Тренувальні вправи та завдання. Тема «Українська фразеологія »
Практичне заняття № 9
Тема «Українська фразеологія »
План.
1. Класифікація фразеологізмів.
2. Основи фразеологізації.
Тренувальні вправи та завдання
1. Дайте назву тексту і складіть до нього план.
З домашньої птиці найбільш «фразеологічним» виявився півень – улюблений птах багатьох народів. Були помічені й віддзеркалені у фразеології його вигляд, задерикуватість – фразеологізм ходити півнем «рухатися гордовито, хоробро, бадьоро»; побутові спостереження – півень у брід переходить «про мілку річку»; голос – ловити півня «зриватися під час співу» та інше.
Найчастіше, звичайно, згадують півнячий спів. Довгі роки півень був нічним годинником: фразема вставати з півнями («коли співають півні») якраз і нагадує про живого «будима» (його ще й так називали на Україні).
Унаслідок подібності за кольором образ червоного півня легко переноситься на вогонь, а відтак – і на пожежу. Укладачі словника російської фразеології вираз пустити червоного півня вважають власне російським. Називають і час виникнення – кінець 18 ст. В. І. Чернишов указував навіть і на середовище, звідки походить фразема, - жаргон розбійників.
Знайомий червоний півень як слов’янським, так і неслов’янським народам. Давня датська приказка про пожежу – Червоний півень на даху співає – зберігає той же образ.
2. Випишіть із тексту фразеологізми. Чи знаєте ви інші усталені вирази зі словом півень? Запишіть їх.
3. Пригадайте кілька фразеологізмів з назвами птахів (ворона, ластівка, жайворонок, журавель, перепел, сова, сорока). Запишіть їх.
4. Прочитайте текст. Дайте йому назву. Визначте його стилістичну приналежність.
Так само як у природі немає жодного листа, що був би копією другого (кожен лист на дереві чимось відрізняється), так і в мові немає слів абсолютно схожих, рівних, тотожних іншим. Це повністю стосується й фразеологізмів. Відмінні вони і відтінками значень, і стилістичним забарвленням, і стильовою належністю.
Постійне збагачування синонімічних рядів властиве самій суті мови. Людське мислення виділяє ту чи іншу ознаку, що виникає, і різні форми її втілення. Довірливих – дурять, обманюють, ошукують, водять за ніс, обводять круг пальця; про того, хто швидко зник, кажуть: щез, пропав, зслиз, як у воду впав, тільки його і бачили.
У кінці 20-х років вітчизняний мовознавець С. Карцевський теоретично обґрунтував принцип асиметрії слова чи словосполучення. За ним предмет намагається бути вираженим багатьма способами. Синоніми і є якраз одним із різновидів тих «багатьох способів». І справді, позначуване одне, наприклад «перемогти», а способів називання – безліч: узяти верх, поставити на коліна, розбити в пух і прах…Вони для письменника – золоте дно. Нерідко автор віддасть перевагу зворотам байдики бити або ворон лічити, собак ганяти або лежні справляти перед словом ледарювати.
Порівняно з лексичною, фразеологічна синонімія – що перебірлива дівчина. Вона прихильна до напружених почуттів, переживань і байдужа до суворих логічних понять. Не відмовиш їй і в дивацтвах, бо виділяє з-поміж інших не красенів і тямущих. Відкрийте будь-який твір – і ви побачите, як неохоче вона спілкується з позитивними героями, але звивається коло негативних. Розумних, наприклад, обійде десятою дорогою, зате дурних…
У народі почуємо: Дурнів не сіють, не жнуть – самі народжуються. Здається, що й фразеологізми про них з’являються як гриби після дощу – рясно, на всі смаки, з різною образною мотивацією. Немало серед них висловів-евфемізмів (пом'якшений вираз): не всі дома, зелено в голові, на розум не багатий. Г. Квітці-Основ'яненкові не важко було вибрати з цього ряду звороти для характеристики Стецька у «Сватанні на Гончарівці»:
Одарка. Усяк зна, що в вашого сина та клепки нема!
Кандзюба. Щоб то як?
Одарка. Та так: прибитий на цвіту.
Ніби з мішка сипляться вони в повісті М. Стельмаха «гуси-лебеді летять»: «І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра».
5. Підкресліть у тексті фразеологізми. Дайте їм стилістичну характеристику.
6. Визначте структуру фразеологізмів останнього абзацу.
7. Випишіть вирази, що постали з професійної сфери.
8. Поясніть походження фразеологізмів третього абзацу.
9. До поданих виразів доберіть фразеологічні синоніми, при потребі користуючись Словником фразеологічних синонімів / М. П. Коломієць, Є.С. Регушевський / за ред. В.О. Винника. – К.: Рад. шк.., 1988. – 200 с.
Ні риба ні м'ясо, жити душа в душу, як на голках, дати перцю, розпустити язика.
10. Поясніть, як ви розумієте вирази держи хвоста бубликом, сім п’ятниць на тиждень, дати гарбуза. Уведіть їх у речення.
11. Згадайте й запишіть якнайбільше фразеологізмів із компонентом хліб.
12. До поданих лексем доберіть фразеологічні відповідники: бідний, багатий, товстий, утекти, плакати, злякатися.
13. Доберіть антоніми до поданих фразеологізмів:
Подати руку в біді, жити як кіт із собакою, як із-під землі з’явитися, хоч греблю гати, попав пальцем у небо, світла голова.
14. Пригадайте й запишіть якнайбільше прислів’їв, у яких є числівники.
15. Запишіть і поясніть діалектні вирази, що вживаються у вашій місцевості.
16. Розподіліть вислови: точити ляси, тримати язик за зубами, голодна воля, проти віку нема ліку, бити байдики, відвести очі, добрий початок – половина справи, бути чи не бути, чиста совість, накивати п’ятами, не така лінь, як не хочеться за типами: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, прислів’я та приказки, крилаті вислови.
17. Напишіть твір-мініатюру, що розкриває значення фразеологізму народитися в сорочці
Практичне заняття № 10
Тема «Лексикологія. Повторення»