Стаття 593. Фактична передача особи
1. З метою фактичної передачі особи, щодо якої прийнято рішення про видачу (екстрадицію), центральний орган України після набрання чинності цим рішенням надає відповідні доручення (направляє звернення) компетентним органам України.
2. Передача особи має бути здійснена протягом п'ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти.
3. Якщо компетентний орган іноземної держави з незалежних від нього обставин не може прийняти таку особу, центральний орган України встановлює нову дату передачі у строки, передбачені частиною другою цієї статті.
4. Під час фактичної передачі особи компетентний орган іноземної держави інформується про строк перебування її під вартою в Україні.
5. Доставлення до установ системи виконання покарань особи, щодо якої компетентним органом іноземної держави прийнято рішення про видачу в Україну, забезпечують компетентні органи України за дорученням (зверненням) центрального органу України.
Стаття 594. Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі
1. Витрати, що виникли на території України у зв'язку з вирішенням питання про видачу особи, а також витрати, що виникли у зв'язку із транзитним перевезенням через територію іншої держави особи, яка видається Україні, вважаються процесуальними витратами згідно з цим Кодексом.
ЛЕКЦІЯ № 31
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПОРЯДКУ ПЕРЕЙНЯТТЯ
Лекція висвітлює такі питання:
1. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав (ст. ст. 595-597 КПК України).
2. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави чи передано компетентному органу іншої держави (ст. ст. 598-601 КПК України).
Питання 1. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав (ст. ст. 595-597 КПК України)
Стаття 595. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав
1. Клопотання компетентних органів інших держав про перейняття Україною кримінального провадження розглядається центральним органом України щодо міжнародної правової допомоги або органом, уповноваженим здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, протягом двадцяти днів з дня його надходження.
2. Кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною за таких умов:
1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території;
2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно із цим Кодексом або міжнародним договором України неможлива або у видачі відмовлено;
3) запитуюча держава надала гарантії, що у разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення;
4) діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність.
3. У разі перейняття кримінального провадження Генеральна прокуратура України в порядку, передбаченому цим Кодексом, доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору, про що повідомляє державу, яка надіслала запит.
4. При відмові перейняти кримінальне провадження Генеральна прокуратура України повертає матеріали відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови.
Стаття 596. Неможливість перейняття кримінального провадження
1. Кримінальне провадження не може бути перейняте, якщо:
1) не дотримані вимоги частини другої статті 595 цього Кодексу або міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено виправдувальний вирок;
3) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено обвинувальний вирок, за яким покарання вже відбуте або виконується;
4) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні закрите кримінальне провадження або її звільнено від відбування покарання у зв'язку з помилуванням або амністією;
5) провадження щодо заявленого кримінального правопорушення не може здійснюватися у зв'язку із закінченням строку давності.
Стаття 597. Тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження
1. За клопотанням компетентного органу іншої держави особа, щодо якої буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може триматися під вартою на території України не більше ніж сорок діб.
2. Тримання під вартою особи здійснюється в порядку та згідно з правилами, передбаченими статтею 583 цього Кодексу.
3. Якщо після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.
Питання 2. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави чи передано компетентному органу іншої держави (ст. ст. 598-601 КПК України)
Стаття 598. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави
1. Кримінальне провадження, що перейняте від компетентного органу іншої держави, починається зі стадії досудового розслідування та здійснюється згідно з цим Кодексом.
2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідним органом іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та цим Кодексом, і вони не отримані з порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими.
3. Слідчий, прокурор України після перейняття кримінального провадження мають право здійснювати будь-які передбачені цим Кодексом процесуальні дії.
4. За наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру воно повинно бути здійснене згідно з законом України про кримінальну відповідальність і в порядку, передбаченому цим Кодексом.
5. Покарання, що призначається судом, не повинно бути суворішим від покарання, передбаченого законом запитуючої держави за таке ж кримінальне правопорушення.
6. Компетентному органу запитуючої держави надсилається копія остаточного процесуального рішення, що набуло законної сили.
