На третьому відділку на площі 73,3 га, середній розмір поля 18,3 га
1. Експарцет
2. Екпарцет
3. Оз.пшениця
4. Кукурудза на з/к з підсівом експарцету
Зменшення потреби в кормових культурах, через скорочення ВРХ, збитковість вирощування деяких культур, вихід частини членів господарства з земельними полями із НВС “Бурякомаш”, зумовили порушення запроектованих схем чергування культур в сівозмінах. Проте в господарстві дотримуються загальноприйнятих правил чергування культур. Озиму пшеницю розміщують в сівозмінах по минулим попередникам і по чорному пару, після зернобобових, багаторічних трав, кукурудзи на силос і зелений корм.
Посіви цукрового буряку розміщують після озимих по чорному пару. Соняшник передбачено розміщувати по одному полю в польових сівозмінах після озимої пшениці, озимого та ярого ячменю.
2.5. Рівень рентабельності рослинництва.
Про рівень рентабельності галузі рослинництва можна судити із даних річного звіту господарства наведених у даній таблиці.
Таблиця 7. Рівень рентабельності в рослинництві.
| Продукція | Кількість в натурі | Повна собівартість продукції | Виручено | Прибуток +збиток Тис.грн.. | % рентабель- ності |
| Продукція рослинництва: Зернові і зернобобові | +14 | 1,6 | |||
| Пшениця | +60 | ||||
| Жито | -19 | -22 | |||
| Просо | |||||
| Гречка | -6 | -60 | |||
| Ячмінь | -20 | -12,7 | |||
| Овес | -1 | -20 | |||
| Інші зернові | - | ||||
| Соняшник | 18,8 | ||||
| Картопля | -8 | -15,5 | |||
| Цукрові буряки | -123 | -49,0 | |||
| Овочі відкритого ґрунту | 14,28 | ||||
| Баштанні | |||||
| Інша продукція рослинництва | Х | -92 | -68,65 | ||
| Разом | х | -76 | -3,75 | ||
Як видно із даних таблиці галузь рослинництва в цілому є збитковою. В господарстві залишаються лише дві рентабельні культури – соняшник і озима пшениця. Найвищий рівень рентабельності має соняшник – 18.8%.
2.6. Стан використання та поліпшення лугів, пасовищ, кормовий баланс господарства.
Кормові угіддя господарства, а це пасовища, мають загальну площу 708 га. Вони в основному розміщені на схилах балок крутизною від 0-10 до 5-70. Більшість площ кормових угідь розташовані біля молочно-тваринницьких ферм. Ті пасовища, які розташовані на великій відстані від ферм обладнані літніми таборами для утримання худоби.
Продуктивність кормових угідь невисока, вона знаходиться в межах 10-30 ц/га. Це пояснюється тим, що більша частина площ пасовищ –631 га потребує докорінного поліпшення, а також тим, що в умовах степу для забезпечення високої продуктивності пасовища та безперебійного надходження кормів потрібно проводити зрошення, а пасовища господарства не зрощуються.
На площі 77 га передбачено проведення поверхневого поліпшення. Для покращення стану цих пасовищ також передбачено проведення системного випасу.
Кормова база є головним чинником, що визначає розмір та продуктивність тваринницької галузі. Визначення потреби в кормах є важливою складовою при організації кормової бази господарства. В господарстві потребу в кормах розраховують на календарний рік, з 1 січня
Таблиця 9. Баланс кормів у господарстві на 2001 р.
| Вид корму | Потреба | Надійшло | Надійшло кормів в % До потреби | ||
| Корму, ц | К.о.ц | Корму, ц | К.о.ц | ||
| Концентровані корми | |||||
| в.т.числі зерно | |||||
| Соковиті корми в т.ч. | |||||
| силос, | |||||
| Жом | 0,66 | ||||
| Грубі корми в т.ч. | |||||
| Сіно | |||||
| Сінаж | |||||
| Солома і полова | |||||
| Літні і зелені корми | |||||
| Молоко незбиране | |||||
| Всього | |||||
поточного року по 1 січня наступного за поголів’я тварин по видах і вікових групах і нормах їх годівлі в натурі, що визначаються за структурою річних раціонів для окремих груп тварин.
