КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 2 страница
3. Американське підприємство "Троянда +" уклало договір купівлі-продажу із французькою стороною (підприємство "Елеонора") на поставку парфумерної продукції. Фіксація ціни здійснюється у доларах Сполучених Штатів Америки з платежем у французьких франках. Охарактеризуйте процедуру перерахунку валюти контракту у валюту платежу. Хто виграє від падіння курсу французького франка, долара?
4. Дати характеристику правової бази, що регулює різні способи розрахунків при виконанні міжнародних контрактів купівлі-продажу.
5. Яку роль відіграє вибір виду платежу, способу та форми розрахунків в отриманні ефекту від реалізації угоди?
6. Підприємство укладає контракт на умовах кредиту. На що потрібно звертати особливу увагу при підготовці проекту розділу "Умови платежу" контракту?
7. Організації США та Великобританії вирішили укласти договір купівлі-продажу обладнання. Скласти та охарактеризувати проект розділу "Умови платежу" даного контракту.
8. Призначення міжнародних норм вексельного законодавства.
9. Організація "Альфа-Бета" уклала договір з підприємством "Аранкам" на умовах кредиту. Коли вексель виписаний "Альфа-Бета" набуває чинності, коли він вважається недійсним?
10. Охарактеризуйте вимоги Женевської конвенції "Про прості та перевідні векселі" щодо обов'язкових реквізитів векселя.
11. Україна - учасник Женевської конвенції "Про прості та перевідні векселі": історія, недоліки та переваги.
12. Дайте загальну характеристику правової бази регулювання розрахунків у формі:
а) інкасо,
б) акредитиву.
Теми рефератів
1. Форми міжнародних валютних розрахунків.
2. Форма розрахунків - інкасо.
3. Акредитив.
4. Правила міжнародних розрахунків у контрактах
5. Банківський переказ.
6. Характеристика уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів.
7. Види акредитивної форми міжнародних розрахунків.
8. Інформаційне забезпечення міжнародних розрахунків.
9. Перспективи розвитку міжнародних розрахунків у формі акредитиву та інкасо.
10. Переваги та недоліки різних форм міжнародних розрахунків для імпортера та експортера.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6
«Державне управління укладенням, реєструванням і виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»
Контрольні запитання
1. Що таке зовнішньоекономічний контракт?
2. Види зовнішньоекономічних контрактів.
3. Зміст зовнішньоекономічних контрактів.
4. Причини уніфікації прав міжнародної торгівлі.
5. Характеристика торговельних договорів.
6. Характеристика контингентних договорів.
7. Характеристика кредитних договорів.
8. Характеристика угод про економічне, промислове і науково-технічне співробітництво.
9. Характеристика орендних угод.
10. Характеристика міжнародного факторингу.
11. Характеристика міжнародного фінансового лізингу.
12. Характеристика міжнародних ліцензійних договорів.
13. Характеристика міжнародного договору франшизи.
14. Характеристика міжнародного правового регулювання інвестиційної діяльності.
15. Характеристика міжнародного договору з будівництва комплексного промислового об'єкту.
16. Характеристика міжнародного договору про надання технічних послуг.
17. Характеристика базових умов поставки.
18. Характеристика правил "Інкотермс".
19. Історія виникнення та розвиток правил "Інкотермс".
20. Основні відмінності редакції правил "Інкотермс" 2000 та 1990 років.
21. Аналіз груп умов правил "Інкотермс".
22. Переваги і недоліки груп Е - умов правил "Інкотермс".
23. Переваги і недоліки груп F - умов правил "Інкотермс".
24. Переваги і недоліки груп С - умов правил "Інкотермс".
25. Переваги і недоліки груп D - умов правил "Інкотермс".
26. Для чого у певних випадках окрім терміну "Інкотермс" в контракті доцільно деталізувати процес передачі товару продавцю? Коли саме це бажано робити?
27. Правове регулювання експортно - імпортних операцій в Україні.
28. Правове регулювання орендних операцій в Україні.
Тести
1. Конвенція ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів застосовується до торгівлі:
а) цінними паперами б) меблями в) газом г) вугіллям.
