Під ніжну мелодію виходить дівчинка – Осінь)
Зміст
І. Вступ. Природа потребує захисту.
ІІ. Впровадження ідей сталого розвитку в позакласній роботі з учнями початкових класів.
1.Екологічне свято «Неси добро у світ природи».
2. Свято «Чарівна осінь».
3.Казки та легенди про рослин і тварин.
4. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання.
5. Цікаві задачі з природничим змістом.
6.Пожартуємо разом.
ІІІ. Калейдоскоп новин.
| Природа потребує захисту |
Життя первісної людини повністю залежало від багатств навколишньої природи, від того, чи достатньо довкола їстівних рослин, чи багато риби в річці, чи можна вполювати якусь дичину.
Маючи примітивні знаряддя праці та зброю, люди могли здобувати лише стільки їжі для вживання. Тож їхня життєдіяльність не завдавала серйозної шкоди навколишньому середовищу.
Довгий час люди не замислювались над тим, що природні багатства треба зберігати, піклуватися про їх примноження .
Поступово люди помітили, що повноводні річки і джерела з часом міліють, риба потрапляє в неводи все рідше. Птахи полишили звичні місця гніздування, та й зграї їхні стали не такими багато чисельними.
Прийшов час усвідомити, що не можливо бездумно експлуатувати природу, що браконьєрство, знищення тварин і рослин, негативні зміни природнього середовища, втрата родючості земель, забруднення атмосфери і водних басейнів, знищення лісів, річок, озер і навіть морів, необґрунтовані меліоративні роботи поступово знищують світ природи.
Живі організми, які в процесі свого еволюційного розвитку пристосувалися до певних життєвих умов, не можуть у відносно короткий термін змінити свій спосіб життя, будову, поведінку, харчування, тому без допомоги людей приречені на вимирання.
У 1948 році в невеликому містечку Фонтебло, що неподалік від Парижу,на міжнародній конференції було засновано Міжнародну спілку охорони природи і природних ресурсів. Завданням спілки будо виявлено видів тварин і рослин, які знаходяться на межі зникнення і потребують невідкладної турботи людини,розробки рекомендацій щодо їх врядування. Для цього у 1949 році було створено постійну Комісію служби порятунку. Її метою було скласти список рідкісних тварин та таких, що знаходяться під загрозою зникнення і вказати основні причини такого їх стану.
На створення першого варіанта Червоної книги тварин знадобилося 14 років напруженої праці. Вона вийшла у двох томах. Друге видання було опубліковано в 1966-1971 роках і складалося вже с трьох томів.
Згодом було написано Червону книгу, присвячену рослинам, що потребують допомоги і захисту. Червону книгу України засновано 1976 року. Перегорнемо кілька її сторінок і дізнаємося про деяких тварин і рослин, які потребують нашого захист.
| Екологічне свято |
« Неси добро у світ природи»
Мета. Узагальнити знання учнів про значення екологічно чистого середовища для життя людей. Розкрити значення природоохоронної роботи в нашій країні, підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати, примножувати природні багатства. Вчити дітей культурно поводитися у природному оточенні, не лише милуватися, а й робити свій посильний внесок у збереження природного середовища.
Хід свята
Вчитель. Яке добре і прекрасне слово-Батьківщина! Все найдорожче в
людини одне: серце-одне, життя-одне, Вітчизна теж одна. Без неї людина, немов дерево без коріння.
- Діти, яке найбільше багатство нашої країни? Природа споконвіку не шкодує для нас нічого, несучи щедро свої дари. А від нас щоденно просить лише одного: щоб до неї люди були добрими. Тому наше свято проводиться під девізом: «Неси добро у світ природи!». Світ природи надзвичайно цікавий. Якщо ми будемо його берегти то він відкриє для нас свої таємниці.
(Учениця під звуки лісу декламує вірш).
Хід свята
Вчитель. Яке добре і прекрасне слово-Батьківщина! Все найдорожче в
людини одне: серце-одне, життя-одне, Вітчизна теж одна. Без неї людина, немов дерево без коріння.
- Діти, яке найбільше багатство нашої країни? Природа споконвіку не шкодує для нас нічого, несучи щедро свої дари. А від нас щоденно просить лише одного: щоб до неї люди були добрими. Тому наше свято проводиться під девізом: «Неси добро у світ природи!». Світ природи надзвичайно цікавий. Якщо ми будемо його берегти то він відкриє для нас свої таємниці.
(Учениця під звуки лісу декламує вірш).
Ліс дні і ночі не вгава -
Пісеньки про щось там все співа.
Там травичка кожна і листочок
Має неповторний голосочок.
Тихо ллється музика жива,
Лісовий струмочок, знай, співа.
Раптом загуділи десь баси -
То дерев старезних голоси.
