Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Стерилізація

Профілактика госпітальних інфекцій і боротьба з ними визна­чається не тільки досконалістю режимних заходів, але також струк­турою і плануванням лікарняних приміщень. При проектуванні но­вих лікарняних об’єктів необхідно залучати до розробки епіде­міолога-спеціаліста з госпітальної епідеміології. Настав час повніс­тю відмовитись від перебування в одному відділенні дітей і дорослих. Для зменшення перебування хворого в стаціонарі необхідно створю­­ва­ти при ньому потужний діагностичний і поліклінічний комплекс. Важливо переглянути проекти пологових будинків, передбачити в них можливість обслуговування новонароджених матір’ю. Провідна роль в реалізації епіднагляду за ВЛІ належить клініко-мікробіоло­гічному моніторингу в кожному стаціонарі, постійному стеженню за циркуляцією умовно патогенних і патогенних збудників в межах стаціонару, епідеміологічному розслідуванню спалахів внутріш­ньо­лікарняних інфекцій з встановленням джерела інфекції, меха­нізму передачі та етіологічного агента. Застосування дезінфекцій­них середників з широким спектром антимікробної активності, ла­бораторно обгрунтована систематична ротація дезінфектантів доз­волять зменшити частоту гнійно-септичних післяопераційних усклад­нень та госпітальних інфекцій.

Для запобігання формування у госпітальних штамів резис­тент­ності до дезінфектантів різних груп повинна проводитись диферен­ціація об’єктів знезараження в залежності від рівня їх мікробної кон­тамінації у внутрішньолікарняних умовах (критичні, напівкри­тичні, некритичні). У залежності від цього відповідні обєкти підля­гають або стерилізації, або дезінфекції різних рівнів ( високого, про­міжного, низького).

Стерилізація – повне звільнення речовини або предметів від всіх мікроорганізмів шляхом дії на них фізичних або хімічних агентів. Це основа асептики – системи заходів щодо запобігання ВЛІ. У ЛПЗ стерилізації підлягають вироби медичного призначен­ня ба­гаторазового використання, що контактують з рановою поверх­нею, кров’ю, слизовими оболонками людини. Вироби одноразо­вого використання і стандартні розчини для внутрішньовенного введення стерилізуються виробником.

Стерильність предметів, перш за все, залежить від системи орга­нізації процесу стерилізації (централізована, децентралізована, змі­шана). Основою високої ефективності стерилізації у централі­зова­ній стерилізаційній (ЦС) є поточність технологічного процесу. Пер­шим етапом має бути дезінфекція медичного інструментарію у від­діленнях ЛПЗ, після якої медичні вироби відправляються в ЦС. Наступний етап підготовки об’єкта до стерилізації – якісна перед­сте­рилізаційна очистка предметів від крові, жирових і білкових заб­руд­нень, залишків лікарських препаратів, котра повинна бути максимально механізована. Ручна очистка включає в себе: ополіс­кування у проточній воді; замочування у 0,5% розчині мийного за­собу, змішаного 1:1 з 6% перекисом водню, можлива обробка ультра­­з­вуком у мийному розчині; миття кожного інструменту щіткою у мийному розчині; ополіскування проточною і дистильо­ваною водою; вакуумна сушка. Однак, ручна очистка малоефек­тивна. В наш час на ринках України є мийно-дезінфекційні машини типу «Декомат» шведського виробництва, які мають програми мийки широкої но­менклатури виробів медичного призначення з вітчизняними мийни­ми середниками і термічною дезінфекцією. Після просушування під­готовлені предмети упаковують і поміщають у бікси. Стерилізація здійснюється одним із наступних методів: фізич­ним або хімічним. До фізичних методів відносяться: обробка сухим гарячим повітрям, паром під тиском, ультразвуком; інфрачервоне і радіаційне опро­мінення, фільтрування через спеціальні фільтри. До хімічних мето­дів відносять газовий (окисом етилену чи броми­дом метилу) і об­робку хімічними агентами( 6% розчин пере­кису вод­ню, 1% роз­чин дезоксону, надоцтова і надмурашина кислота). Після хімічної сте­ри­лізації вироби підлягають дегазації або відми­ванню від хіміч­них агентів у стерильній воді. Найбільш універсаль­ний метод це па­рова стерилізація під тиском (автоклав). У сучасних апаратах і установках (типу GE і HS) із складним вакуум- пульсуючим прин­ципом видалення повітря із камер ефективність стерилізації досягає 100%. Контроль якості передстерилізаційного очищення від крові проводять за допомогою бензидинової або амідопірінової проби, залишки мийних засобів визначають фенолфталеїновою пробою.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Які особливості «госпітальної» популяції людей?

2. Які основні збудники можуть викликати госпітальні інфекції?

3. Назвіть особливості госпітальної популяції збудників.

4. Які профілактичні заходи застосовуються для попередження ви­ник­неня парен­тера­льних гепатитів?

5. Якими шляхами передаються кишкові і гнійно-септичні госпітальні інфекції?

6. Які режимні та організаційні протиепідемічні заходи повинні проводитись у стаціонарах?

7. Які вхідні ворота існують для ВЛІ?