Код МКХ-10: К85 (Т2; X1; F1; Т2) ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ, ТЯЖКА ФОРМА, АБОРТИВНИЙ ПЕРЕБІГ, ПЕРІОД ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ І ПАНКРЕАТОГЕННОГО ШОКУ СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

Анамнез: з моменту захворювання – від кількох годин до 3-5 діб.

Об’єктивний стан: до больового синдрому та інтоксикації приєднуються: гіперемія обличчя, іноді – жовтушність шкірних покривів та слизових оболонок, помірна задишка, тахікардія, відносна гіпотонія, помірна лімфоцитопенія.

Госпіталізація: до відділення інтенсивної терапії для проведення патогенетичної терапії.
Тривалість стаціонарного лікування: у відділенні інтенсивної терапії – 3-4 доби, з подальшим лікуванням у відділенні хірургії 4-5 днів.

Критерії якості лікування:
а) купірування больового синдрому,
б) відновлення функції ШКТ,
в) зниження рівня амілази крові та сечі.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Клінічний аналіз крові та сечі.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Визначення активності альфа-амілази в сироватці крові.
– Визначення калію в сироватці крові.
– Визначення натрію в сироватці крові.
– Біохімічне дослідження крові.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Визначення кальцію в сироватці крові.
– Показники системи згортання крові.
– Визначення активності альфа-амілази в сечі.
– Сонографічне дослідження печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
– Оглядова рентгенографія черевної порожнини.
– Електрокардіографія спокою.

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація та декомпресія шлунка – 3 доби.
– Гіпотермія локальна – 3 доби.
– Голодування – 3-4 доби.

2. Корекція дегідратації(проводиться розчинами електролітів і розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ):
– 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв) – 50-80 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
– 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв) – 80-120 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
– 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв) – 120-160 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл, але не більше 10-12% від маси тіла).

Корекція дегідратації середнього ступеня:
– Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
– Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
– Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 1000 мл ввк;
– Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.

2. Купірування болю.
Аналгетичні засоби в комбінації із спазмолітиками:
– Метамізол натрій + Пітофенон + Фенпіверинію бромід 2 мл вм по 1 амп. 4 рази протягом 4 діб.

Спазмолітичні засоби
– Папаверин розчин 2% 2 мл вм 2 рази протягом 5 днів,
– Платифілін розчин 0,2% 1 мл вм 2 рази протягом 5 днів, або Мебеверин по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.

Епідуральна анальгезія: на рівні ТhVIII-Th IX, призначається за умови гемодинамічної стабільності та корекції дегідратації згідно з пробою Шелестюка (з метою зняття больового синдрому, покращення гепатоспланхнотичної мікроциркуляції та стимуляції перистальтики кишок):
– Бупівакаїн розчин 0,125% – 10 мл, кожні 6-8 годин.

3. Пригнічення секреції підшлункової залози та шлунка:
– октреотид 0,1 мг пш 3 рази протягом 3 діб;
– блокатори протонної помпи: Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів: фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб.

4. Інактивація ферментів підшлункової залози в судинному руслі:
– Апротинін 100-150 тис. АтрО та розчин натрію хлориду 0,9% – 500 мл ввк, до 5 діб.

5. Парентеральне харчування часткове:
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.

6. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% 2 мл ввс 1-2 рази протягом 3 діб.

Після виписки із стаціонару – дотримання режиму харчування та складу харчових продуктів із виключенням гострої, жирної їжі та алкогольних напоїв, спостереження у гастроентеролога або терапевта.

Код МКХ-10: К85 (Т2; X2; F2; Q1) ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ, ВАЖКА ФОРМА, ПОВІЛЬНО ПРОГРЕСУЮЧИЙ ПАНКРЕОНЕКРОЗ, ФАЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНІВ, ПОН 1 СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

Код МКХ-10: К85 (Т2; X2; F2; Q2) ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ, ВАЖКА ФОРМА, ПОВІЛЬНО ПРОГРЕСУЮЧИЙ ПАНКРЕОНЕКРОЗ, ФАЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНІВ, ПОН 2 СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

Анамнез: з моменту захворювання – від кількох годин до 3-5 діб.

Об’єктивний стан: приєднуються акроціаноз, судинні плями або мармуровий малюнок на шкірі, холодний піт, сухий язик, виразна задишка, тахікардія – більше
120 уд/хв, гіпотонія, олігурія, гематурія, циліндрурія.

Госпіталізація: до відділення інтенсивної терапії для проведення патогенетичного лікування, динамічного нагляду та визначення лікувальної тактики.
Тривалість стаціонарного лікування: у відділенні інтенсивної терапії – 4-5 діб, з подальшим лікуванням у відділенні хірургії – 30 діб.

