах якогось Штату, то Суд має вестися у Місці чи Місцях, що будуть визначені Законом Конгресу.

Розділ 3. Зрада проти Сполучених Штатів полягає тільки у розв’язуванні Війни проти них, а чи в прилу-ченні до їхніх Ворогів, у наданні їм Допомоги і Підтримки. Жодну особу не можна звинуватити у Зраді інак-

ше, як на підставі Свідчень двох Свідків зазначеного оприявненого Чину, а чи Зізнань на відкритому Суді.

Конгрес має Право оголосити Кару за Зраду, але Звинувачення у Зраді не тягне за собою Позбавлення прав Родичів чи Конфіскації майна, крім як за Життя звинуваченої Особи.

 

Стаття IV.

Розділ 1. У кожному Штаті має бути повна Довіра до і Визнання цивільних Актів, Записів і документів Судочинства кожного іншого Штату. А Конгрес, на підставі загальних Законів, може встановлювати Спосіб перевірки таких Актів, Записів і документів Судочинства та їхньої Чинності.

Розділ 2. Громадяни кожного окремого Штату мають право на всі ті Привілеї та Пільги, що й Громадяни інших окремих Штатів.

Особа, обвинувачена в котромусь Штаті у Зраді, в Тяжкому чи іншому Злочині, якщо вона втече від Пра-восуддя і буде знайдена в іншому Штаті, повинна на Вимогу виконавчої Влади Штату, з якого вона втекла, бути видана і переведена в Штат, Юрисдикції якого підлягає Злочин.

Жодна Особа, тримана як Слуга чи найманий Працівник у якомусь Штаті згідно з його Законами, коли вона втече до іншого Штату, не може на Підставі Законів чи Правил останнього бути звільнена від цієї Служ-би чи Праці, тільки має бути видана на Вимогу Сторони, якій належить її Служіння чи Праця.

Розділ 3. Нові штати можуть бути прийняті Конгресом у цей Союз, але жоден новий Штат не може бути створений чи заснований у межах Юрисдикції ніякого іншого штату; також новий Штат не може бути утво-рений Злукою двох чи більше Штатів чи Частин Штатів без згоди на це як Законодавців відповідних Штатів, так і Конгресу.

Конгрес має Право управляти територією чи іншою власністю Сполучених Штатів і видавати необхідні

для цього Правила й Приписи, і ніщо у цій Конституції не повинно тлумачитися як якась вимога з боку Спо-лучених Штатів чи будь­якого окремо взятого Штату.

Розділ 4. Сполучені Штати гарантують кожному Штатові цього Союзу Республіканську Форму Правління й мають захищати кожен Штат від Вторгнення, а на Клопотання Законодавчого чи Виконавчого органу (коли

Законодавців неможливо скликати) і від внутрішнього Насильства.

Стаття V.

Конгрес, коли це вважатимуть за потрібне дві третини обох Палат, може внести Поправки до цієї Кон-ституції або, за Клопотанням Законодавців двох третин окремо взятих Штатів, може скликати Конвент для внесення Поправок, котрі в обидвох Випадках набирають чинності для всякого Наміру й Мети, як частина цієї Конституції, після їх ратифікації Законодавчими органами трьох чвертей усіх Штатів або Конвентами у трьох чвертях усіх Штатів; яким саме має бути Спосіб Ратифікації, визначає Конгрес; Причому жодна По-правка, яка може бути подана перед Роком тисяча вісімсот восьмим, не повинна у жодний Спосіб вплинути на перше і четверте Положення Дев’ятого розділу Першої Статті І, і жоден Штат без його Згоди не можна позбавити його рівного з іншими Права Голосу в Сенаті.

Стаття VI.

Всі Борги і Зобов’язання, що виникли до Прийняття цієї Конституції, так само чинні для Сполучених Штатів при цій Конституції, як вони були при Конфедерації.

Ця Конституція і Закони Сполучених Штатів, що будуть ухвалені на її Підставі, а також усі Договори, як укладені, так і ті, що будуть укладені іменем Сполучених Штатів, є верховним Правом Краю, обов’язковим для Суддів у кожному Штаті, щó б у Конституції чи в Законах окремих Штатів не суперечило цьому.

