формы договора стр 120-121. Види 119-120

Самоконтроль

  1. Дайте характеристику Цивільному кодексу України.
  2. Дайте визначення поняттям „цивільне право”, „майнові та особисті немайнові відносини”.
  3. Охарактеризуйте суб’єкти і об’єкти цивільних правовідносин.
  4. Що означає поняття „фізична особа”?
  5. Що означає поняття „юридична особа”?
  6. Який порядок виникнення та припинення діяльності юридичних осіб в Україні?
  7. Що означає поняття «право власності» і які форми власності існують в Україні?
  8. Дайте визначення зобов’язальному праву та охарактеризуйте його систему.
  9. Які форми і види цивільно-правових договорів Ви знаєте?
  10. У чому полягає цивільно-правова відповідальність?
  11. Розкрийте поняття „спадкування за законом” та „спадкування за заповітом”.

Стр 104-105

Стр100-101

3) стр 107(субъекты)/112(объекты)

ИЛИ

Суб'єкти цивільних правовідносин

Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:

а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);

б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);

в) держава Україна;

г) Автономна Республіка Крим;

д) територіальні громади;

є) іноземні держави;

ж) інші суб'єкти публічного права (ст,2 ЦК).

Об'єктами цивільних правовідносин можуть виступати:

а) речі, у тому числі гроші та цінні папери;

б) майнові права;

в) результати робіт;

г) послуги;

д) результати інтелектуальної творчої діяльності;

ж) інформація; -

з) інші матеріальні та нематеріальні блага.

4) Фізи́чна осо́ба — у цивільному праві термін, що використовується для позначення людини (громадянина) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.

Стр 110 ИЛИ

Юриди́чна осо́ба — суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку.

Виникнення стр 111 припинення стр 112

Стр 114-116

8) Зобов'язальне право — це система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини в галузі товарообороту(обігу), а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяної шкоди за участю організацій і громадян.

Розглянемо систему зобов'язального права. Елементами її структури, як і в системі цивільного права, є зобов'язально-правові.

Норми та інститути, розташовані у певній послідовності.

Загальні положення про зобов'язання сформульовані в першому підрозділі III розділу ЦК України. У шести главах цього підрозділу передбачені правила про підстави виникнення зобов'язань (гл.14), виконання зобов'язань (гл.15), види забезпечення виконання зобов'язань (гл.16). Глава 17 встановлює правила уступки вимоги і переводу боргу. Підставам і обсягу відповідальності за порушення зобов'язань присвячена глава 18. Правила про підстави припинення зобов'язань містяться в главі 19.

Окремі види зобов'язань урегульовані в другому підрозділі III розділу ЦК України. Основне місце серед видів зобов'язань належить договірним зобов'язанням.

Цивільний кодекс України передбачає більше двадцяти цивільно-правових договорів, які породжують відповідні договірні зобов'язання і пов'язані з такими інститутами зобов'язального права, як купівля-продаж (гл.20), поставка (гл.23), державна закупівля сільськогосподарської продукції (гл.24), майновий найом (гл.25), підряд (гл.28), підряд на капітальне будівництво (гл.29) тощо. Норми, передбачені у главах другого підрозділу III розділу ЦК України, регулюють правомірну економічну діяльність громадян і організацій, пов'язаних між собою відповідними відносинами, спрямованими на передачу майна, виконання робіт, надання послуг, сплату грошей, тобто йдеться про регулятивні відносини, що становлять зміст товарообороту (обігу). Решту норм, що регулюють окремі види зобов'язань, можна визначити як реакцію держави на порушення суб'єктивних цивільних прав, тобто на правопорушення. До них належать: зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди (гл.40), і зобов'язання, що виникають внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав (гл.42). За допомогою цих зобов'язань здійснюється цивільно-правовий захист порушених цивільних прав. Вони істотно відрізняються від договірних зобов'язань. Підставами виникнення їх є неправомірна діяльність, а не договір. Тому вони називаються позадоговірними зобов'язаннями. Крім того, вони спрямовані на захист порушених цивільних прав і, отже, є охоронними. До позадоговірних зобов'язань належать також зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного або державного майна.

формы договора стр 120-121. Види 119-120

10) Цивільно-правова відповідальність полягає в покладанні на правопорушника обов'язку зазнати несприятливі майнові наслідки у вигляді безвідплатного применшення його майнової сфери. Виконання правопорушником цього обов'язку забезпечується заходами державного примушення.

Стр 122-123