Суть та види страхових послуг у автотранспорті

У сучасному динамічному суспільстві використовуються різні транспортні засоби, які є об'єктами підвищеної небезпеки і тому потребують захисту, зокрема, страхового. Страхування транспортних засобів від небезпек називають транспортним страхуванням. Залежно від виду шляху воно поділяється на: морське, річкове, наземне, повітряне, змішане. Страхування наземного автомобільного та водного (окрім окремих видів) транспорту здійснюється у добровільній формі, а страхування повітряного транспорту — в обов'язковій. Значний інтерес виявляють нині до страхових автотранспортних послуг.

Страхові автотранспортні послуги включають:

страхування корпусу машини (каско страхування);

страхування цивільної відповідальності власника транспорту у внутрішньому русі та в міжнародному автомобільному русі ("Зелена картка");

страхування вантажів (карго страхування).

У більшості страхових компаній портфель автотранспортних ризиків займає від 40 до 80 % загального обсягу. Для страхових автотранспортних послуг (це їх особливість), є поширеними випадки значної кількості злочинів. За оцінками Європейської страхової комісії, наприкінці 90-х років XX ст. із загальної кількості виявлених страхових злочинів понад 60 % скоювалися саме в автотранспортному страхуванні, зокрема в страхуванні автокаско та страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів [21, с. 74]. У 2004 р. російські шахраї заробили на авто страхуванні 150 млн. дол., в основному на фіктивних аваріях і викраденнях [6, с. 54].

Найчастіше страхових злочинців класифікують на випадкових, ситуативних і професійних. Випадкові та ситуативні злочинці укладають договір страхування без задуму здійснення страхового злочину. Здійснити злочин спонукають певні умови, зокрема, випадкового злочинця "штовхає" до злочину можливість отримання більшої суми страхового відшкодування. Ситуативного злочинця до злочину "схиляє" ситуація, що не пов'язана із страхуванням (наприклад, повернення боргу). Небезпечними є професійні злочинці, які укладають договір страхування з наміром здійснити страховий злочин. Аналіз страхових злочинів засвідчив, що більшість із них скоюються при настанні страхового випадку. Найбільш поширеними злочинами є:

використання викрадених бланків полісів;

заниження страховим агентом суми страхової премії;

використання підроблених бланків і печаток;

 

внесення до поліса додаткових водіїв без відома страхової компанії;

фальсифікація обставин ДТП або пошкодженого автомобіля (заміна номерних знаків, фальсифікація акта про ДТП, заміна справних деталей на ушкоджені);

інсценування аварій;

подвійне страхування та подвійне відшкодування;

оформлення полісів після ДТП;

фальсифікація результатів технічної експертизи.

Основні види шахрайства на ринку авто страхування — це завищення страхової суми із пред'явленням фіктивної довідки, страхування в кількох страхових компаніях, фіктивне викрадення, "аварія" вже ушкодженої машини.

Розглянемо детальніше каско страхування. Страхові компанії — лідери з каско страхування у першому кварталі 2006 р. представлені у додатку 4, табл. 2. Основні тенденції цього виду страхування в Україні є такими:

Найбільше страхують недорогі європейські іномарки. Вартість страховки залежить від кількох груп чинників: перша пов'язана із самим автомобілем (вартість, марка, оснащення відповідними засобами охоронної сигналізації); друга група пов'язана з експлуатацією авто (умови зберігання, маршрут пересування, вік та стаж водіїв); третя — кількість охоплюваних ризиків, розмір франшизи, послуги, що надаються у разі настання страхового випадку. Вартість авто та його марка прямо впливає на розмір страхового тарифу: що дорожче коштує автомобіль, то вищим буде розмір страхового тарифу.

На страхування приймаються автомобілі віком до десяти років (у більшості страхових компаній), ненові автомобілі страхуються з урахуванням зносу деталей, і вартість страхового поліса є вищою.

Страхові компанії можуть надавати додаткові послуги: евакуацію, техдопомогу, юридичну підтримку. В одних страхових компаніях ці послуги входять в обов'язкову програму страхування (що підвищує вартість страхового поліса), в інших ці послуги пропонуються на добровільних засадах.

Страховики часто використовують систему "бонус - малус", яка передбачає знижки при укладенні договору страхування автокаско на наступний рік, якщо у першому періоді дії договору не було страхових випадків, а також надбавки, якщо мали місце страхові випадки з вини власника (чи експлуатанта) автомобіля. Знижки діють тільки для транспортних засобів, що страхувалися на повну вартість та строком страхування не менше одного року.

Система "бонус - малус" передбачає визначення розміру страхового тарифу залежно від класу транспортного засобу. При укладенні договору страхування на наступний рік страховик проводить перегляд класу системи "бонус - малус". Зміна класу за каско проводиться таким чином:

 

клас збільшується, якщо протягом року сплачено страхові відшкодування за ДТП, яка сталася з вини особи, яка керувала транспортним засобом. Кожна ДТП збільшує клас на одну одиницю;

клас залишається без змін, якщо протягом року сплачено страхові відшкодування за претензії щодо ДТП, які сталися не з вини особи, яка керувала транспортним засобом;

клас зменшується на одну одиницю, якщо протягом року не було жодної претензії.

5. У вітчизняній страховій практиці невирішеною є проблема правильної оцінки ринкової вартості дорожнього транспортного засобу як неушкодженого при страхуванні, так і пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді (для визначення ймовірної суми відшкодування при врегулюванні страхових випадків). Особливо гострою є проблема відсутності низки положень з методичного забезпечення проведення оцінки розміру матеріального збитку [1, с. 3].