2. Конвенція ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів застосовується до торгівлі:
а) посудом б) газом в) кораблями г) електроенергією.
3. Конвенція ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів застосовується до торгівлі:
а) металами б) валютою в) брухтом металів г) металами кольоровими.
4. Конвенція ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів застосовується до торгівлі:
а) літаками б) кораблями в) посудом г) меблями.
5. Конвенція ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів застосовується до торгівлі:
а) авіалайнерами б) нафтою в) газом г) аудіотехнікою.
6. Оферта вступає в силу коли:
а) вона отримана адресатом б) вона отримана адресантом в) вона отримана банком оферента г) отримано повідомлення про її отримання.
7. Акцепт ступає в силу:
а) коли згода отримана оферентом б) після відправлення згоди в) коли оферентом отримана згода з доповненнями.
8. Зустрічна оферта це -
а) відповідь на оферту, що містить доповнення б) відповідь на оферту, що містить згоду в) відповідь на оферту, що містить обмеження г) повідомлення про згоду.
9. Зустрічна оферта це -
а) відповідь на оферту, що містить зміни б) повідомлення про термін підписання договору в) згода з пропозицією г) відповідь на попередню оферту та її акцепт.
10. До основних розділів Конвенції ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів належать:
а) розірвання договору б) сфера застосування в) загальний статус г) сплата ціни товару.
11. До основних розділів Конвенції ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів належать:
а) заключення договору б) загальні положення в) купівля-продаж товару г) обов'язки продавця.
12. До основних розділів Конвенції ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів належать:
а) якість товару б) загальні положення в) арбітраж г) обов'язки продавця.
13. Хто несе витрати по пакуванню, навантаженню, доставки до основного перевізника, по сплаті вивізного мита, страхуванню, по оплаті основного транспорту, розвантаженню, по сплаті ввізного мита при терміні поставки "Інкотермс":
а) EXW, б) FCA, в) FAS, г) FOB, д) CFR, е) СIF,є) CPT, ж)СІР, з) DAF, и) DES, і) DEQ, ї) DDU, к) DDP?
14. Міжнародний суд ООН прийняв певне рішення при вирішенні суперечки між двома сторонами. Чи є воно обов'язковим до виконання для:
а) обох сторін, що сперечалися;
б) аналогічного випадку, але з іншими сторонами;
в) використання у судовій практиці.
Завдання
1. В контракті купівлі-продажу зазначено умову поставки згідно з правилами "Інкотермс" терміном DDU ("Поставлено, мито несплачене"). Чи регулюватимуть правила "Інкотермс" право власності на товар? Відповідь обґрунтуйте.
2. В контракті купівлі-продажу зазначено умову поставки терміном правил "Інкотермс" DDР ("Поставлено, мито сплачене"). У якому випадку дана умова поставки матиме юридичну силу?
3. Підприємства А і В, укладаючи контракт купівлі-продажу, зазначили в умовах поставки певний термін "Інкотермс", а також деталізували опис процедури передачі товару продавцю. Що матиме більшу юридичну силу:
а) термін "Інкотермс" чи пункти, які його деталізують його;
б) термін "Інкотермс" чи пункти, які суперечать йому?
4. Яка група умов "Інкотермс" є найпривабливішою для покупця? Відповідь обґрунтуйте.
5. Яка група умов "Інкотермс" є найпривабливішою для продавця? Відповідь обґрунтуйте.
6. Між сторонами міжнародного договору купівлі-продажу виникла суперечка щодо невідповідності якості товару встановленим стандартам. До якого органу слід їм звернутися? Право якої з країн буде використовуватися при вирішенні суперечки?
Теми рефератів
1. Види зовнішньоекономічних договорів.
2. Правові акти, що регулюють міжнародну купівлю - продаж товарів.
3. Міжнародна кооперація.
4. Зовнішньоторговельні посередники.
5. Особливості оформлення зовнішньоторговельних контрактів.
6. Характеристика змісту зовнішньоторговельних контрактів.