Стаття 599. Порядок і умови передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
1. Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, прокурора або суду про передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави розглядаються уповноваженим (центральним) органом України протягом двадцяти днів з моменту надходження.
2. Незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.
3. Слідчий, прокурор або суд на вимогу уповноваженого (центрального) органу України поновлює кримінальне провадження, продовжує - якщо це дозволяється цим Кодексом - строки розслідування або тримання під вартою з урахуванням часу, необхідного для перейняття його компетентним органом іноземної держави.
Стаття 600. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження іншій державі
1. Зміст та форма клопотання про передання кримінального провадження повинні відповідати вимогам цього Кодексу та відповідних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити: 1) назву органу, який здійснює кримінальне провадження; 2) посилання на відповідний міжнародний договір про надання правової допомоги; 3) найменування кримінального провадження, передання якого запитується; 4) опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію; 5) прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, дату і місце народження, місце проживання або перебування та інші відомості про неї.
3. До клопотання додаються такі документи: 1) матеріали кримінального провадження; 2) текст статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється провадження; 3) відомості про громадянство особи.
4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються наявні речові докази.
5. Копії матеріалів залишаються в органі, який здійснював кримінальне провадження в Україні.
Стаття 601. Наслідки передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави
1. З моменту перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження відповідні органи України не мають права здійснювати будь-які процесуальні дії щодо особи у зв'язку з кримінальним правопорушенням, щодо якого передано кримінальне провадження, інакше, ніж на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги з боку держави, яка перейняла кримінальне провадження.
2. Закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження на стадії досудового розслідування не перешкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуванню в порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше.
ЛЕКЦІЯ № 32
ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ
СУДІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА ПЕРЕДАЧА ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ
Лекція висвітлює такі питання:
1. Підстави, розгляд судом і порядок виконання вироків судів інших держав (ст. ст. 602-604 КПК України).
2. Підстави та умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання (ст. ст. 605-606 КПК України).
3. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в інших державах (ст. ст. 607-608 КПК України).
4. Розгляд запиту про передачу громадянина України, засудженого судом іншої держави, для відбування покарання в Україні (ст. ст. 609-614 КПК України).
Питання 1. Підстави, розгляд судом і порядок виконання вироків судів інших держав (ст. ст. 602-604 КПК України)
Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
1. Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
2. У разі відсутності міжнародного договору положення цієї глави можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання.
3. Запит про виконання вироку суду іноземної держави, крім запиту про передачу засудженої особи, Міністерство юстиції України розглядає протягом тридцяти днів з моменту надходження запиту. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.
4. При розгляді запиту про виконання вироку суду іноземної держави згідно з частиною третьою цієї статті Міністерство юстиції України з'ясовує наявність підстав, передбачених міжнародним договором України, для його задоволення. З цією метою Міністерство юстиції України може запитувати необхідні матеріали та інформацію в Україні або у компетентного органу іноземної держави.
5. Встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.
6. При відмові у задоволенні запиту Міністерство юстиції України повідомляє про це іноземний орган, від якого надійшов запит, з роз'ясненням підстав відмови.
7. Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження - крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України.
8. Вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
9. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання у виді позбавлення волі, Міністерство юстиції України надсилає засвідчену копію запиту, передбаченого цією статтею, прокурору для звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.
Стаття 603. Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави
1. Клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається протягом одного місяця з дня його отримання судом першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України.
2. Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. Така особа має право користуватися правовою допомогою захисника. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
3. При розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.
4. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу: 1) про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому суд визначає, яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким ухвалено вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили; 2) про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави.
5. У разі необхідності проведення додаткової перевірки суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів.
6. Період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні у зв'язку з розглядом запиту про виконання вироку суду іноземної держави, зараховується до загального строку відбування покарання, визначеного відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті.
7. У разі ухвалення рішення про виконання вироку суду іноземної держави суд може одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи.
8. Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України.
9. Судове рішення стосовно виконання вироку суду іноземної держави може бути оскаржено в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено відповідне питання, та прокурором.
Стаття 604. Виконання вироку суду іноземної держави
1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом.
2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави.