Як видно із даних таблиці в господарстві тваринництво забезпечено майже всіма видами кормів на 100 і більше відсотків, Тому для задоволення потреб кормами потрібно було б збільшити площі під багаторічні та однорічні трави.
Таблиця 8. Потреба в кормах для тваринницької галузі господарства.
| Вид корму | Потрібно для худоби на рік | Наявність на початку року | Надійде кормів у натурі | Всього передбачається витратити кормів | ||||
| В натурі | В корм.од. | З ураху-ванням власного в-ва | Купівля продаж | В натурі | В к.о. | Перство-реного Протеіну | ||
| Концентровані корми | ||||||||
| В т.ч. зерно власного в-ва | ||||||||
| Конц.корми держ.ресурсів | ||||||||
| Соковиті корми | ||||||||
| В т.ч.силос | ||||||||
| Жом | ||||||||
| Грубі корми | ||||||||
| В.т.ч.сіно | ||||||||
| Сінаж | - | |||||||
| Солома і полова | ||||||||
| Літні зелені корми | Х | |||||||
| Молоко незбиране | х | |||||||
2.7.Виконання планів розвитку тваринництва.
Галузь тваринництва раніше в господарстві була ведучою спеціалізацією господарства, але з часом через збитковість ця галузь втратила свою вагу. За останні 10 років в господарстві із 10 тис. Свиней залишилось 316, стадо голів зменшилось із 7,5 тис. До 512 голів.
Таблиця 10. Динаміка поголів’я тварин в господарстві.
| Вид тварин | |||
| Всього ВРХ | |||
| В т.ч. корови | |||
| Нетелі | |||
| Молодняк | |||
| Свині | |||
| В т.ч. свиноматки | |||
| коні | |||
Як видно із таблиці тенденцією останніх років стало скорочення поголів’я усіх видів тварин, крім коней. Так поголів’я ВРХ порівняно із 1999 роком зменшилось на 472 голів, поголів’я свиней на 268 голів. Значне зменшення поголів’я тварин спричинило зменшення валового виробництва молока та м’яса.
Таблиця 11. Показники продуктивності тварин
| Показники | Рік | ||
| Надій на корову | |||
| Середньодобовий приріст ВРХ, гр.. | |||
| Приплід телят на 100 корів, голів | |||
| Середньодобовий приріст свиней, гр |
Із даних таблиці видно, що найменший надій на корову був у 2001 році, а найвищий у 1999. Це свідчить про те, що у господарстві погіршуються умови утримання корів, повноцінність їх годівлі та багато інших факторів, що впливають на продуктивність тварин. Галузь занепадає.
В структурі стада ВРХ переважають тварини Української степової породи, менша частина стада представлена тваринами червоно рябої породи. Породний склад свиней : українська степова, велика біла.
2.8. Експлуатація машинно-тракторного парку.
Машинно-тракторний парк господарства складають 26 колісних тракторів, 5 гусеничних, 40 автомобілів, 3 силосозбиральних комбайна, 2 бурякозбиральних та 12 зернозбиральних комбайна.