7. Проблеми українських підприємств при укладанні зовнішньоторговельних контрактів.
8. Правли "Інкотермс" - переваги та недоліки.
9. Історія розвитку стандартизації умов поставки.
10.Загальна характеристика Конвенції ООН про договори міжнародної торгівлі-продажу товарів.
11. Базові умови поставок.
12. Мистецтво ведення переговорів.
13. Підготовка і оформлення контрактів.
14. Основні стратегії переговорів під час укладання зовнішньоторговельних контрактів.
15. Діловий етикет.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
«Державне управління вирішенням суперечок, що виникають у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародне право»
Контрольні запитання
1. Джерела міжнародного економічного права.
2. Допоміжні джерела міжнародного економічного права.
3. Що собою являють резолюції міжнародних організацій? Чи є вони джерелами економічного права. Відповідь обґрунтуйте.
4. Характер резолюцій міжнародних організацій.
5. Характеристика правових актів, які приймаються в межах Європейського союзу.
6. Характеристика правових актів, які приймаються на теренах СНД.
7. Історія створення та розвитку ЄС.
8. Причини створення та функції Європейської асоціації вільної торгівлі.
9. Дати характеристику правової бази регулювання договорів міжнародної купівлі-продажі товарів.
10. Загальна характеристика Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажі товарів.
11. Сфера застосування Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажі товарів.
12. Правове регулювання терміну позовної давності.
13. Міжнародні економічні організації.
14. Види міжнародних економічних організацій.
15. Міжнародне транспортне право.
16. Охарактеризувати правову базу регулювання міжнародних перевезень.
17. Правова база регулювання міжнародних морських перевезень.
18. Правова база регулювання міжнародних авіа перевезень.
19. Правова база регулювання міжнародних авто перевезень.
20. Правова база регулювання міжнародних залізничних перевезень.
21. Історія виникнення та етапи розвитку правового регулювання міжнародних авіваперевезень.
22. Історія виникнення та етапи розвитку правового регулювання міжнародних морських перевезень.
23. Історія виникнення та етапи розвитку правового регулювання міжнародних автоперевезень.
24. Історія виникнення та етапи розвитку правового регулювання міжнародних залізничних перевезень.
25. Коли і для чого застосовуються позаконвенційні рпавила при здійсненні міжнародних авіаперевезень?
26. У якому випадку застосовується переглянута Варшавська конвенція?
27. Переваги і недоліки застосування позаконвенційних правил.
28. Перевізні документи при різних режимах правового регулювання міжнародних авіаперевезень.
29. Основні зміни, внесені Гамбурзькими правилами.
30. Переваги та недоліки змін, внесених Гамбурзькими правилами.
Тестові завдання
1. КДПГ не застосовується до перевезення:
а) пошти б) посуду в) меблів г) покійників.
2. КДПГ не застосовується до перевезення:
а) меблів б) сировини в) матеріалів г) нафти.
3. КДПГ не застосовується до перевезення: а) пошти б) газу в) мастил г) кораблів.
3. КДПГ регулює міжнародні перевезення:
а) автомобільні б) морські в) сухопутні г) автотранспортні.
4. КДПГ регулює міжнародні перевезення:
а) авіа б) автобусні в) залізничні г) автоперевезення вантажу. 6. Гамбурзькі правила регламентують:
а) морські перевезення б) авіа перевезення в) сухопутні перевезення г)
залізничні перевезення .
5. Гаагзькі правила регламентують:
а) морські перевезення б) авіа перевезення в) сухопутні перевезення г)автотранспортні перевезення.
6. Правила Гаага-Вісбі регламентують:
а) морські перевезення б) авіа перевезення в) сухопутні перевезення г)автотранспортні перевезення .
7. СІМ регламентує:
а) морські перевезення б) авіа перевезення в) залізничні перевезення г)автотранспортні перевезення.
8. КОТІФ регламентує:
а) морські перевезення б) авіа перевезення в) залізничні перевезення г)сухопутні перевезення.
9. Позаконвенційний режим стосується:
а) авіа перевезеннь вантажу б) авіа перевезень пасажирів в) залізничних перевезень вантажу г)залізничних перевезень пасажирів.
