Прийом на докторські студії
Для докторських студій кандидат повинен звертатися до польського закладу, який має право їх проводити. Зарахування відбувається на наявні місця, зважаючи на рівень академічної кваліфікації претендента, яка повинна бути не нижчою магістра у Польщі.
Система освіти в Польщі - Загальна характеристика
Освіта в Польщі здійснюється за Болонською системою. Термін навчання від трьох до п’яти років. Випускники отримують освітньо-кваліфікаційний ступінь бакалавра та магістра. Бакалавр 3 – 3,5р. ( 6-7семестрів по чотири місяці кожен), магістр 4,5 – 5р. (9-10 семестрів). Є можливість здобуття магістра на базі бакалавра, отриманого в навчальних закладах України, термін навчання 1,5 – 2р.(3 – 4 семестри), інженерні спеціальності 3,5р. - 4р.( 7-8 семестрів). У ВУЗах діють стаціонарна, заочна та вечірня форми навчання.
Розклад занять:
Стаціонар (понеділок – п’ятниця);
вечірнє (понеділок – п’ятниця з 16.00);
заочне (субота – неділя (інколи п’ятниця) кожні два тижні).
Оцінювання рівня знань студентів здійснюється за шкалою:
5.0 - відмінно
4.5 - дуже добре
4.0 - добре
3.5 - посередньо
3.0 - задовільно
2.0 - незадовільно
У ВУЗах велику увагу приділяють вивченню іноземних мов. Студенти вивчають дві мови – англійську (обов’язково) та одну на вибір: російську, німецьку, французьку, іспанську, італійську та мають можливість здачі міжнародного екзамену з обраної мови.
Навчання починається з 1-го жовтня (зимовий семестр) та з 1-го березня (літній семестр).
Навчання у здійснюється польською мовою. Незнання мови не впливає на вступ до того чи іншого навчального закладу. У деяких ВУЗах пропонують навчання англійською, німецькою, французькою... мовами. Студентам, які вирішили навчатись у Польщі, бажано пройти курс вивчення польської мови з метою полегшення, на початковому етапі, навчального процесу та проживання на території Речі Посполитої.
Навчання у Польщі є платним, вартість якого в середньому не є більшою, ніж в будь-якому ВУЗі України. В кожному навчальному закладі встановлена вступна оплата в розмірі від 100 до 1400 злотих. Цю суму необхідно сплатити при подачі документів. За рахунок вступних коштів покриваються витрати, пов’язанні з видачею студенту студентського квитка, індексу, карти і т.д.
За навчання можна сплачувати як цілу суму відразу, так і частинами: щомісяця, щокварталу, щосеместру.
Після закінчення ВУЗу студенти отримують Європейський диплом, який є дійсним у країнах Євросоюзу, в Україні, в Росії та інших державах колишнього Радянського Союзу.
Під час навчання та після закінчення ВУЗу студенти мають можливість брати участь у багатьох міжнародних програмах по обміну студентами, підвищувати свою кваліфікацію у країнах Євросоюзу. Кожен із навчальних закладів у рамках програм обміну студентами співпрацює з ВУЗами Англії, Швеції, Німеччини, Іспанії, Бельгії, Ірландії, Люксембургу, Франції та інших країн, а також США, Австралії, Канади, Китаю...
При кожному ВУЗі функціонує Центр праці та кар’єри, куди може звернутись кожен студент. Центр допомагає з працевлаштуванням, готує до співбесіди з майбутнім працедавцем, надає пропозиції щодо місць проходження студентської практики.
Студенти з України мають одинакові права із польськими студентами, отримують медичну опіку, що дає їм можливість користуватись усіма медичними послугами. На основі студентського квитка отримують знижку 50% на проїзд у громадському транспорті, значні знижки на усі студентські заходи, кіно, театр тощо.
ВИСНОВОК
Отже, підіб’ємо підсумки написаного в звіті.
Звичайно ж, Болонський процес в системі вищої освіти приніс чимало корисних результатів в європейській вищій освіті. Але чи варто так активно, як це реалізується зараз, провадити нову систему в Україні? Проаналізуємо висловлювання тих, хто дійсно в цьому розбирається.
Перший заступник Міністра освіти і науки Віталій Журавський зазначив, що нині можна з жалем констатувати, що. незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система, вона, однак, стала менш якісною, а чимало випускників вищих навчальних закладів неконкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов'язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. При цьому еволюцію системи освіти не треба відокремлювати від інших сфер суспільства, вона має розвиватися в гармонійному взаємозв'язку із суспільством у цілому, беручи на себе роль його провідника.
У модернізації системи вищої освіти в Україні є деякі спільні ознаки з процесом, але за більшістю напрямів вона йому не відповідає. Це пов'язано з тим. що вихідні концепції такої модернізації не були зорієнтовані на інтегрування національної системи освіти в європейський простір. На сучасному етапі, на думку першого заступника Міністра освіти і науки, концепцію реформування вищої освіти треба докорінно переглянули й створити програму її зближення з європейським освітнім і науковим простором.
У своєму виступі заступник Міністра освіти і науки Михайло Степко коротко проаналізував нинішній стан вищої освіти України і його відповідність завдання входження до Болонського процесу. Головний висновок - з формальної точки зору ми запровадили ідеї Болоньї, але найважливіше не формальна схема, а якісне наповнення кожної складової роботи.
Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III – IV рівнів акредитації:
1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.
2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.
3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр - навчальний рік. навчальний курс».
4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.
5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).
6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.
8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та фінформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
9. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.
10. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.
Отже, сьогодні введення Болонської системи вищої освіти в Україні не така вже необхідність, як це намагаються подати. Українські фахівці завжди дуже високо цінились як в Україні, так і за її межами. В Європі і світі головне – не те, що написано в дипломі, а на що реально здатний фахівець. Європа не женеться за новими системами освіти, вона довго і ретельно їх випробовує, тоді як в Україні мов сніг на голову звалився експеримент з Болонським процесом. Непогано було б, спираючись на європейський досвід, впроваджувати нові системи поступово та не кидатись на стару систему як на таку, що дискредитувала себе, а взяти найкраще від старого і поєднати з найкращим з новим. На жаль, поки що українській системі вищої освіти це поки що не притаманно.