Є) перевірка проведених розрахунків
∆у = 
= 
Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок треба додержуватись визначеної послідовності розрахунків:
- в першу чергу треба враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників;
- якщо модель представлена декількома кількісними і якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу.
Таким чином, застосування способу ланцюгових підстановок вимагає знання взаємозв’язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати.
Абсолютні різниці– цей спосіб є однією з модифікацій способу ланцюгових підстановок, його різновидом, спрощеним варіантом. В економічних розрахунках він застосовується в тих же випадках що і спосіб ланцюгових підстановок, а також для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника. Найефективніше він застосовується в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях.
Для визначення відокремленого впливу кожного з факторів на результативний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого взаємозв’язаного з ним факторного показника. При цьому слід пам’ятати, що показник перед яким обчислена різниця береться в фактичному значенні, послідуючий – в базисному значенні.
Вплив обчислених різниць на загальне відхилення результативного показника визначається в тій же послідовності, що і при способі ланцюгових підстановок. Однак величина впливу факторного параметру визначається безпосередньо в підсумку кожного розрахунку.
Розглянемо техніку застосування способу абсолютних різниць для мультиплікативної моделі:
у = 
(5)
Визначаємо вплив кожного факторного параметра (а; в; с; d) на зміну результативного показника (∆у = ):
а) вплив фактора “а”
∆у(а) = 
б) вплив фактора “в”
∆у(в) = 
в) вплив фактора “с”
∆у(с) = 
г) вплив фактора “d”
∆у(d) = 
д) перевірка проведених розрахунків
∆у = 
Таким чином, застосовуючи спосіб абсолютних різниць можна одержати аналогічні результати, що і при способі ланцюгових підстановок.
Відносні різниці– цей спосіб, як і попередній, застосовується для визначення впливу факторів на зміну результативного показника тільки в мультиплікативних і адитивно-мультиплікативних моделях.
Порядок розрахунку впливу факторів на прикладі моделі А=ВхСхD має наступний вид:
1. Розраховуємо відносні відхилення факторних показників:
ΔB% = 
ΔC% = 
ΔD% = 
2. Вплив кожного фактора на результативний показник обчислюємо наступним чином:
ΔA(B) = 
ΔA(C) = 
ΔA(D) = 
Індексний спосіб -він застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним способом є обсяг реалізації продукції (товарів), який формується під впливом фізичного обсягу продукції (товарів) і цін на них.
За допомогою агрегатних індексів можна виявити вплив різних факторів на зміну рівня результативного показника в мультиплікативних і кратних моделях.
Для прикладу візьмемо індекс обсягу реалізації продукції (товарів):
Iрп = 
, (6)
Він відображає зміну фізичного обсягу реалізації продукції (g) і цін (р) на продукцію підприємства і рівняється помноженню цих індексів:
Iрп = 
.
Агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції (Ig) і цін на продукцію мають вигляд:
Ig = 
; Iр = 
, (7)
За допомогою наведених індексів можна визначити вплив факторів на обсяг реалізації продукції , як різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу:
∆РП(g) = 
;
∆РП(р) = 
.
Застосування індексного способу для виявлення впливу факторів на результативний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу у = а х в . Застосування цього способу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке.
Інтегральний спосіб - цей спосіб застосовується для виміру впливу факторів в мультиплікативних, кратних і комбінованих моделях.
Використання інтегрального способу дозволяє отримати більш точні результати розрахунку впливу факторів в порівнянні зі способами ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць і уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів, тому, що в даному випадку результати не залежать від місцезнаходження факторів в моделі, а додатковий приріст результативного показника, який утворився від взаємодії факторів, розкладається між ними порівну.
Таким чином, інтегральний спосіб дозволяє досягнути повного розкладання відхилень результативного показника по факторам і тому є універсальним.
В економічному аналізі для використання інтегрального способу застосовуються стандартні формули. Наведемо основні з них для різних моделей:
1. z = 
(8)
∆ z(х) = 
;
∆ z(у) = 
Таким чином, використання інтегрального способу не требує знань всього процесу інтегрування. Достатньо в готові робочі формули підставити необхідні числові дані і зробити відповідні розрахунки за допомогою калькулятора чи обчислювальної техніки.
Слово резерв у перекладі на українську мову означає запас, зберігати, зберігати. У зв'язку з цим в економічній літературі поняття резерв використовується в двох напрямках:
- резервами вважаються запаси ресурсів, що необхідні для безперебійної роботи підприємства;
- резервами вважаються можливості підвищення ефективності господарської діяльності.
Для підрахунку величини резервів в економічному аналізі використовують ряд засобів:
1. Засіб прямого рахунку. Застосовується для підрахунку резервів екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового чи залучення величини безумовних втрат ресурсів. Приклад: у звітному періоді було додатково придбано 500 одиниць продукції, чистий прибуток одержуваний при реалізації одиниці товару – 200 грн., отже додатково буде отримано 500 х 200 = 100 тис. грн. чистого прибутку.
2. Засіб порівняння. Застосовується для підрахунку величини резервів інтенсивного характеру, коли втрати ресурсів або можлива їх економія визначається в порівнянні з плановими нормами, або з мінімальними витратами на одиницю продукції. Приклад: для одержання одиниці продукції фактично витрачено 22 кг. сировини при нормі – 20 кг, фактичний обсяг виробництва – 20000 шт. звідси видно, що перевитрати ресурсів на одиницю продукції складають 2 кг.(22-20), а на весь обсяг виробництва 40 тонн (2 х 20000), у результаті чого отримано продукції на 2000 одиниць менше (40000 / 20), у порівнянні з планом. Це невикористаний резерв підприємства.
3. Засоби детермінованого факторного аналізу: ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, інтегральний метод. Приклад: якщо обсяг товарообігу змоделювати у виді добутку чисельності працівників на продуктивність їхньої праці. При цьому фактична чисельність персоналу – 12 чіл., можлива – 15; фактична продуктивність 1 працівника – 3,4 тис. грн., можлива – 4,0 тис. грн., Отже:
- засіб абсолютних різниць:
Р↑ ТОч = (Чм - Чф) х ПРф = (15 - 12) х 3,4 = 10,2
Р↑ТОпр = (ПРм – ПРф) х Чм = (4,0 - 3,4) х 15 = 9,0
- засіб ланцюгових підстановок:
ТОф = Чф х ПРф = 12 х 3,4 = 40,8
ТО умов = Чм х ПРф = 15 х 3,4 = 51,0
ТОм = Чм х ПРм = 15 х 4,0 = 60,0
Р↑ ТО общ = ТО м – ТО ф = 60 – 40,8 = 19,2
Р↑ ТО год = ТО умов – ТО ф = 51 – 40,8 = 10,2
Р↑ ТО пр = ТО м – ТО умов = 60 – 51 = 9,0
- інтегральний засіб:
Р↑ ТЕ ч = Р↑ Ч х ½ (ПР ф + ПР м) = (15 - 12) х ½ (3,4 + 4,0) = 7,4
Р↑ ТЕ пр = Р↑ ПР х ½ (Чф + Чм) = (4 – 3,4) х ½ (12 + 15) = 8,1
Усі виявлені резерви повинні бути підкріплені відповідними заходами. Тільки в цьому випадку величина резервів буде реальною й обґрунтованою.