Принципи виробничого менеджменту
Названі методи реалізуються згідно з певними принципами, правилами. Таких принципів може бути безліч, тому розглянемо лише най важливіші.
1. Науковість у поєднанні з елементами мистецтва. Менеджер у своїй діяльності використовує дані та висновки багатьох наук, але водночас має постійно імпровізувати, шукати індивідуальні підходи до ситуації і до людей, що, крім знань, передбачає володіння мистецтвом міжособистого спілкування, вміння знайти вихід із певних безвихідних ситуацій.
2. Цілеспрямованість управління. Управлінський персонал має підкорятися принципу цілеспрямованості, тобто бути завжди зорієнтованим на розв'язання конкретних проблем, функціонувати не "просто так", а заради чого-небудь визначеного.
3. Функціональна спеціалізація у поєднанні з універсальністю. Суть цього принципу полягає в тому, що до кожного об'єкту управління існує свій підхід, який враховує його специфіку: футбольною командою неможливо керувати так, як акторами на сцені, а групою вчених - за аналогією з військовим підрозділом. Але оскільки в усіх випадках має місце керівництво людьми як такими, то повинен існувати певний універсальний підхід до них незалежно від того, - хто вони - солдати чи академіки, будівельники чи чиновники.
4. Послідовність управлінського процесу. Будь-який управлінський процес будується згідно з принципом послідовності, іншими словами, елементи чи стадії, з яких він складається, повинні вибудовуватись одне за одним у певному порядку. Не можна, наприклад, спочатку віддати розпорядження, а потім уже обдумувати його правомірність. Часто послідовність управлінських дій має циклічний характер, коли вони всі повторюються через певні проміжки часу. Циклічності підлягає планування, складання звітів, контроль тощо.
5. Оптимальне поєднання централізованого регулювання керованою підсистемою з її саморегулюванням. Життя безперервне і безперервно треба контролювати і поведінку об'єкта управління, який весь час прагне вириватися з-під опіки.
З урахуванням останньої обставини важливим принципом менеджменту варто вважати оптимальне поєднання централізації й децентралізації.
6. Врахування особистих якостей працівника та громадської психології. Цей принцип тісно пов'язаний з іншими принципами, без яких саморегулювання неможливе, бо вони знаходяться в основі прийняття самостійних рішень.
7. Відповідність прав, обов'язків і відповідальності. Це один з найважливіших принципів управління. Надлишок прав порівняно з обов'язками веде до управлінського свавілля; недостача ж їх паралізує ділову активність, бо вияв надлишкової активності може призвести до значних неприємностей. 8. Забезпечення спільної зацікавленості всіх учасників управління в досягненні цілей фірми.Досягається шляхом мотивації, заохочення, а також максимального залучення виконавців у процес підготовки рішень на всіх стадіях роботи над ними.
9. Забезпечення змагання учасників управління. Мова йде не лише про прагнення виконати краще від інших доручену справу, що має всебічно стимулюватися керівництвом, а й про необхідність заохочувати конкуренцію при заміщенні посад у сфері управління.
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- сутність категорій управління та виробничий менеджмент;
- функції виробничого менеджменту
Вміти:
- обгрунтувати необхідність виробничого менеджменту;
- розрізняти методи та принципи виробничого менеджменту.
Рекомендована література
6. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 48-74.
7. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – С.113-149.
8. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006.- С.3-37.
9. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.-С. 9-60.
Тема: «Менеджмент підприємництва та ринкових структур»
Самостійна робота № 18
«Управління біржою та біржовою діяльністю»
Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями
1.Організаційна структура і управління біржею Поняття бірж та механізму систему бірж. Види бірж: товарна, фондова, біржа праці. Структура побудови та особливості діяльності біржі. Управління біржами. Функції загальних зборів членів біржі.
2.Торгово-біржова діяльність Поняття, цілі, ознаки торгово-біржової діяльності. Реалізація сільськогосподарької продукції через товарні біржі. Приклади найбільш розвинених бірж світу та національної економіки.
Скласти конспект, давши відповіді на запитання:
1. Дайте юридичне визначення біржі.
2. В якій організаційно-правовій формі створюються біржі?
3. В чому полягають функції та права товарної біржі?
4. Розкрийте порядок створення та реєстрації товарної біржі.
5. Які існують цілі та особливості здійснення біржових операцій?
