Назначение ЦБ имеет тройственный характер

1) ЦБ – прежде всего – гос. банк, созданный и действующий в интересах государства и его экономической политики.

2) ЦБ – банк банков, обеспечивающий операции всех банков и служащий для них кредитором последней инстанции.

3) ЦБ – это банк правительства, обслуживающий его счета и управляющий его долгами.

В идеале ЦБ должен быть независим, влиятелен, действовать на основе закреплённых законом полномочий с целью осуществления денежно-кредитного регулирования и обеспечение стабильного функционирования БС.

Задачи центральных банков.

Регулирующие

Контрольные

Обслуживающие

Денежно-кредитное регулирование (ДКР) –

Представляет собой совокупность мероприятий, направленных на регулирование денежной массы, кредитов, инфляции, валютного курса, процентных ставок и др. показателей денежного рынка и рынка капиталов.

Обслуживающая функция системы наличных и безналичных расчётов – одна из обслуживающих функций. Первоначально деятельность ЦБ в этой сфере ограничивалась выпуском в обращение бумажных денег, в дальнейшем по мере развития безналичных расчётов ЦБ стало выступать в качестве организатора и участника расчётных отношений.

Другая обслуживающая функция – кредитование КБ и правительств. Являясь кредитором последней инстанции ЦБ содействует преодолению финансовых затруднений банков, которые испытывают временный недостаток ликвидных средств. Посредством кредитования правительства ЦБ осуществляет финансирование дефицита гос. бюджета и реструктуризацию гос. долга.

Ещё одна обслуживающая функция – фин. агент правительства – т.е. ведение счетов по консолидации и расходованию гос. средств и управление активами различных правительственных учреждений и бюджетных организаций.

ЦБ поддерживает корреспондентские отношения с КБ, другими ЦБ и между финансовыми организациями. Многие ЦБ исследуют экон. конъюнктуру, изучают финансовое положение предприятия и предоставляют также данные КБ и всем желающим.

Контроль за банковской системой – следующая функция ЦБ, т.к. стабильность национальной денежной единицы безусловно предполагает наличие устойчивых и эффективно работающих банковских институтов. Осуществление валютного контроля является необходимым дополнением ДКР, обеспечивающим его действенность, побуждающих хоз. субъектов строить свои внешнеэкономические связи,