Я збираю в лісі не квітки -
Я несу із лісу пісеньки.
Учень. Сьогодні у нас свято. Це свято незвичайне. Ми з вами здійснемо подорож до невідомої планети-Планети блакитних мрій. Ви ніколи не чули про таку планету? Тож послухайте про неї.
(На фоні ніжної мелодії вчитель розповідає про Планету блакитних мрій.)
Чаклун.Так, я-Злий Чаклун. Я сію зло. Я хочу знищити Блакитну планету. Вас багато, а я – один. Тому мені потрібні помічники. Зараз я буду називати погані слова, а ви повинні придумати протилежні до них слова. Я впевнений, що ви не знаєте гарних слів і я знайду собі багато помічників.
(Чаклун розкриває «Словничок поганих слів» і зачитує слова, а діти називають антоніми до його слів»).
Зло - … (добро).
Горе - …(щастя).
Ледачий - …(працьовитий).
Брудний - …(чистий).
Жадібний - …(щедрий).
Заздрість - …(доброзичливість).
Чаклун.Я побачив, що ви знаєте багато хороших слів. Значить я не зможу серед вас знайти собі помічників. А один я не здолаю добрих людей.
Учень.Молодці, діти! Ви зуміли подолати Злого Чаклуна. Ви зробили гарну справу, а від цього на Б блакитній планеті знову почали з`являтися мрії. Але їх ще зовсім мало.
(З`являються туристи .З їхніх кишень висить сміття, виглядають рогатки, у руках-магнітофон, через плече-вудки. Вони голосно сміються і кричать. Виходять туристи під музику «Чебурашка та крокодил Гена»). Учениця. –Ви хто такі?
Туристи. – Ми – туристи!
Учениця. - Чому ви так кричите? Туристи. – Ми ж відпочиваємо!
Учениця. – Як вам не соромно. Хіба ж ви не знаєте, як потрібно поводити себе серед природи?
Туристи. Ні. Не знаємо!
Учениця. Діти, давайте допоможемо цим туристам робити тільки добро, розкажемо їм, як потрібно поводитися у природному оточенні.
1 учень. Йтиму садом, полем, а чи лугом -
Буду я природі вірним другом
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй: - Зеленій, живи!
2 учень. Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб віки жили у мирі й щасті!
3 учень.Ліс – це дім для багатьох тварин і птахів. У багатьох звірів з`являються малюки, а ви в цей час влаштовуєте галас. Подивіться лише, скільки у вас сміття. Ви ж забруднюєте цим сміттям ліс.
Туристи.Вибачте нас. Ми більше ніколи не будемо так робити. Нам дуже соромно.
Учениця.Зараз ми перевіримо чи зрозуміли ви, як потрібно поводити себе серед природи.
(Учениця показує картки з намальованими знаками поводження серед природи, а туристи пояснюють їх значення.)
(Проведення вчителем гри «Звір, птах, комаха»).
Лісовичок.Я – лісу дух! Я – захисник природи!
Звернутись хочу до народу!
Гадаєте, деревам не болить?
Гадаєте, в дерев немає серця?
Та чую я – з корінь до верховіть
Як бідне дерево так жалібно трясеться.
До себе вабить лісова краса
Дерева небо прихиляють низько.
Радіє все… Але я бачив сам,
Як гай ридав, як плакала берізка.
(Дівчинка-берізка виходить під сумну мелодію, опускає руки-віти ,схиляє голову. В цей час учень розповідає вірш.)
Учень.У березневий день її зрубали
Вона, немов лебідонька стояла,
Стан обвивали шовковисті коси,
Була нам мила в спеку і в морози.
У березневий день її зрубали.
Від болю затремтіла, застогнала,
Мов скошена, упала при дорозі.
Весняним соком пролилися сльози.
Той сік цілющий, а вона вже мертва.
Рука не заніміла, не затерпла.
Яке жорстоке треба серце мати,
Щоб ту красу навіки зруйнувати.
Стікали додолу ще живі сльозинки,
А небо чисте – жодної сльозинки.
Весна ішла – життя нам дарувала,
А на землі берізка помирала.
Берізка. Від сліз моїх так солодко було
Тим сокопивцям, що не знають жалю,
Що, позабувши про добро і зло,
Ножа встромляють в кору, наче жало.
Учень.Ми зможемо врятувати красуню своїм добром! Полікуємо білесеньку, будемо щодня доглядати!
( Діти стають навколо Берізки, дарують їй своє добро).
1 учень. Берізонько, берізонько, ти мавко лісова.
Зелені твої кіски вітрисько розвива.
Стоїш ти при дорозі у травах і кущах
І білі свої ноги все миєш у дощах.
2 учень.Прошу вас, із берези ви соку не точіть,
Ви краще їй сестричку зелену посадіть.
