Програма навчальної дисципліни

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії філософського факультету

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

філософія________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 01 - філософія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) біологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації екологія

(назва спеціалізації)

Біологічний факультет

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 01-філософія: 2009. - 28 с.

Розробник: асистент кафедри філософії, канд. філос. наук Якуц Р.Р.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії

Протокол № 7 від. “14”грудня 2009 р.

Завідувач кафедрою філософії

___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“15”грудня 2009 р.

Схвалено Вченою радою філософського факультету за напрямом 0301 – філософія (шифр, назва)

Протокол № 119/7 від. “25”грудня 2009р

“26”грудня 2009 р. Голова _______________ ( Мельник В.П.

© Якуц Ростислав, 2009

Львівський національний університет ім. І. Франка.2009

1. Опис навчальної дисципліни «філософія»

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів, – 3 Галузь знань 01-філософія ^{(шифр, назва)} Нормативна

Модулів – 2 Напрям біологія ^{(шифр, назва)} Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 екологія 2-й

Курсова робота Семестр

Загальна кількість годин -108 3-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента - 3 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 36 год.

Семінарські

18 год.

Самостійна робота

54 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 3/3

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Метою дисципліни «філософія» є ознайомити студентів з основними напрямками європейської філософії, з ключовими філософськими проблемами та способами їх вирішення в історії філософії.

Завдання: розглянути та проаналізувати історію європейської та філософії, оволодіти основними філософськими категоріями та поняттями.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати:базовий категорійно-понятійний апарат філософії, основні напрямки розвитку філософії, історичні течії та школи, знати зміст основних праць, основних представників історії філософської думки.

вміти: сформулювати основні теоретичні проблеми філософії та змогти їх інтерпретувати, розрізняти особливості вчень філософських шкіл і представників філософської думки, аналізувати вчення основних філософських концепцій та тексти європейської традиції, спираючись на історію філософських вчень, формулювати та аргументувати власну думку.