10. Позаконвенційний режим стосується:
а) морських перевезень вантажу б) авіа перевезень пасажирів в) морських перевезень пасажирів г)авіа перевезеннь вантажу.
11. Згідно першого режиму правового регулювання міжнародних авіа перевезень перевізним документом виступає:
а) авіатранспортна накладна б) авіанакладна в)авіатранспортний документ г) коносамент.
12. Згідно першого режиму правового регулювання міжнародних авіа перевезень перевізним документом виступає:
а) коносамент б) накладна в) авіатранспортний документ г) авіанакладна.
13. Згідно другого режиму правового регулювання міжнародних авіа перевезень перевізним документом виступає:
а) коносамент б) накладна в) авіатранспортний документ г) авіанакладна.
14. До допоміжних джерел міжнародного економічного права відносяться:
а) резолюції міжнародних організацій б) міжнародні звичаї в) міжнародні договори г) двосторонні договори.
15. До допоміжних джерел міжнародного економічного права відносяться:
а) рішення арбітражного суду б) рішення арбітражного суду України в) договори г) Закон України "Про ЗЕД".
16. До допоміжних джерел міжнародного економічного права відносяться:
а) рішення суду б) рішення арбітражного суду в) звичай г) Закон України "Про ЗЕД".
17. Правові акти ЄС:
а) конвенції б) директиви в)договори г) положення.
18. Правові акти ЄС:
а) правила б) рішення в)декрети г) кодекси.
19. Правові акти ЄС:
а) резолюції б) директиви в) закони г) положення.
20. Правові акти СНД:
а) резолюції б) багатосторонні договори в) правила г) кодекс.
21. Правові акти СНД:
а) рішення б) двосторонні договори в) положення г) директиви.
22. В межах СНД:
а) не можуть створюватися союзи б) створено Економічний союз в) можуть створюватися союзи г) створено Співдружність Суверенних держав.
23. В межах СНД:
а) не можуть створюватися союзи б) створено Економічний суд в) створено Політичний суд г) створено Митний союз.
24. До керівних органів ЄС належать:
а) Європейська Рада б) Всесоюзна Рада в) Рада економічної взаємодопомоги г) Рада ЄС.
25. До керівних органів ЄС належать:
а) Палата аудиторів б) Рада суддів в) Рада економічної взаємодопомоги г)Європейський парламент.
26. Виконавчий орган ЄС -
а) Рада ЄС б) Комісія європейських співтовариств в) палата аудиторів г)Європейська рада.
27. Представницький орган ЄС -
а) Європейський парламент б) Європейська Рада в) Рада ЄС г) Палата аудиторів.
28. ЮНКТАД -
а) Міжнародний інститут з уніфікації приватного права б) Конференція ООН по торгівлі та розвитку в) Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі г) Конференція ООН з уніфікації приватного права.
29. ЮНСИТРАЛ -
а) Міжнародний інститут з уніфікації приватного права б) Конференція ООН по торгівлі та розвитку в) Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі г)Конференція ООН з уніфікації приватного права.
30. УНІДРУА
а) Міжнародний інститут з уніфікації приватного права б) Конференція ООН по торгівлі та розвитку в) Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі г) Конференція ООН з уніфікації приватного права.
31. Джерелом міжнародного економічного права виступає:
а) рішення суду б) рішення арбітражу в) принцип недискримінації г)міжнародний договір.
32. Джерелом міжнародного економічного права виступає:
а) рішення суду України б) рішення арбітражу в) застосування до іноземців національного режиму г)міжнародний звичай.
33. Джерелом міжнародного економічного права виступає:
а) звичай про свободу морів б) рішення міжнародного арбітражу в) рішення суду г) конвенція.
34. Рішення арбітражу:
а) має рекомендаційний характер б) має правотворчий характер в) виступає прецедентом г) має обов'язковий характер
35. Рішення арбітражу:
а) має рекомендаційний характер б) є актом застосування міжнародно-правових норм в) виступає прецедентом г) має не обов'язковий характер.
