Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

лаб

інд

ср

лаб

інд

ср

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Лінгвоекологія в системі неоекології.

Тема 1. «Екологія українського слова» як навчальна дисципліна

Тема 2. Від екології до неоекології. Неоекологія як мультидисциплінарна та світоглядна наука.

Тема 3 Основні проблеми лінгвоекології

Тема 4 Еколінгвістичні погляди на перспективи розвитку мов світу

Разом – зм. модуль 1

Змістовий модуль 2. Мова і держава

Тема 5. Принципи мовної політики

Тема 6. Еколінгвістична ситуація в Україні

Тема 7. Двомовність: теоретичні засади і реалії сьогодення

Тема 8. Мови національних меншин. Проблема другої державної мови в Україні.

Разом – зм. модуль 2

Усього годин

Модуль 2

Змістовий модуль 3. Мова і соціосфера

Тема 9 Літературна мова як опрацьована форма національної мови.

Тема 10. Поняття про соціальні діалекти, професійні соціолекти.

Тема 11. Сленг. Жаргони. Таємні мови.

Тема 12. Мішані різновиди мовних утворень.

Разом – зм. модуль 4

Змістовий модуль 4.Суржик у системі розмовних форм побутування мови.

Тема 13. Інтерференційні явища в мовленні. Суржикізми, суржикізація.

Тема 14. Уникнення мовних анормативів, пов’язаних із вживанням суржикізмів у різних сферах мовлення

Тема 15. Значення усного публічного мовлення, зокрема радіо- і телемовлення, в розвитку української літературної мови

Разом – зм. модуль 4

Усього годин

Усього

Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	«Екологія українського слова» як навчальна дисципліна
	Від екології до неоекології. Неоекологія як мультидисциплінарна та світоглядна наука
	Основні проблеми лінгвоекології
	Еколінгвістичні погляди на перспективи розвитку мов світу
	Принципи мовної політики
	Еколінгвістична ситуація в Україні
	Двомовність: теоретичні засади і реалії сьогодення
	Мови національних меншин. Проблема другої державної мови в Україні
	Літературна мова як опрацьована форма національної мови
	Поняття про соціальні діалекти, професійні соціолекти
	Сленг. Жаргони. Таємні мови
	Мішані різновиди мовних утворень.
	.Інтерференційні явища в мовлення. Суржикізми, суржикізація.
	Уникнення анормативів, пов’язаних із вживанням суржикізмів у різних сферах мовлення
	Значення усного публічного мовлення, зокрема радіо- і телемовлення, в розвитку української літературної мови

Методи контролю

Контроль виконання самостійної роботи студента здійснюється у формі, колоквіумів, співбесід, поточного тестування, перевірки рефератів та інших письмових завдань.

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Модуль 1

Модуль 2

Зм. модуль 1

Зм. модуль 2

Зм. модуль 3

Зм. модуль 4

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т1, Т2 ... Т9 – теми

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку	Залік
А	90 – 100		Відмінно	Зараховано
В	81-89		Дуже добре
С	71-80	Добре
D	61-70		Задовільно
Е	51-60	Достатньо

Методичне забезпечення

а)Завдання для самостійного опрацювання,

1. З’єсуйте значення терміна екологія.

2. З наукової літератури, з періодики випишіть 15 – 20 словосполучень, у яких є іменник екологія (в т. ч. і як частина складноскорочених слів) чи похідний прикметник екологічний. Записи паспортизуйте.

3. а) Яке з наведених нижче значень терміна антропоцентризм Вам найбільше імпонує? Чому?

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр), світогляд, згідно з яким центром і вищою метою світового порядку [ це – мирні взаємини, спокій, коли немає ворожнечі, війни, сварки. – О.С.]. А. – одна з найбільш послідовних засад, яких дотримується теологія.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) – антинаукове, пов’язане з релігією та ідеалізмом уявлення про людину як кінцеву мету світового порядку і центру Всесвіту; різновид теології.

Философская энциклопедия: В 5-х т. – М., 1960 – 1970.

Антропоцентризм – (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) філософський світогляд, що визнає людину центром і найвищою метою розвитку живої природи.

Большой медицинский словарь

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр), філософське вчення, згідно з яким людина – центр Всесвіту і мета всіх подій, що відбуваються у світі.

Википедия

Антропоцентризм (від гр. anthropos – людина і лат. сentrum – центр) – різновидність теології, філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом “за своїм образом і подобою”.

