Оформлення списку використаних джерел
Пояснювальна записка
Наукова робота є формою навчально-дослідницької діяльності студента і має на меті формування навичок проведення пошукових та прикладних досліджень.
Наукова робота (курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська) виконується за визначеною і погодженою з керівником темою. Тематика наукових робіт повинна відповідати завданням підготовки студента до самостійної діяльності і мати тісний зв'язок з практичними потребами діяльності. Керівництво науковими роботами здійснюється, як правило, викладачами кафедри.
Студенти при написанні наукової (курсової) роботи студентам необхідно оволодіти категоріальним апаратом психологічних дисциплін; ознайомитись з науковою літературою обраної тематики - виявити дискусійні питання та невисвітлене коло проблем; показати вміння аргументувати власну точку зору, узагальнювати, систематизувати та аналізувати отримані дані; забезпечити необхідний стиль викладу матеріалу, правильно оформити роботу.
Наукова (бакалавра, спеціаліста, магістра) робота є завершальним етапом освіти випускника вузу. Як одна зі спеціальних форм наукової роботи вона має свої кваліфікаційні ознаки. Написання наукових (бакалаврської, спеціаліста, магістра) робіт має на меті систематизувати, закріпити, розширити теоретичні та практичні знання зі спеціальності, виявити навички застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових завдань. Майбутнім фахівцям важливо розвивати навички самостійної роботи, опановувати методику дослідження та експериментувати, з'ясовувати підготовленість до самостійної роботи.
Курсова робота.
Курсова робота носить дослідницький характер. Робота пишеться на основі аналізу та узагальнення ряду літературних джерел (монографій, статей, методичних рекомендацій тощо), науково-методичної літератури, власних спостережень та фактів; результатів проведених досліджень, висуває власні завдання. Курсова робота повинна містити теоретичну частину (орієнтовно 50% загального обсягу), аналіз результатів отриманих діагностичних даних та висновки.
Структура курсової) роботи.
титульний аркуш;
зміст;
ВСТУП
РОЗДІЛ І Теорія дослідження проблеми
РОЗДІЛ ІІ Вирішення проблеми дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ (за необхідністю).
Вимоги до змісту курсової роботи.
Титульний аркуш роботи містить найменування навчального закладу; кафедри, де виконувалась робота; назву наукової роботи; прізвище, ім'я, по-батькові автора роботи, курс, групу та напрям за яким навчається студент, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника, його посаду та науковий ступінь; місто і рік виконання. Титульний аркуш курсової роботи оформляється згідно існуючих вимог (див. додаток А.1).
Змістподають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, а також вступу, висновків до розділів та загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.
УВступі розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми, її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, розкривається мета, завдання, методи дослідження, його значення. При цьому використовують такі підпункти і в такому порядку:
- Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими дослідженнями в даній галузі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
- Мета і завдання дослідження. Загальна мета повинна бути чітко сформульована і зрозуміла студенту. Вона може бути деталізована шляхом виділення декількох завдань. Студент повинен розуміти зв’язок між ними. Наприклад, тема роботи «Психологічні бар’єри спілкування у структурі взаємин «вчитель - учень». Загальна мета - дати психологічну характеристику бар’єрів спілкування у структурі взаємин «вчитель – учень». Часткові завдання: а) виокремити джерела і види психологічних бар’єрів спілкування між учителями й учнями; б) визначити роль особистісних властивостей учителів та учнів у виникненні психологічних бар’єрів; в) накреслити шляхи оптимізації міжособистісного спілкування на рівні «учитель - учень».
- Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
- Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.
- Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Основна частина курсової роботи складається з двох розділів,кожен з яких містить підрозділи (пункти, підпункти). Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму і обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Перший розділ є теоретичним в якому здійснюється огляд літератури з проблеми. Другий розділ висвітлює емпіричне дослідження проблеми.
У розділах основної частини подають:
· огляд літератури за темою та вибір напрямів дослідження;
· виклад загальної методики і основних методів дослідження;
· емпіричну частину та методику досліджень;
· відомості про проведені теоретичні та емпіричні дослідження;
· аналіз і узагальнення результатів отриманих теоретичних та емпіричних досліджень.
В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Слід уникати надмірного теоретизування при описі наукової літератури, тому студент повинен будувати теорію питання з урахуванням прикладних цілей і завдань дослідження.
Емпірична частина та методика дослідження має на меті: а) перевірити правильність отриманих теоретичних висновків; б) визначити шляхи й напрямки вдосконалення тих соціально-психологічних процесів та явищ, які досліджуються.
Вимоги до впроваджуваних методик:
1) відповідність меті й предмету дослідження;
2) обов’язкова перевірка даних на репрезентативність, надійність, об’єктивність та валідність;
3) інструкція з проведення дослідження не повинна допускати подвійного тлумачення її змісту.
В основній частині (розділ ІІ) студент представляє аналіз отриманих самостійно проведених діагностичних досліджень (1-2 методики). Основну частину доцільно доповнювати таблицями, графіками, рисунками тощо. Щодо тих матеріалів, які за обсягом не можуть увійти до неї, їх оформлюють як додатки. Використання такого матеріалу потребує його роз'яснення, аргументації, а також відповідних висновків. Результати наукових даних, зафіксовані у таблицях, рисунках, підлягають обов’язковій нумерації (табл. 1, схема 2, рис. 4 та ін.); початок рахунку йде від центральної частини роботи, продовжується і закінчується додатками.