Зупинимось на характеристиках договору страхування автотранспортного засобу детальніше. Такий договір страхування укладається з дієздатними громадянами або юридичними особами на користь власника чи будь-якої іншої особи, яка використовує транспортний засіб на законних підставах. У більшості випадків строк дії договору страхування становить від двох тижнів до одного року.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

До страхових випадків належать:

— пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин;

незаконне заволодіння транспортним засобом (крадіжка), а також пошкодження або знищення його частин, що викликані незаконними діями третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу;

пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, а також пожежі чи самозаймання транспортного засобу.

До страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не проводиться при знищенні чи пошкодженні транспортного засобу внаслідок:

умисних дій страхувальника, осіб, які користуються транспортним засобом на законних підставах;

гниття, корозії та інших природних хімічних процесів матеріалів, що застосовуються у транспортному засобі;

використання страхувальником транспортного засобу в незадовільному технічному стані;

управління транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або перебуває у стані алкогольного сп'яніння тощо.

Кожна страхова компанія визначає причини відмови у виплаті страхового відшкодування, що зазначаються у договорі й правилах з цього виду страхування.

На страхування приймається транспортний засіб у непошкодженому стані, що пройшов техогляд в установлений строк і не застрахований в інших страхових компаніях за тими ж видами ризиків. Страхова компанія не приймає на страхування багаж, що перевозиться застрахованим транспортним засобом.

Не приймаються на каско страхування також транспортні засоби, що мають серйозні пошкодження і значну корозію за оцінкою страхової компанії.

Транспортний засіб може бути застрахований:

на повну вартість: страхова сума дорівнює вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

на суму в частці від повної вартості (пропорційне страхування): страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки пропорційно відношенню страхової суми до повної вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

із застосуванням "системи першого ризику": повна виплата збитків у межах страхової суми, незалежно від того, яку частину від дійсної вартості складає страхова сума.

Дійсна вартість транспортного засобу може визначатись на підставі:

рахунка-фактури заводу-виробника чи офіційного дилера;

довідкових матеріалів для визначення ціни транспортних засобів;

висновку експерта щодо вартості транспортного засобу на момент укладання договору.

Якщо виявиться, що при укладанні договору страхування страхова сума свідомо була завищена страхувальником, то страховик провадитиме відшкодування із розрахунку дійсної вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діяли на момент укладання договору страхування.

Невід'ємною умовою укладання такого договору страхування є застосування безумовної (у більшості випадків) або умовної франшизи. Страхові компанії зазначають у правилах страхування розмір франшизи, яка залежить від типу транспортного засобу і страхових випадків.

Процес укладання договору страхування автотранспорту, права й обов'язки сторін не відрізняються від тих, що нами розглядалися у попередніх темах. Договір страхування автотранспорту укладається на підставі письмової заяви. При заповненні бланку заяви страхувальнику необхідно відповісти на низку запитань, на підставі яких визначається розмір страхового тарифу.

 

При укладанні договору страхування страхувальник надає страховику:

можливість оглянути об'єкт страхування (автотранспорт) у світлий час доби;

усі необхідні дані про об'єкт страхування, за достовірність яких він несе відповідальність;

інформацію про договори страхування автокаско, що укладені щодо цього об'єкта страхування з іншими страховими компаніями.

При зміні рівня цін на транспортні засоби та проведення їх відновлювального ремонту під час дії договору страхування за згодою сторін може бути переглянуто розмір страхової суми з внесенням відповідних змін щодо розміру страхової премії. Зміни у розмірі страхової суми та страхової премії фіксуються у страховому полісі та у заяві на страхування.

Страховик та страхувальник при укладенні договору страхування каско мають дотримуватися своїх обов'язків, які вказуються у договорі страхування. Зокрема, страхувальник має право:

Звернутися до страховика для внесення змін у поліс при зміні власника застрахованого транспортного засобу, в іншому разі страхове відшкодування не виплачується.

Призначити будь-яку особу (декількох осіб — із зазначенням відсоткового співвідношення між ними) для одержання страхового відшкодування у разі своєї смерті.

Залежно від характеру та обставин настання страхового випадку страхувальник має надати низку документів: довідки відповідних органів, станцій технічного обслуговування щодо технічного стану транспортного засобу, окремих його вузлів та агрегатів, заяву, страховий поліс тощо. Вибір станції технічного обслуговування страхувальник зобов'язаний узгодити зі страховиком, у протилежному разі страхова компанія має право переглянути і змінити розмір страхового відшкодування.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки. Сума страхових відшкодувань за один або декілька страхових випадків не може бути більшою за страхову суму, що обумовлена договором страхування, і перевищувати прямі збитки.

Розмір збитків визначається:

у разі знищення чи незаконного заволодіння транспортним засобом розміром страхової суми;

при пошкодженні транспортного засобу аварійним комісаром страхової компанії за обсягом необхідних відновлювальних робіт унаслідок страхового випадку;

витратами на рятування транспортного засобу і приведення його у порядок у зв'язку з настанням страхового випадку.

 

Пошкоджені при страховому випадку частини, деталі до транспортного засобу, заміна яких має бути оплачена при відшкодуванні збитків, повинні бути передані страховику. Інакше дія договору страхування припиняється.

Якщо у період дії договору страхування страхові випадки виникали неодноразово, то подальші виплати страхового відшкодування провадитимуться з розрахунку зменшеної страхової суми на розмір сум, що були раніше виплачені. Страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право пред'явити позов до особи, яка винна у заподіянні збитків, відповідно до чинного законодавства.

Отже, дотримуючись обов'язків та прав за договором страхування автокаско, страхувальник отримає страхове відшкодування і тим самим компенсує понесені збитки чи їх частину. Поліс автокаско забезпечує комплексний страховий захист автомобілів від викрадення, втрати товарної вартості та пошкодження внаслідок ДТП, протиправних дій третіх осіб, стихійних лих, пожеж.