Згадані вище Сенатори і Представники, а також Члени Законодавчих органів окремих Штатів, всі Урядовці виконавчої і судової властей як Сполучених Штатів, так і окремо взятих Штатів, зобов’язуються Присягою чи Урочистою обіцянкою підтримувати цю Конституцію; проте ніколи жодна Перевірка релігійності не може бути Передумовою для зайняття будь­якої платної чи довіреної Посади у Сполучених Штатах.

Стаття VII.

Для набуття цією Конституцією чинності у Штатах, які її затверджують, достатньо її Ратифікації Конвентами дев’ятьох Штатів.

Вчинено на Конвенті за Одностайної Згоди присутніх Штатів Сімнадцятого Дня Вересня Року Божого тисяча сімсот Вісімдесят сьомого і Дванадцятого Року Незалежності Сполучених Штатів Америки. На свідоцтво чого підписуємо тут свої імена.

 

Джордж ВАШИНГТОН,

Голова і делегат від Вірґінії

НЬЮ­ГЕМПШИР

Джон Ланґдон

Ніколас Ґілман

МАССАЧУСЕТС

Натаніель Ґорем

Руфус Кінґ

КОННЕКТІКУТ

Вільям Самюель Джонсон

Роджер Шерман

НОВИЙ ЙОРК

Александр Гамільтон

НЬЮ­ДЖЕРСІ

Вільям Лівінгстон

Дейвід А. Брерлі

Вільям Патерсон

Джонатан Дейтон

ПЕНСІЛЬВАНІЯ

Бенджамін Франклін

Томас Міффлін

Роберт Морріс

Джордж Клаймер

Томас Фітц-Сімонс

Джейред Інґерсолл

Джеймс Вілсон

Ґовернер Морріс

ДЕЛАВЕР

Джордж Рід

Ґаннінг Бедфорд-молодший

Джон Дікінсон

Річард Бассетт

Джейкоб Брум

МЕРІЛЕНД

Джеймс Мак-Генрі

Даніель Дженіфер із Сент-Томаса

Даніель Керролл

ВІРҐІНІЯ

Джон Блер

Джеймс Медісон-молодший

ПІВНІЧНА КАРОЛІНА

Вільям Блаунт

Річард Доббс Спейт

Г’ю Вільямсон

ПІВДЕННА КАРОЛІНА

Джон Ратледж

Чарлз Котсворт Пінкні

Чарлз Пінкні

Пірс Батлер

ДЖОРДЖІЯ

Вільям Ф’ю

Абрагам Болдвін

 

ПОПРАВКИ ДО КОНСТИТУЦІЇ

Статті для доповнення і Поправок Конституції Сполучених Штатів Америки, запропоновані Конгресом і ратифіковані Законодавчими органами окремих Штатів, згідно з п’ятою Статтею оригіналу Конституції.

Поправка І.

Конгрес не видає законів, які стосуються впровадження релігії чи забороняють вільно сповідувати її; або які обмежують свободу слова, друку чи права народу на мирні зібрання і звернення до Уряду з проханням

задовольнити скарги. Конституція Сполучених Штатів Америки 855

Поправка ІІ.

Оскільки для безпеки вільного Штату потрібне добре організоване народне Ополчення, право народу мати й носити Зброю не повинне обмежуватися.

Поправка ІІІ.

Жоден військовий не може квартирувати в будь­якому будинку без згоди на це Власника у мирний час, а в час війни – лише у спосіб, що буде передбачений законом.

Поправка IV.

Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих паперів і майна не можна порушувати безпідставними обшуками й арештами; Ордер на обшук і арешт має видаватися лише на достатній підставі, засвідченій Присягою або запевненням, і має докладно вказати місце обшуку, осіб і речі, які підлягають арешту.

Поправка V.

Жодну особу не можна притягнути до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку інакше як за поданням або звинуваченням Великого журі присяжних, окрім справ, які виникають у наземних чи морських збройних силах або в Ополченні, коли ця особа перебуває на дійсній службі в час Війни чи іншої небезпеки для суспільства; також жодній особі не можна за один і той самий злочин двічі виносити вирок позбавлення життя чи органу; як не можна примушувати її у жодній кримінальній справі свідчити проти себе; також жодну особу не можна позбавити життя, свободи чи власності без належної правової процедури, а приватну власність не можна відібрати на суспільний ужиток без справедливого відшкодування.