Висновки - це завершальна частина курсової роботи. У ній автор перечислює основні положення, які викладаються і доводяться в роботі. Висновки повинні бути лаконічні і змістовні. У них виявляється здатність студента до абстрагування, аналізу й синтезу наукового матеріалу. Висновки повинні вивести найширші узагальнення як із теоретичних положень, так і з експериментально-прикладної частини, у них дається оцінка можливостей подальших наукових і прикладних розробок з теми дослідження.
Список використаних джерел. До списку літератури повинні ввійти всі джерела, які були використані й опрацьовані під час роботи студента над дослідженням.
Додатки. Обсяг додатків необмежений. У додатки доцільно винести таблиці, схеми, графіки, методики, суть яких викладається в тексті курсової роботи. Сюди відносять також анкети, опитувальники, тестові методики, результати емпіричного дослідження, моделі та ін.
3. Наукова (бакалаврська, дипломна, магістерська) робота.
Структура наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи.
титульний аркуш;
зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ І Теорія проблеми.
РОЗДІЛ ІІ Вирішення проблеми в сучасних умовах (Емпіричне дослідження для бакалаврської роботи).
Розділ ІІІ. Формуючий експеримент або корекційна програма (для дипломних та магістерських робіт).
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Титульний аркуш наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи містить найменування навчального закладу; кафедри, де виконувалась робота; назву наукової роботи; прізвище, ім'я, по-батькові автора роботи, курс, групу та напрям за яким навчається студент, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника, його посаду та науковий ступінь; місто і рік виконання (Додаток А). наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи оформляється згідно існуючих вимог (див. додаток А.2 – бакалаврська, А.3 – дипломна, А.4 - магістерська).
Змістподають на початку наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи, на другій сторінці. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків та ін (Додаток Б).
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її особливості, значущість з огляду на соціальні потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності. Вступ (окремі пункти попередньо визначаються на першій консультації з науковим керівником, остаточно оформлюється вступ після завершення роботи, як результати роботи описуються такі пункти, як наукова новизна, практична значущість тощо) розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Структурні компоненти вступу, як загальну характеристику наукової роботи, далі подають в рекомендованій нижче послідовності (висвітлення кожного зі вказаних пунктів слід розпочинати з абзацу, назву висвітлюваного пункту фіксувати та виділяти напівжирним шрифтом):
· Актуальність дослідження.
· Об'єкт дослідження.
· Предмет дослідження.
· Мета дослідження.
· Завдання дослідження.
· Методи дослідження.
· База дослідження.
· Практичне значення одержаних результатів.
· Публікації, виступи на конференціях за час навчання (при наявності).
Ці поняття є ключовими для наукової роботи. Тому їм слід приділити особливу увагу.
- Актуальність дослідження.
Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність даної наукової роботи. Далі визначається об'єкт і предмет курсового дослідження.
- Об’єкт і предмет дослідження.
Об’єктом виступає та сторона дійсності, на яку спрямована дана наука. Часто об'єкт фіксується у самій назві науки, але в силу того, що наука не в змозі вичерпно описати свій об'єкт, то вона обмежує сферу своїх інтересів. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження складає та сторона чи сторони, якими в ній представлений об'єкт науки, тобто предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Предмет не фіксує всіх сторін об'єкту, але може включати те, що виступає відсутнім в об'єкті.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора наукової роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Виділення об'єкту та предмету наукового дослідження дає можливість визначити мету дослідження.
- Мета дослідження.
Мета наукової роботи має формулюватись максимально лаконічно, але повно (власне формулюванню передують такі конструкції : «Мета роботи полягає в ...», «метою наукової роботи передбачено», «цим визначається мета наукової роботи» та ін.). До зазначеної вище теми наукової роботи мета може бути сформульована таким чином: «Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному розгляді переживання депресивних станів людей похилого віку і корекційно-методичному плануванні роботи з ними в умовах лікувального закладу».
- Завдання дослідження.
На конкретні завдання у досягненні поставленої мети, що вирішуються автором, вказують одиниці на зразок: «мета роботи передбачає розв'язання таких завдань:», «мета дослідження визначає її основні завдання» та ін. Формулювання завдань наукової роботи подається із нумерацією. Кожне положення зручніше починати зі слів: виявити, з'ясувати, описати, визначити, встановити, здійснити, сформулювати, висвітлити, показати тощо. До нашого варіанту теми наукової роботи завдання дослідження мають вигляд:
У відповідності до мети в роботі поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати зміст проблеми в науковій літературі.
2. Виявити особливості переживання депресивних станів у людей похилого віку.
3. Дослідити взаємозв’язки між порівневим вираженням переживання депресивних станів у людей похилого віку та специфічними симптомокомплексами їх якостей особистості.
4. Розробити психолого-медичні засоби корекційної роботи з людьми похилого віку в умовах виходу на пенсійний відпочинок.
- Методи дослідження.
Автор подає перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко визначаючи що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Наприклад:
Методи дослідження: теоретичний аналіз і систематизація науково-теоретичних та методичних джерел; організаційні методи (метод порівняння та поперечного зрізу); емпіричні методи (стандартизовані методики, спостереження, бесіди); методи обробки та інтерпретації даних (кількісні та якісні із застосуванням методів математичної статистики).
- База дослідження.
Вказується навчальний заклад чи виробництво, організація (чи декілька), залежно від того де проводилося дослідження, місто (село), область. Вказується кількісний і якісний склад вибірки досліджуваних.
- Практичне значення отриманих результатів.
Практичне значення наукової роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання.
- Публікації за час навчання.