№ 23 Грошово-кредитна політика НБУ

Грош.-кред.політика НБУ є однією із складових частин кон’юнктурної політики,тобто сукупності методів та інструментів впливу дер-ви на ринкові процеси з метою забезпечення ек.стабілізіції. При розробці монетарної політики ЦБ переслідує такі цілі:-стратегічні;-проміжні;-тактичні.Стратег-ми цілями монетар. політики ЦБ можуть бути кінцеві цілі загальноек.політики держа-ви-досягнення такого зростання сусп.вир-ва, за якого забезпечена повна зайнятість, сті-йкість цін(стримування інф-ції), збалансованість платіж-х від-н із зовніш.світом. ЦБ своєю монетарною політикою повинен сприяти досягненню вказаних цілей. В цьому у нього не повинно бути розбіжностей з урядом та парламентом. Проміжними цілями монетар. політики є досягнення такого стану деяких ключових екон.перемінних, який сприятиме досягненню стратег. цілей. Такими перемінними є пожвавлення чи стримування кон’юнктури на товар-х і грош-х ринках.Змінюючи масу грошей та рівень процент. ставки, можна регулювати пропозицію грошей і попит на товари, а ч/з них-рівень цін, обсяги інвестицій,зростання вир-ва та зайнятості.Тактичні цілі монетар. політики мають короткостроковий,опера-тивний хар-р і покликані забезпечити до-сягнення проміжних цілей.Всі 3 групи цілей монетар.політики знаходяться в ієрархічно-му взаємозв’язку.Найвищу сходинку в ній займають стратег.цілі,для досягнення яких реаліз-ся проміжні цілі,а їх досягнення в свою чергу вимагають реал-ції тактич.ці-лей. НБУ контролює дотримання ліміту зовнішнього держ.боргу України і визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в інозем. валюті уповноважених банків не-резидентам. НБ наділений у межах,встанов-лених валют.законодавством,нормотворчи-ми повноваженнями в галузі здійснення операцій на валют.ринку Укр.,акти,що при-ймаються НБ-ком,є обов’язковими. До компетенції НБ належить нагромадження, зберігання і викор-ня резервів валют.цін-ностей для здійснення держ.валют. політи-ки,встановлення способів визначення і ви-кор-ня валют.(обмінних) курсів інозем.ва-лют,виражених у валюті Укр.,курсів валют. цінностей,вираженних у інозем. валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. НБ контролює своєчасне подання звітів й до-кументації про валют.операції за встановле-ними ним єдиними формами і публікує зві-ти про власні операції та операції уповно-важених банків.Крім розглянутих інстру-ментів в банк.практиці застосовуються й інші засоби впливу на пропозицію грошей. Їх наз. селективними або вибірковими інс-трументами грош-кред.політики.Селектив-ні методи регул-ня грош-кред.політики предназначені для регул-ня конкретних видів кредитування окремих галузей і великих фірм.Ці методи пов’язані голов-ним чином з впливом на споживчий кредит і на біржеві операції. Так, наприклад, ЦБ, використовуя свій стан вищого ланцюга кред.сис-ми і визначений ек. взаємозв’язок КБ-ків від ЦБ, може вимагати від них зменьшення терміну по споживчому кредиту і зменшенню частки банка у вар-ті кредитує-мих покупок.Такі дії ведуть до скорочення споживчої спроможності нас-ня і утриман-ню інф-ції. Приблизно таким же чином ЦБ утримує й біржові операції ц/п.

№ 24 КБ,їх види, функції та організація

КБ - це одна з найстаріших і найпоширеніших груп кред.установ, що виконують більшість фін.операцій та послуг,відомих у підприємницькій практиці.Кред.операції становлять головну сферу дія-ті КБ,вони приносять їм значну частку прибутку.Незважаючи на масовий хар-р кред.операцій,процес надання позичок у КБ-ках суворо індивідуалізований і позбав-лений автоматизму.Велику увагу приділя-ють КБ спроможності клієнта повернути позичку в певні строки,що є досить склад-ною справою.Маючи вичерпну інф-цію про фін.стан підприємств,КБ виконують роль своєрідного фільтра,що виявляє слабкі в ек. відношенні,неперспективні або неефективні вир-ва.КБ банки для здійснення кред.опера-цій використовують не тільки власні,а й за-лучені р-си.Висока кваліфікація банк.пра-цівників,та ряд інших умов сприяють роз-витку і додаткових сфер банк.послуг. До-даткові послуги мають своєю метою забез-печити максимальне задоволення індивід. потреб клієнтів і т.ч.стимулювати вкладен-ня в КБ.Такими послугами є:.консультуван-ня в галузі бухг.обліку і фін.контролю; ана-ліз кредитоспроможності;посередництво в операціях з ц/п;трастові операції.Серед но-вих у сфері традиційних банк.послуг необ-хідно назвати факторінг;чековий спожив-чий кредит;кредитні картки.КБ розширю-ють спектр запропонованих клієнтом послуг за рахунок лізингу.Вони здійснюють на, договірних умовах кредитно-розрахункове та інше банк.обслуговування юр.осіб і гро-мадян шляхом здійснення операцій та ін-ших банк.послуг.КБ відрізняються за приз-наченням статутного фонду та способом його формування.У зв'язку з цим вони вис-тупають у формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, банків за участю іноз.кап-лу,іноз.банків та ін.За видами здійснюваних операцій,банки бувають універсальні та спеціалізовані,за територією дія-ті-міжнародні,республікан-ські,регіональні.Банки можуть відрізнятися за галузевим призначенням.Для фінан-ня республіканських,регіональних та інших програм можуть створюватися спеціальні КБ.КБ створюються на акціонерних або па-йових засадах.Засновниками КБ можуть бути як юр.,так і фіз.особи,за винятком Рад народ.депутатів усіх рівнів,їх виконавчих органів,політ.орг-цій та спеціалізованих сусп.фондів. КБ приймають і роз-міщують грош.вклади,здійснюють розра-хунки за дорученням клієнтів та банків-ко-респондентів і їх касове обслуговування. Крім того,вони можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;фінансу-вання кап.вкладень за дорученням власни-ків або розпорядників інвест.коштів;випуск платіжних док-тів та інш.ц/п(чеків,креди-тив,векселів,акцій,облігацій тощо);купівля, продаж і збереження держ.платіжних док-тів,інш.ц/п;видача доручень,гарантій,інших зобов'язань за третіх осіб,які передбачають їх виконання-у грош. КБ зо-бов'язані виконувати операції по касовому виконанню бюджету за дорученням ЦБ. Їм забороняється вести дія-ть у сфері матеріа-льного вир-ва і торгівлі матеріальними цін-ностями,а також провадити всі види стра-хування. Стр-ри КБ в Укр.подібні.Вищими органами управління в них є Збори і Рада акціонерів.Оперативне керівництво роботою банку здійснює Прав-ління разом з центральним апаратом.У Рес-публіці Крим і в м.Києві,в кожній області є дирекції відповідних республіканських бан-ків.В районах залежно від профілю ек-ки функціонують відділення(філіали) республ. банків.