6. Що таке біржовий товар? Наведіть приклади.
7. Кому з перерахованих суб'єктів дозволено здійснювати біржові угоди: члени біржі, брокери, відвідувачі біржі?
8. Які існують види біржових угод? Дайте коротку характеристику кожної з них.
9. Які особливості укладання ф'ючерсної угоди?
Відповісти письмово на тести:
1.Середній показник біржової активності, що узагальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін, — це:
а) курсова ціна;
б) біржовий індекс;
в) котирувальна ціна;
г) ередньозважена ціна.
2. Товарна біржа - це
а) корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгів відповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для клієнтів і членів біржі;
б) організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами;
в) юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів;
г) ринок, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді угод.
3. Задача товарної біржі:
а) постачання економікою сировини;
б)організація;
в) постачання економікою валюти;
г) упорядкування.
4. Джерела народження нових підприємницьких ідей:
а) уряд;
б) споживачі;
в) виробники;
г) діючі підприємства.
5. Асортимент – це
а) продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж;
б) кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату;
в) склад і співвідношення окремих видів продукції підприємства, галузі виробництва або групи товарів.
Вивчити терміни:
Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.
Біржовий арбітраж – оперативно розглядає спірні питання, які виникають між членами біржі та іншими учасниками біржових торгів під час укладання та виконання біржових угод та юридичного консультування з питань біржової торгівлі.
Відділ реєстрації - забезпечує реєстрацію біржових посередників, ведення обліку реквізитів та кадрового складу біржових посередників, здійснює видачу паролів біржовим посередникам, акредитацію брокерів, видачу біржових пропусків і контроль за правильністю даної інформації до біржового базі даних. Відділ реєстрації також має право позбавити порушника правил торгівлі акредитації на біржі.
Загальні збори членів біржі - це вищий законодавчий орган управління біржею, який обирає ревізійну комісію біржі. Воно визначає спеціалізацію біржі або її універсальний характер. Збори членів біржі скликається не рідше одного разу на рік.
Комісія з прийому нових членів біржі - розглядає заяви про прийом нових членів біржі; аналізує господарське та фінансове становище підприємств і організацій, які виявили бажання вступити в члени біржі, оцінює професійні та ділові якості повноважних представників нових членів біржі; готують пропозиції та рекомендації раді директорів про прийом нових членів біржі.
Котирувальна комісія – вона організовує облік різних видів цін (попиту, пропозиції, початкових, заключних, договірних), їх динаміку при завершенні біржових операцій. Інформація про ціни оформляється у біржових бюлетенях і розглядається як біржовий довідник. Біржовий бюлетень є каталогом опрацювання даних про ціни на товари, які були представлені на торги, динаміку зміни в ході торгів, а також заключні ціни.
Рада директорів - це виконавчий орган біржі, який має право контролювати діяльність служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і координувати правила біржової торгівлі. Рада директорів обирається членами біржі і складається як з членів біржі, так і зовнішніх директорів і спеціальних експертів.
Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- поняття біржі та біржової діяльності;
- чинники які впливають на функціонування біржі;
Вміти:
- визначати на якому етапі розвитку знаходится товарна біржа;
- з’ясовувати типи ризиків які впливаю на біржу;
Рекомендована література
1. Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р. / ВВР України. — 1992. — № 10.
2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р. / ВВР України. — 1991. — № 38
3. Руководство по биржевому делу: Товарные сделки. Ценные бумаги. — М.: Агропромиздат, 2008
4. Товарная биржа. Англо-русский словарь. Справочник. — М.: Финансы и статистика, 1991.
Тема: «Інноваційний менеджмент»
Самостійна робота №19
«Розробка стратегії маркетингу та збуту»
Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями
1.Сутність поняття стратегія маркетингу на підприємстві.Поняття стратегія маркетингу підприємства. Загальні цілі підприємства та маркетингові цілі. Фактори, які визначають зміст стратегії маркетингу підприємства. Вивчити сутність, особливості застосування, види маркетингових стратегій підприємства.
2.Засоби стимулювання збуту на підприємствах.Охарактеризувати форми стимулювання збуту. Ефективність стимулювання збуту. Методи стимулювання збуту.
Скласти конспект, давши відповіді на запитання:
1. Що таке маркетинг? Сфери застосування маркетингу та його види?