Питання 2. Підстави та умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання (ст. ст. 605-606 КПК України)
Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
1. Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Положення статей 605 - 612 цього Кодексу можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу особи, до якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру.
Стаття 606. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
1. Засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
2. Перед вирішенням питання про передачу засудженої особи для відбування покарання з України до іноземної держави остання має надати гарантії того, що засуджений не буде підданий катуванню або іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
3. Згода засудженого чи його законного представника повинна бути висловлена у письмовій формі з усвідомленням усіх правових наслідків такої згоди. Засуджений чи його законний представник мають право на отримання правової допомоги у вигляді юридичної консультації щодо наслідків своєї згоди. Згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї глави вона перебуває на території держави свого громадянства.
4. У разі недотримання хоча б однієї з умов, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України.
5. У разі якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний передбачений строк покарання у виді позбавлення волі за відповідне діяння є меншим, ніж строк покарання, призначений вироком, передача засудженої особи можлива лише після фактичного відбуття засудженим частини покарання, визначеної відповідно до частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Таке саме правило може бути застосовано, якщо законодавство держави виконання вироку не відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті стосовно виду покарання.
6. У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженого для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення.
7. Засуджена особа, яка надала згоду на передачу в іноземну державу для подальшого відбування покарання, може відмовитися від такої передачі у будь-який час до перетину державного кордону України відповідно до статті 607 цього Кодексу. У разі отримання інформації про таку відмову Міністерство юстиції України негайно припиняє розгляд питання про передачу або, у відповідних випадках, вживає заходів для припинення передачі.
8. У випадках, передбачених пунктами 4 та 7 цієї статті, новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови у передачі або відмови засудженої особи від передачі.
Питання 3. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в інших державах (ст. ст. 607-608 КПК України)
Стаття 607. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах
1. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, вирішується Міністерством юстиції України.
2. Якщо засуджений є громадянином іноземної держави - учасниці міжнародного договору про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянином якої він є, орган, на який покладено обов'язок приведення вироку до виконання, роз'яснює засудженому його право звернутися до Міністерства юстиції України або до уповноваженого (центрального) органу держави, громадянином якої він є, з клопотанням про передачу його для відбування покарання в цій державі на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Положення цієї частини не перешкоджають засудженим громадянам інших держав звертатися з проханням про передачу в державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.
3. Міністерство юстиції України після вивчення та перевірки матеріалів у разі їх належного оформлення та за наявності підстав, передбачених цим Кодексом або міжнародним договором, приймає рішення щодо передачі особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи.
4. Після отримання від уповноваженого (центрального) органу іноземної держави інформації про згоду на прийняття засудженого для відбування покарання Мінюст України надсилає МВС України доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи з установи системи виконання покарань України в іноземну державу.
5. Передача засудженого громадянина іноземної держави для подальшого відбування покарання відповідно до цієї статті не позбавляє його права порушувати питання про його умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у строки, передбачені Кримінальним кодексом України, а також про помилування у порядку, передбаченому законодавством України. Будь-які документи чи інформація, необхідні для розгляду цього питання в Україні, можуть бути запитані від компетентних органів держави виконання вироку через Міністерство юстиції України.
6. Міністерство юстиції України повідомляє суд, що ухвалив вирок, про рішення про передачу засудженої особи, а також забезпечує інформування суду про результати виконання вироку в іноземній державі.
7. У разі оголошення в Україні амністії суд, який отримав інформацію про рішення про передачу засудженої особи відповідно до цієї статті, розглядає питання про застосування амністії до такої засудженої особи. У разі потреби суд може звернутися до Міністерства юстиції України з метою отримання від компетентних органів держави виконання вироку інформації, необхідної для розгляду питання про застосування амністії.
8. Орган, що прийняв рішення відповідно до частин п'ятої та сьомої цієї статті за результатами розгляду питань про умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, помилування чи амністію, надсилає копію відповідного рішення Міністерству юстиції України для відповідного інформування держави виконання вироку.
Стаття 608. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави
1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування Мінюст України направляє уповноваженому (центральному) органу іноземної держави копію ухвали суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування.
2. Якщо вирок скасовано і призначено новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи.