Поправка VI.

При всякому кримінальному переслідуванні обвинувачений користується правом на швидкий і відкритий суд безсторонніх присяжних зі Штату чи з того округу, в якому скоєно злочин і який має бути наперед визначений законом, а також правом знати про суть та підстави звинувачення; правом на очну ставку з людьми, що свідчать проти нього; правом на примусовий виклик корисних для нього свідків, а також на Допомогу Правника для свого захисту.

Поправка VII.

При Позовах на підставі загального права, де розмір вимог перевищує двадцять доларів, зберігається право на суд присяжних, і жоден факт, розглянутий судом присяжних, не повинен переглядатися будь­яким іншим Судом Сполучених Штатів інакше, як згідно з нормами загального права.

Поправка VIII.

Не можна вимагати надмірні застави, накладати надмірні штрафи, ані призначати жорстокі й незвичайні покарання.

Поправка ІХ.

Перелічення у Конституції певних прав не можна тлумачити як заперечення чи обмеження інших, належних народові.

Поправка Х.

Повноваження, не передані цією Конституцією Сполученим Штатам, ані не заборонені нею Штатам, зберігаються відповідно за Штатами чи за народом. [Перші десять Поправок набрали чинності 15 грудня 1791 року.]

Поправка ХІ.

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитися так, ніби вона поширюється на будь­який позов про встановлення права чи справедливості, поданий або проваджений проти котрогось із Сполучених Штатів Громадянами іншого Штату чи Громадянами або Підданими якоїсь Чужоземної Держави. [8 січня 1798 року]

Поправка ХІІ.

Виборці збираються у їхніх відповідних штатах і голосуванням бюлетенями подають свої голоси за Президента і Віце­президента, з яких принаймні один не є мешканцем одного з ними штату; в одних бюлетенях вони вказують особу, за яку голосують як за Президента, а в інших бюлетенях – особу, за яку голосують як за ВіцеПрезидента; вони складають окремі списки всіх осіб, проголосованих як за Президента, і всіх осіб, проголосованих як за Віце­Президента, з числом голосів за кожного, які вони мають підписати, засвідчити і запечатаними послати в осідок уряду Сполучених Штатів голові Сенату. – Голова Сенату повинен, в присутності Сенату і Палати Представників, відкрити всі засвідчені документи, і тоді голоси підраховують. – Особа, що дістала найбільше число голосів за Президента, має бути Президентом, якщо це число становить більшість з загального числа призначених Виборців, а якщо жодна особа не матиме такої більшості, тоді з­поміж тих, хто дістав найвище число голосів у списку проголосованих як за Президента, але не більше трьох таких осіб, Палата Представників має негайним голосуванням за бюлетенями обрати Президента. Під час виборів Президента голосують Штати, і представництво від кожного штату має один голос; кворум для цієї мети становлять дві третини штатів, представлених кожен одним чи кількома членами, а для обрання потрібна більшість з­поміж усіх штатів. Якщо Палата Представників, коли б їй не припало її право обирати, не обере Президента до четвертого дня найближчого місяця березня, то обов’язки Президента має виконувати Віце­Президент, так само у випадку смерті чи іншої конституційно обумовленої неспроможності Президента. – Особа, яка дістала найбільше число голосів як Віце­Президент, має бути Віце­Президентом, якщо це число становить більшість загальної кількості призначених Виборців, а якщо жодна особа не дістала більшості, то з­поміж двох у списку, хто дістав найбільше число голосів, Віце­Президента обирає Сенат; кворум для цієї мети становлять дві третини з загального числа Сенаторів, а для обрання потрібна більшість з їх загального числа. Однак жодна особа, яка не відповідає конституційним вимогам до посади Президента, не може бути обраною на посаду Віце­Президента Сполучених Штатів. [25 вересня 1804 року]

Поправка ХІІІ.

