За якого з наведених захворювань знижена екскреція D-ксилози з сечею?

A. непереносність лактози

B. непереносність сахарози

C. непереносність глюкози

D. непереносність мальтози

Е. непереносимість жирів

39. В основі первинної непереносністі глюкози лежить недостатність:

A. інкреторної функції підшлункової залози

B. активного транспорту глюкози крізь мембрану ентероцита

C. ферменту лактази

D. ферменту інвертази

Е. ферменту ліпази

40. В основі первинної спадкової непереносності фруктози лежить:

A. дефект активного транспорту фруктози крізь мембрану ентероцита

B. недостатність ферменту сахарази

C. недостатність інсулярного апарату підшлункової залози

D. надмірне споживання пацієнтом фруктів і соків

Е. вірної відповіді немає

41. Хворі на целіакію добре переносять:

A. пшеницю

B. кукурудзу

C. жито

D. овес

Е. манну крупу

Яку фракцію білків злаків не переносять хворі на целіакію?

A. альбумінову

B. глобулінову

C. проламінову

D. глютеїнову

Е. всі перераховані

43. Основа лікування при целіакії:

A. замісна ферментна терапія

B. агліадинова дієта

C. корекція розладів балансу електролітів

D. імуномодулююча терапія.

Е. безлактозні суміші

44. Для непереносності білка коров'ячого молока
характерна:

A. креаторея

B. амілорея

C. стеаторея І типу

D. стеаторея II типу

Е. все вище перераховане

Яку форму муковісцидозу виявляють найчастіше?

A. з переважним ураженням дихальної системи

B. з переважним ураженням органів травної системи

C. меконіальна непрохідність

D. змішана

Е. синдром згущення жовчі

46. Для муковісцидозу не характерне:

A. зниження активності трипсину

B. стеаторея II типу

C. стеаторея І типу

D. помірна амілорея і креаторея

Е. підвищення рівню інсуліну

 

47. При муковісцидозі не показана:

A. замісна ферментотерапія

B. муколітична терапія

C. гормональна терапія

D. антибактеріальна терапія

Е. всі відповіді вірні

48. У виникненні ексудативної ентеропатії не має значення:

A. надмірна кількість білка в їжі

B. збільшення трансудації білка

C. підвищення проникності кишкових мембран

D. зниження реабсорбції білка в травному каналі

Е.активність осмотичних процесів

49. За даними копрологічного дослідження
при ексудативній ентеропатії виявляють:

A. стеаторею II чи III типу

B. амілорею

C. креаторею

D. стеаторею І типу

Е. нічого з вищеперерахованого

50. Дієтичне лікування при ексудативній ентеропатії включає:

A. збільшення вмісту білка в їжі

B. збільшення вмісту вуглеводів

C. збільшення вмісту жиру

D. збільшення загальної енергетичної цшності іж

Е. всі відповіді вірніі

Диференційно-діагностичні критерії типів дискіінезії жовчних шляхів

 

Клінічно-лабораторні ознаки Тип дискінетичного розладу
Гіпертонічний Гіпотонічний Гіперкінетичний Гіпокінетичний Недостатність сфінктерів
Дані анамнезу:
а) енцефалопатія, емоційні перевантаження, невротичні реакції          
б) локалізації болю          
в) характер болю          
г) зв’язок з прийомом їжі          
д) апетит          
е) характер випорожнення          
Копрограма          
         
Печінка          
Субіктерність склер та шкіри          
Селезінка  
Збільшення білірубіну, холестерину, лужної фосфатази у крові          
Випорожнення жовчного міхура за даними УЗД          
Зміни при дуодентальному зондуванні          
Показник рухової функції жовчного міхура          

 

Тестовий контроль

1.Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється переважно:

A. ауербаховим нервовим сплетінням

B. блукаючим нервом

C. симпатичною частиною вегетативної нервової системи

D. центральною нервовою системою

Е. парасимпатичною частиною нервової системи

2. Місцева регуляція діяльності стравоходу здійснюється переважно:

A. центральною нервовою системою

B. блукаючим нервом (парасимпатичною частиною вегетативної
нервової системи)

C. симпатичним нервом (симпатичною частиною)

D. ауербаховим нервовим сплетінням

Е. за рахунок сфінктерного апарату

3. Фактором, що стимулює місцеву регуляцію стравоходу,є:

A. адреналін

B. адренокортикотропний гормон

C. ацетилхолін

D. оксид азоту

Е. соляна кислота

4. Тиск в ділянці верхнього стравохідного сфінктера становить:

A. 80-120 мм рт. ст.

B. 100-160 ммрт.ст.

C. 40—60 мм рт. ст.

D. не менше 15—20 мм рт. ст.

Е. 5-10 мм рт.ст.

