Історія розвитку юридичної науки
Юриспруденція (від лат. juris-prudentia — правознавство, від лат. jus- право і лат. prudentia — передбачення, розсудливість, мудрість) – наука, що вивчає правову систему держави, а так само – практика юристів і програма їх підготовки.
Юриспруденція у Стародавньому світі
Не дивлячись на те, що часом і місцем зародження юриспруденції по праву прийнято вважати Стародавню Грецію, перші сліди права можна знайти ще в культурі прадавніх єгиптян.
Перші датовані згадки про «право і рівність» ми можемо знайти в роботах Піфагора (VI ст до н.е.).
У V-VI ст до н.е. про закони, справедливості правах жителів поліса говорить і Геракліт.
Не варто випускати з уваги і праць Сократа, продовжених його учнем Платоном, – їх спільна робота стала першим трактатом раціоналіста про право і закон в державі.
Наприкінці IV – початку III століття до н.е. у формі окремої самостійної науки юриспруденція з'явилася в Стародавньому Римі.
Викладати юриспруденцію почали так само в Стародавньому Римі – в 253 році до н.е. понтифік Тіберій Корунканій.
Діяльність мислителів Стародавнього Риму має насправді велике значення в історії формування юриспруденції. Наукові праці різних часів від перших робіт і аж до кодифікування Юстиніана (VI ст н.е.) сформували міцну базу для подальшого розвитку правової науки.
Юриспруденція в середні віки і Новий час
В епоху Середньовіччя можна виділити декілька основних віх в розвитку юриспруденції. По-перше, чималий вплив на процеси, як вже згадувалося, мали праці мислителів Древнього Риму. По-друге, правових діячів Середньовіччя можна розділити на тлумачів (глосатори) і коментаторів (постглосатори). Що сформувалося в XI-XIII століттях перебіг глосаторів прагнув переоцінити і проаналізувати джерела римського права, а що прийшли їм на зміну в XIII-XV століттях постглосатори більшу увагу приділяли самому коментуванню законодавчих актів. У теоретичному плані обидва напрями внесли до юридичної науки величезний вклад.
Новий час так само вніс до науки про право нові течії. Найзнаменнішими роботами того часу можна без сумніву вважати праці І. Канта, Н. Маккиавеллі, Же. Ж. Руссо, Р. В. Ф. Гегеля і багато інших.
Вся історична дорога юриспруденції показує, що кожна нова думка йде лише на користь неї, про що говорить і сам Кант:
«...Поки юристи шукають своє поняття права і сперечаються про це, юриспруденція жива і розвивається».
Будівництво правової держави, реформи політичної і судово-правової системи настійно потребують розвитку юридичної освіти в Україні. Юридична освіта - явище багатогранне. Відомо, що юридична наука, як і всяка інша, розвивається, прогресує за умови поповнення її кадрів молодими вченими.
Щодо відкриття юридичного відділення в Житомирському торговельно-економічному коледжі можна сказати, що:
· Коледж здійснює підготовку фахівців за спеціальністю 5.03040101 «Правознавство» з 1998 року.,
· Станом на 01.09.2011 р. коледж випустив 736 молодших спеціалістів юристів, в тому числі 408 випускників денної форми навчання і 328 заочної форми навчання.,
· Зміст підготовки спеціалістів полягає у підготовці кваліфікованих фахівців в галузі права.,
· Також наші студенти мають можливість проходити навчальну практику в наступних державних установах : Головне управління юстиції в Житомирській області; в загальних судах м. Житомира; Державна виконавча служба в м. Житомирі та в інших установах.
На ринку праці в Житомирській області (відповідно до листа Житомирського обласного центру зайнятості № ЖОЦЗ – 02-155/0/213 від 17.01.2013р.) є потреба таких працівників (згідно з класифікатором професій):
· начальник юридичного відділу – 5 осіб;
· головний юрисконсульт – 3 особи;
· спеціаліст юрисконсульт – 7 осіб;
· юрист – 63 особи;
· радник - 6 осіб;
· юрисконсульт – 60 осіб;
· інспектор праці (правовий) – 1 особа;
· секретар судового засідання – 17 осіб;
· помічник адвоката – 4 особи;
· помічник юриста – 11 осіб;
· помічник нотаріуса – 6 осіб.
Моніторинг існуючого ринку праці та освітніх послуг свідчить про значний попит підприємств м. Житомира та Житомирського регіону у фахівцях даного профілю. Зокрема, випускники спеціальності 5.03040101 «Правознавство» використовують свої фахові знання та навики в таких установах: Головне управління юстиції в Житомирській області, Апеляційний суд Житомирської області; Господарський суд Житомирської області; Житомирський окружний адміністративний суд; Коростишівське районне управління юстиції Житомирської області; Користишівська державна нотаріальна контора Житомирської області; Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області; Житомирська обласна рада комунальних установ по експлуатації адміністративних будинків; Адвокатська контора – Гарапюка С.В.; ВДАІ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області; Приватна юридична фірма «Феміда» - Мітецької С.В.; Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області; Житомирський районний суд Житомирської області; Корольовський районний суд м. Житомира; Богунський районний суд м. Житомира. Випускники коледжу займають наступні посади: державний виконавець; секретар судових засідань; судовий розпорядник; провідний спеціаліст відділу реєстрації актів цивільного стану; інспектор сектору Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, відділу у справах громадян, імміграції та реєстрації фізичних осіб; юрисконсульт на підприємствах державної та приватної форми власності.
Відповідно до основних принципів ООН щодо суспільної ролі і місця правника визначено, що юрист - це загальна назва багатогранної професії, яка об'єднує всіх тих, хто служить закону. Адвокат, прокурор, нотаріус,слідчий,юрисконсульт,трудовий або податковий інспектор - все це юристи відповідних спеціальностей, кожна з яких пов'язана з певною галуззю права.
Тому основними завданнями юридичної освіти є надання належної професійної кваліфікації у поєднанні із вихованням професійних ідеалів та поваги до морального обов’язку, прав та свобод людини, а також постійне підвищення професійних навичок юристів, підвищення гарантованості індивідуальних та колективних прав людини відповідно до Рекомендацій Ради Європи щодо свободи здійснення юридичної професії.
 |