Розділ 1. Ні в Сполучених Штатах, ні в жодному іншому місці, що належить до їхньої юрисдикції, не повинні існувати ні рабство, ні кріпацтво, крім як покарання за злочин, винуватця якого належним чином засуджено.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [18 грудня 1865 року]

Поправка XIV.

Розділ 1. Всі особи, народжені чи натуралізовані у Сполучених Штатах, які підлягають їхній юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів і Штату, де вони мешкають. Жоден Штат не може видати чи застосувати такий закон, що обмежує привілеї та пільги громадян Сполучених Штатів; також жоден Штат не може позбавити якусь особу життя, свободи чи власності без належної правової процедури, як і не може відмовити жодній особі, що підлягає його юрисдикції, у рівній охороні законом.

Розділ 2. Представники мають розподілятися між окремими Штатами пропорційно до їхньої населеності, враховуючи загальне число осіб у кожному Штаті, за винятком Індіанців, які не оподатковуються. Але якщо на будь­яких виборах для обрання виборців Президента та Віце­Президента Сполучених Штатів, Представників у Конгрес, Виконавчих чи Судових урядовців Штату чи членів його Законодавчого органу якомусь із його мешканців чоловічої статі, що досягли двадцяти­однорічного віку і є громадянами Сполучених Штатів, відібрано або якось обмежено його право голосу, з інших причин, ніж участь у повстанні або скоєння іншого злочину, то основа представництва у цьому Штаті має бути зменшена у пропорції, яку становить число таких громадян чоловічої статі супроти числа усіх двадцяти­однорічних громадян чоловічої статі в цьому Штаті.

Розділ 3. Жодна особа не може бути Сенатором чи Представником у Конгресі, чи виборцем Президента або Віце­Президента, чи обіймати якусь цивільну або військову посаду у віданні Сполучених Штатів чи Конституція Сполучених Штатів Америки 857

у віданні будь­якого Штату, яка, склавши раніше присягу як член Конгресу, чи як урядовець Сполучених

Штатів, чи як член законодавчого органу якогось Штату, чи як виконавчий або судовий урядовець якогось

Штату в тому, що вона підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, взяла участь у повстанні чи заколоті проти цієї Конституції, або надала допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати це ущемлення в правах двома третинами голосів у кожній Палаті.

Розділ 4. Чинність громадського боргу Сполучених Штатів, управненого законом, в тім числі заборгованості з виплати пенсій і винагород за послуги в придушенні заколоту чи повстання, сумнівам не підлягає. Проте ні Сполучені Штати, ні будь­який Штат не можуть брати на себе жодних боргів і не оплачувати жодних зобов’язань [облігацій], що прислужилися для підтримки заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, як також жодних претензій у зв’язку з втратою чи звільненням будь­якого раба; всі такі борги, зобов’язання і претензії слід вважати незаконними і нечинними.

Розділ 5. Конгрес уповноважений забезпечити виконання положень цієї статті відповідним законодавством. [28 липня 1868 року]

Поправка XV.

Розділ 1. Виборче право громадян Сполучених Штатів не може відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами чи будь­яким Штатом на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у закріпаченому стані.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [30 березня 1870 року]

Поправка XVI.

Конгрес має право накладати і стягувати податки з доходів, одержуваних з будь­якого джерела, без пропорційного розподілу їх між окремими Штатами і без огляду на переписи чи населеність. [25 лютого 1913 року]

Поправка XVII.

Сенат Сполучених Штатів складається з сенаторів, по двоє від кожного Штату, обраних його людом на шість років; кожен Сенатор має один голос. Виборці у кожному Штаті повинні відповідати вимогам, встановленим для виборців у найчисленніший орган законодавства Штату.

Якщо у представництві якогось Штату в Сенаті виникнуть вакансії, то виконавча влада цього Штату має видати розпорядження про вибори для заповнення цих вакансій. За умови, що законодавча влада Штату може уповноважити його виконавчу владу здійснити тимчасові призначення, доки вакансії не будуть зайняті людьми шляхом виборів, за вказівками законодавчої влади.

Цю поправку не слід тлумачити так, щоб вона вплинула на обрання чи термін повноважень будь­кого з сенаторів, обраних раніше, ніж вона набере чинності як частина Конституції. [31 травня 1913 року]

Поправка XVIII.