Завдання
1. Місце відправки товару знаходиться на території країни, що є членом початкового тексту Варшавської конвенції, а місце доставки - на території країни, яка є членом не тільки початкової, але і стала членом переглянутої конвенції. Яким текстом Варшавської конвенції регулюватиметься дане перевезення?
2. При здійсненні експортно-імпортної операції між підприємствами А і В необхідно використати авіа перевезення. Яким правовим актом регулюватиметься дане перевезення, якщо:
а) країни А і В є членами Варшавської конвенції;
б) країна А є членом Варшавської конвенції;
в) країна В є членом Варшавської конвенції, країна А є членом переглянутої Варшавської конвенції;
г) країни А і В є членами переглянутої Варшавської конвенції;
д) країни А і В не є членами жодної Варшавської конвенції.
3. При здійсненні експортно-імпортної операції між підприємствами А і В необхідно використати автоперевезення. Яким правовим актом регулюватиметься дане перевезення, якщо:
а) країни А і В є членами Женевської конвенції;
б) країна А є членом Женевської конвенції;
в) країна В - це Україна.
4. Міжнародна економічна організація прийняла резолюцію з певного економічного питання. Якою є правова природа даної резолюції? Чи носить резолюція обов'язковий характер. Відповідь обґрунтуйте.
5. На Раді ЄС розглядається питання зі сфери культури. Які посадові особи країн- учасників ЄС будуть брати участь в обговоренні та приймати рішення?
6. Проходять вибори у Європейський парламент. Яким чином проходитиме процедура виборів? Скільки осіб з кожної країни може бути обрано до парламенту?
7. Підприємством Х з країни-члена ЄС порушено правила конкурентної поведінки. Який з керівних органів ЄС розглядатиме дане питання? Якими можуть бути його рішення? Відповідь обґрунтуйте.
8. Конференція ООН з торгівлі та розвитку рекомендувала надавати преференційні митні пільги країнам, що розвиваються. Обґрунтуйте, яким джерелом економічного права є дана рекомендація і які є її функції?
Теми рефератів
1. Уніфікація міжнародного економічного права.
2. Міжнародні економічні організації.
3. Міжнародний суд.
4. Міжнародний арбітраж.
5. Європейський союз.
6. Міжнародні економічні договори.
7. Правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій.
8. Міжнародне торговельне право.
9. Міжнародне валютне право.
10. Рада економічної взаємодопомоги.
11. Світова організація торгівлі.
12. Рада Європи.
13. Співдружність Незалежних держав.
14. Правові акти ЄС.
15. Правові акти СНД.
16. Джерела міжнародного економічного права.
17. Міжнародне транспортне право
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
«Державне управління інформаційним забезпеченням зовнішньоекономічної діяльності підприємства»
Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на одержання будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці. Обсяг інформації, що становить державну таємницю, визначається згідно із законами України.
Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на своєчасне ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів з наступною інформацією про зміни в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Державні органи, відомства та установи, що видають нормативні акти, зобов'язані офіційно публікувати їх у загальнодоступних засобах інформації України, причому зазначені акти не можуть набирати чинності до їх офіційної публікації. Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на безпосереднє одержання інформації від державних органів, які на вимогу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані на оплатній основі оперативно надавати їм повні офіційні тексти нормативних актів.
Зведення статистичної інформації щодо ЗЕД здійснює Державний комітет статистики України на підставі даних, що в обов'язковому порядку надаються органами, які провадять державне регулювання ЗЕД (фінансові органи, органи державної митної служби, Національний банк України), а також суб'єктами ЗЕД.
Державний комітет статистики України щокварталу складає і публікує статистичну інформацію щодо стану і структури зовнішньоторговельного балансу України.
Міністерство фінансів України складає відомості про стан і структуру зовнішньої державної заборгованості.
Державний комітет статистики України зобов'язаний ознайомлювати суб'єктів ЗЕД із статистичною інформацією, яка є в його розпорядженні, у порядку, встановленому законами України "Про інформацію" та "Про державну статистику".
