КОНСПЕКТУВАННЯ ТА ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота на лекції включає такі види діяльності:
- активне слухання лектора;
- виділення головного матеріалу лекції;
- конспектування основних положень;
- підведення підсумку сказаного;
- формулювання висновку або узагальнення.
Різні люди записують лекції по різному. Одні, майже не відриваючи голови, з максимально можливою швидкістю. При цьому іноді викидають на ходу закінчення, часом цілі слова, що приводить до втрати змісту записаного. Вони вважають, що лектор говорить занадто швидко. Інші студенти намагаються обміркувати т, що записують.
Кожний студент може навчитися записувати лекції добре [5]. Спочатку подумайте, а потім пишіть. Вам тільки здається, що на лекції немає часу подумати. Насправді, Ви думаєте в 10 разів швидше аніж пишете.
При підготовці до практичного заняття або іспиту студенти читають свої конспекти, осмислюють і намагаються запам'ятати прочитане. Якщо студент писав конспект осмислюючи, то він має подвійну перевагу.
По-перше йому легше читати, тому що слова вже частково переведені в зміст. По-друге йому легше запам'ятати, тому що цей матеріал він уже один раз осмислював на лекції. Старанно записаний текст без осмислювання легко читати, але важко розуміти. Якщо конспект написаний недбало, то доводиться мучитися, розбираючись у написаному.
Пам’ятайте, що гарний конспект принесе Вам успіх у придбанні знань і на іспиті. Необхідно записувати не лише саму лекцію, але також намагатися законспектувати й те, про що лектор розповідає.
Кожну лекцію бажано починати писати з нової сторінки. При цьому вказувати дату, номер лекції і її назву.
Способи скорочення запису в конспекту.
Першим засобом може бути скорочення слів. Деякі стандартизовані скорочення слів приведені в додатку О, однак, специфікою вивчає мого предмету можуть бути введені власні скорочення. Наприклад, «Основи інформаційних систем» може бути скорочено як «ОІС».
Другий засіб – використання кванторів. Цей метод був винайдений німецьким математиком – Георгом Кантором.
Сутність цього методу полягає в наступному: взяти першу літеру від слова і повернути на 180 градусів. Так, наприклад, слово «ВСІ» від англійської мови «All» запишемо так: ".
Третій засіб полягає у тому, щоб використовувати для позначення деяких слів – символів. Наприклад, речення: «сто доларів» можна записати наступним шляхом: «$ 100».
Студент винесе з лекції менше, якщо він не записував за лектором основних положень. Коефіцієнт корисної дії роботи студента на лекції тільки тоді буде досить високий, коли їм використані всі можливості для кращого засвоєння: уважне слухання, невідривне спостереження й самостійне записування. Це значить, що для кращого сприйняття найбільш доцільне використання всіх типів пам'яті: зорової, слухової і моторної.
Конспект - це не тільки спосіб записати й запам'ятати почуте на лекціях: конспект - це ще особлива форма навчальної самостійної роботи студента, пов'язана з вихованням уміння аналітично мислити, а також узагальнювати матеріал.
Однак роль конспекту не слід переоцінювати. Студент не повинен розглядати свій конспект, як основний засіб для вивчення курсу й для підготовки до здачі іспитів, але гарний конспект служить прекрасною підмогою, як у процесі навчання, так і в практичній роботі.
Конспект відбиває цілий ряд особливостей студента: його загальну грамотність і ступінь розвитку, уміння володіти пером і викладати свої думки, уміння виділяти лише саме істотне. уміння систематизувати викладене не в лекції.
Цей розділ включає лише деякі рекомендації щодо техніки конспектування, біль детальний огляд методик та порад ви можете взяти з літератури [5].
Систематичне опрацювання лекційного матеріалу має важливе значення для його засвоєння. Студенту рекомендується опрацювувати матеріал в той день, коли читалася лекція. При цьому слід перевірити повноту і правильність запису, доповнити пропущене, дописати незакінчені фрази, докреслити схеми тощо. На даному етапі варто розібратися в сутності кожного поняття, визначення і положення, домогтися розуміння логічного змісту формулювань. Після такої проробки слід співставити матеріал лекції з програмою дисципліни і з допомогою рекомендованої літератури доповнити конспект матеріалом, що не розглядався на лекції. На заключному етапі рекомендується сформулювати та записати резюме (висновок) до матеріалу лекції. При нерозумінні окремих питань студенту належить звернутися за консультацією до викладача.
Звичайно, що матеріал попередньої лекції до наступної може стати забутим. Тому студенту напередодні лекції слід переглянути конспект попередньої лекції. Інакше студент ризикує не зрозуміти лектора та загубити зв'язок між викладеним раніше матеріалом і новим.
Таким чином, робота студента над конспектом лекцій повинна проводитись в напрямку вдосконалення самого конспекту, в напрямку засвоєння матеріалу; в напрямку подальшого розширення та поглиблення питань, що викладенні на лекції.
Після завершення вивчення теми студенту слід проаналізувати отриману інформацію, з'ясувати які нові теоретичні відомості він одержав та як їх застосувати в практичній діяльності. На завершення роботи з конкретною темою треба прочитати питання для самоконтролю та мислено або письмово дати відповіді на них. У разі виникнення потреби, студенту слід звернутися за консультацією до викладача.
Оскільки основною формою опанування програмного матеріалу є самостійна робота, студент має уявляти власний рівень розуміння кожної теми дисципліни. Тому до кожної теми лекції та практичного заняття наведені питання для самоконтролю.
При підготовці до практичних занять студенту необхідно напередодні ознайомитися із змістом відповідного заняття та теоретичними положеннями за допомогою рекомендованої літератури і конспекту лекцій.