Через один рік після ратифікації цієї статті нею забороняється виготовлення спиртних напоїв з метою споживання, продаж їх чи перевезення у межах Сполучених Штатів та всієї території, що підлягає їх юрисдикції, а також ввіз їх і вивіз.

Конгрес та окремі Штати уповноважені спільно забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством.

Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи окремих Штатів, як це передбачено у Конституції, протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам. [29 січня 1919 року]

Поправка ХІХ.

Виборче право громадян Сполучених Штатів не може бути відібране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі статі.

Конгрес уповноважений забезпечити виконання положень цієї статті відповідним законодавством. [26 серпня 1920 року]

Поправка ХХ.

Розділ 1. Терміни служби Президента і Віце­Президента закінчуються опівдні двадцятого дня січня, а терміни Сенаторів і Представників – опівдні третього дня січня в ті роки, коли ці терміни закінчилися б, а цю статтю не було ратифіковано; тоді ж починаються терміни їхніх наступників.

Розділ 2. Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і зібрання це має починатися опівдні третього дня січня, якщо Конгрес не встановить законом іншого дня.

Розділ 3. Якщо до часу, визначеного як початок терміну Президента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний Віце­Президент. Якщо до часу, визначеного як початок його терміну, Президента не буде обрано або новообраний Президент не відповідатиме вимогам закону, тоді обов’язки Президента виконуватиме Віце­президент, доки Президент почне відповідати вимогам закону; Конгрес може законом передбачити випадок, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віце­Президент не відповідають вимогам закону, і вказати, хто тоді має виконувати обов’язки Президента або у який спосіб має бути обрана особа для виконання цих обов’язків, і така особа повинна виконувати ці обов’язки, доки Президент або Віце-президент почнуть відповідати вимогам закону.

Розділ 4. Конгрес може законом передбачити випадок смерті будь­кого з осіб, з­поміж яких Палата представників може обирати Президента, коли до неї переходить це право, а також випадок смерті будь­кого з осіб, з­поміж яких Сенат може обирати Віце­Президента, коли до нього переходить це право.

Розділ 5. Розділи 1 і 2 наберуть чинності п’ятнадцятого дня жовтня, наступного після ратифікації цієї статті.

Розділ 6. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи трьох чвертей окремих Штатів протягом сімох років після дати її подання. [6 лютого 1933 року]

Поправка ХХІ.

Розділ 1. Цим скасовується стаття Вісімнадцятої поправки до Конституції Сполучених Штатів .

Розділ 2. Цим забороняється перевезення чи ввіз спиртних напоїв у будь­який Штат, на Територію чи володіння Сполучених Штатів задля їх постачання чи споживання, якщо це порушує закони Штату, Території чи володіння.

Розділ 3. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції конвенти окремих

Штатів, як це передбачено Конституцією, протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам.

[5 грудня 1933 року]

Поправка ХХІІ.

Розділ 1. Жодну особу не можна обрати на посаду Президента більше, ніж два рази, і жодну особу, яка займала посаду Президента чи виконувала обов’язки Президента більше, ніж два роки протягом терміну, на який було обрано іншу особу, може бути обрана на посаду Президента більше одного разу. Втім, ця Стаття не поширюється на особу, яка займала посаду Президента у час, коли Конгрес запропонував цю Статтю, і не перешкоджає особі, яка може зайняти посаду Президента чи виконувати його обов’язки протягом терміну, за який ця Стаття набере чинності, бути на посаді Президента чи виконувати його обов’язки протягом решти

цього терміну.

Розділ 2. Ця стаття не буде чинною, доки її не ратифікують як поправку до Конституції законодавчі органи трьох чвертей окремих штатів протягом сімох років після дати, коли Конгрес подасть її Штатам. [27 лютого 1951 року]

Поправка ХХІІІ.

