Відповідальність за порушення банківського законодавства

•Закон України «Про банки і банкувську діяльність: ст. 71-74.

•Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

•Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 № 276 (редакція від 13.10.2011 р.)

•Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: від 20 червня 2011 року № 197

•Про затвердження Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків: постанова Правління Національного банку України 17.11.2011 м. Київ № 410

•Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: постанова Правління Національного банку України 15.06.2011 м. Київ № 192

 

•Постанова Правління Національного банку України від 17.01.2012 N 7 "Про затвердження Порядку надання Державною службою фінансового моніторингу України Національному банку України інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням банками вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за N 169/20482

 

1. Розвиток валютного законодавства України.

•Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є.

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність“ від 1991 p.:

•установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50);

•дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8).

Це були перші кроки до перетворення НБУ в центральний орган валютного регулювання країни, що започаткували перший етап розбудови валютної системи.

2) В 1992 р. приєднання до Статей Угоди МВФ;

3) 19 лютого 1993 р. Кабінет Міністрів прийняв Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким було проголошено курс на лібералізацію валютного ринку, запровадження дійового механізму валютного регулювання і контролю:

•остаточно визначено статус українського карбованця як єдиного законного платіжного засобу, установлено порядок визначення валютного курсу карбованця за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку,

•визначені загальні принципи валютного регулювання і контролю та покладено його організацію на НБУ, передбачено відповідальність резидентів за порушення норм валютного законодавства тощо.

 

На виконання положень указаного Декрету було вдвічі знижено норму обов'язкового продажу державі валютної виручки експортерами - зі 100% за завищеним офіційним курсом до 50% за більш реальним ринковим курсом.

Це сприяло помітній активізації валютного ринку - за кілька місяців пропозиція долара на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) зросла майже в 10 разів. У квітні 1993 р. розпочалися торги з німецької марки та російського рубля.

Щоб стримати зростання темпів інфляції та витрат на оплату "критичного імпорту", Кабінет Міністрів України 9 серпня 1993 р. видав розпорядження про директивну фіксацію курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля.

4) жовтень 1994 р. – перехід від множинного до уніфікованого валютного курсу;

5) з 1995 року впроваджено керований плаваючий курс („валютний коридор”)

6) вересень 1996 року – прийняття зобов’язань за ст. VІІ Статуту МВФ щодо конвертації за поточними операціями;

 

7) червень 1997 року – прийняття закону України від 03.06.97 р., згідно з яким скасовано обов’язок щодо:

продажу через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України усіх надходжень на користь резидентів у іноземній валюті;

продажу уповноваженими банками усіх надходжень на користь резидентів у іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України протягом п'яти банківських днів з моменту зарахування таких надходжень на кореспондентські рахунки уповноважених банків