Т е м а 16. СУСПІЛЬНО-КОРИСНА ПРАЦЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1. Основні положення та принципи залучення засуджених до праці.
2. Умови праці засуджених та її оплати.
3. Особливості організації та залучення до праці окремих категорій засуджених.
ЗАВДАННЯ
1. Засудженому С., який утримувався в установі мінімального рівня безпеки, після всіх утримань на особовий рахунок було зараховано 60 % від суми місячного заробітку. Засуджений звернувся зі скаргою до прокуратури, посилаючись на те, що згідно з законодавством засудженим, які утримуються в установах мінімального рівня безпеки, дозволяється витрачати кошти у сумі до 100 % мінімального розміру заробітної плати.
Яку відповідь повинен дати прокурор на скаргу засудженого?
2. Адміністрація установи за підсумками місяця утримала із заробітку засудженого А. вартість одягу, харчування та комунальних послуг. Засуджений А., як було встановлено перевіркою, має інвалідність ІІ групи.
Яким чином проводяться утримання із заробітку засудженого? Яке рішення слід прийняти за результатами перевірки щодо засудженого А.?
3. Засуджений К. відмовився від вимог адміністрації щодо виходу на роботу у суботу, мотивуючи відмову тим, що субота є вихідним днем.
Чи вважається така відмова порушенням трудової дисципліни?
4.П’ятнадцятирічний засуджений З., який відбував покарання у виховній колонії, у зв’язку з виробничою необхідністю був направлений адміністрацією колонії у нічну зміну до столярних майстерен.
Чи є законними такі дії адміністрації?
5.Засуджений Ю., якому виповнилося 60 років, був залучений за рішенням адміністрації установи до праці, але Ю. регулярно відмовлявся від виходу на роботу. Адміністрація установи застосувала до засудженого заходи дисциплінарного впливу за відмову від виходу на роботу.
Чи є законним таке рішення адміністрації установи?
6.Засуджений до 3 років позбавлення волі Г. працював на підприємстві установи. Після відбуття 1,5 роки строку покарання Г. звернувся за призначенням пенсії за віком, оскільки йому виповнилося 60 років. При обчисленні пенсії засуджений врахував трудовий стаж, отриманий на підприємстві установи.
Чи враховується стаж роботи в установі виконання покарань при обчисленні пенсії за віком. Чи може бути призначена Г. пенсія під час відбування покарання у виді позбавлення волі?
7.Засуджений Р. під час перерви в роботі на підприємстві установи, пошкодив робочий спецодяг.
Який вид відповідальності і в якому порядку буде нести засуджений?
Т е м а 17. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1. Підстави звільнення від відбування покарання, за-гальні положення про звільнення.
2. Звільнення на підставі відбуття строку покарання, призначеного вироком суду.
3. Звільнення у зв’язку з помилуванням та на підставі амністії.
4. Звільнення на підставі скасування вироку суду і закриття кримінальної справи, а також звільнення у зв’язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
5. Порядок та умови подання до умовно-дострокового звільнення засуджених від покарання і до заміни покарання більш м’яким.
6. Звільнення від відбування покарання у зв’язку з хворобою.
ЗАВДАННЯ
1.К. був засуджений до трьох років позбавлення волі. Обчислення строку відбування покарання почалося 29 лютого 2004 р.
Назвіть дату звільнення від відбування покарання.
2. А., засуджений до позбавлення волі на три роки, відбував покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки. Строк відбування покарання закінчувався 2 травня. А. звернувся до начальника установи з клопотанням про звільнення від відбування покарання 30 квітня, оскільки 1 та 2 травня є святковими днями, а 3 травня – вихідний день.
Яке рішення повинен прийняти начальник виправної колонії і на підставі якої правової норми?
3.Б., засуджений до трьох років позбавлення волі, відбував покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки. В установу 29 квітня надійшов Указ Президента України про дострокове звільнення Б. від покарання у зв’язку з помилуванням. Б. був активним учасником художньої самодіяльності колонії і мав брати участь у концерті засуджених 1 і 2 травня. Адміністрація установи попросила Б. залишитися на святкові дні і він погодився, що звільнення відбудеться 3 травня. Прокурору про це стало відомо 30 квітня.
Чи законне рішення адміністрації виправної колонії і як повинен відреагувати прокурор?
4.Засуджений до позбавлення волі Т., строк покарання у якого закінчується через три місяці, звернувся до начальника відділення соціально-психологічної служби з проханням дозволити йому відростити волосся на голові та бороду, бо він бажає приїхати додому у тому вигляді, у якому його запам’ятали рідні та друзі.
