Аналіз особливостей спеціальної підготовки плавця
В умовах нових реалій сучасності, високого динамізму розвитку науки і освіти, стрімкого оновлення спортивних досягнень на перший план виступають завдання перегляду змісту та форм тренування, активізації спортивної роботи, спортивної майстерності, запровадження нових технологій тренування та контролю, які забезпечували б високу якість підготовки [5, 11, 14].
Показ високих спортивних результатів на змаганнях з плавання, технологія тренувальних навантажень у навчально-тренувальному процесі, якісна система контролю за рівнем спортивних досягнень - це саме ті проблеми, які завжди знаходились у полі зору вчених (Ю.В. Верхошанський, В.С. Келлер, Л.П. Матвєєв, В.М. Платонов та ін.).
З кожним роком ефективність підготовки плавців все в більшій мірі визначається рівнем знань тренерів, володінням ними тонкощів технічного, тактичного, психологічного і функціонального вдосконалення спортсменів з урахуванням їх індивідуальних можливостей[ 8, 16].
Підвищення спортивних результатів неможливе без контролю та дослідження стану функціональних систем організму [12, 15]. Планомірного росту фізичних і технічних здібностей спортсмена, підвищення функціональних можливостей основних систем його організму можна домогтися лише за такої побудови тренувального процесу, яка дозволяє помітно ускладнювати тренувальну програму від одного етапу підготовки до іншого [2, 7].
Проведений науковий аналіз досліджень в галузі підготовки плавців високої спортивної кваліфікації дозволив виділити такі актуальні напрямки:
1) дослідження функціонального стану спортсменів високої спортивної кваліфікації (Фролов Ю.Н., 2007; Шкребтій Ю.М., 2007);
2) дослідження особливостей тренування плавців (Платонов В.Н., 2000; Прилуцький М.П., Петрович Г.И., Парамонова Н.А., 2006);
3) тенденції розвитку плавання на вітчизняній, європейській та світовій аренах (Вайцеховський С.М., 1993; Платонов В.Н., Фесенко С.Л., 1990; Телегин А.Ю., 2005).
Основний шлях рішення проблеми керування тренувальними і змагальними навантаженнями Шкребтій Ю.М. бачить в можливості використання різних чинників підвищення працездатності спортсменів без порушення сформованих принципів побудови тренувального процесу, на його думку, лише комплексне їхнє використання в тісному взаємозв'язку з закономірностями тренувального процесу, виробленими й апробованими багаторічною практикою, в змозі дати потрібний позитивний ефект. Автор пропонує використовувати інформативні показники фізіологічної реактивності кардіораспіраторної системи кваліфікованих плавців для оцінки і прогнозування поточного тренувального ефекту, визначення системи індивідуальної схильності плавців і ефективної змагальної діяльності на дистанціях різної довжини [14].
Рівень розвитку олімпійського спорту, на думку багатьох спеціалістів, залишає все менше можливостей для суттєвого покращення спортивної техніки. У той же час практика спорту постійно привносить принципові зміни у спортивну техніку, що дозволяє суттєво підвищити рівень спортивних результатів. Так Сіренко Р. доводить можливість підвищення спортивного результату у спортивному плаванні за рахунок покращення ефективності виконання поворотів.
Сучасний олімпійський спорт характеризується значним підвищенням тренувальних і змагальних навантажень. Аналізуючи цю проблему Телегин А.Ю. встановив наступні закономірності у змісті підготовки плавців високої кваліфікації на етапі збереження досягнень:
· на етапі збереження досягнень об’єми тренувальної роботи у воді мають хвильо-подібний характер за рокам олімпійського циклу;
· плавальні об’єми при високому змагальному навантаженні значно зменшуються;
· робота у воді носить суто підготовчий характер ( робота над технікою, плавання за елементами в зонах потужності, які характерні для спеціалізації);
· змагання є основним засобом підготовки на даному етапі для даного контингенту спортсменів;
· підготовка плавця залежить від узгодженості факторів (педагогічні, медико - біологічні, соціально-психологічні, біомеханічні і матеріально-технічні) і роботи командних підрозділів, що відповідають за різні сторони підготовленості спортсменів [11]