Питання 4. Розгляд запиту про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні (ст. ст. 609-614 КПК України)
Стаття 609. Порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні
1. Запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави про передачу для відбування покарання в Україні засудженого судом цієї держави до позбавлення волі громадянина України, а також клопотання такого засудженого або його законного представника чи родича про передачу розглядається Міністерством юстиції України в розумний строк.
2. Після порушення перед Міністерством юстиції України клопотання про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в Україні та підтвердження громадянства України цієї особи Міністерство юстиції України запитує у відповідного органу іноземної держави документи, необхідні для вирішення питання по суті.
3. Після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.
4. У разі відмови Міністерством юстиції України в задоволенні запиту (клопотання) про передачу засудженої особи в Україну відповідна інформація направляється державі, судом якої ухвалено вирок, а також особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи, з роз'ясненням підстав такої відмови.
5. У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України направляє державі, судом якої ухвалено вирок, інформацію про це разом з копією ухвали суду за результатами розгляду клопотання згідно з частиною третьою цієї статті.
Стаття 610. Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України
1. Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
2. До клопотання Міністерство юстиції України подає на розгляд суду такі документи: 1) копію вироку разом з документом, що підтверджує набрання ним законної сили; 2) текст статей кримінального закону іноземної держави, на якому ґрунтується вирок; 3) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, в тому числі інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини щодо виконання вироку; 4) заяву засудженого про згоду на передачу його для відбування покарання в Україні, а у випадку, передбаченому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, заяву законного представника засудженого; 5) інформацію про стан здоров'я і поведінку засудженого.
3. Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
4. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
5. Відповідно до клопотання Міністерства юстиції України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України. Воно виконується в межах і в порядку, передбачених законодавством України.
6. При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.
7. Ухвала, постановлена згідно з цією статтею, може бути оскаржена в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.
8. Копія ухвали суду направляється до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
1. Після задоволення запиту про передачу засудженої особи в Україну і одержання згоди уповноваженого (центрального) органу іноземної держави на таку передачу Міністерство юстиції України надсилає компетентному органу доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні.
2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи, засудженої вироком суду іноземної держави, здійснюється згідно з кримінально-виконавчим законодавством України. Щодо засудженого, переданого для відбування покарання в Україні, настають такі самі правові наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення.
3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
4. Міністерство юстиції України повідомляє уповноважений (центральний) орган держави, судом якої було ухвалено вирок, про стан або результати виконання покарання у разі: 1) завершення відбування покарання згідно із законодавством України; 2) смерті засудженої особи; 3) втечі засудженої особи.
Стаття 612. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду іншої держави
1. Будь-які питання, пов'язані з переглядом вироку суду іноземної держави, вирішуються судом держави, в якій ухвалено вирок.
2. У разі зміни або скасування судом іноземної держави вироку питання про виконання такого рішення розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. У разі скасування судом іноземної держави вироку із закриттям кримінального провадження або застосування до засудженого акта помилування, амністії, пом'якшення вироку, ухваленого судом іншої держави, Міністерство юстиції України інформує центральний орган виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні про необхідність звільнення особи.
4. Якщо вирок судом іноземної держави скасовано і призначено нове досудове розслідування або новий судовий розгляд, питання про подальше здійснення кримінального провадження вирішується Генеральною прокуратурою України згідно з цим Кодексом.
Стаття 613. Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
1. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа.
2. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету України.
Стаття 614. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ
1. Визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
ЗМІСТ
ЛЕКЦІЯ № 1. ЗАРОДЖЕННЯ, ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА, ДИСЦИПЛІНАРНІ І
ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ:
Питання 1.Історія зародження науки «Кримінальне процесуальне право
(Антикримінальне судочинство) України». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2.Природа науки антикримінального судочинства за новітньою
класифікацією юридичних наук. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Дисциплінарні зв’язки науки«Кримінальне процесуальне право
(Антикримінальне судочинство) України». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4.Дидактичні основи науки«Кримінальне процесуальне право
(Антикримінальне судочинство) України». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Система курсу, науки«Кримінальне процесуальне право
(Антикримінальне судочинство) України» і КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 2. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН,
ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ:
Питання 1. Сутність та завдання Кримінального процесуального
законодавства України, дія його в часі і за колом осіб. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Доктринальне розуміння сутності і класифікації засад (принципів)
антикримінального судочинства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Засади (принципи) антикримінального судочинства
за Конституцією України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Засади (принципи) антикримінального судочинства за КПК України. . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 3. СУД, СТОРОНИ, ІНШІ УЧАСНИКИ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Питання 1. Поняття і класифікація суб’єктів антикримінального судочинства. . . . . . . . . . .