Автор наукової роботи вказує публікації у фахових виданнях, статті, тези та наукові повідомлення як результат участі у конференціях, семінарах тощо. Дані подає згідно з вимогами до оформлення бібліографічного опису списку джерел. (Перелік публікацій автора, одноосібних чи у співавторстві в окремих випадках може не співпадати безпосередньо з темою конкретної наукової роботи).
Загалом вступний розділ дослідження повинен віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів з врахуванням рекомендацій, що наводяться нижче, де висвітлюється система роботи з науковими джерелами. Окрім цього, тут важливо здійснити методологічне обґрунтування проблеми та оцінити ступінь інноваційної, теоретичної та практичної значущості дослідження.
У розділі І наводяться основні теоретичні дослідження з теми, зазначається, хто з учених вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність (основний зміст) проблеми, основні чинники (фактори, обставини), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання, з'ясовуються причини їх слабкої розробленості.
У розділі II дається ґрунтовний аналіз сучасного експериментального стану щодо вивчення проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам, оригінальним підходам до вивчення проблеми. У цьому розділі аналізуються результати емпіричного дослідження проблеми (у роботах спеціаліста та магістра – застосування статистичних і математичних методів). Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.
У розділі ІІІ, обґрунтовується необхідність застосування формуючого експерименту, відповідно до результатів експерименту надаються певні практичні рекомендації. У роботах магістра – застосування статистичних математичних методів перевірки ефективності психокорекцій них та розвивальних впливів.
У висновках узагальнюються, подаються результати теоретичного та емпіричного дослідження.
До списку використаних джерел включають публікації переважно останніх 5-10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року.
У додатках наводяться допоміжні формули, таблиці, схеми, графіки, діаграми, зразки документів, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.
В наукову (бакалаврську, дипломну, магістерську) роботу вклеїти конверт (для розміщення допуску до захисту, відгуку наукового керівника, рецензії на наукову роботу та диску з електронною версією наукової роботи).
4. Робота над літературними джерелами
Робота над темою, як правило, починається з ретельного пошуку і аналізу джерел, опублікованих з теми дослідження. Джерелом таких відомостей є каталоги бібліографічних відділів бібліотек, реферативні і бібліографічні видання. Останнім часом для збору таких відомостей все ширше використовуються комп'ютерні засоби пошуку та збору інформації. На основі цих даних студент складає перелік книг, збірників, журнальних статей, які необхідно опрацювати при підготовці наукової роботи. Пріоритет рекомендується надавати найновішій літературі оглядового характеру, яка дає можливість звузити напрямки теоретичного пошуку. Кожне джерело (книжку, статтю) рекомендується записувати на окрему бібліографічну картку, що полегшує роботу з літературою.
Теоретичний варіант роботи передбачає визначення завдань дослідження до початку вивчення літератури. Вони можуть бути сформульовані в загальному плані: вивчити публікації. При першому читанні складається загальне враження про роботу.
Аналіз літератури включає:
· загальне ознайомлення з книгою чи статтею в цілому.
· уважне читання вдруге окремих розділів, що дає можливість виділити основний зміст, що і заноситься в даний конспект.
· складання конспекту або виписки основних положень, цитат. Конспект повинен бути коротким, ясним, повним і точним. Ясність і короткість викладу не повинні суперечити вимогам повноти і точності, без яких конспект перетворюється в записи з приводу прочитаної, книги. Для досягнення більшої точності основні положення роботи необхідно записувати в формулюванні автора, вказуючи сторінку, на якій викладена думка, яка записується. Повнота конспекту досягається за рахунок фіксації основних положень роботи, відтворення логіки авторського викладу матеріалу.
Вся опрацьована література повинна бути систематизована і узагальнена в теоретичному розділі наукової роботи. Особливою умовою фактичного матеріалу, що подається у науковій роботі є цитати, що органічно вписуються в текст наукової роботи при аналізі позицій автора. їх використовують з метою аргументації, точності передачі думки автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при порівнянні різних точок зору тощо. Цитата - (лат. Сіtо - наводжу, проголошую) - дослівний фрагмент тексту, чиїсь слова, що наводяться письмово, органічно доповнюючи текст роботи. Використовують цитати для того, щоб без перекручувань, власних трактувань передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору тощо. Цитати є необхідною опорою автора роботи в процесі аналізу та синтезу інформації і для підтвердження окремих суджень, які висловлює студент. Відштовхуючись від них, можна створити систему переконливих доведень, доказів, необхідних для об'єктивної характеристики явища, яке спостерігається і досліджується. Нерідко автори досліджень вдаються до. цитувань авторитетів у конкретній галузі знань для посилення своєї позиції. Водночас утрата чуття міри у використанні цитат може суттєво зашкодити науковій роботі. Тому завжди, перед тим, як вдатися до цитування, автор повинен під різними кутами зору перевірити його доцільність, уникати псевдо тлумачень джерел.
Окрім прямого цитування, часто застосовують переказ тексту першоджерела, що теж нерідко призводить до викривлення його змісту, тому текст-інтерпретація має бути ретельно звірений із першоджерелом. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу з наукової праці може спотворити зміст, закладений автором. Тому слід бути особливо уважним у забезпеченні аргументації наукових позицій автором роботи через використання посилань, (Додаток Ж).
Умовно, існуючі посилання на використані джерела можна поділити на три основних види:
· Для обґрунтування положень теоретичного аналізу, вибору методів дослідження необхідно вказати в тексті роботи номер джерела із списку літератури у квадратних дужках. Наприклад: [17].
· При непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, конкретним щодо оцінювання його висновків і давати відповідне посилання на джерело. Наприклад [25].