2. З якою метою використовується маркетинг на підприємстві?
3. Які ви знаєте засоби стимулювання збуту? Ефективність роботи цих засобів.
4. Дайте визначення «стратегії». Що ми розуміємо під поняттям «стратегія маркетингу»?
5. Яку роль відіграє стратегія маркетингу на підприємстві?
Відповісти письмово на тести:
1.Маркетинг це:
а) це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
б) це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.
2.Основна мета маркетингової діяльності це:
а) надання інформації про підприємство.
б) визначити величину попиту на конкретний товар.
в) отримати прибуток.
3.Стратегія це:
а) комплекс заходів спрямованих на споживання.
б) загальний, не деталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі
4.Виберіть правильне тлумачення, стратегія маркетингу це:
а) комплекс дія спрямованих на задоволення бажань організації.
б) стратегія маркетингу визначає, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації.
в) налагодження стосунків з постачальниками.
5.Стратегія маркетингу повинна бути:
а) ефективна.
б) систематична.
в) багатоваріантна
Вивчити терміни:
Стимулювання збуту — це маркетингова діяльність по застосуванню засобів стимулюючого впливу, спрямованих на прискорення та посилення зворотної реакції ринку. Головна мета реалізації таких заходів — забезпечення безперервного потоку товару від виробника до споживача.
Стратегічне планування — це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенціальними можливостями і шансами у сфері маркетингу.
Маркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
Маркетингові цілі підприємства — це конкретні якісні та кількісні зобов'язання підприємства у показниках обсягу продажу або прибутку, які можуть бути досягнуті за певний період часу. Маркетинговими цілями можуть бути: прибутковість інвестицій, прибутковість акцій, збільшення ринкової частки, збільшення частки нових продуктів.
Стратегія маркетингу — основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення поставлених цілей.
Маркетинговий менеджмент (англ. marketing management) — це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів та контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- роль маркетингу в діяльності підприємства;
- яку роль відіграє маркетингова стратегія на підприємстві.
Вміти:
- охарактеризувати засоби стимулювання збуту;
- охарактеризувати якості сучасного маркетингу.
Рекомендована література
1. Бутенко Н.В. Основи маркетингу: Навчальний посібник / Н.В. Бутенко. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004.
2. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: Пер. с англ.: Уч. пособие / Д. Джоббер. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000.
3. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006
4. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.
Тема: «Інвестиційний менеджмент»
Самостійна робота № 20
«Оцінка інфляції, інвестиційних ризиків, ліквідності інвестицій»
Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями
1. Поняття «Інфляція», оцінка інфляціїї. Ознайомитися з поняттям інфляція. Негативні наслідки інфляції. Протилежне поняття інфляції. Ознайомитися з темпами інфляції.
2. Поняття «Інвестиція», інвестиційний ризик. Ознайомитись з поняттям «Інвестиція». Фінансові інвестиції. Прямі інвестиції. Портфельні інвестиції. Капітальні інвестиції. Інвестиційний ризик. Типи інвестиційного ризику. Види інвестиційного ризику.
3. Поняття «Ліквідність», ліквідність інвестицій. Ознайомитись з поняттям «Ліквідність». Абсолютна ліквідність. Ліквідність інвестицій. Основні категорії при оцінці ліквідності.
Скласти конспект, давши відповіді на запитання:
1. Що таке інфляція?
2. Які існують негативні наслідки інфляції?
3. Які ви знаєте темпи інфляції?
4. Що таке інвестиційний ризик?
5. Які існують види інвестиційного ризику?
6. Дати визначення поняттю «ліквідність».
Відповісти письмово на тести:
1. Інфляція – це
а) зниження купівельної спроможності грошей
б) тривале зростання загального рівня цін
в) протилежне дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін
г) всі відповіді вірні
2. Повзуча інфляція – це
а) дуже високий темп зростання цін
б) низький темп падіння цін
в) тривале падіння цін
г) тривале і поступове зростання цін
3. Інвестиція – це
а) вкладення грошей в будівництво
б) придбання основних фондів нематеріальних активів
в) активи, які утримуються підприємством, з метою збільшення прибутку
г)всі відповіді вірні
4. Прямі інвестиції – це
а) активи, які утримуються підприємством, з метою отримання прибутку
б) інвестиція опосередкована фінансовим посередником
в) вкладення коштів інвестором в обєкт інвестування
г) всі відповіді вірні
5. Ліквідність – це
а) платоспроможність постачальника та його здатність забезпечити своєчасне виконання боргових зобов'язань
б) спроможність ринку реалізувати цінні папери без істотної зміни цін
в) можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості
г)всі відповіді вірні
Вивчити терміни:
Інфляція (від лат. inflatio — роздування) — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення.Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.
Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %.
За величиною темпів розрізняють такі види інфляції :
· повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;
· галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;
· гіперінфляція— з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).
Інвестиція (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Прямі інвестиції— безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають достатньо інформації про об'єкт інвестування і знають механізм інвестування
Непрямі портфельні інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).
Капітальна інвестиція — це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються та ін.
Інвестиційний ризик уявляє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.
Розрізняють типи ризику:
· загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки;
· індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту.
Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику :
Політичний, правовий та загальноекономічний ризики можуть бути викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій. Інші види ризиків спричинюються можливими помилками планування та організації конкретних проектів.
Технічний ризик зумовлюється великою кількістю хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування, як-от пов’язаними з якістю проектування, технічною базою, обраною технологією, управлінням проектом, перевищенням кошторису.
Фінансовий ризик випливає з нездійснення очікуваних подій з фінансового боку проекту. Це можуть бути незаплановані зменшення або зникнення джерел та обсягів фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи послуг, несплатоспроможність покупців продукції та власні підвищені витрати.
Маркетинговий ризик виникає з прорахунків під час оцінки ринкових умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької якості продукції.
Екологічний ризикпов’язаний з питаннями впливу на довкілля, можливої аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.
Ліквідність — можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами). Гроші (монети та паперова готівка) є найбільш ліквідними активами. Банківськи депозити за вимогою є високоліквідними активами, оскільки можуть бути переведені у готівку за вимогою клієнта.
Також ліквідність, це:
1. Платоспроможність постачальника та його здатність забезпечити своєчасне виконання боргових зобов'язань;
2. Спроможність ринку реалізувати цінні папери без істотної зміни цін.
Абсолютна ліквідність — здатність готівки і депозитів до запитання безпосередньо виконувати роль загальновизнаного засобу платежу і інші функції грошей.
Ліквідність інвестицій – це їх потенційна здатність за деякий час та за деяких фінансових втрат трансформуватися в грошові кошти.
Тобто, при оцінці ліквідності використовуються 2 основні критерії:
1) час трансформації інвестицій в грошові кошти;
2) розмір фінансових втрат, пов’язаних з трансформацією.
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- що таке інфляція, темпи інфляції, наслідки інфляції;
- чинники інвестиційний ризик;
- ліквідність та її види.
Вміти:
- визначати на якому етапі інфляція;
- зясовувати типи ризиків для підприємства для їх попередження;
- визначати типи ліквідності.
Рекомендована література
1. Міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент: Конспект лекцій для студ. спец. 7.050206, 8.050206 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», 8.050206.01 «Менеджмент митної системи» всіх форм навчання. – К.: НУХТ, 2009.
2. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006
3. Закони України «Про інвестиційну діяльність»
Тема: «Фінансовий менеджмент»
Самостійна робота № 21
«Антикризове управління фінансами підприємства»
Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями
1.Поняття «фінансовий менеджмент» та його організаційні основи. Сутність фінансового менеджменту.Мета, задачі та функції фінансового менеджменту. Стратегія та політика фінансового менеджменту.
2.Фінансова санація підприємства. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію. Форми фінансової санації. Внутрішні джерела фінансової санації. Класична модель фінансової санації.
Скласти конспект, давши відповіді на запитання:
1. .Що таке фінансовий менеджмент та його значення в управлінні фінансовими ресурсами? Його суб’єкти та об’єкти.
2. Поясніть такі визначення як «санація» та «банкрутство». Чим вони відрізняються?
3. Назвіть фактори які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві?
4. Назвати особливості банкрутства с/г підприємства.
5. Розкрийте загальні і специфічні ознаки фінансів підприємств.Як галузева специфіка та форми власності впливають на особливості організації фінансів підприємств?
Відповісти письмово на тести:
1. Фiнансова полiтика щодо окремих аспектів дiяльностi — це форма:
1) прогнозування фiнансової дiяльностi;
2) поточного планування фiнансової дiяльностi;
3) оперативного планування фiнансової дiяльност.