 

№ 25 Фінансово–кредитні інститути, їх види та функції

КБ - це одна з найстаріших і найпоширеніших груп кред.установ, що виконують більшість фін.операцій та послуг,відомих у підприємницькій практиці.Кред.операції становлять головну сферу дія-ті КБ,вони приносять їм значну частку прибутку. Прибуток банку обчислюється як різниця між його доходами та витратам. Доходи банку формуються за рахунок одержаних процентів за кредити,прибутків від інвестування коштів в акції,облігації та інші коштовні папери,комісійного винагород-ження за послуги та інші активні операції. Крім банків,кред.сис-ма включає спеціальні фін-кред.інститути,які представлені пенсій-ними фондами,страховими,лізинговими,ін-вестиц.,фінансовими компаніями. Інвести-ційні компанії-різновид фін-кред.інститу-тів,поширених у західних країнах,їх кап-л утворюється на акціонерній(пайовій) основі шляхом акумуляції грош.коштів приватних інвесторів за допомогою емісії власних ц/п (зобов'язань).Сформований кап-л вклада-ється в акції та облігації підприємств у сво-їй країні і за кордоном.Т.ч.,інвест.компанії виступають посередником між позичальни-ком та індивідуальним інвестором.Вони купують,зберігають і продають ц/п з метою одержання прибутку на вкладений кап-л. Доходи,одержані у вигляді процентів та дивідендів,виключаючи адміністративно-господарські витрати,формують прибуток інвест.компаній,який розподіляється серед акціонерів(пайовиків).Прибуток,одержаний від підвищення біржового курсу ц/п, зара-ховується в резерв.Залежно від методу формування пасивів інвест.компанії поділя-ються на 2 основні групи-закритого та від-критого типу.Перші мають,фіксований ак-ціонерний кап-л,їх акції котируються на ринку і не підлягають погащенню до мо-менту ліквідації компанії.Другі:властивий кап-л,що постійно змінюється,тобто їх акції (паї) вільно продаються та купуються учас-никами компаній за цінами,які відповідають поточній ринк.вар-ті активів інвест.компа-нії.У продажну ціну такої акції(паю) вклю-чається додаткова надбавка,як правило,в розмірі 6-9%.Інвест.компанії можуть корис-туватися в обмежених розмірах позичкови-ми коштами.Компанії відкритого типу ма-ють право залучатн тільки банк.кредит,а закритого типу-випускати також облігацій-ні позики.З розвитком ринк.від-н інвест. компанії виникли і в нашій країні.Фінансові компанії-кредитно-фін.установи,які спеціа-лізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (спожив-чого,інвестиційного та ін.),проведенні фін. Фін.компанії по кредитуванню продажу в розстрочку споживчих товарів тривалого користування надають позички не безпосе-редньо споживачам,а купують їх і зобов'я-зання у роздрібних торговців та ділерів зі знижкою і(як правило,7-10%).Фін.кампанії, які займаються обслуговуванням сис-м ком.кредиту,надають аванси фірмам,що відвантажують товар,одержуючи при цьо-му право вимоги щодо боржника (покуп-ця).Існують фін.компанії,що спеціалізують-ся на паданні дрібних позичок індивіду-альним позичальникам-під високий (лих-варський) процент.Р-си фін.компаній фор-муються рахунок строкових депозитів (як правило,3-6%місячних).Вони акумулюють грош.кошти промислових та торговельних фірм,деяких фін.установ і меншою мірою нас-ня.Фін.компанії сплачують своїм вклад-никам вищі проценти,ніж КБ.