· При дослівному цитуванні після номеру джерела (через кому) вказується також номер сторінки, з якої дана цитата. Наприклад, [17, с. 125] означає, що дана цитата наведена на 125-ій сторінці джерела, яке описане в списку під номером 17.
· При посиланні автора наукової роботи на думку ряду науковців подаються номери джерел і розділяються вертикально крапкою з комою. Наприклад: [2; 4; 7; 18; 24; 33].
Теоретичний аналіз включає стислий виклад теорії та історії вивчення проблеми дослідження, характеристику і порівняльний аналіз існуючих поглядів на проблему і шляхи її наукового дослідження, виявлення питань і проблем, які і це не знайшли належного вирішення, висвітлення методичних проблем і принципових труднощів, які виникають на шляху до поставленої мети.
Правильно проведений теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволяє сформулювати конкретні завдання дослідження. Цей етап підготовки наукової роботи вимагає тісної взаємодії з науковим керівником, досвід якого допомагає студенту правильно визначитись із кількістю та обсягом завдань дослідження. Розділ повинен закінчуватися короткими висновками: перерахуванням вже досліджених аспектів проблеми, результатів досліджень, постановкою дискусійних питань, а також виділенням нових аспектів, які необхідно вивчити.
Науковий етикет вимагає висвітлення всього тексту наукової роботи (а також і виступу студента під час захисту роботи) від третьої особи множини. Наприклад: На нашу думку..., ми визначили...., ми дотримуємося позиції..., нам слід зазначити..., ми вважаємо... тощо.
5. Проведення емпіричного дослідження
В науковій роботі (курсовій, бакалавра, спеціаліста, магістра) передбачається проведення емпіричного дослідження, яке складається з наступних етапів.
· постановка проблеми, визначення предмета вивчення, мети, і завдань
· (аспект виробничої групи, наприклад, керівництво у групі) та уточнення
· головних понять;
· визначення емпіричних об'єктів дослідження (вибірка);
· розробку програми та методики конкретного дослідження;
· випробування методики (пілотажне, пробне дослідження), її
· вдосконалення, перевірку надійності методик;
· збір первинної інформації, яке супроводжується контролем надійності
· та вірогідності одержаних даних;
· якісну та кількісну обробку зібраних результатів;
· інтерпретацію та пояснення результатів, формулювання висновків,
· складання звіту.
Першим етапом цього виду роботи є формулювання задач дослідження (на основі аналітичного огляду літератури). Наступним кроком буде вибір студентом методів і конкретних методик емпіричного дослідження. Емпіричне дослідження може включати спостереження, експериментальні і кореляційні методи, дослідження продуктів діяльності, проведення бесід або інтерв'ю та інших методів. Вибір і обґрунтування адекватних методів дослідження є важливим і відповідальним етапом при проведенні емпіричного дослідження. Здійснюючи спостереження слід скласти план спостереження, виділити об'єкти, намітити цілі, ознаки, на які необхідно звернути увагу. Науковою метою цього виду роботи може бути висунення нових передбачень, постановка нових питань, що вимагають експериментальної перевірки.
Оволодіння певною експериментальною методикою дає можливість знаходження меж застосування тієї або іншої методики і розробки її варіантів; можливість статистичного виявлення середніх значень; виявлення статистичних зв'язків між окремими особливостями, які вивчаються. Науковою метою тут може бути одержання нової і перевірка існуючої інформації.
Після розробки плану емпіричного дослідження часто рекомендується проведення невеликого пілотажного дослідження на обмеженій групі обстежуваних. Таке дослідження дає змогу висунути чи уточнити гіпотези дослідження, виявити можливі труднощі, освоїти вибрані методики, оперативно скоректувати план досліджень, оптимізувати форми фіксації результатів. Пробний експеримент дає також можливість перевірити надійність вибраних методів дослідження, доступність інструкцій, придатність експериментального матеріалу, розробити критерії аналізу результатів дослідження.
Проведення емпіричного дослідження вимагає ретельного планування і підготовки для забезпечення необхідних умов збору об'єктивної інформації. Отримані дані детально протоколюються і записуються в спеціальному зошиті - журналі дослідження.
Заключним етапом емпіричного дослідження є обробка його результатів. Після ретельного вивчення протоколів студент приступає до обробки отриманих результатів, тобто здійснює їх кількісний та якісний аналіз.
В кількісному аналізі підраховуються за встановленими критеріями кількість допущених помилок; час, затрачений на виконання завдання; дається характеристика вибірки дослідження. При необхідності проводиться статистичний аналіз отриманих результатів. Результати кількісного аналізу оформлюються у вигляді зведених таблиць, можуть ілюструватись графіками і діаграмами. Всі таблиці надписуються, нумеруються. Представлена в таблиці інформація повинна бути зрозумілою і при необхідності супроводжується поясненнями в тексті наукової роботи.
Таблиці, які виконують пояснювально-ілюстративну функцію можуть використовуватись безпосередньо в тексті наукової роботи. Таблиці з великими обсягами даних доцільно наводити в додатках.
Основна мета дослідження полягає в розкритті суті та механізмів виявлених феноменів, встановлених причинно-наслідкових і кореляційних зв'язків, їх інтерпретації та поясненні. Ця мета досягається шляхом якісного аналізу отриманих даних. Потрібно мати на увазі, що аналіз і інтерпретація результатів окремих методів дослідження вимагає серйозних навичок, значного досвіду і часто вимагає також значних затрат часу. Тому аналіз і інтерпретація результатів таких досліджень повинна проводитись під контролем досвідченого спеціаліста.