5. Тиск в ділянці нижнього стравохідного сфінктера становить:

A. 80-120ммрт.ст.

B. 100-160 ммрт.ст.

C. 40—60 мм рт. ст.

D. не менше 15—20 мм рт. ст.

Е. 5-10 мм рт.ст.

6. Фактором, що інгібує місцеву регуляцію стравоходу,є:

A. соматостатин

B. бомбезин

C. ацетилхолін

D. оксид азоту

Е. Соляна кислота

7. Поняття «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» містить наступні
стани, крім:

A. недостатність кардії

B. гастроезофагеальний рефлюкс

C. ахалазія кардії

D. хронічний езофагіт

Е. печія

8. Клінічний симптом, не властивий ахалазії кардії:

A. дисфагія

B. печія

C. регургітація

D. загруднинний біль

Е. всі відповіді вірні

9. Характерні рентгенологічні ознаки ахалазії кардії:

A. звуження кардії та розширення вищерозташованоі частини стравоходу

B. недостатність кардії з ознаками гастроезофагеального рефлюксу

C. дифузний спазм дистальної частини стравоходу з ознаками езофагіту

D. гіпертрофічний стеноз стравоходу з ознаками халазії кардії

Е. Виразка стравоходу

10. Найбільш ефективні способи лікування ахалазії кардії:

A. місцевоанестезуючі препарати

B. прокінетики

C. психотерапія

D. кардіодилатація

Е. Потрійна антихелікобактерна терапія

11. Препарат вибору при лікуванні хворих з езофагоспазмом:

A. но-шпа

B. ніфедипін

C. ізосорбіду мононітрат

D. бускопан

Е. еуфілін

12. Що неє діагностичним критерієм гастроезофагеального рефлюксу:

A. зниження тиску в ділянці нижнього стравохідного сфінктера

B. викидання контрастної речовини шлунка в стравохід
за даними рентгенологічного дослідження

C. грижа стравохідного отвору діафрагми

D. дифузний спазм дистального відділу стравоходу за даними
рентгенологічного та ендоскопічного дослідження

Е. печія

13. Основні клінічні симптоми рефлюксезофагіту, крім:

A. загруднинний біль

B. підвищена спрага

C. відрижка їжею, кислим чи повітрям

D. печія

Е. Погіршення стану після фізичного навантаження

14. Стратегія вибору при лікуванні дітей з хронічним езофагітом:

A. монотерапія

B. етіотропна терапія

C. комплексна терапія, яка поетапно підсилюється

D. терапія з поступовим зменшенням активності лікування

Е. Обов язкова потрійна терапія

15. Який препарат не є прокінетиком:

A. церукал

B.бускопан

C. мотиліум

D. цизапрід

Е. всі відповіді вірні

16. При хронічному езофагіті не призначають:

A. прокінетики і блокатори Н-2-рецепторів гістаміну

B. прокінетики та інгібітори протонного насоса

C. прокінетики й антациди

D. прокінетики і холінолітики

Е. всі відповіді вірні

17. Найбільш часта причина опіку стравоходу:

A. концентрована оцтова кислота

B. технічні кислоти і нашатирний спирт

C. кристали калію перманганату

D. окріп

Е. викид соляної кислоти зі шлунку

18. Перше бушування стравоходу після опіку II—III ступеня проводять:

A. у першу добу

B. наприкінці першого тижня

C. через 14 діб

D. через 1 міс

Е. через 6 міс.

19. Атрезія стравоходу найчастіше поєднуєтьсяз:

A. стенозом стравоходу

B. грижею стравохідного отвору діафрагми

C. дивертикулом стравоходу

D. трахеальною норицею

Е. виразкою дванадцятипалої кищки

20. Найбільш ранній симптом діафрагма, іьної грижі:

A. постійні відригування і блювання

B. дисфагія

C. загруднинний біль після їди

D. печія.

Е. нудота

Тестовий контроль