Питання 2. Ознаки, основні групи і різновиди особистісних джерел доказів
та інших різновидів антикримінальних відомостей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3.Процедурний статус суду та підсудність справ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Права, інтереси та обов’язки сторони обвинувачення
у кримінальному провадженні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Права, інтереси та обов’язки сторони захисту
у кримінальному провадженні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Права, інтереси та обов’язки потерпілого
у кримінальному провадженні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 7. Процедурний статус інших учасників кримінального
провадження за КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 8. Порядок заяви і вирішення питання про відвід, його наслідки. . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 4. ДОКАЗИ, ЇХ ДЖЕРЕЛА І
ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ:
Питання 1. Широке та вузьке розуміння доказів в антикримінальному судочинстві,
ступеневий сутнісний видовий поділ антикримінальних відомостей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Доктринальне та законодавче розуміння суб’єктів та способів
отримання доказів в антикримінальному судочинстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Поняття і ступеневий сутнісний видовий поділ речових джерел
антикримінальних відомостей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Сутність, послідовність та інші закономірності роботи з особистісними і
речовими джерелами антикримінальних відомостей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Ступеневий сутнісний видовий поділ практичних дій
і форми оперування доказами в антикримінальному судочинстві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Поняття доказів, їх ознаки та доказування за КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 7. Показання і висновок експерта як процесуальні джерела
доказів за КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 8. Речові докази і документи як процесуальні джерела
доказів за КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 5. ФІКСУВАННЯ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ,
ВИТРАТИ ТА ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ:
Питання 1. Види та характеристика форм фіксування кримінального провадження. . . . . . . .
Питання 2. Поняття та форма документування процесуальних рішень,
сутність і правова регламентація повідомлення у кримінальному провадженні. . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Порядок обчислення і стисла характеристика процесуальних
строків, процедура їх поновлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Сутність і різновиди процесуальних витрат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному
провадженні, цивільний позов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 6. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Питання. Сутність, різновиди, підстави і вимоги із застосування заходів
забезпечення кримінального провадження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Подання клопотання, порядок розгляду і процесуальні
наслідки накладання грошового стягнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним
правом (ст. ст. 148-153 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Порядок, процесуальні наслідки і строки
застосування відсторонення від посади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Тимчасовий доступ до речей і документів: загальні положення,
процедура, наслідки (ст. ст. 159-166 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Підстави і порядок подання клопотання про тимчасове
вилучення майна та накладання арешту на майно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 7. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ, ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ:
Питання 1. Мета, підстави і перелік запобіжних заходів, обставини, що
враховуються при їх обранні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Характеристика, порядок і строки застосування
особистого зобов’язання, особистої поруки та домашнього арешту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Сутність застави, визначення її розміру і порядок стягнення,
права і обов’язків заставодавця, випадки і порядок повернення застави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Порядок обрання, строки і місця тримання під вартою, процедура
продовження строків тримання під вартою (ст. ст. 183, 197, 199, 202 КПК України) . . . . . . . . . . .
Питання 5. Порядок подання і розгляду клопотання про застосування
запобіжного заходу (ст. ст. 184-186, 192-193 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Порядок забезпечення прибуття особи для застосування
щодо неї запобіжного заходу (ст. ст. 187-191 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 7. Застосування та порядок зміни запобіжного
заходу (ст. ст. 194-196, 198, 200-201, 203-206 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 8. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 8. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ:
Питання 1. Початок досудового розслідування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Визначення підслідності, об’єднання і виділення матеріалів
досудового розслідування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Місце проведення досудового розслідування, строки, розгляд клопотань. . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 9. ГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ:
Питання 1. Вимоги щодо проведення слідчих (розшукових) дій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Порядок проведення допиту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Порядок пред’явлення для впізнання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Проникнення до житла чи іншого володіння особи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Огляд, його різновиди та порядок проведення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Порядок проведення слідчого експерименту та освідування особи. . . . . . . . . . . . .
