Робота 1. Дослідження впливу подразнення вагосимпатичного стовбура на діяльність серця жаби
У жаби, як і в багатьох хребетних, симпатичні й блукаючі нерви підходять до серця у вигляді єдиного вагосимпатичного стовбура.
Встановлено, що при подразненні загального стовбура електричним струмом дія волокон блукаючого і симпатичного нервів проявляється через різний час: спочатку реалізується дія парасимпатичних волокон, пізніше може долучитись дія симпатичного нерва. Це дає можливість без виділення окремих частин загального стовбура вивчати особливості впливу блукаючого та симпатичного нервів на серцеву діяльність.
Мета роботи:вивчити характер впливу блукаючого та симпатичного нервів на діяльність серця жаби.
Для роботи потрібні:набір інструментів для препарування, препарувальна дощечка, голка для підведення лігатур, лігатури, вилкові подразні електроди, електростимулятор, пробірка Відаля, розчин Рінгера.
Хід роботи.3нерухомити жабу, зруйнувавши ЦНС. 3афіксувати її на препарувальній дощечці у позі животом вгору. Передні кінцівки відтягнути в боки та закріпити шпильками. Розітнути грудну клітку, звільнити серце від перикарда. У порожнину рота жаби ввести пробірку Відаля та просунути її в стравохід. Це допоможе в подальшому побачити судинно-нервовий пучок, який виходить з яремного отвору і лежить у глибині тканин.
3найти праворуч або ліворуч вагосимпатичний стовбур. Для цього треба з відповідного боку перерізати м'язи і фасції під кутом нижньої щелепи, відокремити м'язи, відпрепарувати судинно-нервовий пучок. Нерв не відокремлювати від судин, які проходять разом з ним — яремна вена і зовнішня сонна артерія,— бо він дуже тонкий і швидко висихає. Нерв розташований у глибині підключичної ямки між плечовим поясом, кутом нижньої щелепи і серцем.
Судинно-нервовий пучок розташований на ковтальному м'язі (орієнтуватися треба за локалізацією вени, що входить до складу пучка і має темний колір). Трохи нижче розташований плечовий нерв, стовбур якого товстіший
Вище від судинно-нервового пучка вздовж діафрагми рота проходять язикоглотковий та під'язичний нерви. Їх слід перерізати, щоб виключити можливість їх подразнення і скорочення м'язів дна порожнини рота.
3а допомогою очного пінцета підвести лігатуру під судинно-нервовий пучок, зав'язати лігатуру та перерізати пучок далі від серця. Підняти судинно-нервовий пучок за лігатуру, підвести під нього електроди, закріпити їх у пробці дощечки, розташувавши так, щоб нерв не був натягнутий. Електроди не повинні торкатися оточуючих вологих тканин. Простежити, щоб відстань між. електродами не перевищувала 2—3 мм.
Верхівку серця захопити серфіном, нитку серфіна з'єднати з важелем міографа. Встановити важіль і закріпити в горизонтальному положенні.
Підібрати порогову величину сили струму, частоту подразнення для прояву дії блукаючого та симпатичного нервів.
Далі роботу проводити у такій послідовності:
а) записати вихідну механокардіограму (кілька серцевих циклів);
6) не зупиняючи кімографа і продовжуючи запис серцевих скорочень, провести подразнення вагосимпатичного стовбура електричним струмом з частотою 10-15 Гц, використовуючи порогову напругу;
в) досягнувши істотних змін у серцевій діяльності, подразнення припинити, дочекатися відновлення вихідних показників;
г) збільшити частоти частоту і силу подразнень (частоту до 40-60 Гц, напругу до 4-6 В) за допомогою відповідних тумблерів стимулятора;
д) провести подразнення електричним струмом більшої сили та частоти. Подразнення припинити після отримання виразного ефекту, дочекатися відновлення вихідних показників механокардіограми.
Результати роботи:
Висновки:
1) Парасимпатичні волокна блукаючого нерва здійснюють на серце жаби такі впливи ____________________________________________________________________
Робота 2. Дослідження рефлекторних впливів на діяльність серця людини (рефлекс Даніні—Ашнера)
Мета роботи:вивчити характер рефлекторних впливів на діяльність серця людини при натискуванні на очні яблука.
Хід роботи.Той, хто проводить дослідження, повинен поперед нею вимити руки. 3а частотою пульсу визначають ЧСС за 30 с (відзначати частоту пульсу кожні 10 с). Після цього обстежуваний заплющує очі. Дослідник I і II пальцями натискує на очні яблука обстежуваното протягом 20 с. (При натискуванні не повинно виникати больових відчуттів). Одночасно з початком натискування на очні яблука визначають за частотою пульсу ЧСС протягом 30-40 с (за кожні 10 с окремо). Якщо змін частоти пульсу не відзначалося, дослід треба повторити, збільшивши силу натискування на очні яблука,
Результати роботи:
Початкова частота скорочення серця за 1 хв._____
Після натискування на очні яблука частота скорочення серця за 1 хв._____
Висновки:
1) Рефлекторне ___________________ частоти скороченния, що виникло при натискуванні на очні яблука, є наслідком дії на водій ритму серця СА вузол________________________________________________________________________
2) Схема рефлекторної дуги око-серцевого рефлексу: