ІІІ. Пояснення нового матеріалу

Пароутворення й конденсація. Насичена й ненасичена пара. Кипіння. 10 клас.

Мета уроку: ознайомити учнів з фізичними явищами: пароутворенням і конденсацією та видами пароутворення – випаровуванням і кипінням, поняттями насиченої і ненасиченої пари

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Оголошення теми і мети уроку.

Перевірка домашнього завдання.

Розв’язати задачі.

№1. Балони електричних ламп заповнюють азотом за тиску 50,7 кПа і температури 17ºС. Яким стане тиск у ввімкненій лампі в момент, коли температура газу досягне 360 К?

№2. Об’єм газу внаслідок ізобарного процесу зменшився на 10 л, а температура знизилась в 1,2 рази. Визначити початковий об’єм газу.

№3. На рис. зображено дві ізохори для двох газів. Маси газів сталі. Порівняйте об’єми V і V .

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Речовина може перебувати в чотирьох фазах або агрегатних станах: в

твердому, в рідкому, в газоподібному і в плазменому. Вид фази залежить

від внутрішньої енергії речовини, яка є найбільшою в плазменому стані і

найменшою в твердому.

Молекулярно-кінетична теорія дозволяє не тільки зрозуміти, чому речовина може перебувати у різних агрегатних станах, а й з’ясувати процес її переходу з одного стану в інший.

Ідеальний газ не можна перетворити на рідину. Його молекули не мають об’єму і не взаємодіють між собою, а отже, як би ми не стискали газ чи не понижали його температуру, ідеальний газ все одно залишиться газом. Реальні гази перетворюються в рідини, і навпаки.

Запитання до класу:

1. Чим реальні гази відрізняються від ідеальних?

2. Які фізичні властивості мають гази?

3. Що можна сказати про будову газів, рух та взаємодію в них?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У природі, техніці і побуті ми часто спостерігаємо перетворення рідких і твердих речовин в гази і навпаки.

Запитання до класу.

1. Наведіть приклади де в природі, побуті, техніці спостерігається перетворення рідин в гази та газів у рідини.

2. Наскільки важливим, на ваш погляд, є вивчення цих явищ?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

План.

1. Пароутворення і конденсація.

2. Насичена і ненасичена пара. Точка роси.

3. Кипіння. Залежність температури кипіння від тиску.

Пароутворення - це перехід речовини з рідкого стану в газоподібний.

Конденсація - це перехід речовини з газоподібного стану в рідкий.

Є два види пароутворення:

а) випаровування;

б) кипіння.

Випаровування - це пароутворення, яке відбувається лише з вільної

поверхні рідини, що межує з газоподібним станом.

Під час випаровування вилітають молекули з найбільшою кінетичною

енергією, внаслідок чого внутрішня енергія рідини зменшується, тобто

рідина охолоджується.

Швидкість випаровування залежить від:

1) роду рідини;

2) площі вільної поверхні;

3) температури рідини;

4) тиску на рідину;

5) густини пари над рідиною.

Перехід речовини з твердого стану в газоподібний, оминаючи рідкий,

називають сублімацією.

Завдання класу.

1. Поясніть, чому швидкість випаровування залежить від температури рідини. Наведіть приклади.

2. Наведіть приклади на підтвердження того, що різні речовини випаровуються з різною швидкістю.

3. Наведіть приклади на підтвердження того, що рідина випаровується швидше з поверхні рідини більшої площини.

4. Поясніть, чому швидкість випаровування залежить від наявності вітру над рідиною. Наведіть приклади.

Насичена пара. Якщо посудина з рідиною щільно закрита, то зменшення кількості рідини незабаром припиниться. При незмінній температурі система “рідина – пара ” набуде стану теплової рівноваги і перебуватиме в ньому як завгодно довго. Одночасно з випаровуванням відбувається конденсація, і обидва процеси в середньому компенсують один одного. У перший момент після того, як рідину наллють у посудину і закриють її, рідина випаровуватиметься і густина пари над нею збільшуватиметься. Проте одночасно зростатиме кількість молекул, які повертаються в рідину. Внаслідок цього в закритій посудині при сталій температурі встановиться динамічна (рухома) рівновага між рідиною і парою. Кількість молекул, які залишають поверхню рідини, дорівнюватиме в середньому кількості молекул, які повертаються за той самий час у рідину.