Питання 7. Підстави та порядок проведення експертизи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 10. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ:
Питання 1. Загальні положення із врегулювання негласних слідчих
(розшукових) дій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Порядок надання дозволу на проведення негласних слідчих
(розшукових) дій та інша їх регламентація за ст. ст. 247-257 КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Загальні положення та регламентація дій із втручання у
приватне спілкування за ст. ст. 258-266 КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Проведення інших видів негласних слідчих (розшукових)
дій за ст. ст. 267-275 КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 11. ЗУПИНЕННЯ, ЗАКІНЧЕННЯ І ПРОДОВЖЕННЯ
СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ:
Питання 1. Повідомлення про підозру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Форми закінчення досудового розслідування і порядок
закриття кримінального провадження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Звільнення особи від кримінальної
відповідальності (ст. ст. 285-289 КПК України) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Завершення досудового розслідування за ст. ст. 290-293 КПК України . . . . . . . . .
Питання 6. Продовження строку досудового розслідування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 12. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО
РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ:
Питання 1. Загальні положення та особливості досудового
розслідування кримінальних проступків за ст. ст. 298-301 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта
у спрощеному провадженні за ст. 302 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 13. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ
ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ:
Питання 1. Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора
під час досудового розслідування за ст. 303 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Строки подання і повернення скарги, відмова у відкритті
провадження за ст. ст. 304-308 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Порядок і наслідки оскарження ухвал слідчого судді
під час досудового розслідування за ст. ст. 309-310 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності
прокурора за ст. ст. 311-313 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 14. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ:
Питання 1. Підготовче провадження (ст. ст. 315-317 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Початок судового розгляду та обов’язки
учасників (ст. ст. 318-330 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Запобіжні заходи, експертиза, заходи забезпечення
та інші дії судового засідання (ст. ст. 331-336 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Межі судового розгляду (ст. ст. 337-341 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Процедура судового розгляду за ст. ст. 342-350 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Особливості судового допиту обвинуваченого,
свідка, потерпілого, експерта. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 7. Судове дослідження речових доказів, документів і звуко-,
відеозаписів, огляд на місці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 8. Судові дебати та інші дії із завершення судового
розгляду за ст. ст. 364-368 КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 15. СУДОВІ РІШЕННЯ:
Питання 1. Види і розмежування судових рішень, визначення їх законності,
обґрунтованості та вмотивованості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Порядок ухвалення, проголошення та роз’яснення
судового рішення за ст. ст. 373-380 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 16. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ ПРОВАДЖЕННЯ
У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
Питання 1. Спрощене провадження щодо кримінальних
проступків за ст. ст. 381-382 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Провадження в суді присяжних за ст. ст. 383-391 КПК України. . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 17. ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ:
Питання 1. Судові рішення, які можуть бути оскаржені
в апеляційному порядку за ст. ст. 392-395 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Апеляційна скарга: вимоги, прийняття, наслідки подання, підготовка
до розгляду, заперечення, відмова від апеляційної скарги, зміна та доповнення. . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Межі та порядок апеляційного розгляду
скарги за ст. ст. 404-408 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом
апеляційної інстанції за ст. ст. 409-414 КПК України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Підстави для призначення апеляційною інстанцією нового розгляду
в суді першої інстанції та його особливості за ст. ст. 415-419 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Вирок та ухвали суду апеляційної інстанції, недопустимість
погіршення правового становища обвинуваченого (ст. ст. 420-423 КПК України). . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 18. ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ:
Питання 1. Перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені
в касаційному порядку, право на касаційне оскарження, порядок та строки. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Вимоги до касаційної скарги, порядок відкриття провадження,
підстави для залишення скарги без руху або для її повернення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Підготовка до касаційного розгляду, подання
заперечень на скаргу (ст. ст. 430-432 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Межі і порядок перегляду рішень судом касаційної інстанції, підстави