Антропоцентризм – це принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови. Сам термін був вперше вжитий в добу Відродження. Суть його полягає в тому, що центр Всесвіту переноситься від проблем світобачення до конкретних проблем людини.

б) Можливо, Ви натрапили на інше визначення цього терміна. Наведіть його, прокоментуйте.

На основі довідкової літератури з’ясуйте зміст поняття філософська антропологія.

4. Як треба розуміти поняття теоантропоцентризм? Як розуміти поняття мовна стійкість? Яке значення має вислів мовна компетенція?

5. Як розуміти крилатий вислів німецького філософа І. Канта моральний імператив?

6. Чому такі людські вади, як невдячність, заздрість, зловтіха І. Кант називав диявольськими?

7. Беручи до уваги етимологію, поясніть значення старослов’янізмів сотворити, совість.

8. Поясніть етимологію слова злодій.

9. Одна із заповідей Божих – не вкради. Поясніть, що можна вкрасти.

а) У трьох Євангеліях Нового Заповіту подано притчу про сіяння Слова Божого. Прочитайте, прокоментуйте.

б) Чому відомий американський дослідник Джон Пітерс цю притчу назвав архіпритчею, а свою книгу з історії людської комунікації „Слова на вітрі”?

10. Запишіть (дотримуючись бібліографії) 10-12 назв праць, присвячених проблемам культури мови. Дві праці опрацюйте докладно, законспектуйте їх.

11. Які праці про культуру мови(запам’ятайте її назву, автора) впродовж останніх двох років Ви прочитали в Інтернеті, в періодичних виданнях. Подайте дві ксерокопії, вказуючи назву видання чи адресу Інтернету, дату, сторінки.

12. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

а) Мовна ситуація в рідному місті (селі).

б) Моє мовне середовище.

в) Мій досвід двомовності.

г) Суржикомовні партії в художньому творі.

д) Мовна ситуація на телеканалі ...

е) Мовна ситуація в школі, де я вчилася.

є) Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

13. а) Поданий нижче текст проаналізуйте з погляду розкриття мовними засобами людських характерів (текст з газети “Буковина” за 8 січня 1906 р. Передрукований зі щоквартальника “Український смисл”, 2008, №1-2; стаття С.Я. Єрмоленко)

Коли предобрий Господь сотворив людей, прийшло йому на думку, що воно добре б було, щоб кождий власним трудом заробляв на життя. Тим-то одної гарної днини приказав Він ангелам скликати усіх людей на одно місце, а коли їх почислив, казав принести собі величезний міх, в якім містилися всі ремесла і усі заняття. І почав їх між присутніх розпайовувати. 1 так став один столяром, третій кравцем, четвертий моряком і т. д. <...> А в своїй безмежній премудрості Господь поділив так, що все відбулося по найбільшій справедливості: хто мав довгий язик, дістав адвокатуру, хто був „палкий” - став жовніром, хто скорим кроком ступав в життя - касиром, хто вказував нахил до дрімоти - міністром. Так перепаював Господь усе, аж мішок став порожній, а не забув і тих, що багато гріхів мали до спокутування, сих поробив народними учителями і помічниками урядників”. А далі йдеться у притчі про професію журналіста, для якого не вистачило ремесел і люди мали поділитися з ним: Люди почали роптати, але відмовити годі було, тільки кождий - як се звичайно діється, коли хто приневолений до жертви - порішив в душі віддати в дарунок найгіршу частину своєї професії. Адвокат, приміром, пожертвував свої брехні, артист - свою заздрість, жовнір - нахил до поєдинків, народний учитель зложив на жертовнику частину своєї нужди. Один поет тільки віддав дещо ліпшого: свої мрії і своє натхнення. Можна собі уявити, яка мішанина вийшла з такої збірки. Милосердний Господь не дуже-то нею утішився. „Що почати нам з отсим Сорокатим Іваном?” - сказав. Але нове людське дитя засміялося глумливо і відповіло: „Не журіться, Пане, вже я з тим дам собі раду яко журналіст”. Сказав і поплівся у світ ...”

б) За жанром цей текст – притча. Які особливості цього жанру? Які притчі знаєте?

14. Подаємо кілька характеристик студентського сленгу. Яка Вам подобається і чому. Додайте свої.

1) Сленг є мовою жартівливою й ексцентричною (Данський мовознавець Отто Єсперсен).

