Нормативні акти: ознаки та види

Правовий акт — акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).

Ознаки правового акта:

1) виражає волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні веління;

2) має офіційний характер, обов'язковий для виконання;

3) спрямований на регулювання суспільних відносин;

4) встановлює правові норми, а також конкретні правовідносини;

5) може бути актом-документом, зміст якого фіксується у встановленій законом документальній формі, і актом-дією, за допомогою якого виникає юридичний результат (встановлення правових норм, їх застосування і т.д.);

6) становить юридичний факт, що спричиняє певні правові наслідки.

Види правових актів за формою вираження:

1) письмовий (акт — документ);

2) усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);

3) конклюдентний (акт — дія).

Види правових актів за юридичною субординацією:

• нормативні, що регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими;

• індивідуальні (ненормативні), що породжують права і обов'язки лише у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку;

• інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), що мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти.

Слід мати на увазі, що, крім зазначених класичних актів -нормативних, індивідуальних, інтерпретаційних — є акти змішаного нормативно-конкретного змісту, тобто такі, що складаються з нормативних і індивідуальних норм. Вони притаманні ряду правових систем романо-германського типу.

Є нетипові (спеціалізовані) акти — акти, що затверджують положення, правила статутів, або акти, що скла даються з декларацій, закликів, звернень.

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:

• закони;

• підзаконні нормативні акти.

Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта — це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.

Види нормативно-правових актів за сферою дії:

• загальні;

• спеціальні;

• локальні.

Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:

• акти встановлення норм права;

• акти заміни норм права;

• акти скасування норм права.

Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:

• цивільні;

• кримінальні;

• адміністративні;

• кримінально-процесуальні;

• адміністративно-процесуальні та ін.

Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства іменуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Адміністративно-процесуальний кодекс та ін.).

Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні:

Верховна Рада України — закони і постанови,

Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);

Президент України — укази (нормативні та ненормативні) / розпорядження;

Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження;

керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження,

голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження;

місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і відділень — нормативні накази;

адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.


Нормативно-правові акти

 

Нормативно-правовий акт (від лат. actum – документ) – це юридичний документ, який приймається органами державної влади або уповноваженими державою іншими суб’єктами, має формально-визначений, загальнообов’язковий характер, норми якого охороняється державною владою від порушень.

Нормативно-правові акти мають наступніознаки:

- як форма (джерело) праванормативний акт є способом існування і вираження змісту правових норм;

- офіційний, владний (вольовий ) характер.Нормативно-правовий акт приймається (ухвалюється, санкціонується) компетентними державними органами або народом (на референдумі) за визначеною процедурою, а також іншими суб’єктами, уповноваженими державою, в межах своєї компетенції;

- юридичну сила (чинність).Це специфічна особливість нормативних актів що розкриває їх співвідношення і залежність за ступенем формальної обов’язковості, яка визначається:

а) місцем і роллю органу, що видав акт в апараті держави і виражає його правомочність на прийняття цих актів;

б) порядок введення їх в дію, а також порядок їх скасування;

в) час набрання чинності.

Нормативно-правові акти за юридичною силою (чинністю) поділяються на закони і підзаконні акти, які у сукупності складають ієрархічну систему писаного права;

- загальнообов’язковий характер.Нормативні акти є обов’язковими для виконання всім населенням і державою, в чому й проявляється їх загальний характер;

- мають чинність у часі, просторі та по колу осіб відповідно до законодавства;

- формально-визначений та системний характер.Вони мають зовнішню форму у вигляді певного юридичного документа, мають офіційну назву (декларація, конституція, закони, укази, рішення, декрети, постанови тощо), правові атрибути, внутрішню структурованість (побудову), що забезпечує можливість оперативного внесення змін в їх зміст з метою нормативного реагування на тенденції розвитку суспільних відносин, публікується в офіційних виданнях;