для скасування або зміни судового рішення (ст. ст. 433-438 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Новий розгляд справи судом першої або апеляційної інстанції, закриття
провадження судом касаційної інстанції, її судові рішення (ст. ст. 439-443 КПК України). . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 19. ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ:
Питання 1. Підстави, особи та строки для перегляду судових рішень
у Верховному Суді України за ст. ст. 444-447 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Вимоги і порядок подання заяви про перегляд судових
рішень у Верховному Суді України за ст. ст. 448-449 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Повноваження Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ за ст. ст. 450-451 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Підготовка та порядок перегляду судового рішення
у Верховному Суді України (ст. ст. 452-453 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Повноваження та ухвали Верховного Суду України,
обов’язковість його судових рішень (ст. ст. 454-458 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 20. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ:
Питання 1. Особи, строки, вимоги до заяви і підстави для здійснення
провадження за нововиявленими обставинами (ст. ст. 459-462 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Порядок подання заяви, відкриття, здійснення, відмова і судове рішення
у провадженні за нововиявленими обставинами (ст. ст. 463-467 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 21. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА ПІДСТАВІ УГОД:
Питання 1. Ініціювання, укладання, зміст, наслідки укладання і
затвердження угоди у кримінальному провадженні за ст. 468-473 КПК України. . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Судове провадження на підставі угоди у кримінальному
провадженні за ст. 474 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Вирок на підставі угоди у кримінальному провадженні і
наслідки її невиконання (ст. ст. 475-476 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЇ № 22-23. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО
ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА ЩОДО ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ:
Питання 1. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Кримінальне провадження щодо окремих
категорій осіб за ст. ст. 480-483 КПК України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЇ № 24-25. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ:
Питання 1. Загальні правила кримінального провадження
щодо неповнолітніх (ст. ст. 484-489 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Особливості провадження процесуальних дій та
судового розгляду щодо неповнолітніх (ст. ст. 490-497 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх,
які не досягли віку кримінальної відповідальності (ст. ст. 498-502 КПК України). . . . . . . . . . . . . .
Питання 4. Порядок та особливості здійснення кримінального провадження щодо
застосування примусових заходів медичного характеру (ст. ст. 503-508 КПК України). . . . . . . . . .
Питання 5. Психіатрична експертиза, судовий розгляд і винесення рішення про
застосування примусових заходів медичного характеру (ст. ст. 509-513 КПК України). . . . . . . . . .
Питання 6. Продовження, зміна або припинення застосування примусових
заходів медичного характеру (ст. ст. 514-516 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЇ № 26-27. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ
ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ ТА ДИПЛОМАТИЧНИМ ІМУНІТЕТОМ, ТА
ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Питання 1. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
і проведення експертизи (ст. ст. 517-518 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Кримінальне провадження, що пов’язане із дипломатичним імунітетом,
особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій (ст. ст. 519-523 КПК України). . . . . . . . . . . .
Питання 3. Сутність, умови та порядок відновлення втрачених
матеріалів кримінального провадження (ст. ст. 524-531 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 28. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ:
Питання 1. Набрання судовим рішенням законної сили та його
виконання (ст. ст. 532-536 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Вирішення питань, що пов’язані із виконанням
вироків (ст. ст. 537-540 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 29. МІЖНАРОДЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Питання 1. Загальні положення міжнародного
співробітництва (ст. ст. 541-547 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Зміст і форма запиту про міжнародну правову допомогу,
наслідки його виконання в іноземній державі (ст. ст. 548-550 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Розгляд запиту іноземного компетентного органу про міжнародну
правову допомогу, підстави для відмови у виконанні (ст. ст. 551-557 КПК України). . . . . . . . . . . .
Питання 4. Виконання запиту на території України, відкладення та завершення
надання міжнародної правової допомоги (ст. ст. 558-560 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 5. Процесуальні дії за спеціальним дозволом, присутність
представників запитуючої сторони, вручення документів і
тимчасова передача (ст. ст. 561-565 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 6. Виклик особи, яка перебуває за межами України, допит, розшук, арешт,
конфіскація майна та ін. дії при наданні правової допомоги (ст. ст. 566-572 КПК України). . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 30. ЕКСТРАДИЦІЯ:
Питання 1. Повноваження Центрального органу України щодо видачі особи, порядок
підготовки документів та направлення запитів (ст. ст. 573-578 КПК України).. . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Тимчасова видача та тимчасовий арешт (ст. ст. 579-583 КПК України). . . . . . . .