2) У студентському сленгу є бажання їхніх носіїв бути оригінальними, дотепними, уникати затертих слів і висловів (К. Тищенко).

3) Це своєрідна гра, де нове виникає там, де фактично немає потреби в новому і де нові вислови поряд зі старими виконують функцію емоційного урізноманітнення (Ґраб’яс – польський дослідник).

15. Запишіть слова зі студентського сленгу, пов’язані із навчанням.

16. Подаємо деякі специфічні слова, які вживають студенти Києво-Могилянської академії.

фреш – „студент-першокурсник”,

вірус ходячий – „набридлива людина”,

перебендя – „особа, що занадто часто в гуртожитку навідується в гості”,

забужко – „забудьковата людина”,

треба дискету замінити – „потрібно відпочити”,

мишкою крути – „напружено думай”,

на прощу до Вернади – „поїхати до національної бібліотеки ім. Вернадського”,

піти по манівці (з англ. money) – „піти по стипендію”.

Запишіть слова-сленгізми, утворені у Вашому студентському середовищі.

17. Проаналізуйте тексти з погляду використання в них українських і російських лексем. Який це тип мовлення?

18. Від запозиченого слова хакер утворено ряд слів – хакеряка, хакерство, хакерня, які функціонують у мові преси.

а) Яку особливість української мови відбиває цей процес?

б) Підберіть аналогічні приклади.

19. Скласти словничок базових понять дисципліни.

Б) Тестові завдання

Кому належить афоризм “Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові”.

1) Григору Тютюнникові.

2) Іванові Франкові.

3) Генріху Ґете.

Хто із наших поетів у час, коли велися гострі дискусії про статус української мови, виважено, з почуттям глибокого достоїнства, написав поезію, в якій є строфа:

Діалект, а ми його надишем

Міццю духу і огнем любові

І нестертий слід його запишем

Самостійно між культурні мови

1) Микола Вороний.

2) Іван Франко.

3) Леся Українка.

Хто автор наведеного нижче вислову?

Особа, що не знає добре своєї соборної літературної мови та своїх рідномовних обов’язків, не може бути робітником пера.

1) Павло Мовчан.

2) Іван Огієнко.

3) Іван Драч.

Кому із російських поетів належать слова:

Я постою у края бездны

И вдруг пойму, сломясь в тоске,

Что все на свете только песня

На украинском языке.

2) О. Твардовський.

3) В. Маяковський.

4) Л. Кисельов.

Кому із відомих педагогів належать слова:

Відберіть у народу все – і він все може повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її; нову Батьківщину навіть може створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ.

1) К. Ушинський.

2) А. Макаренко.

3) Г. Ващенко.

Хто автор поданих нижче поетичних рядків?

Ну що б, здавалися, слова…

Слова та й голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

1) Леся Українка.

2) Т. Шевченко.

3) І. Франко.

Хто із українських поетів своє життєве кредо висловив в рядках:

Ти правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття.

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

1) Василь Симоненко.

2) Борис Олійник.

3) Василь Стус.

Котре визначення терміна койне правильне ?

1) Койне – один з різновидів міждіалектного регіонального побутово-розмовного мовлення, що виникає як засіб спілкування серед носіїв кількох діалектів.

2) Койне – це мова міського населення.

3) Койне – наддіалектний міський різновид усного мовлення.

Котре визначення терміна суржик правильне ?

1) Cуржик – це сільська ненормативна мова.

2) Cуржик – соціальний діалект.

3) Cуржик – некодифікована розмовна мова, що виникла як наслідок тривалої несиметричної контактної українсько-російської двомовності.

10. У якому соціолекті (соціальному середовищі) вживають слова блямба, бобик, вухо, жабка, комаха, мавпа, метелик, песик, собачка ?

1) У комп’ютерному сленгу української мови.

2) У носіїв молодіжного сленгу.

3) у студентському жаргоні.

11. У якій мові утворено слова трасянка на позначення мішаного різновиду мовлення?

1) Російській

2) Болгарській

3) Білоруській

12. У якому середовищі мова найповніше виявляє свій творчий характер ?

1) В діалектах.

2) В легендах.

3) У словесній творчості.

Тестові завдання (правопис)

1. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Інтелігенція. 2. Торфяний. 3. Боягузтво. 4. Народнопоетичний. 5. Бур’як. 6. Ватікан.

7. По-батькові. 8. Біло-сніжний. 9. Абихто. 10. Поки-що.

2. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Брацтво. 2. Парижський. 3. Подвір’я. 4. Від’їзжати. 5. Бур’ян. 6. Морквяний.

7. Манікюр. 8. Педікюр. 9. Нібито. 10. Сшити.

3. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Кінець-кінцем. 2. М’ясо-молочний. 3. Поволжський. 4. Білосніжний. 5. Міжгір’я.

6. Аби-як. 7. Різдв’яний. 8. Півовар.(прізвище) 9. Різограф. 10. П’ятдесят.

4. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Джінси. 2. Тьм’яний. 3. Сцідити. 4. Криворізьський. 5. Казино. 6. Агенство. 7. Анатолієвич. 8. Мавпячий. 9. Гігантський. 10. Проїзний.

5. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Катрідж. 2. Стерехти. 3. Солодший. 4. Без упину. 5. Пів-яблука. 6. Під час.

7. Поголів’я. 8. По-батьківськи. 9. Пісчаний. 10. Виїздний.

6. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Вашингтон. 2. Ферозіт. 3. Президенський. 4. Сільсько-господарський. 5. Вісімдесят.

6. Військомат. 7. Будь-як. 8. Києвлянин. 9. Кігті. 10. Рюкзак.

7. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Уроженець. 2. Народногосподарський. 3. Два мільйона. 4. Зчистити. 5. Тернопіль.

6. Священник. 7. До нікого. 8. Біля університета. 9. Двобічний. 10. Трьохповерховий.

8. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Сажанець.2. Три депутата. 3. Сімферопіль. 4. Коли-небудь. 5. Шестидесятиріччя. 6. Дев’ятсот. 7. Двохсотий. 8. Обгрунтувати. 9. Зеркало. 10. Ґуля.

9. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Приїзжати. 2. Панзінорм (ліки). 3. П’ять солдат. 4. Зала парламента. 5. Ґречний. 6. Два етапа. 7. Трьохтисячний. 8. Тонший. 9. Ткачський. 10. Свято.

10. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Різьб’яр. 2. Кінжал. 3. Три гектара. 4. Гудзик. 5. Трьохсотий. 6. Змагання з теніса.

7. Інтермецо. 8. Газда. 9. Інтерв’ю. 10. Біловезька Пуща.

11. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1.Всесвітньо-історичний. 2. Виїздний. 3. Звуки вальса. 4. Будь-коли. 5. Бур’я.

6. Поволжжя. 7. Без кінця-краю. 8. Ватікан. 9. Двоярусний. 10. Дарма-що.

12. Котрі слова (чи словосполучення) написано відповідно до чинного українського правопису?

1. Збройні сили України. 2. Парфюмерія. 3. Півгривні. 4. Автор памфлета. 5. Р’ябий.

6. Надніпрянщина. 7. Навчально-виховний. 8. Парижський. 9. По-сусідськи. 10. Педікюр.

Пунктуація

Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання у реченнях.

1. Не той мужній хто лізе на небезпеку не почуваючи страху а той хто може придусити найсильніший страх і думати про небезпеку скоряючи страх.

(К. Ушинський)

2. Щасливий той хто хоче мало від життя він ніколи не розчарується в ньому.

(В. Симоненко)

3. Тіні наших незабутих незабутніх українських предків мають знайти спокій навіки оселившись у пам’яті народу.

(І. Драч)

4. Геній – це людина яка знає про свій винятковий талант і незважаючи на це працює далі.

(А. Крижанівський)

5. Дивився Юрко на батька і йому стало жаль його завчасно постарілого спрацьованого.

(Б. Харчук)

6. Ліс іще дрімає а з синім небом уже щось діється воно то зблідне наче від жаху то спалахне сяйвом наче од радощів.

(М. Коцюбинський)

7. Пісня і праця великі дві сили

Їм я бажаю до скону служить.

(І. Франко)

8. Давид розгорнув книжку і вп’явшись очима в дрібний шрифт почав читати.

(А. Головко)

9. Давно те минуло як тими шляхами що йшли гайдамаки ходив я і плакав і людей шукав щоб добру навчили.

(Т. Шевченко)

10. Земле моя всеплодющая мати сили що в твоїй живе глибині краплю щоб в бою сильніше стояти дай і мені.

(І. Франко)

11. Там за горами вже день і сяє сонце а тут на дні міжгір’я ще ніч.