Критерії якості лікування:
а) купірування больового синдрому,
б) відновлення функції ШКТ, зниження рівня амілази крові та сечі,
в) купірування ознак поліорганної недостатності.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:
– Клінічний аналіз крові та сечі.
– Визначення групи крові за системою АВ0 та резус-належності крові.
– Визначення активності альфа-амілази в сироватці крові.
– Визначення калію в сироватці крові.
– Визначення натрію в сироватці крові.
– Визначення глюкози в сироватці крові.
– Визначення кальцію в сироватці крові.
– Показники системи згортання крові.
– Визначення активності альфа-амілази в сечі.
– Сонографічне дослідження печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, визначення наявності рідини в черевній порожнині (кожну добу).
– Оглядова рентгенографія черевної і грудної порожнин.
– Електрокардіографія спокою.
– Спіральна КТ (за показаннями).

ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА
1. Догляд за хворим:
– Інтубація і декомпресія шлунка – 5 діб.
– Гіпотермія місцева – 5 діб.
– Голодування – 3-4 доби.

2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів і розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ):
– 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв) – 50-80 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 3500 - 5600 мл);
– 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв) – 80-120 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
– 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв) – 120-160 мл/кг (в середньому, на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл, але не більше 10-12% від маси тіла).

Корекція дегідратації важкого ступеня:
– Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
– Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
– Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
– Натрію хлорид розчин 0,9% 1000 мл ввк;
– Натрію сукцинат + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид розчин 400 мл ввк.

3. Купірування болю.
Аналгетичні засоби в комбінації із спазмолітиками:
– Метамізол натрій+Пітофенон+Фенпіверинію бромід 2 мл вм по 1 амп. 4 рази протягом 4 діб.

Спазмолітичні засоби:
– Папаверин розчин 2% 2 мл вм 2 рази протягом 5 днів,
– Платифілін розчин 0,2% 1 мл вм 2 рази протягом 5 днів, або Мебеверин по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.

Епідуральна аналгезія: на рівні ТhVIII-ThIX, призначається за умови гемодинамічної стабільності та корекції дегідратації, згідно з пробою Шелестюка (з метою зняття больового синдрому, покращення гепато-спланхнотичної мікроциркуляції та стимуляції перистальтики кишок):
– Бупівакаїн 0,125% – 10 мл, кожні 6-8 годин.

4. Антимікробна терапія:
– Меропенем 500 мг вв 4 рази на день протягом 7 діб, або Іміпенем+циластин 500 мг/500 мг вв 4 рази на день протягом 7 діб, або Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон+сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом
7 діб, або Пефлоксацин 0,4 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Левофлоксацин
500 мг ввк 1 раз на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг ввк 1 раз на добу протягом 7 діб.

N.B.! При визначенні тяжкості стану пацієнта за шкалою APACHI-II або іншою шкалою, що відповідає тяжкості стану за APACHI-II менше 15 балів, використовують фторхінолони або цефалоспорини, а при стані пацієнта більше 13 балів – карбапенеми.

5. Пригнічення секреції шлунка та підшлункової залози:
– Октреотид 0,1 мг пш 3 рази протягом 3 діб.
– Блокатори протонної помпи: Омепразол 40 мг ввк 2 рази на добу, або антагоністи Н2-рецепторів: фамотидин розчин 20 мг ввс 4 рази протягом 4 діб.

6. Інактивація ферментів підшлункової залози:
– Апротинін 100-150 тис. АтрО та розчин натрію хлорид 0,9% – 500 мл ввк, до 5 діб.

7. Стимуляція діурезу:
– Фуросемід розчин 1% 2 мл ввс 1-2 рази протягом 3 діб.

8. Парентеральне харчування повне:
– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
– Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення – 500 мл ввк 1 раз протягом 5 діб.

9. Профілактика тромбоемболічних ускладнень за наявності чинників ризику:
– Гепарин натрію розчин 5000 ОД пш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна віддаватися низькомолекулярним гепаринам):
– Надропарин кальцію по 0,3 мл пш 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл залежно від групи ризику, пш, 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МО, пш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.

10. Стимуляція перистальтики
– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл 3 рази протягом 3 діб.
– Неостигмін розчин 0,05% 1мл пш 3 рази протягом 2 діб.
– Встановлення газовідвідної трубки.
– Очисна клізма.

11. Ендоскопічне проведення зонда за дуоденоєюнальний вигин:
– за наявності зонда в тонку кишку вводити до 1000 мл води та до 1000 мл розведеної поживної суміші для харчування через зонд, щодобово протягом 5-6 діб.

12. При клінічних (балотування черевної стінки) та сонографічних даних наявності рідини в черевній порожнині – лапароскопія та дренування черевної порожнини, при відсутності можливості провести лапароскопію – лапароцентез, дренування черевної порожнини чотирма дренажами.