Питання 3. Екстрадиційний арешт та перевірка (ст. ст. 584-587 КПК України). . . . . . . . . . .
Питання 4. Спрощений порядок видачі осіб з України, оскарження рішення про
екстрадицію і фактична передача особи (ст. ст. 588-594 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 31. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПОРЯДКУ ПЕРЕЙНЯТТЯ:
Питання 1. Порядок і умови перейняття кримінального провадження
від іноземних держав (ст. ст. 595-597 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Порядок кримінального провадження, що перейняте від іншої держави
чи передано компетентному органу іншої держави (ст. ст. 598-601 КПК України). . . . . . . . . . . . . .
ЛЕКЦІЯ № 32. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ
СУДІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА ПЕРЕДАЧА ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ:
Питання 1. Підстави, розгляд судом і порядок виконання вироків судів
інших держав (ст. ст. 602-604 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 2. Підстави та умови передачі засуджених осіб і їх прийняття
для відбування покарання (ст. ст. 605-606 КПК України). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Питання 3. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами
України, для відбування покарання в інших державах (ст. ст. 607-608 КПК України). . . . . . . . . . .
Питання 4. Розгляд запиту про передачу громадянина України, засудженого судом
іншої держави, для відбування покарання в Україні (ст. ст. 609-614 КПК України). . . . . . . . . . . . .
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
КИРИЛЕНКО Євген Володимирович
КОРОСТАШОВА Тетяна Олександрівна
ЛАНЦЕДОВА Юлія Олександрівна, канд. юрид. наук
ТУНТУЛА Олександра Сергіївна
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»
статус дисципліни: нормативна
для галузі знань: 0601. Право;
спеціальності: 6.060100 Правознавство
За наук. ред. О. А. Кириченка
Книга 3: Лекції
___________________________________________
Підп. до друку 29.10.2012 р.
Формат 60х841/16. Папір офсет.
Гарнітура «Times New Roman». Друк різограф.
Умовн. друк. арк. . Обл.-вид. арк. .
Тираж 50 пр. Зам. № .
Видавець і виготовлювач: ЧДУ ім. Петра Могили.
54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.
Тел.: 8 (0512) 50-03-32, 8 (0512) 76-55-81, e-mail: vrector@сhdu.edu.ua.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3460 від 10.04.2009 р.
[1] Тут і далі в дужках відображено існуюче найменування юридичної науки, відсутність чого свідчить про наявність перспективної науки або про залишення традиційного найменування.
[2] Завдання даної і процедурної юридичної науки – Конституційне судочинство України, а також поліцільових базисноантиделіктніх і процедурних юридичних наук Цивільна чи Де-факто майнова або Арбітражна чи Де-юре майнова галузь права чи судочинство України розглядаються окремо (див. питання 3).
[3] Процедурна сутність кожної із вказаних дій та їх співвідношення із негласними заходами розглядається окремо в контексті розробленої О. С. Тунтулою концепції міждисциплінарного [криміналістичного (процесуального, парапроцесуального), ордистичного] ступеневого сутнісне видового поділу практичних дій в антикримінальному судочинстві (див. лекція 5, питання 5).
[4] Повноцінність доказів та інших видів антикримінальних відомостей визначається наявністю їх основних (належність, допустимість, законність і доброякісність кожного окремого доказу) і додаткових (узгодженість і достатність сукупності доказів) юридичних властивостей, про що більш детально мова піде у четвертій лекції (див. лекція 4, питання 1).
[5] Згідно ч. 7 ст. 223 КПК України, винятками залучення понятих у процесі отримуючих процесуальних дій «є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії» [7]. Але таке суцільне та об’єктивне документування результатів отримуючих процесуальних дій треба обов’язково удосконалити ще тим, щ