Назвіть компоненти рецепторного апарату ока, його відділи та тканинний склад
Компоненти рецепторного апарату ока зоровою частиною сітківки, яка містить фоторецепторні клітини(палички і колбочки), а також тіла і аксони нейронів, що утворюють зоровий нерв. Рецеп е п т о р н и й , або фотосенсорний, до якого належить сітківка (її зорова частина) .
Сітківка (retina). Зорова частина с і т к і в к и завдяки наявності фоторецепторних клітин є світлосприймаючою оболонкою. Вона займає простір дна очного яблука до так званого зубчастого краю, де переходить у с л і п у сітківку, що вкриває задню поверхню циліарного тіла і райдужки. Зорову частину сітківки підстилає судинна оболонка. Побудована сітківка з десяти шарів: пігментного, фотосенсорного, зовнішнього пограничного, зовнішнього ядерного, зовнішнього сітчастого, внутрішнього ядерного, внутрішнього сітчастого, гангліозного, шару нервових волокон, внутрішнього пограничного.
Усі названі шари сітківки, окрім пігментного, утворені нейронами, три види яких є основними і розташовані у вигляді радіальних ланцюжків, а ще два різновиди нейронів включаються у ланцюг на двох рівнях і є допоміжними. Крім того, у сітківці є також спеціальні радіальні гліоцити. Нейрони у сітківці розташовані так, що їхні тіла утворюють ядерні та гангліозний шари, а відростки і синаптичні контакти — сітчасті шари і шар нервових волокон.Характерним є те, що дендрити усіх трьох нейронів ланцюга обернені назовні, а аксони - всередину очного яблука.
Пігментний шар - зовнішній шар сітківки. Утворений одним шаром пігментних епітеліальних клітин шестигранної форми висотою близько 8 мкм.Пігментні клітини лежать на базальній мембрані судинної оболонки і при відшаруванні сітківки завжди лишаються зв'язаними з судинною оболонкою.Зовнішня частина клітини містить один-два ядра, від внутрішньої поверхні відходять вісім-десять відростків. У цитоплазмі пігментні клітини містять меланосоми, які можуть пересуватися у відростки в умовах інтенсивного освітлення і повертаються знову до тіла клітини в темноті.Перший нейрон сітківки є фотосенсорним біполярним, видозмінені дендрити якого мають назву паличок (один різновид клітин) і колбочок (другий різновид). Паличками і колбочками фотосенсорні клітини сприймають світлові промені. Палички і колбочки утворюють другий фотосенсорний шар сітківки, де вони розміщені між відростками пігментних клітин. Ядерні частини фотосенсорних нейронів утворюють зовнішній ядерний шар, а аксони беруть участь в утворенні зовнішнього сітчастого шару сітківки.Палички і колбочки побудовані із зовнішнього і внутрішнього сегментів, з’єднаних сполучною війкою. Зовнішній сегмент палички має циліндричну форму і містить велику кількість (до 1000) плоских мембранних дисків товщиною 140 нм і шириною 2 мкм. У мембрані дисків міститься зоровий пігмент родопсин, який складається з білка опсину та альдегіду вітаміну А – ретиналю. Зовнішній сегмент колбочки має конічну форму, він ширший і коротший, ніж паличка, і містить півдиски, утворені в результаті інвагінації плазмолеми; один кінець півдисків замкнений, а другий – відкритий. Мембрана півдисків колбочок містить інший зоровий пігмент − йодопсин. У сітківці людини існують колбочкові клітини трьох різних типів: чутливі до синього, зеленого і червоного кольорів спектру. Зовнішні сегменти паличок і колбочок є видозміненими дендритами.Сполучна війка, яка зв’язує сегменти колбочок і паличок, починається у внутрішньому сегменті базальним тільцем. Внутрішній сегмент містить численні мітохондрії, ендоплазматичну сітку, ферментні системи, які забезпечують енергетичний обмін та біосинтез основних компонентів клітини. Сегмент колбочки відрізняється від внутрішнього сегмента палички наявністю так званого еліпсоїда - ліпідної краплі, оточеної скупченням мітохондрій, які щільно прилягають одна до одної.Паличкових клітин у сітківці людини налічується близько 130 мільйонів, колбочкових − 6-7 мільйонів. Паличкові клітини є апаратом чорно-білого зору в сутінках, а колбочкові − апаратом кольорового денного зору. Кольоросприйняття забезпечується присутністю у сітківці ока колбочок трьох типів. Фотосенсорний білок йодопсин колбочок першого типу чутливий до променів з довжиною хвилі 700 нм (червоне світло); колбочки другого типу містять білок, чутливий до хвиль довжиною 550 нм (зелений колір), третього типу - до хвиль 400-450 нм (синьо-фіолетова частина спектру). Диски здатні до регенерації. Пігментоцити виконують фагоцитарну функцію, і крім того забезпечують світлову і темпову адаптацію зорових клітин. Кожний зовнішній сегмент палички оточений двома-сімома, а колбочки − 30-40 відростками пігментоцитів.
