Аналіз виробничої та управлінської структури підприємства

Організаційна структура управління- це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури можуть бути як окремі працівники,

служби так і окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і функціональний характер.

В межах структури управління проходить управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і відповідно - права і відповідальність за їх виконання.

Зв'язок структури управління з такими ключовими поняттями менеджменту, як цілі, функції, процес, механізм функціонування є свідченням того, наскільки великим є вплив організаційної структури на всі сторони управління. Саме тому, менеджери всіх рівнів приділяють значну увагу принципам і методам формування структур, вибору типу або комбінації видів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці відповідно до цілей і завдань, що вирішуються.

Тому, організаційна структура повинна:

- відображати цілі і завдання організації, підпорядковуватись виробництву і змінюватись разом з ним;

- відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень працівників управління, які визначаються політикою, процедурами, правилами, посадовими інструкціями;

- відповідати соціально-культурному середовищу і умовам в яких вона буде функціонувати. Тому спроби сліпо копіювати структури управління, які мають успіх не призведуть до бажаного результату, якщо умови будуть різними;

- встановлювати відповідність функцій і повноважень посадової особи з однієї сторони і рівня культури з іншої.

Структура управління сервісного підприємства - це упорядкована сукупність взаємозалежних елементів, що забезпечують його функціонування як єдиного цілого.

Управляти організаційною структурою - означає оптимально розподілити цілі і завдання між працівниками організації.

Лінійно-функціональна структура управління-ця структура є найпоширенішим видом структури бюрократичного типу, характеризується великим числом горизонтальних і вертикальних зв'язків і незначною участю низових ланок управління в прийнять рішень. Керівники при цій системі поділяються на лінійних і функціональних. Основою побудови такої системи є: а) лінійна вертикаль управління; б) спеціалізація управлінської праці за функціональними ознаками (техніка, економіка, маркетинг, виробництво фінанси тощо).

Керівнику організації безпосередньо підпорядковуються його заступники за функціями (маркетинг, фінанси, персонал тощо). Лінійно-функціональні структури управління найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, часто, які повторюються і рідко змінні завдання та функції (на невеликих підприємствах, а також на підприємствах з масовим або крупносерійним типом виробництва). Коли виробництво стає складнішим або гнучкішим лінійно-функціональна структура змінюється з метою зниження рівня централізації. Одним з напрямів децентралізації є впровадження лінійно-штабної структури управління.

На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» використовується лінійно-функціональну організаційну структуру.

Рис.1. 1. Організаційна структура управління ПрАТ «МЗМВ» «Оскар».

Багаторічний досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарату управління доводиться виконувати безліч рутинних, часто повторюваних процедур і операцій при порівняльній стабільності управлінських завдань і функцій: за допомогою твердої системи зв'язків забезпечується чітка робота кожної підсистеми й організації в цілому .
До недоліків лінійно-функціональної структури управління відносяться:

- відсутність тісних взаємозв'язків між виробничими відділеннями;

- недостатньо чітка відповідальність, оскільки готує рішення, як правило, не бере участі в його реалізації;

- надмірно розвинена система взаємодії по вертикалі, а саме: підпорядкування по ієрархії управління, тобто, тенденція до надмірної централізації.

Безпосереднє управління підприємством здійснює директор ПрАТ «МЗМВ» «Оскар».У безпосередньому підпорядкуванні директору знаходяться директор з персоналу, комерційний директор, директор з логістики та фінансовий директор.

Основну відповідальність за здійснення бізнес-процесів з продажу мінеральної води зі складу несе комерційний директор, він відповідає за закупівлю води та їх реалізацію. На нього одного покладено функції з пошуку постачальників і формуванню клієнтської бази, а також функції з проведення переговорів та укладення договорів. Якщо на першому етапі діяльності підприємства зусиль однієї людини за даними напрямками було достатньо, то на даний момент варто задуматися над впровадженням посади менеджера з продажу, який візьме на себе блок з формування клієнтської бази, переговори з потенційними клієнтами та підписання договорів. Це дозволить комерційному директору більш ретельно аналізувати пропозиції від постачальників, знаходити більш вигідні варіанти співпраці, що дозволить не тільки зменшити навантаження на нього, а й оптимізувати показники собівартості продажів зі складу. Виконавські функції в розглянутих бізнес-процесах, таких як закупівля, зберігання та реалізації води зі складу, розподілені оптимально.

В силу того, що підприємство належить до підприємств великого бізнесу, воно має можливості утримувати додаткових співробітників для здійснення забезпечують бізнес-процесів. Саме тому, такі що забезпечують процеси, як забезпечення безпеки і юридичне обслуговування передані на аутсорсинг. Контроль за оперативним та якісним виконанням забезпечують функцій несе директор з персоналу. На нього ж покладено відповідальність за організацію адміністративно-господарського забезпечення діяльності компанії. Він розраховує оптимальну суму коштів, яку підприємство може дозволити витратити на здійснення даного бізнес-процесу. Він же контролює цільове використання виділених коштів. В якості основних методів управління на даному підприємстві застосовують економічні методи управління. В якості основних методів управління тут виступає система заробітної плати і преміювання. Причому, оплата праці менеджера безпосередньо пов'язана з результатами його діяльності в сфері відповідальності або з результатами діяльності всієї фірми.