№ 26 Суть та види цінних паперів

Ц/п-це свiдоцтвава про участь iх влас-кiв у кап-лi акціонер.товариства або наданнi позички. Вони передбачють зобов`язання емiтентiв власникам ц/п-в доходи у виглядi дивіден-дів або %. Ц/п э фiктив.кап-л,оскільки ц/п не мають вар-стi;iх цiни мають iррац.хар-р. В обiг випуск.велика кiлькість рiзноманіт. видiв ц/п.Iх можна подiлити на 3 види: ак-цii,облiгацii та похiднi вiд них (вториннi) ц/п. Акцiя-ц/п,без установленого строку обi-гу,що засвiдчує майнову участь ii влас-ка у кап-лi акц.товариства(АТ).Влас-ки акцii ста-ють пайовиками АТ.Вони не можуть вима-гати вiд товариства повернення вкладених коштiв,але можуть продати акцii,втративши право спiввласника.Влас-ки мають право на одержання частини прибутку (дивіденду) товариства пропорцiйно своїй участi,а також на участь у розподілi майна при лiквідацii АТ. Курс акцii розраховується за формулою:Ка=(Д*100)/Рп,де Д-сума рiч-ного дд по ак-цii;Рп-рiвень позичк.%. Облiгацiя-свiдоцт-во про надання позички,яке дає право на одержання щорiчного доходу у виглядi %. Привабанть обл-i для влас-в полягає в оде-ржаннi фiкс.доходу.Обл-i пiсля закiнчення строку пiдлягають викупу.Емiтент пови-нен сплатити номiн.вар-ть обл-i i доход у виглядi %.Обл-i випуск-ся iменнi та на пре-д`яв-ика(переважають).Залежно вiд емiтен-та обл-i подiл-ся на державнi i корпоратив-нi.Держ.обл-i-свiдоцтва про надання iх влас-м позики дер-вi в особi нац.уряду та мiсц-х орг-iв упр-ня.Випуск обл-й здiйсн-ся дер-вою з метою мобiл-цii грош.кап-лу для фiн-ння держ-х витрат,якщо бракує бюдж. коштiв. Корпоративнi обл-i-свiдоцтво про надання iх влас-ми дов-гострок.позички корпор-й,i т.п.Випуск обл-й-найвигiдн-й спосiб формування додатко-вого кап-лу,нiж випуск ак-iй,тому що % по обл-ях сплачуються з прибутку кропор-й до виплати податкiв.Влас-ки обл-й не оде-рж-ть право голосу. Ще існують векселя, чекі та ощадні сертифікати. Вексель – це зобов’язання векселедавця виплатити векселетримачу певнусумму грошей у визначений час. Бувають прості та переводні (через 3-тю особу).

№ 27 Ринок цінних паперів