II. Нормування оборотних коштів у незавершеному вироб­ництві і витратах майбутніх періодів

І. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах

У складі виробничих запасів нормуються такі групи оборотних активів: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, па­ливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети. Здійсненню розрахунків передує визначення повного переліку видів перелічених матеріальних цінностей, що використовуються, а також кола постачальників вихідних матеріальних ресурсів.

Норматив оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатіввизначається за формулою:

H = O *N

де H — норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів, на­півфабрикатів (тис. грн);

О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн) — визначаються за кошторисом витрат на виробництво у IV кварталі планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат розраховується діленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90;

N — норма оборотних коштів (днів) —

включає такі елементи:

• транспортний запас — визначається як різниця між часом пе­ребування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та ча­сом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача;

• підготовчий час — час для прийняття, розвантаження, сорту­вання, складування матеріалів;

• технологічний запас — включає час на підготовчі операції: су­шіння лісоматеріалів, розкроювання матеріалів);

• поточний (складський запас) — норма оборотних коштів за­лежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномір­ності їх споживання у виробництві. У норму оборотних коштів, як правило, включають поточний запас у розмірі 50 % тривалості інтервалу між поставками;

• гарантійний запас — створюється з метою запобігання наслідків можливих перебоїв у постачанні. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50 % поточного запасу.

Норматив оборотних коштів щодо допоміжних матеріаліврозраховується множенням норми на величину одноденного їх вит­рачання за кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами і

групами допоміжних матеріалів розраховуються в такому самому порядку, як і для основних матеріалів.

Норматив оборотних коштів на паливовстановлюється для всіх видів палива (крім газу), що використовується як для техно­логічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Ве­личина нормативу оборотних коштів визначається за методом, ана­логічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на ос­новні матеріали.

Норматив оборотних коштів щодо таривизначається мно­женням норми, вираженої в гривнях, на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства у плановому році. Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної про­дукції (діленням потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).
Норматив на запасні частини для ремонтів машинвизначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметіввизначається окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використання у виробництві: господарський інвентар, спеціаль­ний одяг і взуття, спеціальний інструмент і пристосування і т. д.

II. Нормування оборотних коштів у незавершеному вироб­ництві і витратах майбутніх періодів

Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві по­винен забезпечувати ритмічний процес виробництва і рівномірне надходження готової продукції на склад.

Норматив виражає вартість початих, але не завершених виробництва виробів, які знаходяться на різних етапах виробничого процесу.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва н.3.в) визначається за формулою

Нн.з.в. = 3*Д*К,

де 3 — одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн) — об­числюються діленням витрат на випуск валової продукції (за ви­робничою собівартістю) у IV кварталі планового року на 90;

Д — тривалість виробничого циклу (днів) — тривалість вироб­ничого циклу відображає час перебування продукції в незаверше­ному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції і передачі її на склад. Визначається на ос­нові даних технологічних карт та інших планових нормативів ви­робництва;

К — коефіцієнт зростання витрат — характеризує ступінь го­товності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції.

Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від розподі­лу витрат протягом виробничого циклу. За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат (К) визначається за формулою:

К = А + 0,5Б / А+Б

де А — витрати, які здійснюються одноразово на початку виробни­чого циклу;

Б — наступні витрати, які включаються до собівартості продукції.

Якщо витрати на виготовлення одиниці продукції за днями ви­робничого циклу розподіляються нерівномірно, коефіцієнт зрос­тання витрат (К) визначається як середньозважений показник.

Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів включає виробничі витрати, здійснені в певному плановому періоді, і віднесені на собівартість продукції, котра випускатиметься в на­ступні періоди.

Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів (Нм.п) визначається за формулою:

Нм.п. = Ро + Рп- Рв

де Р0 — сума коштів, вкладених у ці витрати на початок заплано­ваного періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів;

Рп — витрати, що проводяться у плановому році, передбачені відповідними кошторисами;

Рв — витрати, які включаються до собівартості продукції за­планованого року та передбачені кошторисом виробництва