Міністерство освіти і науки України. ДВНЗ Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну

ДВНЗ Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну

 

Комісія теплотехнічних дисциплін

 

 

Інструкція та завдання

До практичної роботи №3

на тему: «Організація виконання робіт по зварюванню трубопроводів»

 

з навчальної дисципліни

«Зварювання та різання матеріалів»

для спеціальності 5.05050103

«Монтаж та обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання»

 

Розробила викладач

Христоєва О.В.

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

теплотехнічних дисциплін

21 листопада 2013р. протокол №3

Голова циклової комісії __________(Христоєва О.В.)

 

Харків 2013 р.

Практична робота № 3

 

Тема робота “Організація виконання робіт по зварюванню

трубопроводів.”

 

Мета роботи - визначення прядку проведення робіт по зварюванню

трубопроводів.

Хід роботи

 

1. Підготовка труб до зварювання.

2. Зборка, стиковка, зварювання.

3. Ручне дугове зварювання трубопроводів з поворотними та неповоротними стиками.

4. Зварювання при низьких температурах.

5. Техніка безпеки при проведенні робіт.

Питання для самоперевірки

 

1. В чому полягає підготовка труб до зварювання?

2. Назвіть послідовність та опишіть технологію зборки та стиковки труб. Які пристрої та механізми при цьому застосовуються?

3. Яка технологія зварювання труб невеликих діаметрів та труб з різними діаметрами?

4. Як виконується зварювання при низьких температурах?

5. Назвіть правила техніки безпеки при проведенні робіт.

 

 

Література

 

Л1 § 87 – § 88.

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

 

1. Зварювання трубопроводів дозволяється робити при температурі не нижче – 200 С. При більш низьких температурах іде насичення газами й це викликає пористість, що знижує механічну стійкість шва. Труби з легованих сталей дозволяється зварювати при температурі не нижче 100 С, тому що ці сталі схильні до загартування й створюються тріщини. Підготовка труб до зварювання включає виправлення кінців, що зварюються, очищення крайок від бруду, масла й оксидів. Для виправлення застосовують різні пристосування: механічні, гідравлічні й пневматичні. Крайки під зварювання готовлять на заводах-виготовлювачах (кут скосу 25…300) При відсутності скосу необхідно зняти фаску різцем або різаком-труборізом.

 

2. Зборку стиків труб при виготовленні трубних вузлів і заготівель роблять на складальних стендах, у кондукторах або за допомогою пристосувань.

Складальні стенди оснащені різними пристроями для стикування й прихватки деталей під зварювання, напасовки фланців, урізання штуцерів і ін.

Перед зборкою перевіряють по шаблоні правильність знятої фаски, а також за допомогою косинця перпендикулярність торців стикувальних труб до їхніх осей.

У зібраному стику прямолінійної ділянки не допускаються переломи й зсуви осей труб.

Закріплення елементів і деталей при зборці забезпечується накладенням коротких закріпних швів – прихоплення. Висота прихоплених швів не повинна перевищувати 40 – 60 % товщини стінки труби; довжина – від 15 до 35 мм. Кількість прихопленнь приймається: не менш двох – при трубах діаметром до 50 мм; не менш трьох – при більших діаметрах труб, але не рідше чим через кожні 350 мм довжини окружності.

 

3. Ручне дугове зварювання неповоротних стиків труб вимагає високої кваліфікації й великої навички зварників. Стиснуті умови роботи, тому що технологічні трубопроводи часто прокладаються на порівняно близькій відстані від стін будинків або споруджень, між сусідніми нитками трубопроводів, роблять цю операцію складної й трудомісткої.

Неповоротний стик труби можна двома взаємно перпендикулярними осями умовно розбити на чотири частини (по годинній стрілці), що відповідають положенню швів у просторі: зварювання в нижнім положенні – між кутами 315 – 45 0С; у вертикальному положенні – між кутами 45 – 135 0С и 225 – 315 0; у напівстельовому й стельовому положеннях – між кутами 135 – 225 0С. Вертикальні ділянки можуть зварюватися «зверху вниз» і «знизу нагору».

При зварюванні неповоротних стиків трубопроводів дотримуються наступних основних правил:

- перший шар починають із «зеніту» і ведуть на спуск до стельового положення;

- зварювання наступних шарів починають зі стельового положення й ведуть до «зеніту» на підйом;

- початок і кінець кожного шару шва повинні перекриватися на 20 – 30 мм, а ділянки «перекриття» наступних шарів повинні бути зміщені по відносини до ділянок «перекриття» попередніх шарів у шаховому порядку.

Зварювання стиків труб з вуглецевої і низьколегованої сталі роблять електродами діаметром не більш 4 мм. Сила зварювального струму при виконанні першого шару (для електродів УОНИ-13/45) приймається 120 - 140; для наступних шарів – 130 - 150 А.

 

4. Міра захисту:

а) для захисту від поразки ел.струмом необхідна надійна ізоляція всіх зовнішніх проводів джерела харчування, заземлення зварювального агрегату, використання рубильників і перемикачів закритого типу;

б) від променів дуги: застосовують щитки й маски з легкого ізоляційного матеріалу (фібри, фанери). У прорізи щитків уставляються змінні світлофільтри, захищені звичайним склом.

в) для видалення шкідливих газів і аерозолів застосовується загальна припливно-витяжна вентиляція. У зимовий час припливна вентиляція повинна забезпечувати подачу в приміщення підігрітого повітря. Також застосовуються спеціальні маски із примусовою подачею очищеного повітря (по шлангу).

г) щоб уникнути опіків зварник повинен бути одягнений у брезентовий одяг, рукавиці з термостійкого матеріалу. Штани повинні йти в напуск на черевики.