Таблиця 12. Склад і структура тракторного парку господарства.
| Марка | К-сть, од. | В перерахунку На еталонні трактори | Вироблено еталонних га |
| Т-150К | 3,3 | ||
| Т-150 | 3,3 | ||
| ДТ-75М | 1,0 | ||
| Т-70С | 1,8 | ||
| ЮМЗ-6Л | 10,2 | ||
| МТЗ-82 | 2,9 | ||
| Т-40 | 1,5 | ||
| Всього по Тракторах | |||
| СК-5 Єнісей | |||
| Дон-1500 | 2,24 | ||
| Джон-Дір | 2,38 | ||
| КСК-100 | 4,0 | ||
| Тарал-125 | 2,08 | ||
| Всього по комбайнах | 20,7 |
Якщо проаналізувати склад тракторного парку господарства, то можна побачити, що перевагу більшість тракторів становлять трактори тягового класу 1,4 кН, мало в господарстві тракторів тягового класу 3, зовсім відсутні трактори тягового класу 5. За такого складу господарство не в змогу обслуговувати всі технологічні процеси за рахунок власної техніки: оранка, дискування повністю виконуються найманою технікою.
Відчувається також нестача в зерно- та силосозбиральних комбайнах. Так на період жнив господарство залучає 2-3 найманих комбайна.
Спрацьованість та недостатня потужність сило збиральної техніки не дозволяє господарству своїми силами заготовити потрібну кількість силосу (біля 12 тис. Т), тому на період збирання силосних культур в господарстві працює 1 комбайн “Ягуар 840”.
Не дивлячись на погану забезпеченість с.г.технікою рівень механізація в рослинництві залишається високим. Ручна праця залучається в основному під час сівби, прополка міжрядь просапних культур, видова та сортова прополка насінників та ділянок гібридизації соняшника, а також при роботі зерноочисних та навантажувальних агрегатів на току.
Що стосується автопарку, то господарство має достатню кількість вантажних автомобілів, щоб обслуговувати власні потреби. Недоліком є сезонність використання техніки.
В господарстві побудовано цех механізації. Він дає можливість покращити комплектування і догляд за автопарком.
Таблиця 13. Склад і структура автомобільного парку.
| Марка | К-сть машин | Вантажопідйомність, т | Пробіг |
| ГАЗ-52 | 1,8 | ||
| ГАЗ-53 | |||
| ГАЗ-52(спец) | |||
| САЗ-3503 | 3,5 | ||
| ЗІЛ-554 | 5,5 | ||
| ЗІЛ-130 | |||
| ЗІЛ-541510 | |||
| ЗІЛ-4502 | |||
| МАЗ-5337(бенз) | |||
| КамАЗ-55111 | |||
| КамАЗ-55102 | |||
| КамАЗ-5410 |
2.9. Стан охорони праці та цивільної оборони.
Відповідальність за охорону праці в господарстві несе директор, який повинен забезпечити виконання всіх норм і правил по ТБ, виробничій санітарії та інших питань охорони праці.
Рівень охорони праці в НВС “Бурякомаш”, знаходиться на належному рівні. Керівник господарства призначає відповідальних осіб за проведення практичних міроприємств з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, безпеки дорожнього руху, протипожежної охорони. Не дивлячись на всі міроприємства, трапляються випадки порушення безпеки праці. Робітники не завжди забезпечені спецодягом, взуттям, захисними пристроями, засобами індивідуального захисту для відповідальних категорій робітників. Це спостерігалось при роботі з отрутохімікатами.
Негативним є те, що спеціалісти господарства безвідповідально ставляться до своїх обов’язків – не проводять інструктажу з ТБ, не слідкують за станом машин та агрегатів, та й самі робітники не завжди зацікавлені у виконанні вимог ТБ.
В господарстві порівняно на високому рівні знаходиться протипожежна безпека, є протипожежна бригада.
Недоліки у вирощуванні с.г.культур
В останні роки спостерігається тенденція до зниження врожайності та валових зборів с.г.культур в господарстві. Ця ситуація характерна не тільки для даного господарства. Такий спад виробництва пояснюється економічною скрутою в країні. Господарство не в змозі вносити в повній мірі мінеральні, органічні добрива, засоби захисту рослин, а від цього зменшується кількість та погіршується якість продукції.