Що має відповісти начальник відділення соціально-психологічної служби?
5.На час звільнення із виховної колонії ніхто з родичів п’ятнадцятирічного Ж. не приїхав до колонії зустріти його. Батьки Ж. проживають у іншому місті, розташованому за 600 км від цієї колонії.
Як у такому випадку повинна діяти адміністрація виховної колонії?
6.При звільненні П., який відбував покарання за ст. 185 КК України, адміністрація виправної колонії винесла постанову про встановлення адміністративного нагляду за звільненим і направила її для виконання в органи внутрішніх справ за місцем попереднього проживання засудженого. Це рішення було мотивовано тим, що П. раніше вже був засуджений до позбавлення волі за крадіжку чужого майна, а під час відбування покарання за останній злочин систематично і злісно порушував вимоги режиму, ознак виправлення не виявив.
Чи відповідає таке рішення закону? Чи має право адміністрація виправної установи виносити постанову про адміністративний нагляд?
7.На момент звільнення з виправної колонії за Л. залишалася заборгованість у розмірі 300 грн. Крім того, вона згідно зі ст. 158 КВК України підлягала адміністративному нагляду за місцем проживання як особа, яка тричі засуджувалася до позбавлення волі за вмисні злочини, але на шлях виправлення не стала і є небезпечною для суспільства.
Як документально оформити звільнення Л.?
8.Під час звільнення у січні 2003 р. Б., який відбував покарання у виді позбавлення волі у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, виявилося, що одяг, в якому він був під час арешту, по-перше, був літнім, а по-друге, – старим і непридатним до носіння. Одяг, який йому видали у колонії, має специфічний вигляд, а крім того заплатити за нього Б. не міг, бо на його рахунку грошей не було. До міста, де він збирався проживати, їхати півтори доби.
Як має діяти у цьому випадку адміністрація виправної колонії? Яка матеріальна допомога надається особам під час звільнення з виправної колонії?
9.Засуджений за особливо тяжкий злочин Б. під час відбування покарання захворів на активну форму туберкульозу. У зв’язку з цим адміністрація виправної колонії звернулася до суду з поданням про дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, додавши одночасно висновки лікарсько-трудової комісії про захворювання засудженого тяжкою хворобою.
Яке рішення повинен прийняти суд і на підставі якої правової норми?
Т е м а 18. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1. Здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звiльнених від відбування кримiнального покарання.
2. Притягнення до відповідальності осіб, якi вчинили правопорушення протягом невiдбутої частини покарання.
3. Поняття та завдання адмiнiстративного нагляду.
4. Пiдстави для встановлення адмiнiстративного нагляду. Категорiї осiб, щодо яких вiн встановлюється.
5. Порядок встановлення, здiйснення та припинення адмiнiстративного нагляду.
6. Вiдповiдальнiсть осiб, які порушують правила адмiнiстративного нагляду.
ЗАВДАННЯ
1.С. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання.
В якому порядку встановлюється та здійснюється нагляд за його поведінкою, виховна робота протягом невідбутої частини покарання?
2.Трудовий колектив ТОВ “Прогрес” звернувся до спостережної комісії з проханням доручити йому здійснення контролю та виховної роботи щодо П., умовно-достроково звільненого від відбування покарання.
За яких умов клопотання може бути задоволено?
3. К. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання. Протягом невідбутої частини покарання він ухилявся від громадського контролю, у зв’язку з чим був попереджений. Проте навіть після попередження зборів трудового колективу К. систематично порушував громадський порядок, з’являвся у нетверезому стані у громадських місцях.
Які заходи впливу та в якому порядку можуть бути застосовані щодо К.?
4. Засуджена З., яка відбувала покарання у виді позбавлення волі й народила дитину, була звільнена судом від подальшого відбування покарання.
У якому порядку повинен здійснюватися нагляд за її поведiнкою?
5. П. був засуджений до позбавлення волі за злочин, пов’язаний із незаконним обiгом наркотичних засобів.
Що є підставою для встановлення адміністративного нагляду щодо П.? Які органи встановлюють і здійснюють адміністративний нагляд?
6. До I. був установлений адміністративний нагляд терміном на два роки. За цей час він неодноразово скоював правопорушення і залишився небезпечним для суспiльства.
Чи може бути продовжений термін адміністра-тивного нагляду щодо I., в якому порядку і наскільки?
7. С., щодо якого здійснювався адміністративний нагляд, начальник органу внутрішніх справ зобов’язав: повідомляти міліцію за місцем свого проживання про виїзд за межі району (міста); реєструватися в міліції два рази на тиждень. Крім того, йому було заборонено: звiльнятися з роботи; зустрічатися з особами, щодо яких установлено адмі-ністративний нагляд.
