УРОК № 26. ТЕМА. КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ ТА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ

Комп'ютерні мережі

Комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів та інших при­строїв, з'єднаних каналами передавання даних.

У комп'ютерних мережах використовуються кабельні (за допо­могою телефонних ліній, оптоволоконних каналів, мережних кабе­лів) або бездротові канали (за допомогою стільникового, супутникового зв'язку, Wi-Fi, радіохвилі тощо).

Можливості комп'ютерних мереж

За допомогою комп'ютерної мережі стає можливим спільне ви­користання пристроїв (принтерів, сканерів, модемів, носіїв інфор­мації, DVD-приводів тощо) та програмного забезпечення.

Щоб у мережі можна було обмінюватись даними, кожному ком­п'ютеру присвоюють унікальне ім'я та адресу. Більш детально це питання ви вивчатимете в 9 класі.

Типи комп'ютерних мереж

Комп'ютерні мережі можуть з'єднувати різну кількість комп'ю­терів та охоплювати різні за величиною території.

Мережу, яка з'єднує комп'ютери, що розташовані в межах ка­бінету, приміщення, одного або кількох будинків, називають ло­кальною (ЛОМ, англ. LAN).

Локальні мережі створюються в навчальних закладах, банках, інших організаціях. У локальній мережі може бути від двох до кількох сотень комп'ютерів. Головною особливістю локальної ме­режі є порівняно короткі, швидкісні, якісні лінії зв'язку.

Різні локальні мережі можуть з'єднуватись між собою.

Мережі, що з'єднують комп'ютерні мережі та окремі комп'ю­тери, розміщені в різних містах і країнах, частинах світу, назива­ють глобальними (WAN). У глобальних мережах часто використо­вуються існуючі лінії зв'язку, наприклад телефонні, телеграфні, стільникові лінії.

Найбільш відомою глобальною мережею є Інтернет. Інтернет також називають мережею мереж. Існують ще й інші глобальні ме­режі. Наприклад, мережі банківських систем, мережі авіакомпа­ній, наукових організацій тощо.

Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж. Інтернет складається з великої кількості локальних і гло­бальних мереж, пов'язаних між собою з використанням різнома­нітних дротових і бездротових технологій. Інтернет становить фі­зичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, наприклад wwwта електронна пошта.

Таким чином, існують різні класифікації комп'ютерних ме­реж:

ü за способом апаратного під'єднання мережі поділяються на дро­тові, бездротові та змішані;

ü за кількістю комп'ютерів і місцем розташування — на локальні та глобальні.

Мережна взаємодія

Комп'ютери в мережі можуть мати різне призначення. Напри­клад, до різних комп'ютерів можуть бути приєднані периферій­ні пристрої. Для того щоб використати один з них, до вказаних комп'ютерів надсилається запит. У відповідь ці комп'ютери нада­ють послуги з доступу до власних або мережних ресурсів.

Мережна взаємодія

Мережна взаємодія полягає в надсиланні запитів від одних комп'ютерів мережі до інших комп'ютерів і пристроїв та отриман­ні у відповідь доступу до певних ресурсів мережі.

Ті комп'ютери, які надають доступ до власних та мережних ресурсів іншим комп'ютерам, називають серверами, а ті, що ко­ристуються послугами серверів, — клієнтами або клієнтськими комп'ютерами.

На цьому уроці ми більш детально розглянемо локальні мережі. Робота в локальній мережі

Локальні мережі у свою чергу поділяються на однорангові та багаторангові.

В одноранговій мережі всі комп'ютери рівноправні, мають одна­кові права (ранги) щодо доступу до ресурсів кожного комп'ютера та до периферійних пристроїв. Кожен користувач мережі може визна­чити папки і файли, які він надає для загального користування.

У таких мережах операційна система комп'ютерів забезпечує їм однакові можливості.

Перевагою однорангових мереж є працездатність мережі в разі виходу з ладу будь-якого з комп'ютерів, а недоліком — певна склад­ність під час розподілів прав клієнтів у мережі.

Прикладом такої мережі може бути мережа кабінету інформа­тики. Щоправда, мережа кабінету інформатики може бути й багаторангова.

У багаторанговій мережі виділяють більш потужний комп'ютер (сервер), що забезпечує роботу локальної мережі. Решту комп'ю­терів локальної мережі називають робочими станціями. На сервері розміщують файли, програмне забезпечення для спільної роботи користувачів та ін.

Недоліком є необхідність виділення окремого комп'ютера в ролі сервера, а також залежність клієнтських комп'ютерів від його ро­боти.

Користувачі локальної мережі можуть об'єднуватись у робочі групи з певною назвою. Це дає змогу в одноранговій мережі виокремити певних користувачів. Наприклад, окремий кабінет у мережі школи.

Навігація локальною мережею

Усі ресурси локальної мережі, до яких можна отримати доступ з певного комп'ютера, називаються його мережним оточенням. Вміст мережного оточення відображається в однойменній папці. Щоб її відкрити, слід вибрати Мережне оточення в меню Пуск або в області завдань вікна будь-якої папки.

Для навігації комп'ютерною мережею (отримання доступу до мережних ресурсів) можна також використати Провідник, файлові менеджери, програми керування локальною мережею. (Учитель пояснює та демонструє кожен спосіб).

Щоб побачити всі комп'ютери робочої групи, слід клацнути посилання Показати комп'ютери робочої групи в області завдань ві­кна цієї папки. Кожен комп'ютер у мережі має власне ім'я. На­приклад, комп'ютер учителя може мати ім'я teacher1, комп'ютери учнів-pupil_1, pupil_2, комп'ютер бібліотеки — bibliot4, шкільний сервер — school.

Використовуючи підручник, конспект уроку, заповнити таб­лицю:

Тип мережі Характеристики
   

Орієнтовні відповіді