На основі узагальнених результатів якісного аналізу і співставленні їх з завданнями дослідження студент формулює відповідні висновки. Це заключна частина наукової роботи. У ній автор перераховує основні положення, які викладалися і доводилися у роботі. Висновки повинні бути короткими і змістовними.
Експериментальний розділ дослідження повинен відображати специфіку роботи в межах наукової галузі.
6. Написання та оформлення основної частини наукової (курсової, бакалавра, спеціаліста, магістра) роботи
Основна частина наукової (курсової, бакалавра, спеціаліста, магістра) роботи складається з розділів і підрозділів, (рідше ще й пунктів, підпунктів), Додаток Ж. Кожний розділ починають з нової сторінки. Розділи наукової роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми. Кожен розділ повинен містити короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором. В розділах основної частини подають:
· Огляд літератури за темою та вибір напрямків досліджень;
· Виклад загальної методики та основних методів досліджень;
· Емпіричну частину і методики досліджень;
· Відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
· Аналіз і узагальнення результатів досліджень.
Зазвичай, наукова (курсова, бакалавра, спеціаліста, магістра) робота може складатись з 2-3 (відповідно до специфіки галузі, в межах якої працює студент, може бути інша кількість) розділів. В першому розділі, як правило, викладаються результати теоретичного аналізу проблеми дослідження. В другому розділі найчастіше обґрунтовуються завдання і методи дослідження, вказуються особливості проведення дослідження, обґрунтовуються і детально описуються нові, нестандартні процедури дослідження. В третьому розділі описуються процедури і результати кількісного та якісного аналізу даних, отриманих в процесі дослідження. Якщо є третій розділ, то в ньому даються рекомендації, поради на підставі емпіричного дослідження. Третій розділ може містити результати формуючого експерименту, або програму корекції або розвитку з відповідними результатами експериментального дослідження
У висновках дається стислий виклад результатів дослідження, а також можуть надаватись рекомендації з практичного використання його результатів. Кожен з таких висновків - це чітка відповідь на поставлене в дослідженні завдання (слід звірятися із завданнями, визначеними у вступі до наукового дослідження). У висновках вказується, які з поглядів на проблему отримали підтвердження, а які вимагають подальшого уточнення. У висновках також обґрунтовується, чи ставиться під сумнів необхідність і перспективність подальшого дослідження проблеми, пропонуються нові напрямки, які виявились в ході проведеного дослідження.
Таблиця 1.
Об’єм наукової (курсової, бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи в межах основного тексту.
| Вид наукової роботи | Кількість сторінок | Кількість процитованих джерел |
| Курсова робота | 20-30 | |
| Бакалаврська робота | 30-40 | |
| Дипломна робота | 40-50 | |
| Магістерська робота | 50-80 |
Обсяг роботи повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1. Робота друкується шрифтом Times New Roman. 14 шрифтом (28-30 рядків на сторінку). Робота на здобуття кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра повинна бути зброшурована і мати міцну палітурку. Титульна сторінка оформляється за зразком, що додається в додатках А.2, А.3, А.4. На другій сторінці подається зміст роботи. Вступ повинен складати 3-5 сторінок. Текст основної частини наукової роботи поділяється на розділи, підрозділи (пункти та підпункти). Заголовки структурних частин наукової роботи друкують великими літерами, симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за виключенням заголовку пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервали.
Кожну структурну частину наукової роботи треба починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять; на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.
Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу (Наприклад: «2.3») складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. У кожному розділі може бути щонайменше два підрозділи. Пункти (Наприклад : «1.2.3») нумерують за таким же самим принципом в межах кожного підрозділу.
Ілюстрації (схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в науковій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.
Таблицю або будь-яку ілюстрацію, розміри яких більше формату А 4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатись з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують за тим же самим принципом. Слово «Таблиця» та її номер розміщують по правому краю над таблицею. В наступному рядку подається малими літерами з першої великої посередині назва таблиці. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть: «продовження табл.» і вказують її номер.
Формули в науковій роботі так само нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правої сторони аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту потрібно подавати з нового рядка. Рівняння і формули потрібно виділяти з тексту вільними рядками, в кінці формули пишеться слово «де» без двокрапки.
У тексті наукової роботи повинні бути посилання на ілюстрації, таблиці і формули.
Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою та іншими інформативними джерелами, які цитувалися в науковому дослідженні. «Список...» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою.
Використані автором джерела подаються у списку, який слідує за висновками до наукової роботи. Літературні джерела розміщуються в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати до вимог міждержавних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. У «Списку...» можуть вказуватися тільки всі опрацьовані наукові джерела, на які є посилання в основному тексті наукової роботи. Приклади оформлення джерел додаються у додатку В.
8. Оформлення додатків
Після списку використаних джерел до дипломної роботи включаються додатки. Кожний додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток (великі літери української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь), див. додатки даного методичного видання як зразок оформлення.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.З - перший підрозділ третього розділу додатка В.
9. Порядок захисту наукової роботи
На наукову (курсову, бакалавра, спеціаліста, магістра) роботу науковий керівник пише відгук, в якому вказує на актуальність обраної проблеми дослідження, позитивні сторони роботи і самостійність виконання студентом наукової роботи, регулярність відвідування консультацій у наукового керівника, дає особистісні характеристики студента, виявлені у процесі написання наукової роботи, а також аналізує недоліки роботи, оцінює структуру, зміст, форму і ступінь розкриття тих чи інших питань, використання статистичних та фактичних даних, оформлення роботи, дає конкретні рекомендації.