(М. Коцюбинський)

12. Те що її зацікавило було не що інше як троє осідланих коней під ґанком вілли.

(М. Коцюбинський)

13. Саме вони [українські повстанці] а також польські та прибалтійські підпільники рятували честь Європи яка сором’язливо заховалася за Ялтинськими угодами не помічаючи розгортання сталінського тоталітаризму забувши на десятки років про свої цінності.

(З газети)

14. Адже й у самій Україні і за її межами є потужні політичні сили зацікавлені в консервації радянського бачення нашого минулого.

( З газети )

15. На окрему увагу заслуговує феномен мішаного українсько-російського мовлення відомого під назвою суржик що утворився під тиском російськомовного домінування в міській комунікації.

(З монографії)

16. У світі проте чомусь утвердилася думка що той прадавній акт своєрідного позбавлення зору [богині правосуддя Феміді. О.С.] покликаний бути запорукою її фахової безпристрастності завдяки якій вона завжди судитиме неупереджено та справедливо незважаючи на осіб.

(З газети)

17. А тим часом у квартирі була 13-річна донька господарів яка повернувшись зі школи лягла відпочити

(З газети)

18. Потрапивши нарешті до квартири і побачивши дівчинку зловмисники усвідомили що звідси треба тікати причому якомога швидше.

(З газети)

19.Нині ситуація змінилася в Україні як і в інших частинах світу народи отримали свободу однак не ту на яку сподівалися мрійники вірячи у свободу що мала звільнити людей не лише від іноземного панування а й від патологій породжених у психіці людей століттями рабства.

(З газети)

20. Закон також повинен карати людей які набували величезної влади і використовують її навмисно й водночас для того щоб привести до дії зло.

(З газети)

21. І хоча в нинішніх своїх промовах наші патріоти можливо не лицемірять бо ж любити свою країну природніше ніж любити авангард пролетаріату сам стиль галасливого і нав’язливого патріотизму надто нагадує людям остогидлу пропаганду радянської доби.

(З газети)

22. У демократії є свої недоліки вона дуже зв’язує руки тим хто її поважає а тим хто не поважає дозволяє майже все.

(Вацлав Гавел)

23. Приймайте мене таким як я є і тим ким я сам хочу бути не ваше діло вибирати мені мову і звичаї.

(Леся Українка)

24. Українська нація аж ніяк не жалюгідна жертва Київська Русь була однією з найбільших тогочасних імперій пролягаючи від Білого до Чорного морів русичі створили величну і самобутню цивілізацію вплив якої відчуває слов’янський світ і до сьогодні.

(З газети)

Тестові завдання „Слововживання”

1. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Прийти до остаточного рішення.

2. Як попало.

3. Очевидна суперечність.

4. Битком набито.

5. Точно такий же.

6. Служити прикладом.

2. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. По крайній мірі.

2. Без всякого приводу.

3. Точно такий же.

4. Служить підставою.

5. Трудно собі представити.

6. Хрещені батьки.

3. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Не вкладається в голову.

2. Хресні батьки.

3. Упускати з виду.

4. Служити прикладом.

5. Зіставляти факти.

6. Це послужило причиною.

4. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. У дисертаційному дослідженні.

2. По всякому поводу.

3. Носить назву.

4. Не до вподоби.

5. Підбивати підсумки.

6. Письмовий прибор.

5. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Не по душі.

2. Підводити підсумки.

3. Першим ділом.

4. Поштова карточка.

5. Правочинне рішення.

6. Потерпіти невдачу.

6. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Зазнати невдачі.

2. Поступила заява.

3. Прийшла удача.

4. Продовжувати говорити.

5. Тримається з достоїнством.

6. Значною мірою.

7. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. У значній мірі.

2. У цьому відношенні.

3. Якщо немає доказів.

4. Явна помилка.

5. Приймати рішення.

6. Який кошмар!

8. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Через відсутність доказів.

2. Очевидна помилка.

3. Як можна швидше.

4. Без натяжки.

5. В скорому часі.

6. У точному значенні слова.

9. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Гірше всього.

2. Без перебільшень.

3. З усякого погляду.

4. Древні народи.

5. Доля істини.

6. До останнього часу.

10. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Заплутана справа.

2. Іти своїм порядком.

3. З тою метою, щоб…

4. Зйомочна площадка.

5. Зворотний бік медалі.

6. Іншими словами.

11. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. В більшості випадків.

2. В деякій мірі.