Розділ 1. Округ, що є осідком уряду Сполучених Штатів, у вказаний Конгресом спосіб призначає:

Число виборців Президента і Віце­Президента, рівне такому числу Сенаторів та Представників у Конгресі, на яке мав би право цей Округ, якби був Штатом, але в жодному випадку не більше, ніж найменш населений Штат; їх приєднують до виборців, призначених Штатами, але у всьому, що стосується обрання Прези-Конституція Сполучених Штатів Америки 859

дента і Віце­Президента, їх розглядають як виборців, призначених одним із Штатів; і вони повинні збиратися в межах округу і виконувати свої обов’язки згідно з Дванадцятою поправкою до Конституції.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [29 березня 1961 року]

Поправка XXIV.

Розділ 1. Право громадян Сполучених Штатів голосувати на будь­яких первинних чи інших виборах за Президента і Віце­Президента, за виборців Президента і Віце­Президента, за Сенатора чи Представника в Конгресі не може бути відібране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі несплати подушного чи будь­якого іншого податку.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [23 січня 1964 року]

Поправка XXV.

Розділ 1. В разі усунення Президента від служби, його смерті або відставки, Президентом стає Віце­Президент.

Розділ 2. Як тільки виникне вакансія на посаді Віце­Президента, Президент має номінувати Віце­Президента, який займає посаду після затвердження більшістю голосів обох Палат Конгресу.

Розділ 3. Як тільки Президент передасть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Палати Представників письмову заяву, що він не спроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, і доки він не передасть їм заяву протилежного змісту, ці повноваження та обов’язки має виконувати Віце­Президент як виконуючий обов’язки Президента.

Розділ 4. Як тільки Віце­Президент і більшість або головних урядовців виконавчих департаментів, або іншого такого органу, передбаченого законом Конгресу, передадуть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Палати Представників спільну письмову заяву, що Президент не спроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки, Віце­Президент негайно перебирає на себе його посадові повноваження та обов’язки як виконуючий обов’язки Президента.

Згодом, коли Президент передасть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові Палати Представників письмову заяву, що жодної неспроможності немає, він повертає собі посадові повноваження та обов’язки, хіба що Віце­Президент і більшість або головних урядовців виконавчих департаментів, або іншого такого органу, передбаченого законом Конгресу, протягом чотирьох днів передадуть тимчасовому Голові Сенату і Спікерові.

Палати Представників спільну письмову заяву, що Президент не спроможний виконувати свої посадові повноваження та обов’язки. Тоді питання вирішує Конгрес, зібравшись з цією метою протягом сорока восьми годин, якщо він не на сесії. Якщо Конгрес протягом двадцяти одного дня після одержання останньої письмової заяви або, якщо Конгрес не на сесії, протягом двадцяти одного дня після терміну, коли він мав зібратися, більшістю у дві треті обох Палат вирішить, що Президент неспроможний виконувати свої посадові повноваження і обов’язки, то Віце­Президент і далі виконуватиме їх як виконуючий обов’язки Президента; інакше Президент повертає собі посадові повноваження та обов’язки. [10 лютого 1967 року]

Поправка XXVI.

Розділ 1. Виборче право громадян Сполучених Штатів вісімнадцяти років чи старших не може бути відібране чи обмежене Сполученими Штатами, ані будь­яким Штатом, на підставі віку.

Розділ 2. Конгрес уповноважений забезпечити виконання цієї статті відповідним законодавством. [30 червня 1971 року]

Поправка XXVII.

Жоден закон, що змінює винагороду за службу Сенаторів і Представників, не набере чинності раніше, ніж відбудуться чергові вибори Представників. [8 травня 1992 року]

 

Декларація незалежності

 

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ

Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

 

Ухвалена Конгресом 4 липня 1776 року.

 

Декларація представників Сполучених Штатів Америки, які зібралися на Загальному конгресі

 

Коли в перебігу історії людства одному народу доводиться розірвати зв’язки, що поєднували його з іншим, і посісти серед держав світу окреме і рівне становище, право на яке йому належить за законами природи і законами Бога природи, належна пошана до поглядів людства вимагає з’ясувати причини, що спонукали його відокремитися.