Після прочитання роботи науковим керівником робота може бути допущена до захисту. Відгук наукового керівника, а також його зауваження на сторінках тексту наукової (курсової, бакалавра, спеціаліста, магістра) роботи є орієнтиром у підготовці до попереднього захисту роботи. У відгуку наукового керівника дається попередня оцінка у формі висновку: «Робота може бути допущена до захисту з оцінкою (3, 4, 5)» або «Робота не може бути допущена до захисту». Завершується висновок наукового керівника зазначенням ступеня відповідності наукової роботи вимогам до наукових (курсових, бакалавра, спеціаліста, магістра) робіт. Форма відгуку представлена у Додатку К.
На наукову (бакалаврську, дипломну, магістерську) роботу студента дається зовнішня рецензія. Рецензентом призначають спеціаліста тієї галузі, з тематики якої виконано дослідження. Склад рецензентів затверджується керівником випускаючої кафедри і затверджується деканом (керуючим напрямком). Дані про рецензента: його прізвище, ім'я по батькові, назва кафедри та назва навчального закладу, в якому працює рецензент вказуються по завершенню тексту рецензії. Підпис рецензента завіряється печаткою навчального закладу (установи), де працює рецензент, Додаток К.
Окрім позитивних якостей наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи, зазначають і її недоліки. Обсяг рецензії становить від 1-2 сторінки машинописного тексту.
Доцільно скористатися наступною схемою:
- Актуальність обраної теми і доцільність її розробки;
- Позитивні сторони роботи;
- Використання сучасних форм і методів дослідження;
- Практична цінність висновку та пропозицій, які зроблені в роботі;
- Недоліки, які на погляд рецензента, має робота, а також ступінь їх впливу на роботу в цілому;
- Загальна оцінка підготовленості автора наукової праці до самостійної роботи як фахівця з відповідної спеціальності;
- Рекомендована оцінка за чотирибальною шкалою, з приписом: «за умови успішного захисту».
Стиль рецензії має відповідати нормам, прийнятим для наукових відгуків, тобто бути доброзичливим, але принциповим. Рецензія може містити ту кількість зауважень, на які заслуговує з точки зору рецензента. Відносно автора роботи речення слід будувати в третій особі минулого часу («студент поставив..., розкрив.... довів...»); до самої роботи - в теперішньому часі («робота містить..., розкриває... тощо»).
Рецензію як аргументований критичний огляд переваг і недоліків роботи оголошують на засіданні Державної екзаменаційної комісії під час обговорення результатів її захисту. Зміст рецензії доводять до відома автора наукової роботи (бакалаврської, дипломної, магістерської) не пізніше одного-двох днів до захисту, щоб він міг заздалегідь підготуватися до зауважень рецензента (прийняти або доказово спростувати їх).
Завершену наукову (бакалаврську, дипломну, магістерську) роботу разом із висновками наукового керівника і рецензією спеціаліста передають до Державної екзаменаційної комісії. На її засіданні відбувається захист наукової роботи за традиційною процедурою. Головним документом, яким під час захисту послуговується студент (зачитує або переказує його), є компонент його доповіді та матеріали візуального супроводу.
Додатково до відгука наукового керівника та рецензента у складі бакалаврської, дипломної та магістерської робіт подаються: пояснювальна записка до дипломної роботи (Додаток И); подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи (Додаток К); завдання на дипломну роботу (Додаток Л)
Підготовка студента до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Напередодні захисту наукової роботи (бакалаврської, дипломної, магістерської) студент повинен підготувати доповідь, яку йому належить оприлюднити на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Зміст доповіді покликаний розкрити суть, теоретичне й практичне значення результатів здійсненої дипломником дослідницької аналітичної роботи.
Структурно доповідь складається з трьох частин, кожна з яких поділяється на самостійні смислові блоки (рубрики), які, попри те, повинні бути логічно взаємопов'язаними, репрезентувати єдність, що сукупно характеризує зміст здійсненого дослідження.
Перша (вступна) частина доповіді в основному повторює вступ наукової роботи. Рубрики її відповідають тим змістовим аспектам, якими охарактеризовано актуальність обраної теми, описано наукову проблему, сформульовано мету роботи. У ній репрезентують методи, за допомогою яких отримано фактичний матеріал дослідження, а також розвивають і коментують загальну структуру дипломної роботи.
Наступна - друга частина доповіді є найбільшою за обсягом. Головне її завдання - послідовно, згідно з логікою дослідження, охарактеризувати кожну главу наукової роботи, звернувши особливу увагу на її підсумкові результати і на критичні зіставлення й оцінки.
Закінчується доповідь заключною, частиною, яку формують, орієнтуючись на текст висновків роботи. У ній наводять загальні висновки, не повторюючи узагальнень, зроблених при характеристиці глав основної частини, й основні рекомендації.
Текст доповіді можуть супроводжувати додаткові матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми), які автор використовує для підтвердження своєї позиції, обґрунтування висновків, запропонованих рекомендацій, як візуальний супровід виступу.
Після укладення тексту виступу доцільно підготувати письмові відповіді на питання, зауваження та побажання, наявні у відгуку наукового керівника та рецензента. Письмова форма підготовки відповідей необхідна для того, щоб під час захисту зайве хвилювання не завадило спокійно відповідати на запитання.
Починати відповідь на кожне запитання слід фразою «Дякую за поставлене запитання.» та відповідати від третьої особи множини: «Ми вважаємо...», «На нашу думку...» тощо. Відповіді мають бути короткими, чіткими й добре аргументованими. У них можна посилатися на текст роботи, що надає їм більшої переконливості, підкреслює достовірність результатів дослідження.
