Розмноження поділом клубнів

 

 

Рис. 28. Розмноження жоржин

Кореневі клубні утворюються в результаті потовщення коренів і не мають бруньок відтворення, тому для розмноження рослин клубні потрібно ділити так, щоб кожна їх частина мала кусочок кореневої шийки з розміщеними на ній 1 -3 бруньками, в іншому випадку вона непридатна для розмноження. Таким способом розмножуються жоржини (рис. 28).

Рослини, які мають клубні стеблового походження, на відміну від кореневих, добре розмножуються поділом. На них закладені активні бруньки та сплячі бруньки відтворення, з яких, в разі необхідності, можуть утворюватися додаткові корені. Таким способом добре розмножуються піон лікарський, цикламен, глоксинія, бегонія клубнева.

Розмноження цибулинних рослин

Цибулина - спеціалізований підземний укорочений пагін, у якого запаси поживних речовин відкладаються у видозмінених листках -масивних лусках. У відповідності з біологічними особливостями в одних рослин вони замінюються щорічно, а в інших наростають протягом декількох років, внаслідок чого їх називають багаторічниками (лілії, нарциси).

Розмножуються цибулинні рослини новими цибулинами - дітками, які розвиваються із бруньок, розміщених в пазухах лусок материнської цибулини. Якісні цибулини повинні мати такі ознаки:

тюльпани - округла форма, золотисто-жовте забарвлення;

гіацинти - бурий колір, видовжена форма.

Деякі види лілій (зокрема - лілія біла) розмножуються окремими лусками (рис. 29), після відділення їх від материнської цибулини та висаджування у вологий пісок. При цьому нижній кінець лусок заглиблюють на 1 -1,5 см у Грунт.

 

 

 

Рис. 29. Розмноження лілій

1 — лусками цибулин; 2 — "дєтками ": дрібними (зліва), середніми (всередині), великими (справа); З — сіянцілілій

Розмноження поділом клубнецибулин

Клубнецибулина представляє собою укорочене та потовщене стебло. За морфологічною будовою вона займає проміжне положення між клубнем і цибулиною, оскільки має сильне денце і луски. Клубнецибулина щорічно відмирає, утворюючи заміщуючу (дочірню) клубнецибулину і клубне-бруньки.

Поділом клубнецибулин та дітками можуть розмножуватися гладіолуси (рис. ЗО), шафран та деякі шип рослини.

Рис. З0. Розмноження гладіолусів

1 — клубнецибулина з "дєтками " (внизу старий відмерлий клубень); 2 — поділ великих

клубнів; З —розвиток старих (а) і молодих (б) клубнів; 4 —утворення заміщуючих клубнецибулин при нормальній посадці; 5 — утворення заміщуючих клубнецибулин при посадці "на бочок" (а) і "вверх денцем" (б)