Перелік запитань до іспиту
1. Історіографія в системі історичної освіти. Об’єкт і предмет історіографії всесвітньої історії.
2. Понятійний апарат історіографії. Історіографічні джерела.
3. Міфологічна історична думка.
4. Біблійне бачення історії.
5. Давньогрецька історіографія. Геродот та його роль у розвитку історичної думки.
6. Минуле і сучасне в працях Фукідіда та Ксенофонта.
7. Історичні погляди Корнелія Тацита та Светонія Транквіла.
8. Римська латинська історіографія. Тіт Лівій.
9. Християнська концепція історії. Аврелій Августин.
10. Англійська середньовічна історіографія. Беда Досточтимий, Іоанн Солсберійський та ін.
11. Італійська середньовічна думка. Іоахим Флорський.
12. Французька середньовічна історіографія. Флодоард, Ліутпранд, Гвіберт Ножанський та ін.
13. Німецька середньовічна історіографія: проблематика досліджень і представники (Відукінд, Оттон Фрейзенгенський, Тітмар Мерзебургський).
14. Рання візантійська історична література (історична проза IV-V ст., церковні історики, Прокопій Кесарійський).
15. Візантійська історична думка класичного періоду VII-XII ст. (Феофан, Михаїл Псел, Анна Комніна, Нікіта Хоніат).
16. Історична проза Візантії (XIII-XIV ст.).
17. Вплив візантійської історичної думки на європейське історіописання.
18. Італійська гуманістична історіографія: основні школи і проблематика досліджень.
19. Західноєвропейська історіографія доби Реформації та Контрреформації.
20. Теоретико-методологічні підстави просвітницької історіографії.
21. Історичні погляди французьких просвітників.
22. Історична думка англійського просвітництва.
23. Просвітницька історіографія в Німеччині.
24. Соціально-історичні погляди північноамериканських просвітників.
25. Ідейно-теоретичні засади романтичної історіографії.
26. Романтизм в історичній думці Німеччини.
27. Французька романтична історіографія.
28. Романтичні ідеї в історіографії Великої Британії.
29. Вплив ідей романтизму на історичну думку США.
30. Ідеї романтизму в історичній думці південних і західних слов’ян.
31. Німецька історіографія другої половини ХІХ ст. “Малонімецька школа”.
32. Західноєвропейська соціалістична історіографія першої половини ХІХ ст.
33. Методологічні підстави соціалістичної історіографії другої половини ХІХ ст. К. Маркс, Ф. Енгельс.
34. Теоретико-методологічні та організаційні засади розвитку позитивістської історіографії.
35. Позитивізм в історичній думці Франції.
36. Позитивістська історіографія в Англії: школи і проблематика досліджень.
37. Позитивістська історіографія в Італії.
38. Утвердження позитивізму в історіографії США. Ф. Тернер, Ч. Бірд.
39. Інтелектуальна криза початку ХХ ст. та її вплив на історіографічний процес.
40. Основні напрями досліджень соціалістичної історіографії в країнах Заходу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
41. Організаційні і методологічні підстави розвитку історичної науки в США в новітній період.
42. Сучасна американська історіографія американських революцій.
43. Школи та проблематика досліджень історіографії США після Другої світової війни.
44. Організаційні і методологічні підстави розвитку історичної науки у Великій Британії в новітній період.
45. Основні напрями і проблематика досліджень англійської історіографії в 1918-1945 рр.
46. Сучасна британська історіографія (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.).
47. Ідея історії Р. Д. Коллінгвуда.
48. Історія цивілізацій А. Д. Тойнбі.
49. Соціологічна історія Макса Вебера.
50. Організаційні і методологічні підстави розвитку історичної науки в Німеччині в новітній період.
51. Етапи і напрями розвитку німецької історіографії в 1918-1945 рр.
52. Проблематика досліджень і школи сучасної німецької історіографії (друга половина ХХ – початок ХХІ ст).
53. Проблеми національної історії в сучасній історіографії ФРН.
54. Організаційні і методологічні підстави розвитку історичної науки у Франції в новітній період.
55. Французька історіографія міжвоєнного періоду: основні школи і проблематика досліджень.
56. Організаційні і методологічні засади формування школи “Анналів”.
57. Концептуальне бачення історії М. Блока та Л. Февра.
58. Творчість представників “другого покоління Анналів” (Ф. Бродель, Е. Лабрусс).
59. Ф. Бродель і концепція різних швидкостей “історичного часу”.
60. Особливості й здобутки історіографічного виробництва “третіх Анналів” (Е. ле Руа Ладюрі, Ж. ле Гофф, М. Ферро).
61. Культурна антропологія у французькій історіографії (Ф. Арієс, Ж. ле Гофф, Ж. Дюбі, М. Фуко).
62. “Четверті Аннали”: переосмислення історіографічних практик і нові експерименти.
63. Історія Французької революції у сучасній французькій історіографії.
64. “Нова історія міжнародних відносин” у сучасній французькій історіографії.
65. Проблеми новітньої історії у сучасній французькій історіографії.
66. Радянська історіографія всесвітньої історії: наукові школи і проблематика досліджень.
67. Сучасна російська та українська історіографія проблем всесвітньої історії.