 

Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними; що Творець обдарував їх певними невідбірними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя; що уряди встановлюються між людьми на те, щоб забезпечувати ці права, а влада урядів походить із згоди тих, ким вони управляють; що в кожному випадку, коли якась форма правління стає згубною для такої мети, народ має право змінити або скасувати її і встановити новий уряд, спираючись на такі принципи та організовуючи його владу в такі способи, які видаються народу найдоцільнішими для осягнення своєї безпеки і щастя. Розважність, звичайно, підказує не змінювати здавна встановлені уряди з дрібних і минущих причин; згідно з цим цілий досвід свідчить, що людство воліє радше терпіти, поки лихо стерпне, ніж виправляти лихо скасуванням звичних форм. Проте, коли довга низка правопорушень і зловживань владою, незмінно спрямована на досягнення тієї мети, виявляє намір підпорядкувати народ абсолютному деспотизму, тоді народ має право та обов’язок повалити такий уряд і встановити нову форму убезпечення народу в майбутньому. Таке було довготривале страждання наших колоній, і така тепер є конечність, що примушує їх змінити усталені форми правління. Вся історія правління теперішнього короля Великої Британії - це історія постійних зловживань і правопорушень влади, прямою метою яких було створення абсолютної тиранії над нашими Штатами. На доказ цього наводимо факти, щоб про них знав безсторонній світ.

 

Король відмовляється затверджувати найкорисніші і конечні для загального добра закони.

 

Він забороняє своїм губернаторам ухвалювати найнагальніші закони, що їх потребує для свого життя людність просторих теренів, якщо вона не зречеться свого права на представництво у законодавчих органах, права неоціненного для людності і грізного тільки для тиранів.

 

Він скликає законодавчі органи в місцях незвичайних, невигідних і віддалених від сховищ публічних документів тільки через те, щоб змусити цим законодавців дати згоду на свої заходи.

 

Він неодноразово розпускав Палати представників за те, що вони мужньо опиралися його зазіханням на права народу.

 

Він довго відмовлявся після таких розпусків дати дозвіл на вибори інших; внаслідок цього законодавча влада як незнищенна поверталася до народу в цілому, але штат, втім, залишався беззахисним як від нападу ззовні, так і від внутрішніх заворушень.

 

Він намагається запобігти заселенню цих штатів, перешкоджаючи з цією метою дії законів про натуралізацію іноземців, відмовляючись запровадити інші закони, щоб заохотити переселення сюди, та ускладнюючи умови нових наділень землею.

 

Він перешкоджає судовим органам, відмовляючись санкціонувати закони про встановлення судової влади.

 

Він цілковито підпорядкував суддів своїй волі, самостійно визначаючи терміни урядування, а також розмір і виплату їм винагороди.

 

Він заснував безліч нових установ і наслав сюди хмари урядовців, щоб непокоїти наш народ і висмоктувати з нього останні соки.

 

Він утримує серед нас у мирні часи постійне військо без згоди на це наших законодавчих органів.

 

Він намагається поставити військових у стан незалежності і вищості щодо цивільної влади.

 

Він підтримував охочих підпорядкувати нас режимові, чужому нашій конституції і не визнаному нашими законами, схвалюючи їхні акти позірно законодавчого характеру:

 

на розквартирування серед нас великої кількості озброєного війська;

 

на убезпечення цих вояків від кари за вбивства, яких вони припустяться проти мешканців цих штатів, завдяки впровадженню судочинства, яке є глузуванням з правосуддя;

 

на припинення наших торговельних зв’язків з рештою частин світу;

 

на оподаткування нас без нашої на те згоди;

 

на позбавлення нас у багатьох випадках права на суд присяжних;

 

на перевезення нас за океан для суду за вигадані злочини;

 

на скасування вільної системи англійського права у судовій царині, встановлюючи у ній свавільне правління і поширюючи межі цієї царини так, щоб перетворити її на приклад і водночас зручне знаряддя для запровадження такого самого абсолютного правління в наших колоніях;

 

на відібрання наших хартій, на скасування наших найцінніших законів і на істотну зміну форми нашого правління;

 

на зупинення діяльності наших законодавчих органів і проголошення себе правомочним видавати для нас закони в усіх випадках.

 

Король зрікся своєї влади тут, проголосивши нас поза своєю охороною і започаткувавши проти нас війну.

 

Він плюндрує наші моря, грабує наші узбережжя, спалює наші міста, відбирає життя у наших людей.

