ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ АВАРІЙНОСТІ
1. Коефіцієнт аварійності являє собою добуток частинихкоефіцієнтів, які враховують вплив окремих елементів плану і профілю:
Кав. = П кі (4.1)
де кі – відношення кількості ДТП на ділянці дороги з різними елементами плану і профілю до кількості ДТП на еталонній прямій ділянці з проїзною частиною, ширина якої 7,5 м, шорстким покриттям і укріпленими узбіччями, ширина яких становить 3,5 м.
2. Значення коефіцієнтів аварійності, які наведені у таблиці 1, основані на аналізі статистики ДТП і можуть бути застосовані для доріг у рівнинній та пагористій місцевостях.
Таблиця 4.1 - Коефіцієнти аварійності
| інтенсивність руху, тис. авт/доба | ||||||||
| К1 ( 2-во смугові дороги) | 0,75 | 1,00 | 1,30 | 1,70 | 1,80 | 1,5 | 1,0 | 0,6 |
| К1 ( 3 смугові дороги)1 | 0,65 | 0,75 | 0,90 | 0,96 | 1,25 | 1,50 | 1,30 | 1,00 |
| К1 ( 3 смугові дороги)2 | 0,94 | 1,18 | 1,28 | 1,37 | 1,51 | 1,63 | 1,45 | 1,25 |
| інтенсивність руху, тис. авт/доба | ||||||||
| К1 ( 4-х смугові дороги) | 1,00 | 1,10 | 1,30 | 1,70 | 2,20 | 2,80 | 3,40 | |
| Ширина проїзної частини, м | 7,5 | 0,9 | 10,5 | 14-153 | 144 | |||
| К2 ( при укріплених узбіччях) | 1,35 | 1,05 | 1,00 | 0,80 | 0,70 | 0,60 | 0,50 | |
| К2 ( при не укріплених узбіччях) | 2,50 | 1,75 | 1,50 | 1,00 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | |
| Ширина узбіччя, м | 0,5 | 1,5 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | |||
| К3 ( 2-во смугові дороги) | 2,2 | 1,40 | 1,20 | 1,00 | 0,8 | |||
| К3 ( 3 смугові дороги) | 1,37 | 0,73 | 0,65 | 0,49 | 0,35 | |||
| Поздовжній уклон, % | ||||||||
| К4 | 1,00 | 1,25 | 2,50 | 2,80 | 3,00 |
1 При розмітці проїзної частини на 3 смуги руху
2 При розмітці осьовою лінією
3 Без розподільної смуги
4 З розподільною смугою
| Радіус кривих в плані, м. | 200-300 | 400-600 | 1000-2000 | |||||
| К5 | 5,4 | 4,0 | 2,25 | 1,6 | 1,25 | 1,0 | ||
| Видимість, м. | ||||||||
| К6 в плані | 3,6 | 3,0 | 2,7 | 2,25 | 2,0 | 1,45 | 1,2 | 1,0 |
| К6 в профілі | 5,0 | 4,0 | 3,4 | 2,5 | 2,4 | 2,2 | 1,4 | 1,0 |
| Ширина проїзної частини мостів по відношенню до проїзної частини дороги | Менша на 1м | Дорівн-ює | Ширша на 1м | Шир-ша на 2м | Дорівнює ширині земляного полотна | |||
| К7 | 6,0 | 3,0 | 2,0 | 1,5 | 1,0 | |||
| Довжина прямих ділянок, км | 3,0 | |||||||
| К8 | 1,0 | 1,1 | 1,4 | 1,6 | 1,9 | 2,0 | ||
| Тип пересічення | В різних рівнях | Кільце-ві пересі-чення | В одному рівні при інтенсивності руху на дорозі, що пересікається, % від сумарної на двох дорогах | |||||
| 10-20 ³20 | ||||||||
| К9 | 0,35 0,7 1,5 | 3,0 4,0 | ||||||
| Пересічення в одному рівні, інтенсивність руху по основній дорозі, авт/добу | 1600-3500 | 3500-5000 | 5000-7000 | і біль-ше | ||||
| К10 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | |||||
| Видимість пересічення в одному рівні з дороги, що примикає, м | 60 - 40 | 40 - 30 | 30 -20 | |||||
| К11 | 1,0 | 1,1 | 1,65 | 2,5 | 5,0 |
| Кількість основних смуг на проїзній частині для прямих напрямків руху | 3 без розмітки смуг руху | 3 з розміткою смуг руху | 4 без розподільної смуги руху | 4 з розподільної смугою руху | ||