3. Суворий контроль.

4. Другими словами.

5. Залишати за собою право.

6. Запрошуються всі бажаючі.

12. Котрі з поданих словосполучень нормативні для української мови?

1. Інакше кажучи.

2. Деякою мірою.

3. Вважати необхідним.

4. Жорсткі умови.

5. Залишатися при своїй думці.

6. Губити час.

Рекомендована література

Базова

Ажнюк Богдан. Уроки двомовності. Фінляндія // Державність української мови і мовний досвід світу: Матеріали Міжнародної конференції. – К., 2000. – С. 22-23.

Білоус М., Сербенська О. Екологія українського слова. Практичний словник-довідник. – Львів, 2003.

Бондар О. Екологія українського слова: аспекти і проблеми // Мовознавство. ІV Міжнародний конгрес україністів. – К., 2002.

Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев, 1990.

Журавлев В. К. Экология русского языка и культуры // Русский язык и современность . Проблемы и перспективы развития русистики. Всесоюзная научная конференция. Москва, 20-23 мая 1991 г.

Кузнецов Г.А. Экология и будущее. Анализ философских оснований глобальных прогнозов. –М., 1988.

Лизанчук В.В. Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка - Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 2008.

Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. – К., 2010.

Сербенська О. Актуальні проблеми екології української мови та сучасні засоби масової комунікації // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2002.

Скворцов Л. И. Культура языка и экология слова // Русская речь, 1988. №№ 4, 5.

Сковородников А. П. Об экологии русского языка // Филологические науки. 1991. № 5-6

Ставицька Леся. Арґо, жаргон, сленг. Соціяльна диференціація мови. – К., 2005.

Ставицька Леся, Труб Володимир. Суржик: міф, мова, комунікація // Українсько-російська двомовність. Лінгвосоціокультурні аспекти. – К., 2007. – 31-120.

Ткаченко Орест. Проблема мовної стійкості та її джерел // Мовознавство. – 1990. – №4.

Допоміжна

Бестерс-Дільгер Юліане. Мовна політика у засобах масової інформації // Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Аналіз і рекомендації. – К., 2000. – С. 22-23.

Больман Івон. Мовні війни в Європі. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. – К., 2007.

Винник В. О. Жаргон // Українська мова. Енциклопедія. – К., 2007. С. 190.

Винник В. О., Ставицька Л. О. Сленг // Українська мова. Енциклопедія. – К., 2007. Винничук Юрій. Епоха розвинутого рагулізму // Post Поступ. – 2009. - № 9 . – С. 5.

Горбач Олекса. Арґо в Україні. – Львів, 2006.

Єрмоленко С. Я. Розмовна лексика // Українська мова. Енциклопедія. – К., 2007.

Зинченко В. Г., Зусман В. Г., Кирнозе З. И. Межкультурная коммуникация. От системного похода к синергитической парадигме. – М., 2007.

Кісь Роман. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів, 2002.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. –М.: Наука, 1975.

Масенко Лариса. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір. – К., 2004.

Мацюк Г. Прикладна соціолінгвістика. Питання мовної політики. – Львів, 2009.

Мацюк Г. До витоків соціолінгвістики: соціолінгвістичний напрям у мовознавстві. – Львів, 2008.

Мітрофанова Оксана. Політика Франції у сфері мови // Мовні конфлікти і гармонізація суспільства: Матеріали наукової конференції. – К., 2002.

Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Аналіз і рекомендації. – К., 2008.

Німчук В. В. Державна мова // Українська мова. Енциклопедія. – К., 2007. – с. 140-142.

Руденко Л. Українське кіно під двоголовим орлом // ТелеКритика. – 2007. - № 1-2.

Ткаченко О.Б. Українська мова і мовне життя світу. – К., 2004.

Хобзей Н., Сімович К., Ястромська Т., Дидик-Меуш Г. Лексикон львівський: поважно і на жарт. – Львів., 2009.

Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус. – Чернівці, 1998.

Шумарова Н. Мовна компетенція особистості в ситуації білінгвізму. – К., 2000.

Щур І.І. Словник комп’ютерного сленгу української мови – К., 2006.

Інформаційні ресурси

Виконання завдань з програми „Мовний калейдоскоп”, розміщеної в Інтернеті

( кер. проекту - О. Сербенська, Web-підтримка - І. Довгий ). Адреса: www.lnu.edu/ua/lknp/mova.htm