2. Фiнансова полiтика за окремими аспектами дiяльностi — це форма:
1) прогнозування фiнансової дiяльностi;
2) поточного планування фiнансової дiяльностi;
3) оперативного планування фiнансової дiяльностi.
3. Базою визначення потреби в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів є :
1) величина поточних платіжних зобов’язань;
2) сума довгострокової кредиторської заборгованості;
3) обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;
4) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів;
5) негативний (позитивний) Cach-Flow, очікуваний на період проведення санації.
4. Основними напрямами фінансового менеджменту є :
1) забезпечення оптимальних організаційних умов;
2) управління фінансовими ризиками;
3) контроль ефективності діяльності через показники бюджету доходів та витрат;
4) оптимізація джерел фінансування активів;
5) управління персоналом.
5. Із перелічених функцій фінансовому менеджменту притаманні:
1) відновлювальна;
2) розподільча;
3) контрольна;
4) накопичувальна;
6. Основні принципи фінансового менеджменту — це:
1) плановість та системність;
2) цільова спрямованість;
3) диверсифікованість;
4) стратегічна орієнтація;
5) мотиваційна спрямованість;
6) оптимізація.
7. Основні відмінні риси стратегічного фінансового менедж-менту — це:
1) зіставлення доходів та витрат;
2) обсяг капіталу;
3) гнучкість та адаптивність;
4) наявність вільних фінансових ресурсів.
Вивчити терміни:
Аудиторська фірма— незалежна організація, яка має право на перевірку стану бухгалтерської та статистичної звітності і в кінці перевірки надає свої висновки. Вона діє на підставі спеціального державного дозволу, який видається Національною аудиторською палатою України як фізичній особі, так і підприємству.
Банкрутство — неспроможність будь-якого підприємства, фірми (незалежно від форм власності) виконувати свої зобов’язання щодо сплати коштів у бюджет, у тому числі сплати податків. Банкрутство встановлюється в судовому порядку. В умовах перехідного періоду та дії підприємства в постійному конкурентному середовищі, при зміні кон’юнктури ринку кількість банкрутств збільшується. Сприяє цьому також низька кваліфікація фінансових менеджерів.
Бюджет — фінансовий план, який розробляється в межах одного фінансового року і відбиває надходження коштів з різних джерел та їх витрати по різних напрямах.
Інфляція — процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною, внаслідок чого відбувається переповнення каналів збуту грошима та зростання цін
Об'єкт керування у фінансовому менеджменті - це сукупність умов здійснення грошового обігу, кругообігу, вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між господарськими суб'єктами і їхніми підрозділами в процесі господарювання.
Податкомісткість — один із показників ефективності податкової політики, який показує суму податкових платежів на одиницю виробленої та реалізованої продукції.
Санація- оздоровлення фінансового стану підприємства через здійснення системи заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності.
Суб'єкт керування - це група людей (фінансова дирекція як апарат керування, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм управлінського впливу здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта.
Фінансова криза- це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві.
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- сутність фінансового менеджменту;
- економічний зміст та форми фінансової санації;
- моделі фінансової санації;
Вміти:
- раціонально використовувати фінансові ресурси підприємства;
- вміти проводити фінансову санацію підприємства.
Рекомендована література
1. Пер.Дженстер, Дэвид Хасси. Анализ сильных и слабых сторон компании. Определение стратегических возможностей. – СПБ.: Вильямс, 2003.
2. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999
3. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006
4. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.
Тема: «Міжнародний менеджмент»
Самостійна робота № 22
«Особливості управління у спільних підприємствах»
Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями
1.Міжнародний менеджмент. Поняття міжнародного менеджменту. Види і функції міжнародного менеджменту.Призначення міжнародного менеджменту.
2.Організація спільних підприємств. Етапи створення спільного підприємства. Регулювання діяльності спільного підприємства.Особливості організації управління СП.
3.Організаційно-економічний механізм функціонування СП.Тенденції розвитку та проблеми управління спільними підприємствами.Шляхи вирішення проблем управління та оптимізації діяльності спільних підприємств
Скласти конспект, давши відповіді на запитання:
1. Суть міжнародного менеджменту?
2. Функції міжнародного менеджменту?
3. Спільне підприесмтво це…?