| К12 | 1,0 | 1,5 | 0,9 | 0,8 | 0,65 | |
| Відстань проїзної частини від забудови, м | 501 | 50-202 | 50-203 | 20-103 | 104 | 105 |
| К13 | 1,0 | 1,25 | 2,5 | 5,0 | 7,5 | 10,0 |
| Довжина населеного пункту, км | 0-100 | 100-200 | 200-400 | |||
| К15 | 2,5 | 1,9 | 1,5 | |||
| Характеристика покриттів | Слизьке забруднене | Слизьке | Чисте сухе | Шорстке старе | Шорстке нове | |
| коефіцієнт зчеплення при швидкості 60 км/год | 0,2-0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,7 | 0,75 | |
| К16 | 2,5 | 2,0 | 1,3 | 1,0 | 0,75 | |
| Ширина розподільної смуги, м | ||||||
| К17 | 2,5 | 2,2 | 1,5 | 1,0 | 0,5 | 0,4 |
| Відстань від кромки прїзної частини до обриву, м | 0,5 | 1,0 | 1,5 | |||
| К18 (без огорожі) | 4,3 | 3,7 | 3,2 | 2,375 | 2,0 | 1,0 |
| К18 (з огорожею) | 2,2 | 2,0 | 1,85 | 1,75 | 1,4 | 1,0 |
1 Населений пункт з одного боку дороги.
2 Населений пункт з одного боку дороги, але є тротуари або пішохідні доріжки.
3 Населений пункт з двох боків дороги, але є тротуари або пішохідні доріжки.
4 Для місцевого руху смуги відсутні, є тротуари.
5 Для місцевого руху смуги та тротуари відсутні
3.Підсумковий коефіцієнт аварійності є добутком частинних коефіцієнтів.
4. Кожний елемент автомобільної дороги характерезується певними значеннями зони впливу, які наведені в табл.4.2
Таблиця 4.2 – Зони впливу елементів автомобільної дороги
| Елемент дороги | Зона впливу |
| Підйоми і спуски Пересічення в одному рівні Криві в плані з забезпеченною видимістю при R>400м Криві в плані з незабезпеченою видимістю при R<400м Мости і шляхопроводи Ділянки в місцях впливу бічних перешкод і з глибокими обривами біля дороги Ділянки підходів до тунелів Населені пункти | 100м за вершиною підйому, 150м після підошви спуску В кожний бік по 50м Те саме Те саме по 100м Те саме по 75м Те саме по 50м Те саме по 150м Те саме |
За значенням підсумкових коефіцієнтів аварійності будують лінійний графік (Додаток Б)
Графік будують у такій послідовності:
1. Викреслюють сітку графіка на аркуші міліметрового паперу і заповнюють її вихідними даними. Наносять елементи плану, від яких залежить безпека руху. Фіксують інтенсивність руху, відстань видимості, ширину проїзної частини та узбіччя.
2. Вписують значення частинних коефіцієнтів аварійності у відповідні рядки з урахуванням довжини зон впливу окремих елементів.
3. Дорогу розбивають на однорідні за умовами руху ділянки.
4. Перемножують частинні коефіцієнти аварійності і визначають підсумковий коефіцієнт аварійності для кожної характерної ділянки дороги і записують їх у відповідну графу. (Для спрощення розрахунків спочатку доцільно виділити частинні коефіцієнти, які є постійними для всієї дороги, знайти їх добуток, а потім визначити підсумкові коефіцієнти аварійності для кожного окремого елемента плану і профілю).
5. Будують лінійний графік зміни коефіцієнтів аварійності вздовж дороги.
6. Проводять границі допустимих значень коефіцієнтів аварійності і виділяють небезпечні для руху ділянки.