В цьому році господарство не внесло жодного кілограма мінеральних добрив. Із засобів захисту рослин застосовували лише інсектицид Арріво на посівах оз.пшениці проти клопа черепашки у фазі достигання зерна та проти хлібної жужели та шведської мухи у фазі третього листка. Зерно було віднесено до 5 класу.
Боротьба з бур’янами ведеться лише агротехнічними заходами – сівозміна та система обробітку ґрунту. Але ці засоби не забезпечують достатнього ефекту. Тому господарство втрачає 25-30% урожаю внаслідок забур’яненості. Недоліком безгербицидної технології вирощування просапних культур (цукровий буряк, кукурудза, соняшник) є збільшення трудових затрат на одиницю продукції.
На сьогоднішній день через велику вартість паливно-мастильних матеріалів більшість технологічних операцій спрощено або зовсім не виконується.
Господарство знаходить в зоні недостатнього зволоження. Тому в даній зоні рівень врожайності с.г.культур залежить від наявності вологи. Волога є основним обмежуючим фактором урожайності.
Так і в цьому році зниження врожайності озимих та ранніх зернових спричинила весняна посуха – за період травень-11 декада червня на випало жодного мм опадів. Врожай формувався за рахунок ґрунтових запасів вологи.
Соняшник дав найвищу за останні 3 роки врожайність. Цьому сприяв нормальний режим вологого забезпечення в період цвітіння – наливання сім’янок.
3. Природоохоронні заходи та їх реалізація.
Для захисту ґрунтів від ерозії в господарстві передбачений комплекс міроприємств направлених на попередження негативної дії на навкодлишнє середовище ерозійних процесів.
Організаційно-господарськими міроприємствами передбачено виділити на еродованих землях ґрунтозахисні сівозміни з чергуванням культур суцільної сівби. Основою ґрунтозахисного комплексу є агротехнічні протиерозійні міроприємства:
Обробка впоперек схилів 2129,3 га
Чизелювання 73,3 га
Щілювання 959,0 га
Щілювання посівів оз.та багаторічних
Трав 804, 3 га
Контурний обробіток ґрунту 227,1 га
Протиерозійні гідротехнічні споруди є невід’ємною частиною по раціональному використанню талих і зливних вод.
При роботі ґрунтообробної техніки в господарстві виконують всі вимоги по збереженню валів-терас і залужених водотанів. Постійно підтримують проектну висоту (0,6 м) і задані профілі мокрих і сухих водостоків. Оранку починають так, щоб ґрунту відновлювався в бік гребеня вала.
При прямолінійній оранці в польовій сівозміні спочатку проводять оранку по контуру вала-тераси.
В межах водоохоронних зон виділені прибережні смуги вздовж струменів шириною 10 м та навколо ставів 20 м.
З метою створення і підтримки сприятливого режиму річок і ставів, покращення їх стану, в процесі господарської діяльності потрібно керувати наступними положеннями. Забороняється:
- застосовувати авіацію при внесенні хімікатів
- будівництво сховищ для мінеральних добрив
- використовувати пестициди, на які не встановлені норми
- будівництво тваринницьких ферм без забезпечення очистки сточних вод
- систематичне розорювання земель
- випас худоби
- розміщення сміттєзвалищ
- Оранка, дискування земель, розміщених ближче ніж на 3 м від русла рік.
Висновок
Рід час проходження практики в НВС “Бурякомаш”, закріпив та поглибив теоретичні знання за своєю спеціалізацією. Оволодів технікою та методикою виробничої діяльності господарства та його галузей, ознайомився з системою оплати, охорони та санітарії, з організацією цивільної оборони та охороною природи в господарстві.
Не дивлячись на важкий економічний стан в агропромисловому комплексі господарство намагається в межах своїх можливостей підтримувати рівень землеробства на належному рівні.
Цьому не сприяє матеріально-технічне забезпечення господарства, втручання у господарську діяльність державних органів, недосконалість банківської системи і надання кредитів під надто високі проценти, диспаритет цін на ви роблену продукцію та на наданні послух, пальне.