Органи державного управління, юридичні, фізичні особи та інші суб'єкти господарської діяльності, яким було надано інформацію, що становить комерційну таємницю суб'єктів ЗЕД, не мають права розпорядження такою інформацією без дозволу відповідних суб'єктів ЗЕД несуть за це відповідальність згідно з цим та іншими законами України.
Контрольні запитання
1. Поняття та значення інформації, знань та інформаційних технологій для суб’єктів ЗЕД в умовах розвитку інформаційного суспільства
2. Світовий ІТ–ринок крізь призму світової організації торгівлі
3. Інформаційне забезпечення узгодженого розвитку ЗЕД в Україні
4. Основні обставини формування світового інформаційного суспільства
5. Особливості використання «електронних грошей» та методи державного регулювання цього процесу
6. Інформаційна база зовнішньоекономічної діяльності підприємства та її складові
7. Нормативно-правове забезпечення у сфері інформатизації ЗЕД
8. Джерела інформації для суб’єктів ЗЕД України
9. Електронний документообіг у ЗЕД підприємств
10. Первинні, комерційні і транспортні документи у ЗЕД підприємств
ГЛОСАРІЙ
з навчальної дисципліни «Державне управління ЗЕД»
1. Адвалерне мито – запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару(наприклад, 15 % від ціни товару).
2. Акредитив — це умовне грошове зобов'язання, що надається банком- емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта-наказодавця акредитива (і від його імені), або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити, або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.
3. Антидемпінг – форма політики протекціонізму, що полягає у протидії тим підприємницьким структурам, які проводять агресивну знижувальну цінову політику з метою опанування ринку, витіснення з нього конкурентів, а також тим закордонним продавцям (разом з відповідними державними структурами), які використовують субсидії та інші форми державної допомоги, що ставлять їх у вигідніше становище порівняно з іншими виробниками (передусім виробниками країни-імпортера).
4. Антидемпінгове законодавство — національні та міжнародні правові норми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими від внутрішніх. Основи А. з. зафіксовані у статті VI Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародному антидемпінговому пакті, прийнятому ГАТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у результаті демпінгу та порядок доведення цих збитків.
5. Антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних). Застосовується: а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; б) у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
6. Антистресове законодавство — законодавство, що забороняє монополії порушення торговельного обміну (створення дефіцитів, товарний демпінг тощо) і передбачає підтримання конкуренції.
7. Акцизний збір – це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Платниками акцизного збору в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їхні філії, відділення, підрозділи): виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо або через їх постійні представництва; суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари; фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територію України; юридичні або фізичні особи, які купують підакцизні товари в податкових агентів. Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах: у твердих сумах з одиниці реалізованого товару; за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів. До підакцизних товарів віднесено: бензини моторні; дизельне пальне; автомобілі; тютюнові вироби; ювелірні вироби; спирт етиловий та алкогольні напої; пиво солодове.
8. Аудитор зі сертифікації — особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну й практичну підготовку, необхідну для проведення одного чи кількох видів робіт з сертифікації, атестована в установленому порядку й записана до відповідного реєстру.
9. Акредитація — процедура, під час якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінювання відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію та контроль); національний знак акредитації — свідчить, що організація, яка його використовує, акредитована національним органом з акредитації; орган з контролю — оцінює відповідність шляхом спостережень і висновків, отриманих внаслідок вимірювань, випробувань та калібрування; оцінка відповідності — діяльність, яка є висновком про те, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають вимогам, встановленим законодавством.
10. Актив — будь-який об'єкт бухгалтерського обліку (право контролювання якого закріплене за банком), що відповідає хоча б одній із таких вимог: дає дохід банківській установі, або його можна обміняти на інший об'єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі. Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.
11. Активи високоліквідні — кошти, що розміщені в касі, на рахунках, відкритих у НБУ та в інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.
12. Активи робочі — кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.
13. Аукціон — форма продажу у визначений час і в установленому місці товарів, попередньо виставлених для огляду. Аукціон проводяться за певними видами товарів: хутро, щетина, вовна, тютюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари тощо. Особливістю аукціону є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.