Другий нейрон тринейронного ланцюга сітківки має назву біполярного. Його ядерна частина розташовується у внутрішньому ядерному шарі, дендрит утворює синапси з аксонами паличкових і колбочкових клітин у зовнішньому сітчастому шарі (кілька паличкових клітин контактує з одним біполярним нейроном, колбочкові ж контактують у співвідношенні 1:1), а аксон розташовується у внутрішньому сітчастому шарі, де контактує з дендритом третього нейрона.Внутрішній ядерний шар сітківки крім біполярних містить ще два різновиди асоціативних (допоміжних) нейронів − горизонтальні та амакринові. Горизонтальні клітини надсилають свої відростки у зовнішній сітчастий шар, де вони контактують з аксонами фотосенсорних нейронів, їхнє збудження зумовлює тимчасову блокаду імпульсів від фоторецепторів і збільшення контрасту зображення. Амакринові клітини не мають аксонів. За характером розгалуження і довжиною їхніх відростків розрізняють кілька типів цих нейронів. З урахуванням морфології і продукованих нейропептидів амакринові клітини поділяють на шість підтипів. Амакринові клітини надсилають свої відростки у внутрішній сітчастий шар, де вони виконують функцію, подібну до функції горизонтальних клітин, лише на рівні контакту другого і третього нейронів.Третій нейрон сітківки має назву гангліонарного і є мультиполярним. Це найбільший нейрон сітківки, він має добре розвинену хроматофільну субстанцію. Тіла гангліонарних клітин утворюють гангліонарний шар сітківки; дендрити розташовуються у внутрішньому сітчастому шарі, утворюючи синапси з аксонами біполярних нейронів, аксони формують шар нервових волокон. Нервові волокна сітківки мають радіальний напрямок і сходяться, як спиці в колесі, в одному місці, де утворюють диск зорового нерва, або так звану сліпу пляму сітківки. Звідси вони виходять з очного яблука у вигляді зорового нерва. У ділянці сліпої плями сітківка побудована лише з шару нервових волокон. Усі інші шари тут відсутні, тому ця ділянка не сприймає світлових подразнень.Латерально від сліпої плями на задньому кінці оптичної осі очного яблука на сітківці є ще одна специфічна ділянка, так звана жовта пляма. Вона округла або овальна, має діаметр близько 2 мм. У центрі жовтої плями є заглибина − центральна ямка. Це місце найкращого сприйняття зорових подразнень. У цій ділянці всі внутрішні шари сітківки (до зовнішнього ядерного шару) відсутні, ніби розсунуті. Зовнішній ядерний шар побудований переважно з тіл колбочкових клітин, які мають більші розміри і витягнуту форму. Аксони фотосенсорних клітин у цій ділянці повинні пройти вбік у горизонтальному напрямку до зустрічі з біполярними клітинами, внаслідок чого утворюється додатковий волокнистий шар.
Нейроглія сітківки представлена спеціальними, подібними до волокон, клітинами − радіальними гліоцитами, або клітинами Мюллера (волокнами). Вони розташовуються радіально у товщі сітківки від зовнішнього до внутрішнього пограничного шарів, їхні ядерні частини містяться у центрі внутрішнього ядерного шару, а внутрішні відростки утворюють внутрішній пограничний шар, що відокремлює сітківку від склистого тіла. Зовнішній пограничний шар формується на межі між фотосенсорним та зовнішнім ядерним шаром завдяки щільному приляганню периферійних кінців радіальних гліоцитів один до одного.