Готуючись до захисту наукової роботи, бажано ще раз уважно переглянути текст дослідження (другий екземпляр), зробити необхідні помітки на сторінках, покласти в потрібних місцях закладки. Особливу увагу варто звернути на аналітичні таблиці, графіки і схеми, що містять у наочній і сконцентрованій формі найважливіші результати роботи. Окремі матеріали бажано підготувати для демонстрації в залі засідання Державної екзаменаційної комісії. Вони повинні бути оформлені так, щоб студент міг демонструвати їх без особливих ускладнень, з максимальною зручністю для всіх присутніх у залі.
Отже, доповідь студентові слід підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання:
- Обґрунтування актуальності теми дослідження;
- Об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження;
- Що вдалося встановити, виявити, довести: коротка характеристика розділів;
- Якими методами це досягнуто, елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях, які положення не знайшли підтвердження тощо.
- Оскільки студент має право і можливість ознайомитися з відгуком наукового керівника та рецензією заздалегідь, у виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента.
- Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10-15 хвилин.
- Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано забезпечити візуальний супровід: таблиці, діаграми, графіки тощо.
Побудована за запропонованою структурою доповідь студента дає змогу чітко сформулювати основні тези і цим самим скласти у членів комісії конкретне уявлення про роботу. Від того як подана наукова робота на захисті самим студентом, багато в чому залежить оцінка за виконану роботу.
Тому доцільно ретельно продумати свій виступ, викласти його для себе в письмовій формі або скласти тези доповіді. На цьому етапі студент повинен проконсультуватися з науковим керівником.
Оцінка наукової роботи залежить не лише від змісту, переконливості доповіді, а й від того, наскільки вправно представить її на засіданні Державної екзаменаційної комісії пошукувач, наскільки компетентне, впевнено відповідатиме він на поставлені запитання, коментуватиме дискусійні положення. Для цього йому необхідно володіти і послуговуватися правилами публічного виступу.
Захист наукових робіт відбувається при засіданнях комісії, порядок яких регламентується «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Державна екзаменаційна комісія затверджена вищим навчальним закладом для наукових робіт бакалавра, спеціаліста та магістра, її очолює голова, як правило провідний спеціаліст в галузі, вчений, запрошений з іншого навчального закладу. При захисті наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи Державна екзаменаційна комісія складається з 3-4 викладачів кафедри (факультету чи напряму) та голови ДЕК, який є фахівцем з даної спеціальності.
Захист наукової роботи (бакалаврської, дипломної, магістерської) здійснюється публічно. За своїм характером він є науковою дискусією, що відбувається у вимогливій, принциповій і водночас доброзичливій атмосфері з дотриманням вимог наукової етики. Головні його перипетії стосуються аналізу достовірності, обґрунтованості зроблених у науковій роботі висновків і рекомендацій.
Засідання Державної екзаменаційної комісії розпочинається з оголошення її головою назви роботи, прізвища, імені, по батькові автора, інформації про наявність необхідних у справі документів та про навчальні здобутки студента: успішність, тексти публікацій (якщо вони є), виступи на тему роботи на засіданнях наукових товариств, наукових гуртків, перемоги в олімпіадах, конкурсах наукових робіт та ін.
Потім слово для повідомлення основних результатів наукового дослідження надають самому студентові. Свій виступ він вибудовує на основі читання (краще переказу) раніше підготовлених тез доповіді, намагаючись виявити високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію, здатність доступно інтерпретувати основні наукові результати дослідження. Передусім він має зосередитися на головних підсумках здійсненої роботи, сформульованих та обґрунтованих ним теоретичних і прикладних положеннях. За необхідності можна скористатися візуальним супроводом виступу. Усі ці матеріали повинні бути чітко і лаконічно оформлені, щоб дипломник міг без особливих ускладнень їх продемонструвати, а вони були доступними присутнім.
Процедура публічного захисту наукової роботи включає:
У Повідомлення про роботу студента, яка представляється до захисту головою ДЕК чи її секретарем;
- Доповідь студента про зміст роботи;
- Запитання до автора і відповіді студента на запитання членів комісії із захисту наукової (бакалавра, спеціаліста, магістра) роботи та осіб, присутніх на захисті;
- Оголошення відгуку наукового керівника або його виступ;
- Виступ рецензента чи заслуховування рецензії;
- Відповіді студента на зауваження зроблені рецензентом;
- Розгорнута дискусія, у якій мають право брати участь всі присутні у залі;
- Заключне слово студента;
- Рішення комісії про оцінку роботи.
Під час захисту наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи студент повинен продемонструвати глибоке розуміння теми дослідження, досконале володіння матеріалом теми, термінологією, понятійним апаратом. Водночас студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також відповісти на запитання, що виникають під час захисту у членів комісії - для наукових робіт (бакалаврської, дипломної, магістерської - Державної екзаменаційної комісії). Питання членів комісії пов'язані з темою наукової роботи і мають на меті перевірити рівень засвоєння проблеми дослідження.
Після виступу студента голова зачитує письмовий відгук наукового керівника, рецензію рецензента на виконану наукову (бакалаврську, дипломну, магістерську) роботу, надає слово її автору для відповіді на запитання, коментарів, зауважень і побажань. Далі розгортається дискусія, в якій мають право брати участь усі присутні на захисті.