Чи є правомірними дії начальника органу внутрішніх справ?
8. К. подав заяву в суд із клопотанням про зняття з нього адміністративного нагляду, бо вважав, що у зв’язку з інвалідністю він перестав бути суспільно небезпечним.
В якому порядку повинно бути розглянуто клопотання К.? Що є підставами для припинення адміністративного нагляду?
Т е м а 19. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ
ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ
(С е м і н а р)
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1. Історія міжнародного співробітництва у сфері поводження із засудженими.
2. Система чинних міжнародних актів по поводженню із засудженими.
3. Основний зміст міжнародних стандартів поводження із засудженими до позбавлення волі.
4. Загальна характеристика міжнародних стандартів поводження із засудженими до заходів, не пов’язаних із позбавленням волі.
Н о р м а т и в н о - п р а в о в і а к т и т а л і т е р а т у р а
Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц. текст від 11 лип. 2003 р. / М-во юстиції України. – К.: Атіка, 2003.
Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України: Закон України від 2 берез. 2000 р. № 1526-ІІІ // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 13. – Ст. 504.
Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1 жовт. 1996 р. № 292/96-ВР // Відомості Верхов. Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263.
Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 10 лип. 2003 р. № 1104-ІV // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 32. – Ст. 1681.
Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 груд. 1994 р. № 264/94-ВР // Відомості Верхов. Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 лип. 1993 р. № 3352-ХІІ // Відомості Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.
Про виконавче провадження: Закон України від 21 квіт. 1999 р. № 606-ХІV // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 19. – Ст. 813.
Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Затв. Указом Президента від 31 лип. 1998 р. № 827/98 // Там же. – 1998. – № 31. – Ст. 1162.
Положення про порядок здійснення помилування: Затв. Указом Президента України від 12 квіт. 2000 р. № 588/2000 // Там же. – 2000. – № 15. – Ст. 610.
Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України: Затв. Указом Президента України від 5 квіт. 1994 р. № 139/94 // Укази Президента України. – 1997. – Т.1. – С. 616.
Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 груд. 2003 р. № 275 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ст. 2898.
Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 груд. 2003 р. № 261 // Там же. – 2004. – № 1. – Ст. 11.
Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: Затв. наказом Державного де-партаменту України з питань виконання покарань від 16 груд. 2003 р. № 261 // Там же.
Положення про Апеляційну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 груд. 2003 р. № 261 // Там же.
Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 19 груд. 2003 р. № 270/1560 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ст. 90.
Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України від 18 січ. 2001 р. № 3/6 // Там же. – 2000. – № 12. – Ст. 485.
Про здійснення державного санітарно-епідеміологіч-ного нагляду в кримінально-виконавчій системі: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 1 груд. 2003 р. № 224 // Там же. – 2004. – № 2. – Ст. 74.
Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 листоп. 2003 р. № 1303/203 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 2. – Ст. 103.
Про порядок взаємодії органів та установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому працевлаштуванні, соціальній адаптації: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12 груд. 2003 р. № 250/1562/342 // Там же. – Ст. 94.
Правила тримання осіб, взятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 верес. 2000 р. № 192 // Там же. – 2000. – № 44. – Ст. 1910.
Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, і засуджених: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 верес. 2000 р. № 192 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 44. – Ст. 1910.
Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 груд. 2003 р. № 280 // Там же. – 2004. – № 3. – Ст. 144.
Інструкція про роботу лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту України з питань виконання покарань: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17 квіт. 1999 р. № 24 // Там же. – 1999. – № 31. – Ст. 1637.
Положення про педагогічну раду виховної колонії: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 січ. 2004 р. № 20 // Там же. – 2004. – № 5. – Ст. 267.
Типове положення про батьківський комітет при виховній колонії: Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 січ. 2004 р. № 20 // Офіц. вісн. України – 2004. – № 5. – Ст. 267.
Інструкція про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями: Затв. наказом Міністра оборони України від 26 лют. 2002 р. № 81 // Там же. – 2002. – № 16. – Ст. 889.
Інструкція про проведення виконавчих дій: Затв. наказом Міністра юстиції України від 15 груд. 1999 р. № 74/5 // Там же. – 1999. – № 51. – Ст. 2563.
Степанюк А.Ф. Сущность исполнения наказания. – Х.: Фолио, 1999.
Лисодєд О., Степанюк А. Умови відбування покарання у тюрмах Швеції // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 111-116.
Лисодєд О., Степанюк А. Покарання та громадські санкції у діяльності Служби тюрем і апробації Швеції // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. – № 4 (35). – С. 99-109.