4. Які існують типи спільних підприємств?
5. Які особливості організації управління притаманні СП?
6. Охарактеризувати міжнародні організації з якими співпрацює Україна?
7. Яку сількогосподарську продукцію реалізують національні підприємства за кордон?
Відповісти письмово на тести:
1. Фінансова діяльність транснаціональних корпорацій передбачає залучення зарубіжних валютних ринків для обслуговування таких напрямів діяльності:
а) експорт (імпорт);
б) грошові перекази між штаб-квартирою і зарубіжними дочірніми фірмами;
в) інвестування (фінансування) на міжнародних фінансових ринках;
г) усе наведене;
д) усе наведене та виплати дивідендів зарубіжним власникам цінних паперів корпорації.
2. Що з наведеного не належить до комерційних операцій міжнародних корпорацій?
а) експорт;
б) імпорт;
в) реекспорт;
г) ліцензування;
3. Виплата учаснику частини доходу від спільної діяльності здійснюється у такому порядку:
а) платник податку визначає результати спільної діяльності на кінець звітного періоду і розподіляє суму одержаного прибутку між учасниками згідно з умовами договору;
б) платник податку нараховує та утримує податок у розмірі 30 % доходу, нарахованого окремо кожному учаснику договору;
в) податок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою учаснику спільної діяльності належного йому доходу;
г) платіжний документ, який надається платником податку банківській установі, що його обслуговує, повинен відображати суму доходу учасника, що підлягає виплаті, а також утриману з цього доходу суму податку;
д) у разі, коли доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування, вони вважаються розподіленими між учасниками згідно з умовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду i підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.
4. Учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за боргами товариства…
а)лише в межах їх вкладів у статутний капітал;
б)своїми внесками до статутного капіталу та частково належним їм приватним майном;
в)своїми внесками до статутного капіталу та всім своїм приватним майном;
г)своїми внесками до статутного та додаткового капіталу підприємства;
д)у межах їх вкладів до статутного капіталу та додатково придбаними облігаціями підприємства.
5. Які з наведених характеристик приватного підприємця є правильними?
а)приватний підприємець може відкривати розрахунковий рахунок у банку.
б)суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи повинні складати самостійний баланс.
в)приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном.
г)приватним підприємцем може бути лише громадянин України.
д)оподаткування доходів приватних підприємців регулюється законодавством про прибуткове оподаткування фізичних осіб.
Вивчити терміни:
Вищим органом управління СП -є збори учасників або призначених ними представників (із нотаріально засвідченою довіреністю).
Міжнародний менеджмент — процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі та отриманні завдяки цьому кращих результатів у досягненні свої мети, додаткових переваг і заощадження часу.
Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. Перш за все, необхідно розглянути, як поняття спільного підприємства з'явилося в українському законодавстві.
Асоціація - об'єднання для досягнення будь-яких цілей, захисту інтересів, одержання переваг.
Зовнішня торгівля - товарообмін з економічними партнерами інших країн, включаючи ввіз і вивіз товарів. Поняття "зовнішньоекономічна діяльність" поряд із зовнішньою торгівлею включає в себе і оборот послуг, капіталу, платежів, інші господарські відносини з економічними районами за кордоном.
Договір- угода між особами чи організаціями про взаємні права й обов'язки при виконанні спільної роботи.
Консорціум- горизонтальне об'єднання підприємств для проведення певних завдань в обмежений час.Концерн - горизонтально-вертикальне і необмежену об'єднання підприємств, які, залишаючись у правовому відношенні самостійними, відмовилися від своєї економічної самостійності на користь єдиного керівництва.
Трансфер (Т) - 1) переклад угоди з одного рахунку на іншій; 2) переказ іноземної валюти, цінних паперів або золота з однієї країни в іншу.
Трест- об'єднання підприємців, в якому входять до нього, втрачають свою господарську, юридичну та комерційну самостійність і підпорядковуються єдиного рішення.
Критерії оцінювання
Після вивчення теми студент повинен :
Знати:
- особливості організації управління СП
- призначення міжнародного менеджменту.
Вміти:
- пизначати шляхи вирішення проблем управління та оптимізації діяльності спільними підприємствами.
-
Рекомендована література
1. Международный менеджмент / Под ред. С. Э. Пивоварова, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2001. — 576 с.
2. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006
3. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.
4. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 384 с.