 

Він переправляє тепер великі армії чужоземних найманців, щоб довершити справу смерті, спустошення і тиранії, вже розпочату за умов такої жорстокості і віроломства, подібні до яких навряд чи були навіть у найбільш варварські часи і які цілковито не гідні глави цивілізованої держави.

 

Він примушує наших краян, бранців у відкритому морі, здіймати зброю проти своєї країни і ставати вбивцями своїх братів і друзів або самим гинути від їхньої руки.

 

Він підбурює внутрішні чвари поміж нами і намагається нацькувати на мешканців нашого порубіжжя немилосердних індіанських дикунів, що їхнє відоме правило війни полягає у нищенні до ноги людей будь-якого віку, статі чи стану.

 

На всіх щаблях цих утисків ми зверталися з проханнями про відновлення справедливості, складеними у найсумирніших виразах. Відповіддю на наші постійні прохання були тільки дальші кривди. Державець, якого кожний з цих учинків викриває як тирана, не може бути правителем вільних людей.

 

Не бракувало нам і уваги до наших британських братів. Ми час від часу попереджали їх про спроби їхніх законодавчих органів безпідставно поширити на нас свою юрисдикцію. Ми нагадували їм про обставини нашої еміграції і нашого тут оселення. Ми зверталися до їхньої природної справедливості й великодушності і закликали їх, посилаючись на нашу покревність, припинити ці зловживання владою, що неминуче мали призвести до розриву наших зв’язків і листування. Але вони також були глухими до голосу справедливості й покревності. Через те ми мусимо скористатися з конечності проголосити наше відокремлення і ставитися до них так, як ми ставимося до решти людства - як до ворогів у війні, як до приятелів у мирі.

 

Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, які зібралися на Загальний конгрес, звертаючись до Всевишнього судді світу із запевненням у справедливості наших змагань, ім’ям і за дорученням усіх добрих людей наших колоній, урочисто заявляємо і проголошуємо, що наші Сполучені Колонії є і згідно з правом повинні бути вільними і незалежними штатами; що вони звільнилися від будь-якої вірності британській короні; що будь-який політичний зв’язок між ними і Великою Британією є і повинен бути цілковито розірваний; і що як вільні і незалежні Сполучені Штати, вони мають повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати у союз, заходити у торговельні відносини і вчиняти будь-які інші дії і справи, право на які належить незалежним державам. У міцній вірі в ласку Божого провидіння ми присягаємося один перед одним на підтримку цієї Декларації віддати своє життя, добро і святу честь.

 

Підписав від імені і за дорученням Конгресу

Джон Генкок, головуючий

Особи, які підписали Декларацію незалежності

Нью-Гемпшир

Джосая Бартлет

Вільям Віпл

Метью Торнтон

Род-Айленд

Стивен Гопкінс

Вільям Еллері

Конектикут

Роджер Шерман

Семуел Гантингтон

Вільям Вільямс

Олівер Волкот

Нью-Йорк

Вільям Флойд

Філіп Лівінгстон

Френсіс Льюїс

Льюїс Морріс

Нью-Джерсі

Ричард Стоктон

Джон Візерспун

Френсис Гопкінсон

Джон Гарт

Абрам Кларк

Пенсильванія

Роберт Морріс

Бенджамін Раш

Джон Мортон

Джордж Клаймер

Джеймс Сміт

Джордж Тейлор

Джеймс Вілсон

Джордж Росс

Масачусетс

Семуел Адамс

Джон Адамс

Роберт Пейн

Елбридж Геррі

Джон Генкок

Делавер

Сизар Родні

Джордж Рид

Томас Маккін

Меріленд

Семуел Чейз

Вільям Пака

Томас Стоун

Чарлз Керрол

Віргінія

Джордж Вайт

Ричард Генрі Лі

Томас Джеферсон

Бенджамін Гаррісон

Томас Нелсон

Френсис Лайтфут Лі

Картер Брекстоун

Північна Кароліна

Вільям Гупер

Джозеф Г’юз

Джон Пенн

Південна Кароліна

Едвард Ратледж

Томас Гейворд

Томас Лінч

Артур Мідлтон

Джорджія

Баттон Гвінет

Лайман Голл

Джордж Волтон