Ви краще їй шпаківню повісте на гілках,
Щоб прилетів до неї друг лісу – добрий птах.
3 учень.Я посаджу берізоньку зелену та струнку -
Нехай росте під сонечком у нашому гайку.
Прийде весна теплесенька, їй коси розплете -
Нехай мала берізонька на радість нам росте! 4 учень.Поклонімося берізці нині,
Щоб красу вона несла людині!
(Діти схиляють голови до Берізки, а вона оживає, встає, розпрямляє віти).
Діти виконують пісню «Берізонька».
Берізка.Я рада, що залишилася живою!
Зараз хотілося б зайнятись з вами грою.
За описом вгадайте, що то є
І звеселиться серденько моє.
( Гра « Вгадай за описом тварину»).
- Тварина, що носить на спині у горбі скриню з харчами. (Верблюд)
- Тварини, тіло яких покрито панциром. (Черепахи) - Невеликий звірок, що живе під землею. (Кріт) - Змія, з двома жовтими плямами на голові. (Вуж)
- Підстерігає свою здобич, сховавшись під водою і виставивши на поверхню тільки очі та кінчик морди. (Крокодил)
- Велика жуйна тварина з гілчастими рогами й коротким хвостом. (Олень)
1 учень. Зараз люди зрозуміли, що природа в небезпеці. Кожного тижня на землі зникає один вид рослин і щороку зникає один вид тварин.
2 учень.Багато рослин і тварин раніше зустрічалися досить часто, тепер їх майже немає. Вони занесені до Червоної книги.
3 учень.До Червоної книги України занесені такі рослини: сон-трава, півонія вузьколиста, підсніжник, пролісок, конвалія, вовчі ягоди. Тварини, які також занесені до Червоної книги: зубр, лісовий кіт, журавель сірий, лелека чорний, орел степовий, беркут.
(Звучить ніжна мелодія, до залу заходить дівчинка, в руках тримає кришталеву кулю. В цей час учениця говорить слова).
Я – Земля. Я тримаю тебе в долонях, людино! Без мене ти не можеш існувати! По мені ступають твої ноги. З моїх джерел ти п`єш воду, дихаєш повітрям. Я одягаю і обігріваю твої покоління. А що ж ти зробила зі мною, людино?
(Звучить фонограма пісні «Не рвите цветов, не рвите». До залу діти заносять плакат із зображенням квітів).
1 учень. Тобі ми вдячні, Земле, добра мила!
Здорова будь і квітни для добра.
І радуй зір наш квітами рясними
З любов`ю дбатиме про тебе дітвора.
2 учень. Ми всі – господарі природи,чень
То ж збережемо її вроду.
3 учень.Ні стеблинки, гілки чи травинки
Я не ображу, то страшенний гріх.
Бо в кожній з них живе тримка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
4 учень. Земля-одна для всіх!
Та серцю наймиліший
Куточок той, де народилися й зросли.
Зелений край, оспіваний в легендах,
Що Україною так ніжно нарекли.
( Учениця виходить з короваєм, розповідає вірш і дарує коровай гостям).Учениця. Прийміть цей коровай, налитий сонцем,
Від щедрої Вкраїнської землі!
А ще -танок, щоб настрій став веселим
Всім подарують дітоньки твої.
( Діти виконують танок.)
Мета. Передати красу осінньої природи за допомогою поетичного слова, музики, пісень, художньої творчості дітей. За допомогою театрального мистецтва показати багатство і щедрість осінньої пори. Прищеплювати любов до природи, виховувати повагу до «золотих» рук, які виростили і зібрали урожай. 
( Звучить ніжна осіння мелодія. На фоні цієї мелодії вчитель розповідає вірш, розпочинає ним свято ).
Вчитель.Журливо музика заграла,
І закружляло у вальсі листя .
У Панасівську школу осінь завітала
Красива, сонячна, барвиста.
Відкриваємо завісу ненароком, Зазираємо в осінню пору року.
Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса.
Отож запрошуємо всіх в Осінь.
Виходять учні).
Учень.Як швидко літо промайнуло,
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах проминуло
Кохане літечко з двора.
Учениця. Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки.
Вітрець не віє вже тепленько,
Жене похмурії хмарки.
Учень. Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив.
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
Учениця.Золота красуня – осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує
І картини дивні, чарівні малює.
Під ніжну мелодію виходить дівчинка – Осінь).
Осінь.Добрий день, мої шановні:
Діти,. пані та панове!
Нині знов із вами я
Осінь – ось моє ім’я !
Восени земля прекрасна,
Як завжди прийшла я вчасно:
І у села, й у міста -
Всюди осінь золота .
Лист торкну – і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно – жовтим стане ліс,
Як не віриш подивись!