Прогноз вологозабезпеченості вегетаційного періоду
Для характеристики зволоженості або вологозабезпеченості сільськогосподарськ-их культур використовують прямі і посередні показники. До прямих відносяться запаси продуктивної вологи (мм) у шарах грунту 0-20 см і 0-100 см; до посередніх – гідротермічний коефіцієнт Г. Т. Селянінова (ГТК) і коефіцієнт зволоженості Д. І. Шашко (КЗ), на основі яких виділяються зони різної зволоженості. Ці коефіцієнти найбільш розповсюджені і уявляють собою відношення надходження вологи (опадів) до її максимально можливим витратам (випаровуванню).
Запропонований Г. Т. Селяніновим ГТК для оцінки ресурсів вологості і її кількості, яка необхідна рослинам, дорівнює відношенню суми опадів (мм) за період з температурою вище 10°С до сум активних температур вище 10°С за той же період (зменшених у 10 разів).
, (15.4)
де R - сума опадів за період активної вегетації, мм
Σt>10°C – сума активних температур за той же період, °С.
Гідротермічний коефіцієнт являється характеристикою зволоженості території (вологозабезпеченості). Припускається, що втрата вологи на випаровуваня у теплі місяці року приблизно дорівнює сумі активних температур зменшеній у 10 разів.
По Г.Т. Селянінову зволоженість вегетаційного періоду є надлишковою при ГТК > 2.0, посушливі явища спостерігаються при ГТК < 1.0 і сухі при ГТК < 0.5.
Використовуючи ГТК можливо оцінити яким чином будуть складатися умови зволожуваності у різні періоди вегетації, встановити строки початку, кінця і тривалості періодів з різним зволоженням. Синонім ГТК – умовний баланс вологи.
По багаторічним значенням ГТК на території України у період найбільшої потреби сільськогосподарських культур у воді (червень – серпень) виділяються такі зони (по М. Ф. Цупенко):
1. Полісся – зона оптимальних значень (ГТК – 1,3-1,6);
2. Лісостеп – слабо посушлива зона (ГТК – 1,0-1,3);
3. Степ – посушлива зона (ГТК – 0,7-1,0);
4. Дуже посушлива зона (на південь від зони 3) - ГТК – 0,4-0,7.
Коефіцієнт зволоженості (КЗ) по Д. І. Шашко розраховується за формулою
, (15.5)
де R – річна сума опадів, мм;
Sd – річна сума середньодобових дефіцитів вологості повітря, мб, ГПа.
Знаменники у формулах (15.4,15.5) кількісно дорівнюють випаровуванню. Значення ГТК = 1 і КЗ = 0,45 означають рівність опадів і випаровування.
Оцінка умов зволоженості по середнім багаторічним значенням ГТК і КЗ, а також вірогідність різних зволожених років у кожній зоні даються у табл. 4.
Таблиця 4
Оцінка умов зволоження по значенням ГТК і КЗ і
вірогідність різних зволожених років
| Зона зволоження | Середній багаторічний | Вірогідність різних зволожених років, % | ||||||
| ГТК | КЗ | Сухих | Дуже сухих | посушливих | Слабо посушливих | вологих | Надлишково вологих | |
| Надлишково волога | >1,6 | >0,60 | ||||||
| Волога | 1,6…1,3 | 0,60…0,45 | ||||||
| Слабо посушлива | 1,3…1,0 | 0,45…0,35 | ||||||
| Посушлива | 1,0…0,7 | 0,35…0,25 | ||||||
| Дуже посушлива | 0,7…0,4 | 0,25…0,15 | ||||||
| Суха | <0,4 | 0,15…0,10 |
Для оцінки умов зволоженості застосовують і інші коефіцієнти, запропоновані Н. В. Бова, М. І. Будико, П. І. Колосковим, Н. М. Івановим та ін. Необхідно вказати, що кожний із них має визначені недоліки.
Так, ГТК неможливо застосувати для оцінки умов зволоженості весною і восени, коли середньодобова температура нижче 10°С, крім того він не враховує весняних запасів вологи і як показник випаровування використовує тільки температуру повітря. Коефіцієнт зволоженості Д. І. Шашко також потребує введення поправок на річний хід опадів, так як опади взимку і літом нерівнозначні для рослин. Крім того, ці коефіцієнти характеризують зволоженісь території безвідносно до конкретних культур.