Програма навчальної дисципліни

Тема лекційного заняття	Тема семінарського заняття	Лекцій	Семінарських занять	Самостійна робота студентів
Тема 1. Вступ до філософії. Проблема предмету філософії	1. Поняття філософії та його етимологія. 2. Філософія та наука: проблема об’єкту та предмету. 3. Філософський запит та рефлексія. 4. Основні парадигми філософії: онтологія, гносеологія, феноменологія, логіка, аксіологія. Метафізика, діалектика, рефлексія. 5. Закони і форми мислення, предметно-образне, абстрактно-логічне та концептуальне мислення.
2. Світогляд та його структура	1. Розрізнення між відчуттям, сприйняттям та розумінням 2. Міфологічний тип мислення. Поняття міфологічного часу та протору. 3. Атрибутивні ознаки релігійного типу мислення. 4. Філософія як абстрактне мислення.
3. Виникнення філософії у давньому Китаї та Індії	1. «І-цзин»: поняття інь, ян. 2. Поняття «дао» та «де» Лао-цзи, принцип у-вей, енергія «ці». 3. Конфуціанство: принципи «лі» та «жень», поняття благородної людини. 4. Ведична література: санскрит та палі як священні мови, текстовий характер індійської культури, веди, упанішади, араньяки, 5. Брахманізм: трімурті, карма, сансара, майя, аватара, атман, брахман. 6. Буддизм: махаяна, хінаяна, чотири дхарми, «савья дукха» і «тршна», «нульовий патха», боддхісатва, нірвана, 7. «Виджнянавада», «йогачара»: проблема свідомості і самосвідомості. 8. Йога: рух Кундаліні, чакри, тхяна, саматхі. 9. Чарвака та логічні поняття: «нама», «сатьяна», «арупа», «віджня».
4. Натурфілософія до сократівського періоду	1. 4. Мілецька школа: поняття архе, гідра, апейрон, пневма. 2. Гераклід Ефезький: логос та дінаміс. 3. Елейська школа: онтос, апорія, амеханія, топос, хора, хронос, кайрос. 4. Піфагор: монада чисел. Золоті вірші Піфагора. 5. Софісти: Протагор, Горгій. Софізм та логічні проблеми умовивидів.
5. Антична класика: запит про суще	1. Філософія Сократа: відхід від натурфілософії, метод маєв тики, діалогу та іронії, знання про незнання, самопізнання, даймон. 2. Онтологія Платона: ейдос та його атрибути: to on ontos, monoeidos, eidolon, eilikrinos, asomata, topos noetos, pandeios, mimesis, anamnesis, genesis. 3. Категорія oysia та її онтологічна інтерпретація. 4. Вчення Платона про Державу. 5. Метафізика Арістотеля: категорії буття та причини буття сущого: hipokeimenon, kinesis, eidos, entelehia, teleos, gile, dinamis, energeia, to ti en einai, kathole, genos, symbebekota, teos. 6. Логіка Арістотеля: закони мислення та силогізми.
6. Проблема універсалій та середньовічна філософія	1. Патристика та схоластика: становлення та розвиток християнства, Оріген та Тертуліан: два типи мислення та їх реалізація. 2. Августин Аврелій: проблема свідомості, часу та віри. 3. Тома Аквінський: онтологічний статус універсалій, поняття субстанції, акциденції, атрибуту. Докази існування Бога. 4. Номіналізм та реалізм. Концептуалізм. В. Оккам, А. Кентерберійський, І. Росцелін, С. Еріугена, П. Абеляр.
7. Особливості філософії доби Відродження. Ннеоплатонізм	1. «Вчене незнання» Н. Кузанського: поняття абсолютного мінімуму та максимуму, Бог як інтеграл світу, можливість як основа буття. 2. «Про причину, початок та єдине»: Дж. Бруно, єдність протилежностей як ключовий закон буття, пантеїзм, «світова душа», вчення про плюральність світів, неоплатонівські ідеї та їх розвиток у вченні Дж. Бруно.
8. Філософія Нового часу .	1. «Новий Органон» Ф. Бекона: вчення про чотири ідоли, метод індукції. 2. «Метафізичні розмисли» Р. Декарта, «Роздуми про метод»: поняття cogito, cogitatum, substantia, ens extensa et ens cogitans, dubito universalis. 3. Табула раса: «Есе про людське розуміння» Дж. Локка, вчення про пізнання, ідеї та їх якості, атрибути. 4. Монадологія Г. Ляйбніца: монада, проблема самоконституювання ego cogito, teodiceia. 5. Геометричний метод та «Етика» Б. Спінози, модус, атрибут, субстанція, акциденція. Пантеїзм та панлогічність буття світу. 6. Субєктивний ідеалізм та скептицизм: Дж. Берклі та Д. Юм.
9. Німецька класична філософія	1. І. Кант та його «Критика чистого розуму»: категорії чистого розсудку, феномен та ноумен, трансцендентне та трансцендентальне, трансцендентальна логіка та трансцендентальна естетика, поняття апріорі та апостеріорі, чистий синтез форм мислення, трансцендентальна єдність апперцепцій, категоричний імператив Канта. 2. Й. Фіхте: суб’єктивний ідеалізм та трансцендентальний суб’єкт. 3. В. Шеллінг: об’єктивний ідеалізм. 4. Г. Гегель: єдність логічного та історичного. Метафізичний та діалектичний вимір «Феноменології духу»
10. Ірраціональна філософія та філософія життя.	1. Воля та уявлення як основні поняття філософії А. Шопенгауера. Критика гегелівської філософії. 2. Воля до влади Ф. Ніцше. Поняття надлюдини, діонісійське та аполонівське начало.
11. Феноменологія та герменевтика 20ст.	1. Поняття інтенції та інтенційного акту. Настанова та інтенція у концепції Ф. Брентано. 2. «Епохе» Е. Гуссерля: проблема здійснення трансцендентально-феноменологічної редукції, соліпсизм, проблема феномену та неможливості його опису. 3. Феноменологія як онтологія М. Гайдеггера: екзистенціали як присутнісно-вимірні форми мислення, da-sein, seiende, sachwerhalt, einschtallung, sein-in-der-welt, angst. Критика європейської метафізики як онто-теології та забуття бутя. Проблема смислу бутя та ніщо. Мова як дім буття. Ніщо як присутність бога: містицизм та поверення до метафізики пізнього Гайдеггера. 4. Буття як інтерпретація: Г.Г. Гадамер. Поняття belechrung, vorurtail. Дієво-історична свідомість.
12. Екзистенційна філософія 20ст.	1. Релігійний екзистенціалізм: С. Кіркегор. Поняття страху, естетика, етика та релігія: стадії духовного росту. 2. Поняття абсурду у філософії А. Камю: самогубство як ключова проблема життя і філософії. Абсурд та героїзм. 3. «Нудота» як екзистенціал Ж. П. Сартра
13. Аналітична філософія та філософія мови	1. Внутрішня форма мови: В. фон Гумбольдт. 2. Поняття мовної вартості Ф. де Соссюра 3. Факт та смисл: Л. Вітгенштайн та Г. Фреге
14.Структуралізм, семіотика та пост-модерн 20ст.	1. Поняття структури 2. Знак, код, текст. 3. Деструкція та рознесення Ж. Дерріди 4. Відсутня структура У. Еко
15. Психоаналіз 20 ст., свідомість та підсвідомість	1. Структура психіки, поняття лібідо, ерос, танатос. 2. Поняття архетипу та психотипу. Анімус, аніма, тінь, самість.
16. Філософія на Україні	1. Особливості українського міфу 2. Поняття «сродної праці» Г. Сковороди 3. Вчення Сковороди про три світи та дві натури 4. Філософія «серця» П. Юркевича 5. Проблема свободи у поглядах І. Франка
17.Метафізика, онтологія, гносеологія.	Категорії буття та сущого. Закони буття та мислення. Поняття суб’єкта та об’єкта пізнання. Духовна та практична діяльність людини.
18.Філософська антропологія та соціальна філософія	Єдність природного та соціального в людині. Людина, свідомість, розум. Проблема походження людини. Поняття соціуму. Людина як соціальна істота.
Разом:

Тематичний план модульного контролю

з дисципліни „Філософія”