Захист наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи фіксується в протоколі ДЕК. Оцінка з роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою студенту і всім присутнім на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента. Студент, який на захисті наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.
Коли захист наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи виявився незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму тему з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.
Результати захисту наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи оцінюються за чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», з урахуванням якості виконання всіх частин наукової роботи та рівня її захисту.
10. Критерії оцінювання наукової роботи
Оцінюється робота на основі наступних показників:
1) повнота розкриття змісту теми;
2) оригінальність суджень (на основі теоретичних і дослідницьких матеріалів);
3) новизна фактичного матеріалу;
4) глибина аналізу;
5) органічність поєднання теоретичного і фактичного матеріалу;
6) самостійність студента при виконанні роботи,
7) процес захисту дипломного (магістерського) дослідження.
Оцінка за наукову роботу виставляється в залікову книжку студента та заноситься в екзаменаційну відомість чи екзаменаційні журнали ДЕК і засвідчується підписами всіх членів ДЕКу.
Таким чином, при оцінюванні наукової роботи враховуються якість виконаної роботи, її науковий рівень, ступінь самостійності у викладі теми, оформлення (посилання, підписування і нумерація таблиць, правильне розміщення структурних компонентів вступу і, власне, наукової роботи; мова і стиль викладу, відгук наукового керівника роботи, рецензента; виступ студента на захисті, відповіді на запитання з теми дослідження. Не виключена ситуація, коли робота виконана й оформлена на належному рівні, а виступ студента при захисті наукової роботи не підготовлений, його відповіді на запитання не продумані, поверхневі, або хибні. У такому випадку попри високу якість роботи, оцінка може бути знижена. Водночас, наявність зауважень і вказівок на недоліки наукової роботи у відгуку наукового керівника та рецензента ще не означає, що наукова робота одержить невисоку оцінку на захисті. Опанувавши тему дослідження, студент досить часто на захисті демонструє володіння темою дослідження, аргументовано доводить свою позицію з того чи іншого питання і, як наслідок, отримує високу оцінку, продемонструвавши зрілі судження фахівця.
Наукова (бакалаврська, дипломна, магістерська) робота захищається у присутності студентів. Запитання з теми роботи можуть ставити не тільки члени комісії, а й студенти групи. Відповіді студента на запитання студентів також враховуються членами комісії при обговоренні результату захисту наукової роботи.
Критерії оцінювання наукової (бакалаврської, дипломної, магістерської) роботи членами комісії:
• студент одержує оцінку «відмінно», якщо, спираючись на глибокі знання теоретичної розробки проблеми і практики її застосування, самостійно аналізує фактичний матеріал, творчо підходить до наукового дослідження, робить самостійні висновки, аргументовано критикує погляди з аналізованих питань;
• студент одержує оцінку «добре», якщо виконав наукову роботу на необхідному теоретичному рівні, питання теми роботи розкрив повно і всебічно, але відсутній необхідний рівень творчого підходу до розкриття теми роботи;
• студент одержує оцінку «задовільно», якщо у науковій роботі правильно розкрив основні питання теми наукової роботи, але не виявив уміння логічно та послідовно викладати матеріал, самостійно аналізувати літературу, розглядати питання теми дослідження загалом за всіма аспектами, є окремі помилкові положення;
• студент одержує оцінку «незадовільно», якщо не може відповісти на зауваження рецензента та наукового керівника, пояснити висновки і теоретичні положення теми, не володіє матеріалом роботи.
Захист і оцінка дипломної роботи це підсумок самостійної роботи студента. При правильній організації своєї роботи студент набуває необхідних навичок для майбутньої діяльності, підвищує свою кваліфікацію.
Кращі наукові (бакалаврські, дипломні, магістерські) роботи можна рекомендувати на конкурси студентських наукових робіт і до друку публікацій, написаних на їх основі, в студентських збірниках.
Державна екзаменаційна комісія може відзначити наукові роботи та захисти і рекомендувати студентів до вступу в аспірантуру за відповідною спеціальністю, запис про що робиться у протоколах ДЕК.
Додаток А.1
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
Форма № Н-6.01
_____________________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
_____________________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВА РОБОТА
з ___________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки_____________________
спеціальності___________________________
______________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ______________________________
_______________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище
та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: ________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії
____________ _________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) _______________ _______________________ (підпис) (прізвище та ініціали) _____________ _________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
м. _________ - 20 __рік
Додаток А.2
Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської роботи
Форма № Н-9.02
___________________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
___________________________________________________________________________
(повне найменування інституту, назва факультету (відділення))
___________________________________________________________________________
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
___________________________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Виконав: студент ___курсу, групи______
напряму підготовки (спеціальності)
___________________________________
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_____________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________
(прізвище та ініціали)
_______ - 20__ року
Додаток Б
Приклад оформлення змісту
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І Теоретичні основи впливу сім'ї на формування особистості дитини
1.1. Вплив внутрішньосімейних відносин на формування особистості…..….. 8
1.2. Висвітлення проблеми взаємин батьків з дітьми підліткового віку в науковій літературі……………………………………………………..…………. 19
1.3. Психологічні особливості підлітка ………………………………………...29
РОЗДІЛ ІІ Емпіричне дослідження взаємин батьків з дітьми підлітками
2.1. Організація і методики дослідження………………………………………...35
2.2. Аналіз впливу виховання на батьківсько-дитячі взаємини…………...…… 43
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….………….61
ДОДАТКИ
Додаток В
Приклад оформлення бібліографічного опису в списку використаних джерел, який наводиться у науковій (курсовій, бакалаврській, дипломній, магістерській) роботі.